Рішення

від 19.10.2022 по справі 909/790/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/790/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "К Плюс К ІФ"

про стягнення заборгованості в сумі 37754 грн 00 к.,

представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суть спору.

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "К Плюс К ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 37754 грн 00 к., яка виникла в результаті неналежного виконання товариством договірних зобов`язань стосовно перевезення вантажу у міжнародному сполученні.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 28.09.2022 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 19.10.2022, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.

Позиції сторін.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на невиконання відповідачем своїх зобов`язань стосовно оплати за надані послуги з перевезення вантажу.

Відповідач, з огляду на подану ним заяву від 19.10.2022 (вх. № 13990/22 від 19.10.2022) позов визнав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

13.05.2022 між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та ТОВ "К Плюс К ІФ" (експедитор) сторонами укладено договір перевезення вантажу у міжнародному сполученні шляхом підписання заявки № 10/05.

У заявці встановлено такі умови договору:

- вантажовідправник - згідно СМR, вантажоотримувач - D.Heinrichs Logistic GmbH;

- адреса завантаження - Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Спас, адреса відвантаження - Grauwallring, 27580 Bremerhaven;

- суму фрахту - 3000 євро;

- умови оплати - перерахунок по електронних документах в гривнях.

На виконання умов заявки перевізник своїм транспортним засобом 23.05.2022 здійснив доставляння вантажу за місцем призначення, про що належним чином оформлені міжнародні товарно-транспортні накладні № 1 та № 2 від 16.05.2022 підписані представником вантажоотримувача.

01.06.2022 перевізник направив на адресу експедитора оригінали всіх товаросупровідних документів (рахунок на оплату № 96 від 23.05.2022 на суму 92754 грн 00 к., акт надання послуг № 96 від 23.05.2022 на суму 92754 грн 00 к., міжнародну товарно-транспортні накладні від 16.05.2022), що підтверджується квитанцією поштового відправлення від 01.06.2022 та витягом з поштового реєстру від 07.06.2022 про отримання документів.

Частково вартість наданих послуг перевезення було оплачено, зокрема, в сумі 55000 грн 00 к., про що свідчить заключна виписка АТ КБ "Приватбанк" по рахунку позивача за період з 01.06.2022 по 01.06.2022.

Несплаченим залишився борг в сумі 37754 грн 00 коп. Відповідач борг визнав.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (ч. 2 ст. 307 ГК України).

Частиною 4 ст. 307 ГК України передбачено, що залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на внутрішньому водному транспорті, спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 929 ЦК України договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 929 ЦК України договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

До будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін застосовується Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної (ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Враховуючи наведені норми права та матеріали справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини сторін ґрунтуються одночасно на договорі транспортного експедирування та договорі перевезення. Факт надання послуг з перевезення вантажів з боку позивача доводиться належними чином оформленими міжнародними накладними СМR.

Частково за послуги з перевезення відповідач розрахувався. Несплаченим залишився борг в сумі 37754 грн 00 к. Відповідач борг визнав.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суд установив, що визнання позову відповідачем у даній справі не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому приймає заяву відповідача про визнання позову (викладену у клопотанні).

Висновок суду.

В контексті наведеного позов належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ціну позову у цій справі судовий збір за її розгляд слід було сплатити в сумі 2481 грн 00 к.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2481 грн 00 к., сплачений згідно з платіжним дорученням № 0.0.2687473971.1 від 26.09.2022 та 248 грн 10 к., сплачений згідно з платіжним дорученням № 193 від 11.08.2022 (за видачу судового наказу, який відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 28.09.2022 у справі № 909/615/22 скасовано).

Частиною 2 ст. 151 ГПК України передбачено, що, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

В контексті наведеного суд звертає увагу, що позивачем, за розгляд цієї справи, судовий збір сплачено у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи факт визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, судовий збір в сумі 1240 грн 50 к. (50 % від суми сплаченого позивачем судового збору) слід стягнути з відповідача на користь позивача, 1240 грн 50 к. (50 % від суми сплаченого позивачем судового збору) повернути позивачу з державного бюджету. Про повернення судового збору з державного бюджету суд постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись ст. 2, 75, 129, 130, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "К Плюс К ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 37754 грн 00 к. - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К Плюс К ІФ" (вул. Промислова, буд. 2 Б, каб. 25, м. Івано-Франківськ, 76019; ідентифікаційний код 39386756) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 37754 (тридцять сім тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн 00 к. та 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 к. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписане 24.10.2022.

Суддя Т. В. Стефанів