Ухвала

від 18.10.2022 по справі 307/792/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/792/22

Провадження №1-кс/307/840/22

УХВАЛА

про арешт майна

18 жовтня 2022 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю дізнавача СД Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача СД Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна,

встановила:

Дізнавач сектору дізнання Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 17 жовтня 2022 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12022078160000081, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 лютого 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що невідома особа підробила рішення сесії Усть-Чорнянської селищної ради № 360 від 18.09.2018 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_6 , площею 0,1197 га для індивідуального садівництва».

Відомості про дану подію внесені до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань за №12022078160000081 від 09.02.2022, за ознакамикримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

В ході проведення досудового розслідування допитаний в якостіпотерпілого ОСОБА_5 з приводу своєї заяви пояснив, що 22.02.2011 року під№94 Тячівською районною радою було прийнято рішення про надання йомудозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відводу земельної ділянка, щорозташована в урочищі Бобрувка, за межами населеного пункту смт. Усть-Чорна. Після отримання даного рішення ним було укладено угоду з ТОВДубове "Земля Карпат" на виготовлення проекту землеустрою на вищевказануземельну ділянку. Через деякий час після виготовлення проекту та отриманнявідповідних висновків земельна ділянка була зареєстрована за кадастровимномером 2124456500:03:001:0008. Однак на затвердження документація доДержгеокадастру подана не була у зв`язку з чим не було проведено державноїреєстрації. Однак земельною ділянкою він користувався і користується поданий час. Так 08.02.2022 зранку ОСОБА_5 звернувся в Усть-Чорнянську ОТГ для реєстрації земельної ділянки під час чого йому стало відомо, що кадастровий номер земельної ділянки змінено на два окремі кадастрові номери фактично відбувся її розподіл. Коли він почав з`ясовувати яким чином відбулась реєстрація його земельної ділянки то довідався, що ділянка була зареєстрована реєстратором у м. Рахів на підставі рішення Усть-Чорнянської селищної ради під №360 від 18.09.2018, якого взагалі не існує, а під даним номером видано рішення на ім`я іншої особи. У зв`язку із тим, що земельнаділянка була зареєстрована на підставі підробленого рішення, він втратив на неїправо власності і йому завдано матеріальної шкоди.В подальшому ОСОБА_5 було з`ясовано, що дана земельна ділянкакадастровий номер 2124456500:03:001:0008 приватизована і належить ОСОБА_6 .

Допитаний ОСОБА_6 з приводу пред`явленої йому копії рішення Усть-Чорнянської селищної ради №360 від 18 вересня 2018 року пояснив, що дане рішення він побачив у перший раз і до цього часу про його наявність йому нічого не було відомо. Земельної ділянки в урочищі Бобрувка, в мене ніколи небуло і документів на неї він не виготовляв. Хто міг на його прізвищевиготовити рішення Усть-Чорнянської селищної ради №360 від 18 вересня 2018року сказати не може, цього йому не відомо. Жодних довіреностей нікому ненадавав і наскільки пам`ятає такої дати був удома, а не у м. Львів та особа заанкетними даними ОСОБА_7 йому взагалі не відома.

Крім цього, проаналізувавши матеріали досудового розслідування буловстановлено, що 08.05.2020 державним реєстратором Рахівської міської ради ОСОБА_8 було прийнято рішення про внесення записупро державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) індекснийномер: 52188434. Підставою для державної реєстрації стало рішення органу місцевого самоврядування №360 від 18 вересня 2018 року Усть-Чорнянської селищної ради.

Згідно відповіді Усть-Чорнянської селищної ради №58/03-28 від 15.02.2022 встановлено, що на засіданні 24 сесії 7 скликання Усть-Чорнянської селищної ради питання про затвердження проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 не розглядалось та згідно додатку рішенням№360 від 18.09.2018 Усть-Чорнянської селищної ради надано дозвіл нарозроблення проекту відведення земельної ділянки у власність для веденняособистого селянського господарства ОСОБА_9 в АДРЕСА_1 .

Встановлено, що 28січня 2022 року державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 за №1-180 зареєстровано договір купівлі продажу земельної ділянки, яка розташована урочищі «Бобрувка» в смт. Усть-Чорна, Тячівського району Закарпатської області, площею 0,1197 га, для ведення індивідуального садівництва, кадастровий номер 2124456500:03:001:0008, згідно якого право власності на вказану земельну ділянку перейшло від ОСОБА_7 , який діяв від імені ОСОБА_6 до ОСОБА_11 .

В подальшому директором ТОВ «Геоземля» ОСОБА_12 було проведено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2124456500:03:001:0008.на дві земельні ділянки та присвоєно кадастрові номери - 2124456500:03:001:0012 та 2124456500:03:001:0013, однак права власності на вищевказані земельні ділянки не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

19липня 2022 року земельну ділянку площею 0,1197га, яка знаходиться за адресоюсмт. Усть-Чорна,урочище «Бобрувка» Тячівського району, кадастровий номер - 2124456500:03:001:0008для ведення індивідуального садівництва та яка згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, перебуває у власності ОСОБА_11 ,визнано речовим доказом, однак забезпечити зберігання останніх на даний момент неможливо у зв`язку із її вільним користуванням власником.

Згідно п. 2) ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1) ч. 2 ст. 170 КПК України).

Враховуючи те, що земельна ділянка площею 0,1197га, яка знаходиться в смт. Усть-Чорна, урочищі «Бобрувка»Тячівського району, кадастровий номер 2124456500:03:001:0008, для ведення індивідуального садівництва, на яку незаконно набуто право власності громадянином ОСОБА_11 , є безпосереднім предметом злочинного посягання, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на неї арешту з метою недопущення подальшого її відчуження, що надалі може призвести до труднощів при поверненні даної земельної ділянки законному власнику.

Під час розгляду клопотання дізнавач сектору дізнання Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного клопотання посилався на викладені у ньому обставини.

Власник майна ОСОБА_11 повідомлявся про розгляд клопотання, але у судове засідання не прибув без повідомлення причин, однак його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши думку дізнавача сектору дізнання та дослідивши документи, додані до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про часткове задоволення вказаного клопотання про арешт майна з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1) ч. 2 цієї статті КПК України арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено серед іншого: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, третіми особами таким майном.

Із зазначеного клопотання про арешт майна видно, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України (а. с. 1-4).

Із витягу з ЄРДР вбачається, що дізнавачем сектору дізнання Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 лютого 2022 року за № 12022078160000081 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України ( а. с. 5).

Із протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 9 лютого 2022 року видно, що 22 лютого 2011 року Тячівською районною радою було прийнято рішення № 94 про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована в урочищі Бобрувка за межами населеного пункту смт. Усть-Чорна. Після отримання вказаного рішення ним було укладено угоду з ТОВ Дубове «Земля Карпат» на виготовлення проекту землеустрою на дану земельну ділянку. Через деякий час після виготовлення проекту та отримання відповідних висновків земельна ділянка була зареєстрована за кадастровим номером 2124456500:03:001:0008.

Однак, на затвердження документація до Держгеокадастру подана не була, у зв`язку із чим не було проведено державної реєстрації, хоча земельною ділянкою він користується і по даний час.

Так, 08 лютого 2022 року зранку ОСОБА_5 звернувся в Усть-Чорнянську ОТГ для реєстрації земельної ділянки, під час чого йому стало відомо, що кадастровий номер земельної ділянки змінено на два окремі кадастрові номери, тобто фактично відбувся її розподіл. Після чого ним з`ясовано, що ділянка була зареєстрована реєстратором у м. Рахів на підставі неіснуючого рішення Усть-Чорнянської селищної ради № 360 від 18 вересня 2018 року, а під даним номером видано рішення на ім`я іншої особи. У зв`язку із тим, що земельна ділянка була зареєстрована на підставі підробленого рішення він втратив на неї право власності ( а. с. 10-11).

Із рішення № 360 Усть-Чорнянської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 18 вересня 2018 року видно, що затверджено проект відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,1197 га, кадастровий номер 2124456500:03:001:0008 ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 , яка знаходиться в смт. Усть-Чорна, урочище Бобрувка та надано йому у власність вказану земельну ділянку (а. с. 17).

Із протоколу допиту свідка ОСОБА_6 видно, що про наявність вказаного рішення йому нічого не відомо, такої земельної ділянки у нього ніколи не було і жодної документації він не виготовляв (а. с. 18-19).

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно видно, що 6 травня 2020 року державним реєстратором Рахівської міської ради ОСОБА_8 внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та зареєстровано за ОСОБА_11 право власності на земельну ділянку площею 0,1197 га, кадастровий номер 2124456500:03:001:0008, підставою для такої реєстрації стало рішення органу місцевого самоврядування № 360 від 18 вересня 2018 року Усть-Чорнянської селищної ради ( а. с. 14-16).

Із протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 10 червня 2020 року видно, що він працює на посаді директора ТОВ «ГЕО-ЗЕМЛЯ», яке займається землевпорядними та геодезичними роботами, з приводу звернення ОСОБА_11 щодо оформлення документів відносно розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 2124456500:03:001:0008, яка розташована в урочищі Бобрувка, то він особисто не звертався і його участь фактично не була обов`язковою, підставою для проведення розподілу став наданий витяг з державного реєстру прав нерухомого майна на земельну ділянку, яким було підтверджено його право власності, однак яким чином дане право власності було набуто йому не відомо ( а. с. 20-22)

У той час, із відповіді Усть-Чорнянської селищної ради № 58/03-28 від 15.02.2022 та рішення № 360 Усть-Чорнянської селищної ради від 18 вересня 2018 року видно, що на засіданні 24 сесії 7 скликання Усть-Чорнянської селищної ради питання про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_6 не розглядалося, однак надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 , мешканці АДРЕСА_1 , площею 0,4005 га, для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ( а.с. 12, 13).

Із постанови про визнання речовими доказами від 19 липня 2022 року відомо, що земельну ділянку, кадастровий номер 2124456500:03:001:0008, яка розташована в урочищі «Бобрувка» в смт. Усть-Чорна Тячівського району, визнано речовимдоказом увказаному кримінальномупровадженні (а. с. 8-9).

Відповідно до ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує, зокрема, правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч.2 ст.173 КПК України.

Матеріалами клопотання доведено, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено, правову підставу для накладення арешту та можливість використання зазначених речей як доказів в даному кримінальному провадженні.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно дочастин 4та 5статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, на яке накладено арешт;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Ураховуючи наведене, а також те, що вирішуючи питання щодо підставності клопотання про накладення арешту на земельну ділянку слід враховувати те, що невжиття заходів, зазначених у клопотанні, може утруднити чи унеможливити збереження речових доказів, відтак, такий спосіб обмеження права власності на даний час буде співмірним з метою і завданнями кримінального провадження та не порушує вимоги законодавства і положення Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме накладенню арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, шляхом заборони відчуження та розпорядження нею.

Керуючись ст. ст.371, 372, 376 КПК України,

постановила:

Клопотання дізнавача СД Тячівського РВПГУ НПв Закарпатській області ОСОБА_3 проарешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12022078160000081, внесеному до ЄРДР 09 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, шляхом заборони відчуження та розпорядження земельною ділянкою, площею 0,1197 га, що знаходиться в смт. Усть-Чорна, урочищі «Бобрувка» Тячівського району Закарпатської області, кадастровий номер 2124456500:03:001:0008, яка призначена для індивідуального садівництва та зареєстрована за ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване по АДРЕСА_3 .

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити дізнавачу СД Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 , та не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати ОСОБА_11 .

Роз`яснити положення, що закріплені в ч.1 ст. 174 КПК України, відповідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 21жовтня 2022 року о 13 год. 10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1