Рішення

від 17.10.2022 по справі 910/6524/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2022Справа № 910/6524/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих», м. Київ

про стягнення 3 239 284,50 грн

Представники:

від позивача: Кисельов Є.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих» (далі - ТзОВ «Генрих»/відповідач) про стягнення 3 239 284,50 грн суми передоплати, сплаченої за договором купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.07.2022 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 29.08.2022.

15.08.2022 до канцелярії суду від ТзОВ «Генрих» надійшла заява про мирне врегулювання спору за участю судді.

17.08.2022 до канцелярії суду надійшла заява ТзОВ «Генрих» про продовження встановленого судом строку на подання відзиву.

18.08.2022 до канцелярії суду надійшла заява ПАТ «Укрнафта», в якій позивач заперечує проти врегулювання спору за участю судді, а також просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті за відсутності представника ПАТ «Укрнафта» за наявними матеріалами справи.

29.08.2022 у підготовчому засіданні суд відмовив відповідачу у задоволенні заяви про мирне врегулювання спору за участю судді, оскільки така заява не відповідає приписам ч. 1 ст. 186 ГПК України, при цьому, продовжив ТзОВ «Генрих» строк для подання відзиву на позовну заяву, внаслідок чого відклав підготовче засідання на 19.09.2022.

08.09.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ТзОВ «Генрих» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що для задоволення потреб позивача у відповідності до договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 відповідачем було укладено з резидентом Російської Федерації - ТзОВ «ПК "Борец"» контракти №ПК-10777/1 від 18.11.2021, №ПК-10828/1 від 07.12.2021 та №ПК-10834/1 від 07.12.2021, відповідно до яких останній зобов`язався поставити товар, проте до теперішнього часу ТзОВ «ПК "Борец"» свої зобов`язання щодо поставки товарів не виконало, а подальша поставка товарів з території Російської Федерації є об`єктивно неможливою. Зокрема, відповідач вказує, що неможливість виконання договору №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 є наслідком форс-мажорних обставин, а тому є підставою для звільнення від відповідальності.

19.09.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.10.2022.

12.10.2022 до канцелярії суду від ПАТ «Укрнафта» надійшла заява про участь представника позивача у судовому засіданні 17.10.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів і сервісу «EasyCon».

17.10.2022 у судове засідання з`явився (в режимі відеоконференції) представник позивача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ТзОВ «Генрих» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Генрих» (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №09/03/2253-МТР, відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати продукцію у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару, визначені в Додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору продавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим договором. Забезпечити передачу товару, якість, кількість та асортимент якого відповідає умовам, встановленим цим договором.

Згідно п. 2.3 договору покупець зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар на умовах та у строки, визначені цим договором. Прийняти товар, поставлений згідно з умовами, визначеними цим договором.

Пунктом 2.4. договору визначено, що покупець має право вимагати від продавця своєчасної передачі товару. Достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань продавцем, повідомивши про це останнього за 30 календарних днів до дати розірвання.

У відповідності до п. 3.1. договору ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних додатках до цього договору. Загальна вартість товару за цим договором складається із сукупної вартості товару згідно з додатками.

За умовами п. 5.1. договору продавець зобов`язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору.

Пунктом 5.2. договору визначено, що товар приймається по кількості, якості, комплектності, цілісності тари/упаковки, відповідності маркування та згідно зі специфікацією, що міститься у відповідному додатку до цього договору.

Відповідно до п. 5.3. договору датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

У п. 5.4. договору сторони визначили, що продавець зобов`язаний не менше ніж за 3 (три) робочих дні до запланованої дати відвантаження товару в письмовій формі попередити покупця про точну дату постачання товару до місця призначення, якщо інше не вказано в додатку до цього договору. Повідомлення за підписом уповноваженої особи продавця в сканованому вигляді (формат рdf) направляється на електронну адресу покупця, вказану в п. 10.1.2. цього договору.

Відвантаження товару проводиться лише після отримання письмового повідомлення покупця про готовність до прийняття товару (п. 5.5. договору).

Згідно п. 5.6. договору, якщо продавець не повідомив покупця про дату відвантаження товару відповідно до п. 5.4. цього договору або відвантажив товар, не отримавши попередньо від покупця повідомлення про готовність до прийняття товару, строк оплати товару, встановлений в п. 3.2. цього договору, пролонгується на 5 (п`ять) банківських днів, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до п. 11.1. договору сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі до повного виконання взаємних зобов`язань сторонами.

Додатком № 1 до договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 сторони погодили найменування та перелік товару, що поставляється ТзОВ «Генрих» для ПАТ «Укрнафта».

Відповідно до п. 1 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1, загальна вартість товару, що поставляється по цьому додатку, складає: 14 230 458,00 грн, в т. ч. ПДВ - 2 371 743,00 грн.

Умови оплати: попередня оплата сума: 3 239 284,50, решта вартості товару оплачується по факту поставки кожної партії товару протягом 30 календарних днів (п. 5 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1).

Термін виготовлення: товар має бути новим, серійного виконання та таким, що не був в експлуатації. Дата виготовлення не більше ніж 12 місяців до дати поставки (п. 6 додатку №1 до договору).

Термін поставки: 120 календарних днів з моменту здійснення передоплати у розмірі 3 239 284,59 грн (п. 9 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1).

Умови поставки (ІНКОТЕРМС - 2020р.): DDP - склад вантажоотримувача (п. 10 додатку № 1 до договору).

На виконання умов договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 позивач перерахував на користь відповідача 25% передоплати у розмірі 3 239 284,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19565-П21 від 28.12.2021.

Листом №07.02.2022 від 11.02.2022 ТзОВ «Генрих» повідомило ПАТ «Укрнафта» про готовність поставки товару згідно договору № 09/03/2253-МТР від 23.12.2021.

Листом №01/01/09/03/01/02-02/6/105 від 14.02.2022 ПАТ «Укрнафта» повідомило ТзОВ «Генрих», що вантожоотримувачі готові приймати товар, що підлягає поставці згідно з додатком № 1, 2 та додатковою угодою №1 до договору №09/03/2253-МТР від 23.12.2021.

Разом з тим, відповідач не поставив передбачений договором товар у строки, визначені додатком № 1 з урахуванням додаткової угоди №1 до договору, а саме протягом 120 календарних днів з моменту отримання 25% передоплати.

08.03.2022 позивач звернувся до відповідача із листом № 01/01/09/03/12-02/6/131, в якому просив повернути авансовий платіж у розмірі 3 239 284,50 грн, а у випадку неможливості повернення передоплати, повідомити позицію ТзОВ «Генрих» щодо виконання договору №09/03/2253-МТР від 23.12.2021, або його подальшого припинення.

Листом від 10.03.2022 ТзОВ «Генрих» повідомило позивача про неможливість виконання умов договору з постачання товару, внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, зокрема, неможливості поставки товару з території Російської Федерації.

Водночас, у цьому листі ТзОВ «Генрих» зазначило, що останньому не повернуто передоплату, сплачену на користь резидента Російської Федерації - ТзОВ «ПК "Борец"», що виключає можливість і повернення авансового платежу у розмірі 3 239 284,50 грн, сплаченого позивачем на користь відповідача. Крім того, відповідач зазначив, що не відмовляється від виконання своїх зобов`язань за договором №09/03/2253-МТР купівлі-продажу від 23.12.2021 та вимога позивача про повернення сплаченого ним авансового платежу буде виконана товариством невідкладно після повернення сплачених коштів від ТзОВ «ПК "Борец"».

24.05.2022 позивач повторно звернувся до відповідача з листом №01/01/09/03/12-02/13/293, в якому просив повідомити терміни постачання товару відповідно до умов договору № 09/03/2253-МТР від 23.12.2021, а також повідомив про право позивача розірвати договір, у разі невиконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару.

ТзОВ «Генрих» відповіді на цей лист не надало.

14.06.2022 позивач надіслав відповідачу лист №01/01/09/03/12-02/6/315, в якому повідомив відповідача про розірвання договору №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 з 30.06.2022 та просив відповідача повернути авансовий платіж у сумі 3 239 284,50 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати розірвання договору.

Листом №37/06.2022 від 21.06.2022 ТзОВ «Генрих» повідомило про неможливість повернення авансового платежу.

Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Укрнафта» зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару у визначений договором строк, тому просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 3 239 284,50 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що 23.12.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №09/03/2253-МТР та підписано додатки №1, 2 та додаткову угоду №1 до цього договору, відповідно до яких відповідач зобов`язався поставити товар, а позивач прийняти його та оплатити.

Так, в п. 5 додатку №1 з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору сторони погодили умови оплати: попередня оплата сума: 3 239 284,50, решта вартості товару оплачується по факту поставки кожної партії товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів (п. 5 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1).

При цьому, термін поставки: 120 календарних днів з моменту здійснення передоплати у розмірі 3 239 284,59 грн (п. 9 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1).

Отже, на виконання умов договору та специфікації, позивачем здійснено попередню оплату в сумі 3 239 284,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19565-П21 від 28.12.2021.

Відтак, відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару у повному обсязі у строк до 28.04.2022.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не поставлено товар, передбачений умовами договору купівлі-продажу та підписаних до нього додатків № 1, 2 та додаткової угоди №1.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Разом із тим, заперечуючи проти задоволення заявлених позовних вимог, відповідач посилається на дію форс-мажорних обставин - запровадження воєнного стану в Україні та на невиконання контрагентом відповідача своїх зобов`язань.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з огляду на таке.

Розділом 7 договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР визначено обставини що виключають відповідальність, а саме: сторона, яка порушила зобов`язання за цим договором, звільняться від відповідальності за порушення зобов`язання за цим договором, якщо це порушення сталося внаслідок обставин форс-мажору (непереборної сили). Обставинами форс-мажору (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, перелік яких наведений у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Звільнення від відповідальності за цим положенням застосовується з моменту, коли непереборна сила стала причиною порушення зобов`язання та до моменту, коли непереборна сила припинила перешкоджати виконанню обов`язку (п. 7.1. договору).

Сторона, виконанню зобов`язань за цим договором якої перешкоджають обставини форс-мажору, повинна не пізніше 7 (семи) календарних днів повідомити іншу сторону про початок та припинення дії таких обставин на виконання обов`язків за цим договором (п. 7.2. договору).

У відповідності до п. 7.3. договору сторона, яка посилається на обставини форс-мажору, повинна довести наявність таких обставин. Належним доказом наявності таких обставин і їх тривалості є документи, видані Торгово-промисловою палатою України (регіональною палатою), іншими відповідними органами чи організаціями в Україні, уповноваженими посвідчувати відповідні факти.

Згідно п. 7.4. договору, якщо форс-мажорні обставини тривають більше 1 (одного) місяця, будь-яка зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання цього договору (відповідного додатку) за умови попереднього письмового повідомлення іншої Сторони не пізніше ніж за 10 (десять) днів до дати припинення договору (скасування додатку). У такому випадку сторони повинні здійснити відповідний взаєморозрахунок згідно з умовами цього договору за фактично переданий товар.

Відповідно до п. 7.5. договору грошові кошти, перераховані згідно з цим договором за виконання зобов`язань, невиконаних у зв`язку з наявністю обставин форс-мажору, мають бути повернуті покупцю протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати дострокового розірвання договору.

Судом враховано, що запровадження в Україні воєнного стану з 24.02.2022 є загальновідомою обставиною, проте сторонами у договорі чітко визначено обов`язок сторони, яка не може виконати зобов`язання за договором повідомити про це іншу сторону не пізніше 7 (семи) календарних днів про настання обставини форс-мажору.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про настання обставин форс-мажору у визначені договором строки.

При цьому, відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, яким чином обставини форс-мажору впливають на його неможливість виконати свої зобов`язання за договором, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні листи з пропозицією відповідача поставити товар іншого виробника.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ст. 44 ГК України, підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Суд зазначає, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач вимагав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України. Вказане зобов`язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у договорі строку поставки, який, виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №918/631/19.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Ураховуючи наведене вище, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з повернення перерахованих позивачем коштів у розмірі 3 239 284,50 грн.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», що має наслідком задоволення вимог останнього про стягнення попередньої оплати в сумі 3 239 284,50 грн.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих» (04136, місто Київ, вулиця Маршала Гречко, будинок 8-Г, квартира 39; ідентифікаційний код 39670872) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5; ідентифікаційний код 00135390) 3 239 284 (три мільйони двісті тридцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 50 коп. - суму попередньої оплати та 48 589 (сорок вісім тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 27 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 24.10.2022.

Суддя В.В. Бондарчук