Постанова

від 18.10.2022 по справі 908/709/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022 рокум. ДніпроСправа № 908/709/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Білецької Л.М., Мороза В.Ф.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 (суддя Горохов І.С.; повне рішення складено 17.08.2021) у справі № 908/709/21

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ

до відповідача-1 Гуляйпільської міської територіальної громади в особі Гуляйпільської міської ради Запорізької області, м. Гуляйполе, Запорізької області

відповідача-2 Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Гуляйполе, Запорізької області

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім», м. Гуляйполе, Запорізької області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Запорізька обласна рада, м. Запоріжжя

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Запорізька обласна державна адміністрація, м. Запоріжжя

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області, м. Пологи, Запорізької області

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області, м. Запоріжжя

про усунення перешкод у здійснені права користування і розпорядження земельними ділянками шляхом визнання рішення, розпорядження, договору та додаткової угоди недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Прокурор звернувся з позовом до Гуляйпільської міської територіальної громади з позовом про усунення перешкод Кабінету Міністрів України у користуванні землями природно-заповідного фонду, які передані в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» зі зміною цільового призначення (для сільськогосподарського виробництва).

Місцевий господарський суд дійшов висновку що території заказників місцевого значення, які відносяться до земель природно-заповідного фонду, «Цілинна ділянка з ставками» та «Цілинна ділянка», знаходяться на трьох з п`яти наданих в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» земельних ділянках, тому задовольнив позовні вимоги в цій частині, усунувши власнику цих земель, Кабінету Міністрів України, перешкоди у користуванні земельними ділянками з кадастровими номерами 2321882500:02:003:005, 2321882500:03:003:0015 та 2321882500:03:004:0016 наступним чином:

-визнавши недійсним рішення Дорожнянської сільської ради № 3 від 11.05.2001 в частині передачі в оренду зазначених земельних ділянок;

-визнавши недійсним розпорядження голови Гуляйпільської РДА № 22 від 21.07.2011 в частині передачі в оренду зазначених земельних ділянок;

-визнавши недійсним договір оренди від 27.06.2001 в частині передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» зазначених земельних ділянок;

-визнавши недійсною додаткової угоди від 22.05.2021 до договору оренди від 27.06.2001 в частині передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» зазначених земельних ділянок.

Також суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» повернути три вищезазначені земельні ділянки державі в особі Кабінету Міністрів України.

Рішення суду мотивоване тим, що передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» в оренду три з п`яти земельних ділянок відносяться до природно-заповідного фонду, є вилученими з цивільного обороту, тому не можуть перебувати у користуванні фізичних чи юридичних осіб, надаватись для інших цілей, ніж тих, що передбаченц у статті 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», в той час як розпорядник цих земель, Кабінет Міністрів України, не погоджував зміну цільового призначення цих земель державної форми власності, які відносяться до природо-заповідного фонду.

Суд зазначив, що Дорожнянська сільська рада та Гуляйпільська районна державна адміністрація Запорізької області не мали права приймати спірні рішення та розпорядження стосовно передачі в оренду земельних ділянок з земель природно-заповідного фонду для сільськогосподарського виробництва без зміни їх цільового призначення, тобто ухвалювати рішення стосовно земель, які вилучені з цивільного обороту, і не можуть перебувати у користуванні фізичних чи юридичних осіб, оскільки зазначеними рішеннями сільська рада та райдержадміністрація неправомірно позбавили Кабінет Міністрів України права використання земель природно-заповідного фонду.

Місцевий господарський суд послався на порушення зазначеними органами влади та місцевого самоврядування під час ухвалення спірних розпорядження та рішення положень частини третьої статті 93 Земельного кодексу України, яким імперативно заборонена передача в оренду земельних ділянок, штучно створених у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об`єктів.

На підставі вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірний договір оренди з додатковою угодою до нього прийняті з порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», тому на підставі положень статті 203, 215 Цивільного кодексу України підлягають визнанню недійсними.

Місцевий господарський суд встановив, що земельні ділянки з кадастровими номерами № 2321882500:02:016:0001 та № 2321882500:02:013:0023 не відносяться до земель природно-заповідного фонду, тому відмовив у задоволенні позовних вимог стосовно цих земельних ділянок.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 908/709/21 скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Скаржник вважає, що спірні земельні ділянки він використовує на законних підставах, оскільки згідно з частиною п`ятою статті 53 ЗУ «Про природно заповідний фонд України» заказники, які створюються без вилучення земельних ділянок, передаються органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Скаржник зазначає, що спірні земельні ділянки передані колгоспу ім. «Карла Маркса», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» до якого перейшли всі права та обов`язки з охоронних зобов`язань щодо заказників «Цілинна ділянка з лісовим масивом» і «Цілинна ділянка з ставками», які знаходяться в межах території спірних земельних ділянок, а оскільки в момент припинення Колгоспу втратив свою чинність державний акт на право колективної власності на землю, яка передана колгоспу у постійне користування, інших механізмів поновити за Товариством права користування спірною землею, крім як укладення договору оренди не існувало.

Скаржник вважає, що рішення суду не містить посилання на законодавство, яким би визначалося, що території заказників відносяться до об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається. Натомість, згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказники можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності.

На думку скаржника, сам факт розташування частини заказників місцевого значення на частинах орендованих земельних ділянок не може бути перешкодою для перебування в оренді цих ділянок з метою їх господарського використання, за умови забезпечення користувачем забезпечення режиму охорони та збереження розташованих на них заказників.

Скаржник вважає, що за відсутності експертного висновку щодо меж і площ земельних ділянок, проекту землеустрою, заказники не набули статусу об`єктів цивільних прав, щодо яких може виникнути спір про право.

Враховуючи належність спірних земельних ділянок до державної форми власності з категорією землі сільськогосподарського призначення, скаржник вважає, що у даному випадку до спірних правовідносин має бути застосовані положення частини четвертої ст. 122 Земельного кодексу України, відповідно до яких Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Також скаржник вважає, що суд мав закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору, оскільки станом на 04.08.2021 договір оренди від 27.06.2001 припинив свою дію.

Скаржник зазначає, що відповідно до пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, тому власником спірних земельних ділянок є саме Гуляйпільська міська територіальна громада.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Запорізька обласна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу заперечила проти її доводів і просила залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Прокурор зазначає, що сільська рада не мала права передавати спірні земельні ділянки в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва, оскільки ці землі відносяться до об`єктів природно-заповідного фонду, на яких згідно зі статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заборонена будь-яка діяльність, яка впливає або може негативно вплинути на їх стан, тому такі землі відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України належать до об`єктів, виключених з цивільного обороту, що унеможливлює їх використання фізичними чи юридичними особами без зміни цільового призначення таких земель.

Прокурор вважає, що використовуючи на підставі договору оренди спірних земельних ділянок, на яких частково знаходяться об`єкти природно-охоронного фонду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» можу у будь-який момент розпочати їх розорення та засівання, що спричинить шкоду землям з особливим статусом, які знаходяться під охороною держави.

На думку прокурора, цільове призначення спірних земельних ділянок фактично незаконно змінено, внаслідок їх передачі в оренду, чим створено перешкоди державі у користуванні та забезпеченні збереження унікальної екосистеми з рідкісним різноманіттям рослин.

Прокурор не погоджується з доводами скаржника, що внаслідок оформлення на сільську раду охоронного зобов`язання стосовно спірних земель остання стала їх власником, оскільки відповідні охоронні зобов`язання оформлені на раду через розташування таких земель у її адміністративних межах, і не пов`язується з переходом права власності.

Прокурор заперечує доводи скаржника, що внаслідок припинення строку дії спірного договору оренди суд мав постановити ухвалу про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору, оскільки припинення строку дії договору, який визнається недійсним у судовому порядку, не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, про що зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22.01.2020 за результатами розгляду справи № 394/301/19.

З аналогічних підстав, викладених у відзиві прокурора на апеляційну скаргу, заперечує проти її доводів і просить залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін Кабінет Міністрів України.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 908/709/21

У судовому засіданні 18.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР «Об увеличении производства, заготовок и поставок сырья из лекарственных растений для нужд здравоохранения и медицинской промышленности» від 03.03.1977 № 112, рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980 № 253 «Об определении и охране заповедных территорий з произрастанием лекарственных растений» створено ботанічний заказник місцевого значення дикорослих лікарських рослин «Цілинна ділянка» площею 7 га (т. 1, а.с. 89-90).

Міністерством охорони навколишнього природнього середовища України затверджено Положення про державний заказник місцевого значення «Цілінна ділянка», відповідно до якого вказаний заказник створено на території Гуляйпілського району Запорізької області 28.05.1980 у колгоспі ім. «Карла Маркса» (т. 4, а.с. 44-47).

Державним комітетом Ради Міністрів УРСР з охорони природи оформлене охоронне зобов`язання щодо «Цілінної ділянки» на колгосп ім. «Карла Маркса» (т. 4, а.с. 42).

Міністерством охорони навколишнього природнього середовища України затверджено Положення про державний заказник місцевого значення «Цілінна ділянка з лісовим масивом і ставком», відповідно до якого вказаний заказник створено на території Гуляйпілського району Запорізької області 02.10.1992 у колгоспі ім. «Карла Маркса» (т. 4, а.с. 48-51).

У серпні 1993 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України оформлене охоронне зобов`язання щодо заказника «Цілінна ділянка з лісовим масивом та ставком» площею 68,3 га на колгосп ім. «Карла Маркса» (т. 4, а.с. 43).

Згідно з Положеннями пункту 4 про державний заказник «Цілінна ділянка» і заказник «Цілінна ділянка з лісовим масивом та ставком» створений без вилучення з землекористування у колгоспу ім. «Карла Маркса» (т. 4, а.с. 44-51).

Розпорядженням представника Президента України в Запорізькій області «О мерах по расширению сети заповедных территорий и объектов, упорядочению их площадей и улучшению заповедного дела в области» від 02.10.1992 № 321 затверджено додатковий список заповідних об`єктів, у яких змінено площу відповідно до нової класифікації. Вказаним переліком до 7 га ботанічного заказника місцевого значення дикорослих лікарських рослин «Цілинна ділянка» приєднано 51,3 га площі державного ботанічного заказника «Цілинна ділянка з лісовим масивом», у зв`язку з чим територія природно-заповідного фонду збільшена до 58,3 га (т. 1, а.с. 130-132).

Державним актом на паво колективної власності на землю встановлено, що Гуляйпільською районною радою Запорізької області передається КСП ім. «Карла Маркса» 7701,9 га землі відповідно до рішення Гуляйпільської районної державної адміністрації від 15.12.1995 № 119 (т. 5, а.с. 42-43).

Відповідно до затвердженого рішенням загальних зборів КСП ім. «Карла Маркса» від 26.01.1996 КСП ім. «Карла Маркса» є добровільним об`єднанням громадян, створене на базі колгоспу ім. «Карла Маркса». Земля є колективною власністю і право на неї посвідчується державним актом (т. 5, а.с. 46).

Пунктами 1.2, 1.3 Положення «Про ландшафтний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка», затвердженого наказом Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області № 22 від 03.04.2003, передбачено, що заказник місцевого значення загальною площею 58,3 га розташований у межах земель Дорожнянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області і останній його передано під охорону (т. 1, а.с. 133-136).

Міністерством екології та природних ресурсів України 02.12.2002 оформлено охоронне зобов`язання № 255 ботанічного заказника місцевого значення «Цілинна ділянка» площею 58,3 га, яким передбачена заборона передачі у будь-яке господарське використання земель території заказника.

Вищеназваний заповідний об`єкт даним охоронним зобов`язанням передано землевласнику, Дорожнянській сільській раді, яка бере об`єкт під охорону і зобов`язується зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів (т. 1, а.с. 138-139).

Рішенням Запорізької обласної ради «Про внесення змін і доповнень до природно-заповідного фонду області» від 27.11.1998 № 10 створено ландшафтний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка з ставками» площею 113,4 га. Схемою розташування ландшафтного заказника місцевого значення «Цілинна ділянка з ставками детально окреслено межі заказника і визначено його площу 113,4 га (т. 1, а.с. 75-76).

Мета організації вказаного заказника передбачена у п. 1.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка з ставками», затвердженого наказом Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області від 03.04.2003 № 22, відповідно до якого цей заказник організовано для забезпечення охорони та сприяння відтворенню типового природного ландшафту степової зони півдня України, а також всього комплексу рослинного і тваринного світу, де зустрічаються рідкісні види тварин, занесені до Червоної книги України.

Пунктами 1.2, 1.3 Положення «Про ландшафтний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка з ставками», затвердженого наказом Державного управління екології та природних ресурсів в Запорізькій області № 22 від 03.04.2003, передбачено, що заказник місцевого значення загальною площею 113,4 га розташований у межах земель Дорожнянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області і останній його передано під охорону (т. 2, а.с. 1-4).

Міністерством екології та природних ресурсів України 02.12.2002 оформлено охоронне зобов`язання № 251 ландшафтного заказника місцевого значення «Цілинна ділянка з ставком» площею 113,4 га, яким передбачена заборона передачі в будь-яке господарське використання земель території заказника.

Вищеназваний заповідний об`єкт даним охоронним зобов`язанням передано землевласнику, Дорожнянській сільській раді, яка бере об`єкт під охорону і зобов`язується зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів (т. 2, а.с. 7-8).

Рішенням Гуляйпільської міської ради Гуляйпільського району Запорізької області від 12.10.2016 № 1 утворено Гуляйпільську міську територіальну громаду, до складу якої увійшло с. Дорожнянка, Дорожнянської сільської ради.

Відповідно до пункту 4 вищевказаного рішення Гуляйпільська міська територіальна громада, утворена внаслідок добровільного об`єднання, є правонаступником всього майна, прав та обов`язків, активів і пасивів (зобов`язань) Гуляйпільської територіальної громади (т. 3, а.с. 16-17).

Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації оформлено охоронне зобов`язання від 03.12.2019 № 150, яким ландшафтний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка» площею 58,3 га передано під охорону Гуляйпільської міської об`єднаної територіальної громади (т. 1, а.с. 146).

Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації оформлено охоронне зобов`язання від 03.12.2019 № 150, яким ландшафтний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка з ставком» площею 113,4 га передано під охорону Гуляйпільської міської об`єднаної територіальної громади (т. 2, а.с. 13).

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації 04.11.2019 № 58/01 затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка, пунктом 1.3 якого передбачено, що заказник площею 58,3 га розташовано біля с. Дорожнянка, Гуляйпільського району, в адміністративних межах Гуляйпільської міської об`єднаної територіальної громади Запорізької області (т. 1, а.с. 141-145).

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації 04.11.2019 № 59/01 затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка з ставком», пунктом 1.3 якого передбачено, що заказник площею 113,4 га розташовано біля с. Дорожнянка, Гуляйпільського району, в адміністративних межах Гуляйпільської міської об`єднаної територіальної громади Запорізької області (т. 2, а.с. 10-12).

Пунктом 1.4 Положень встановлено, що оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Згідно з пунктом 3.4 Положень власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Фактичне проходження на місцевості меж заказників підтверджується Схемами розташування об`єктів природно-заповідного фонду «Цілинна ділянка з ставками», «Цілинна ділянка» («Цілинна ділянка з лісовим масивом»), інформацією Інституту географії Національної академії наук України від 30.12.2020 № 01-03/228, додатком до якої є картографічні матеріали із графічним зображенням меж (т. 2, а.с. 18-20).

Таким чином, ландшафтний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка з ставками» як об`єкт природно-заповідного фонду є юридично створеним з 02.10.1992 (зі змінами від 27.11.1998) і включає 113,4 га земель, розташованих біля с. Дорожнянка Гуляйпільського району Запорізької області.

Ботанічний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка» («Цілинна ділянка з лісовим масивом») з 28.05.1980 (зі змінами від 02.10.1992), і включає 58,3 га на вищевказаній території.

Інститут географії Національної академії наук України у висновку від 30.12.2020 № 01-03/228 зазначив, що за даними Публічної кадастрової карти України більша частина площі земельної ділянки з кадастровим номером 2321882500:02:003:0005 знаходяться в межах ботанічного заказника місцевого значення «Цілинна ділянка» («Цілинна ділянка з лісовим масивом»), що підтверджується додатком № 2 до цього висновку.

Крім того, у відповідності з даними Публічної кадастрової карти України більша частина площі земельної ділянки з кадастровим номером 2321882500:03:003:0015 повністю знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Цілинна ділянка з ставками». Земельна ділянка з кадастровим номером 2321882500:03:004:0016 частково знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Цілинна ділянка з ставками», що підтверджується додатком № 3 до цього висновку (т. 2, а.с. 18-20).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 08.04.2021 земельні ділянки № 2321882500:02:003:0005, 2321882500:03:003:0015, 2321882500:03:004:0016 є державною власністю з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 5, а.с. 94-97).

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Закрите акціонерне товариство «Аграрний дім» зареєстровано 15.03.2000. Відповідно до виписки з протоколу чергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «Аграрний дім» 14.04.2011 змінено найменування ЗАТ «Аграрний дім» на ПАТ «Аграрний дім». У наступному вказане товариство реорганізовано у ТОВ «Аграрний дім», про що у реєстрі здійснено запис від 26.12.2019.

Згідно зі статутом Публічного акціонерного товариства «Аграрний дім» товариство є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків КСП ім. «Карла Маркса» (т. 3, а.с. 89-104).

Згідно зі статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» товариство є правонаступником всіх майнових та немайнових прав і обов`язків Публічного акціонерного товариства «Аграрний дім», яке в свою чергу є правонаступником всіх майнових і немайнових прав і обов`язків Закритого акціонерного товариства «Аграрний дім», яке в свою чергу є правонаступником всіх майнових і немайнових прав і обов`язків КСП ім. «Карла Маркса» (т. 5, а.с. 44-45).

Дорожнянська сільська рада Гуляйпільського району Запорізької області рішенням від 11.05.2001 № 3 «Про надання земельних ділянок із земель запасу та резервного фонду Дорожнянської сільської ради підприємству ЗАТ «Аграрний дім» в оренду» надала останньому в оренду землі природоохоронного (пасовища) площею 156,5 га, історико-культурного площею 1,6 га, лісового фондів площею 6,3 га, з метою сільськогосподарського використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та риборозведення.

Пунктом 4 вказаного рішення зобов`язано Закрите акціонерне товариство «Аграрний дім» заключити охоронні договори на заказники з міжрайонною інспекцією екологічної безпеки (т. 2, а.с. 41-42).

На підставі вищевказаного рішення Дорожнянською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області укладено 27.06.2001 із Закритим акціонерним товариством «Аграрний дім» договір оренди земельної ділянки загальною площею 329,7 га, в тому числі ріллі 72,9 га, пасовищ 219,8 га, під ставками 22,6 га, болотами 0,4 га, дорогами 4,8 га, струмками 0,9 га, лісосмугами 6,7 га, солончаками 1,6 га, пунктом 1.4 якого визначено мету сільськогосподарське використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та риборозведення (т. 2, а.с. 43-48).

Згідно з пунктом 2.1 договору оренди його укладено на 10 років.

Сторони у пункті 2.2 договору орендну визначено плату для пасовищ на площі 109,4 га, які знаходяться у природно-заповідному фонді.

У подальшому 08.07.2008 укладено додаткову угоду до договору оренди від 27.06.2001, якою зменшено площу орендованих земельних ділянок з 329,7 га до 292,5500 га та змінено розмір орендної плати (т. 2, а.с. 51-52).

Згідно з додатками до додаткової угоди від 08.07.2008, якими є плани земельних ділянок, у тому числі кадастрові, акти визначення меж земельних ділянок в натурі, товариству надано в оренду землі з кадастровими номерами 2321882500:02:016:0001 площею 61,1610 га, 2321882500:02:013:0023 площею 33,7400 га, 2321882500:02:011:0001 площею 39,3000 га, 2321882500:03:004:0016 площею 69,4580 га, 2321882500:03:003:0015 площею 31,5060 га, 2321882500:02:003:0005 площею 57,3850 га, які розташовано на території заказників, у тому числі державного, з цільовим призначення цих земель ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області від 21.07.2011 № 222 «Про поновлення договору оренди земельних ділянок на території Дорожнянської сільської ради» ПАТ «Аграрний дім» поновлено оренду вказаних вище земель, які оголошено територіями природно-заповідного фонду, за межами населених пунктів на тих же умовах.

На підставі вказаного розпорядження Дорожнянською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області та Публічним акціонерним товариством «Аграрний дім» 22.05.2012 укладено додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення, за умовами якого в оренду з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва надано 253,2500 га землі за межами населених пунктів, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами 2321882500:03:004:0016 (69,5480 га), 2321882500:03:003:0015 (31,5060 га), 2321882500:02:003:0005 (57,3850 га), 2321882500:02:016:0001 (61,1610 га), 2321882500:02:013:0023 (33,7400 га).

Строк дії договору продовжено на 20 років з дати реєстрації основного договору 10.07.2001 (т. 2, а.с. 120-124).

Умовами вказаної додаткової угоди встановлені обмеження щодо використання земельних ділянок охоронна зона об`єкта природно-заповідного фонду.

Також умовами додаткової угоди визначено, що передача в оренду земельних ділянок не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на ці ділянки (т. 2, а.с. 122).

6.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Враховуючи предмет позову у даній справі, предметом доказування є встановлення обставин правомірності/неправомірності передачі в оренду та використання на підставі договору оренди юридичною особою приватного права земель державної форми власності у масиві яких є землі, що відносяться до земель природно-заповідного фонду.

Згідно з частиною першою статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 44 Земельного кодексу України визначено, що до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (частина перша статті 45 Земельного кодексу України).

Обмеження у використанні земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначено статтею 461 Земельного кодексу України, за змістом якої землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положеннями про ці території, об`єкти.

Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.

Згідно зі статтею першою Закону України «Про природно-заповідний фонд України», завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об`єкти природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Регіональні ландшафтні парки, зони буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (частина четверта статті 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Апеляційний господарський суд зазначає, що об`єкти природно-заповідного фонду можуть бути загальнодержавного та місцевого значення.

Частинами першою, третьою статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Створення об`єктів природно-заповідного фонду відбувається з вилученням або без вилучення земельних ділянок у їх власників або користувачів.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках передбачених цим Кодексом (пункт б) частини першої статті 141 Земельного кодексу України).

Статтею 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд» визначено, що заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Таким чином, діюче законодавство не містить імперативної заборони передачі об`єктів природно-заповідного фонду у складі земель для сільськогосподарського виробництва, як і не встановлює права власності на такі об`єкти виключно за державою, оскільки як зазначено у статті 45 Земельного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», такі землі можуть перебувати не лише у державній, але й у комунальній та приватній власності, в той час як створення заказника місцевого значення відбувається за рішенням органів місцевого самоврядування та проводиться без вилучення земельних ділянок у їх власників або користувачів, відповідно власник або користувач таких земельних ділянок не втрачає право користування земельною ділянкою, на якій створено заказник, з урахуванням встановлених природоохоронним законодавством обмежень.

Вищенаведеним спростовуються доводи прокурора, що об`єкт природно-заповідного фонду, зокрема з режимом «заказник», може перебувати у власності та користуванні виключно держави.

Водночас вказані статті імперативно відносять землі, яким встановлено статус територій чи об`єктів природно-заповідного фонду, до категорії земель природно-заповідного фонду за фактом знаходження на них об`єктів, які мають спеціальний статус та перебувають під особливою державною охороною.

Основні засоби збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду наведено у статті 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», відповідно до якої збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання (частина п`ята статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України).

Господарським судом встановлено, що ботанічні заказники місцевого значення «Цілинна ділянка» площею 7 га, територію якого пізніше збільшено до 58,3 га, та «Цілинна ділянка зі ставком» площею 68,3 га, територію якого пізніше збільшено до 113,4 га, створені на землях, що знаходились у користуванні колгоспу ім. «Карла Маркса», без вилучення земельних ділянок, що вони займають, з оформленням охоронних зобов`язань.

Таким чином, зазначені об`єкти природно-заповідного фонду вперше створені у 1980 та 1992 роках на базі земель колгоспу ім. «Карла Маркса» без вилучення з землекористування у колгоспу, якому оформлено охоронне зобов`язання щодо суворого виконання природоохоронного законодавства для збереження територій і об`єктів вищевказаних заказників.

Враховуючи перетворення адміністративно-територіального устрою в країні, а також зміни у природоохоронному законодавстві України, території заказників декілька разів передавалися під охорону новоствореним органам місцевого самоврядування та затверджувалися нові положення цих заказників.

В подальшому на базі колгоспу ім. «Карла Маркса» створено КСП ім. «Карла Маркса», якому надано Державний акт про право колективної власності на землі Гуляйпільської районної ради Запорізької області загальною площею 7701,9 га, у складі яких знаходиться раніше створені заказники «Цілинна ділянка» і «Цілінна ділянка зі ставком».

Після припинення КСП ім. «Карла Маркса», втратив чинність Державний акт на право колективної власності на землі Гуляйпільської районної ради Запорізької області загальної площею 7701,9 га, у складі яких знаходились заказники «Цілінна ділянка» і «Ціління ділянка зі ставком».

На базі КСП ім. «Карла Маркса» створене товариство «Аграрний дім», яке декілька разів змінювало організаційно-правову форму правління, водночас незмінно залишаючись правонаступником прав та обов`язків КСП ім. «Карла Маркса».

Зважаючи на відсутність правовстановлюючих документів для використання земель, що знаходились у користуванні КСП ім. «Карла Маркса» на підставі вищенаведеного державного акту, товариство «Аграрний дім» звернулося до органу місцевого самоврядування з заявою про передачу в оренду земель, що раніше використовувались КСП.

Статтею 9 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-ХІІ (втратив чинність 01.01.2002 на підставі набрання чинності Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ) встановлено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, крім іншого, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України № 561-ХІІ землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних районних, міських, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Рад народних депутатів і призначаються для передачі у власність або надання у користування, в тому числі в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб.

Дорожнянська сільська рада Гуляйпільського району Запорізької області 11.05.2001 ухвалила рішення № 3 про надання в оренду підприємству ЗАТ «Аграрний дім» земельну ділянку площею 329,7 га з запасу сільської ради.

Пунктом 4 зазначеного рішення зобов`язано ЗАТ «Аграрний дім» заключити охоронні договори на заказники з міжрайонною інспекцією екологічної безпеки.

На підставі вищевказаного рішення Дорожнянською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області 27.06.2001 укладено із Закритим акціонерним товариством «Аграрний дім» договір оренди земельної ділянки загальною площею 329,7 га, в тому числі ріллі 72,9 га, пасовищ 219,8 га, під ставками 22,6 га, болотами 0,4 га, дорогами 4,8 га, струмками 0,9 га, лісосмугами 6,7 га, солончаками 1,6 га, пунктом 1.4 якого визначено мету сільськогосподарське використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та риборозведення.

Договір оренди від 27.06.2001 укладено на десять років з дня його підписання, тобто до 27.06.2011.

Пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України № 2768-ІІІ (в редакції на 21.07.2011) встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (стаття 17 Земельного кодексу України № 2768-ІІІ в редакції на 21.07.2011.

У зв`язку зі спливом строку дії договору оренди від 27.06.2001 та на підставі вищенаведених норм права головою Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області прийнято розпорядження поновити договір оренди земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів на тих же умовах з ПАТ «Аграрний дім».

На підставі вказаного розпорядження Дорожнянською сільською радою Гуляйпільського району Запорізької області та Публічним акціонерним товариством «Аграрний дім» 22.05.2012 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою строк дії договору продовжено на 20 років з дати реєстрації основного договору 10.07.2001.

Умовами вказаної додаткової угоди встановлені обмеження щодо використання земельних ділянок охоронна зона об`єкта природно-заповідного фонду.

Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що орган місцевого самоврядування та орган державної влади на місцях прийняли рішення про передачу в оренду спірних земель в межах повноважень, встановлених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, у зв`язку з чим позов в частині визнання таких рішень недійсними задоволенню не підлягає.

Апеляційний господарський суд зазначає, що органом місцевого самоврядування та органом державної влади на місцях передано в оренду п`ять земельних ділянок з індивідуально визначеними кадастровими номерами, у складі яких знаходяться заказники «Цілінна ділянка» та «Цілінна ділянка зі ставком», з відповідними застереженнями щодо збереження об`єктів природно-заповідного-фонду.

Заказники «Цілинна ділянка» та «Цілінна ділянка зі ставком» створені без вилучення у власника або користувача і передані під охорону з оформленням охоронного зобов`язання органу місцевого самоврядування, а спірне рішення та договір оренди, в редакції додаткової угоди, мають застереження щодо необхідності додержання норм природоохоронного законодавства для збереження об`єктів природно-охоронного фонду, які знаходяться у складі переданих в оренду земель, що спростовує доводи позивача щодо зміни цільового призначення об`єктів природно-заповідного фонду.

Апеляційний господарський суд зазначає, що оскільки за змістом частини п`ятої статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» об`єкти природно-заповідного фонду, у даному випадку заказники, створюються без вилучення земель у їх власників або землекористувачів, а заказники «Цілинна ділянка» і «Цілинна ділянка зі ставками» створені без вилучення у землекористувача та перебувають у складі масиву земель переданих в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім», тому необґрунтованим є аргумент позивача щодо неможливості використання орендованих земель товариством, через розташування на них заказників.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем не доведено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» вимог природоохоронного законодавства, що призвело або може призвести до негативного впливу на стан об`єктів природно-заповідного фонду, які знаходяться на орендованій товариством земельній ділянці.

Посилання прокурора на відсутність у товариства охоронного зобовязання щодо заказників не може бути підставою для визнання договору оренди недійсним на момент його укладення. Крім того, обовязок щодо оформлення охоронних зобовязань щодо обєктів природно-заповідного фонду покладено на власника землі.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного апеляційний господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до неї.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для часткового скасування рішення і ухвалення нового рішення у відповідній частині.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду частковому скасуванню з ухваленням нового у відповідній частині.

Розподіл витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги здійснюється відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 908/709/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2021 у справі № 908/709/21 скасувати частково.

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, 29-а, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02909973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний дім» (вул. Велика, 117, м. Гуляйполе, Гуляйпільського району, Запорізької області, код ЄДРПОУ 03749336) витрати зі сплати судового збору за розгляд господарської справи у розмірі 15663,00 грн (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят три гривні 00 копійок).

Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.10.2022

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

СуддяЛ.М. Білецька

СуддяВ.Ф. Мороз