Повістка

від 02.11.2022 по справі 909/790/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/790/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 25.10.2022 (вх. № 13977/22 від 25.10.2022) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "К Плюс К ІФ"

про стягнення заборгованості в сумі 37754 грн 00 к.

представники сторін в судове засідання не з`явилися,

ухвалив таке додаткове рішення.

З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішення процесуальних питань.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2022 позов ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "К Плюс К ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 37754 грн 00 к. задоволено.

Рішення у цій справі підписане 24.10.2022.

Справу судом розглянуто без участі у судовому засідання представників сторін (явка не визнавалася судом обов`язковою).

Разом з тим, у позовній заяві позивач повідомив суд про намір подати заяву про відшкодування витрат на правову допомогу у визначені нормами ГПК України строки після ухвалення рішення.

25.10.2022 до суду від представника позивача надійшла заява від 25.10.2022 (вх. № 13977/22) про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з відповідача понесені витрати за надану правничу допомогу в розмірі 42240 грн 00 к.

Ухвалою від 27.10.2022 суд призначив вищезазначену заяву до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2022.

Про дату та час розгляду заяви суд належним чином повідомив сторін відповідними ухвалами та додатково телефонограмами.

Позиції сторін.

Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що на виконання договору про надання юридичних послуг адвокат Лук`яненко А. О. надав, а клієнт ФОП ОСОБА_1 отримав послуги з правової допомоги на суму 42240 грн 00 к., про що свідчить підписаний та скріплений печатками обох сторін акт здачі-прийняття наданих послуг правової допомоги.

02.11.2022 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 02.11.2022 (вх. № 14849/22) про зменшення розміру професійних витрат адвоката, в якій останній просить при прийнятті додаткового рішення врахувати: що, заявлений розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним із складністю справи та виконаними роботами, обсягом наданих послуг та ціною позову; поведінку відповідача - визнання позову; що такі витрати не були неминучими; не дотримано розумності визначення розміру заявлених витрат; незадовільний фінансовий стан товариства, зумовлений війною.

Встановлені судом обставини.

01.01.2022 між ФОП ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Лук`яненком А. О. (юридичний радник) укладено договір про надання юридичних послуг № 1 та додаткову угоду до нього за № 2 від 01.03.2022.

Вказані вище договір та додаткова угода, в силу п. 12.1 договору та п. 12 додаткової угоди № 2, діють до 31.12.2025.

За дорученням клієнта, юридичний радник зобов`язується надати зазначені нижче юридичні (правові) послуги, а клієнт зобов`язується оплатити їх (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 8.5 договору факт надання послуг за договором підтверджується актами, що підписуються повноважними представниками сторін. В акті зазначається таке: послуги, що придбані клієнтом для використання у господарській діяльності, на дату підписання акту, що не були оплачені раніше (без зазначення складу наданих послуг та їх опису); сума, що сплачена або має бути сплачена клієнтом.

Сторони узгодили, що гонорар адвоката за надані послуги (за 1 годину роботи адвоката) становить 8800 грн 00 к. (п. 1 додаткової угоди № 2).

Згідно з п. 6 додаткової угоди № 2 детальний розрахунок та опис наданої послуги наводиться в рахунку-фактурі та акту здачі наданих послуг.

Адвокат Лук`яненко А. О. надав, а ФОП ОСОБА_1 отримав професійну правничу допомогу на загальну суму 42240 грн 00 к, про що свідчить підписаний та скріплений печатками сторін акт здачі-прийняття наданих послуг правової допомоги від 26.09.2022.

Так, адвокатом виконано такі роботи: аналіз спірних правовідносин між позивачем та відповідачем 4400 грн 00 к. (0, 5 год.); підготовка та подання заяви про видачу наказу про стягнення коштів з відповідача 8800 грн 00 к. (1 год.); аналіз наказу про стягнення коштів з відповідача та повідомлення про його винесення позивача - 1320 грн 00 к. (0,15 год.); аналіз ухвали про скасування наказу про стягнення коштів з відповідача та повідомлення про його скасування позивача - 1320 грн 00 к. (0,15 год.); підготовка, видрук, засвідчення копій та направлення позовної заяви з додатками про стягнення коштів з відповідача - 17600 грн 00 к. (2 год.); підготовка позовної заяви з додатками для суду та подача через ЄСІТС - 8800 грн 00 к. (2 год.).

Застосування норм процесуального права, висновки суду.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Позивач подав попередній розрахунок суми судових витрат з першою заявою по суті (у позовній заяві зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу складає 42240 грн 00 к.).

У ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

В ряді постанов ВП ВС, зокрема в постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, викладено правову позицію про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ від 28.11. 2002 у справі Лавентс проти Латвії за заявою № 58442/00, рішення у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112, відповідно). У справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Варто зазначити, що приписи ч. 5 ст. 126 ГПК України надають право іншій стороні звернутися до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті.

Так, відповідач просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, понесених позивачем, про що зазначив у відповідній заяві.

З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованими витрати на правову допомогу частково, враховуючи таке.

З огляду на обсяг документів, поданих позивачем при зверненні до суду:

- суті даного спору стосуються докази на 6 аркушах, а саме: заявка на перевезення вантажу (1 арк.), накладні (2 арк.), рахунок на оплату (1 арк.), акт надання послуг (1 арк.) та заключна виписка (1 арк.);

- докази надання адвокатом правової допомоги позивачу на 12 аркушах;

- позовна заява на 7 аркушах.

Наведене вище свідчить про те, що обсяг документів є незначним, як наслідок, для їх видруку, підготовки та направлення іншій стороні та суду (через електронний суд) адвокат явно не затратив час вказаний ним в акті здачі-прийняття наданих послуг правової допомоги.

Слід зазначити, що заява про видачу судового наказу у справі № 909/615/22 та позовна заява у справа № 909/790/22 за своїм змістом є практично ідентичними, при цьому адвокат розділяє одну і ту саму послуги у три самостійні (підготовка та подання заяви про видачу судового наказу, підготовка позовної заяви та направлення відповідачу, підготовка позовної заяви та направлення її до суду).

Крім того, зазначена адвокатом послуга - аналіз спірних правовідносин входить до вже вказаної послуги стосовно підготовки судового наказу та позовної заяви.

Послуги аналізу наказу про стягнення коштів та ухвали про скасування судового наказу, а також повідомлення про їх постановлення позивача, не відповідає критерію необхідності.

Розмір витрат на правову допомогу не є співмірним ціні позову (послуги адвоката є більшими за ціну позову), що в даному випадку є недопустимим, враховуючи складність справи.

Крім того, здійснюючи розподіл судових витрат, а саме витрат на правову допомогу суд бере до уваги факт визнання позову позивачем та ухвалення рішення у першому судовому засіданні.

Як вже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з позивача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, cуд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу не відповідають встановленим критеріям та не є підтвердженими в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин та правових норм, враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн 00 к. В іншій частині заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, зокрема, 32240 грн 00 к. слід відмовити.

Керуючись ст. 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Заяву представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 25.10.2022 (вх. № 13977/22 від 25.10.2022) про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат -задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К Плюс К ІФ" (вул. Промислова, буд. 2 Б, каб. 25, м. Івано-Франківськ, 76019; ідентифікаційний код 39386756) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 10000 (десять тисяч) грн 00 к. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В частині вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 32240 (тридцять дві тисячі двісті сорок) грн 00 к. - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення підписане 07.11.2022.

Суддя Т. В. Стефанів