Постанова

від 09.03.2023 по справі 910/6524/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2023 р. Справа№ 910/6524/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Гунька О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 09.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 (повний текст підписано 24.10.2022)

у справі № 910/6524/22 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих»

про стягнення 3 239 284,50 грн.

В судовому засіданні 09.03.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих» (далі - ТзОВ «Генрих»/відповідач) про стягнення 3 239 284,50 грн суми передоплати, сплаченої за договором купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що для задоволення потреб позивача у відповідності до договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 відповідачем було укладено з резидентом Російської Федерації - ТзОВ «ПК "Борец"» контракти №ПК-10777/1 від 18.11.2021, №ПК-10828/1 від 07.12.2021 та №ПК-10834/1 від 07.12.2021, відповідно до яких останній зобов`язався поставити товар, проте до теперішнього часу ТзОВ «ПК "Борец"» свої зобов`язання щодо поставки товарів не виконало, а подальша поставка товарів з території Російської Федерації є об`єктивно неможливою. Зокрема, відповідач вказує, що неможливість виконання договору №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 є наслідком форс-мажорних обставин, а тому є підставою для звільнення від відповідальності.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/6524/22 позов задоволено.

Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 3 239 284, 50 грн. суму попередньої оплати та 48 589, 27 грн. судового збору.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 11.11.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, прийнятим без повного та всебічного з`ясування обставин справи, викладені у рішенні висновки є такими, що не відповідають дійсності.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- факт винесення Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України» від 24.02.2022 являється беззаперечним доказом наявності форс-мажорних обставин згідно Договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021;

- листом від 09.03.2022 відповідач просив позивача врахувати, що неможливість виконання договору №09/03/1818-МТР від 03.11.2021 є наслідком обставин форс-мажору, що є підставою для звільнення від відповідальності та незастосування штрафних санкцій на підставі п.7.1 договору №09/03/1818-МТР від 03.11.2021;

- задеклароване в позовній заяві порушення відповідачем передбаченого договором строку повідомлення позивача про настання форс-мажору означає автоматичну втрату товариством права посилатись на форс-мажор у відносинах з контрагентом;

- у справі №910/6522/22 судом 05.10.2022 встановлено факт наявності форс-мажорних обставин у взаємовідносинах сторін, починаючи з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року;

-з огляду на дію визнаних сторонами форс-мажорних обставин, відповідач не відмовляється від виконання своїх зобов`язань та не самоусувається від їх виконання, в даному випадку відсутні факти порушення відповідачем умов договору, односторонньої відмови відповідача від виконання зобов`язань, порушення положень ст.ст.530,663 ЦК України, які передбачають виконання зобов`язання у строк, встановлений договором, з огляду на що відсутній факт порушення прав та законних інтересів позивача та відсутня підстава для звернення до суду з відповідним позовом;

- з березня 2022 року відповідач численними листами повідомляв позивача про неможливість негайного виконання своїх зобов`язань за договором №09/03/2253-МТР від 23.12.2021, а згодом позивач повідомив про розірвання договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 з одночасною вимогою про повернення сплаченого позивачем авансового платежу на підставі п.7.4 та 7.5 договору, тобто у зв`язку з тривалістю форс-мажорних обставин понад 1 місяць;

- суд дійшов безпідставного висновку щодо відсутності у відповідача обставин непереборної сили, які б впливали на його можливість виконати свої зобов`язання за договором, зазначивши, що відповідач порушив умови договору щодо поставки товару та як наслідок, право у позивача відповідно до ст. 693 ЦК України повернути попередню оплату за договором.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6524/22.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/6524/22.

23.11.2022 матеріали справи №910/6524/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №910/6524/22, розгляд справи призначено на 26.01.2023.

26.01.2023 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м.Києві судове засідання у справі №910/6524/22 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2023 розгляд справи №910/6524/22 призначено на 10 год. 20 хв. 09.03.2023.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 09.03.2023 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з відстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 09.03.2023 не з`явився.

До суду 18.01.2023 від представника позивача надійшла заява про розгляд апеляційної скарги у відсутність представника позивача, у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутність, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Генрих» (далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №09/03/2253-МТР, відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати продукцію у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару, визначені в Додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору продавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим договором. Забезпечити передачу товару, якість, кількість та асортимент якого відповідає умовам, встановленим цим договором.

Згідно п. 2.3 договору покупець зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар на умовах та у строки, визначені цим договором. Прийняти товар, поставлений згідно з умовами, визначеними цим договором.

Пунктом 2.4. договору визначено, що покупець має право вимагати від продавця своєчасної передачі товару. Достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань продавцем, повідомивши про це останнього за 30 календарних днів до дати розірвання.

У відповідності до п. 3.1. договору ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних додатках до цього договору. Загальна вартість товару за цим договором складається із сукупної вартості товару згідно з додатками.

За умовами п. 5.1. договору продавець зобов`язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору.

Пунктом 5.2. договору визначено, що товар приймається по кількості, якості, комплектності, цілісності тари/упаковки, відповідності маркування та згідно зі специфікацією, що міститься у відповідному додатку до цього договору.

Відповідно до п. 5.3. договору датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

У п. 5.4. договору сторони визначили, що продавець зобов`язаний не менше ніж за 3 (три) робочих дні до запланованої дати відвантаження товару в письмовій формі попередити покупця про точну дату постачання товару до місця призначення, якщо інше не вказано в додатку до цього договору. Повідомлення за підписом уповноваженої особи продавця в сканованому вигляді (формат рdf) направляється на електронну адресу покупця, вказану в п. 10.1.2. цього договору.

Відвантаження товару проводиться лише після отримання письмового повідомлення покупця про готовність до прийняття товару (п. 5.5. договору).

Згідно п. 5.6. договору, якщо продавець не повідомив покупця про дату відвантаження товару відповідно до п. 5.4. цього договору або відвантажив товар, не отримавши попередньо від покупця повідомлення про готовність до прийняття товару, строк оплати товару, встановлений в п. 3.2. цього договору, пролонгується на 5 (п`ять) банківських днів, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до п. 11.1. договору сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі до повного виконання взаємних зобов`язань сторонами.

Додатком № 1 до договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 сторони погодили найменування та перелік товару, що поставляється ТзОВ «Генрих» для ПАТ «Укрнафта».

Відповідно до п. 1 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1, загальна вартість товару, що поставляється по цьому додатку, складає: 14 230 458,00 грн, в т. ч. ПДВ - 2 371 743,00 грн.

Умови оплати: попередня оплата сума: 3 239 284,50 грн, решта вартості товару оплачується по факту поставки кожної партії товару протягом 30 календарних днів (п. 5 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1).

Термін виготовлення: товар має бути новим, серійного виконання та таким, що не був в експлуатації. Дата виготовлення не більше ніж 12 місяців до дати поставки (п. 6 додатку №1 до договору).

Термін поставки: 120 календарних днів з моменту здійснення передоплати у розмірі 3 239 284,59 грн (п. 9 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1).

Умови поставки (ІНКОТЕРМС - 2020р.): DDP - склад вантажоотримувача (п. 10 додатку № 1 до договору).

На виконання умов договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 позивач перерахував на користь відповідача 25% передоплати у розмірі 3 239 284,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19565-П21 від 28.12.2021.

Листом №07.02.2022 від 11.02.2022 ТзОВ «Генрих» повідомило ПАТ «Укрнафта» про готовність поставки товару згідно договору № 09/03/2253-МТР від 23.12.2021.

Листом №01/01/09/03/01/02-02/6/105 від 14.02.2022 ПАТ «Укрнафта» повідомило ТзОВ «Генрих», що вантожоотримувачі готові приймати товар, що підлягає поставці згідно з додатком № 1, 2 та додатковою угодою №1 до договору №09/03/2253-МТР від 23.12.2021.

Разом з тим, відповідач не поставив передбачений договором товар у строки, визначені додатком № 1 з урахуванням додаткової угоди №1 до договору, а саме протягом 120 календарних днів з моменту отримання 25% передоплати.

08.03.2022 позивач звернувся до відповідача із листом № 01/01/09/03/12-02/6/131, в якому просив повернути авансовий платіж у розмірі 3 239 284,50 грн, а у випадку неможливості повернення передоплати, повідомити позицію ТзОВ «Генрих» щодо виконання договору №09/03/2253-МТР від 23.12.2021, або його подальшого припинення.

Листом від 10.03.2022 ТзОВ «Генрих» повідомило позивача про неможливість виконання умов договору з постачання товару, внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, зокрема, неможливості поставки товару з території Російської Федерації.

Водночас, у цьому листі ТзОВ «Генрих» зазначило, що останньому не повернуто передоплату, сплачену на користь резидента Російської Федерації - ТзОВ «ПК "Борец"», що виключає можливість і повернення авансового платежу у розмірі 3 239 284,50 грн, сплаченого позивачем на користь відповідача. Крім того, відповідач зазначив, що не відмовляється від виконання своїх зобов`язань за договором №09/03/2253-МТР купівлі-продажу від 23.12.2021 та вимога позивача про повернення сплаченого ним авансового платежу буде виконана товариством невідкладно після повернення сплачених коштів від ТзОВ «ПК "Борец"».

24.05.2022 позивач повторно звернувся до відповідача з листом №01/01/09/03/12-02/13/293, в якому просив повідомити терміни постачання товару відповідно до умов договору № 09/03/2253-МТР від 23.12.2021, а також повідомив про право позивача розірвати договір, у разі невиконання відповідачем своїх зобов`язань з поставки товару.

ТзОВ «Генрих» відповіді на цей лист не надало.

14.06.2022 позивач надіслав відповідачу лист №01/01/09/03/12-02/6/315, в якому повідомив відповідача про розірвання договору №09/03/2253-МТР від 23.12.2021 з 30.06.2022 та просив відповідача повернути авансовий платіж у сумі 3 239 284,50 грн протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати розірвання договору.

Листом №37/06.2022 від 21.06.2022 ТзОВ «Генрих» повідомило про неможливість повернення авансового платежу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Укрнафта» зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару у визначений договором строк, тому просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 3 239 284,50 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.12.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №09/03/2253-МТР та підписано додатки №1, 2 та додаткову угоду №1 до цього договору, відповідно до яких відповідач зобов`язався поставити товар, а позивач прийняти його та оплатити.

Так, в п. 5 додатку №1 з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору сторони погодили умови оплати: попередня оплата сума: 3 239 284,50, решта вартості товару оплачується по факту поставки кожної партії товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів (п. 5 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1).

При цьому, термін поставки: 120 календарних днів з моменту здійснення передоплати у розмірі 3 239 284,59 грн (п. 9 додатку № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди №1).

Отже, на виконання умов договору та специфікації, позивачем здійснено попередню оплату в сумі 3 239 284,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19565-П21 від 28.12.2021.

Відтак, відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару у повному обсязі у строк до 28.04.2022.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не поставлено товар, передбачений умовами договору купівлі-продажу та підписаних до нього додатків № 1, 2 та додаткової угоди №1.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

У розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Разом із тим, заперечуючи проти задоволення заявлених позовних вимог, відповідач посилається на дію форс-мажорних обставин - запровадження воєнного стану в Україні та на невиконання контрагентом відповідача своїх зобов`язань.

Судом вказані твердження відповідача відхилені з огляду на таке.

Розділом 7 договору купівлі-продажу №09/03/2253-МТР визначено обставини, що виключають відповідальність, а саме: сторона, яка порушила зобов`язання за цим договором, звільняться від відповідальності за порушення зобов`язання за цим договором, якщо це порушення сталося внаслідок обставин форс-мажору (непереборної сили). Обставинами форс-мажору (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, перелік яких наведений у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. Звільнення від відповідальності за цим положенням застосовується з моменту, коли непереборна сила стала причиною порушення зобов`язання та до моменту, коли непереборна сила припинила перешкоджати виконанню обов`язку (п. 7.1. договору).

Сторона, виконанню зобов`язань за цим договором якої перешкоджають обставини форс-мажору, повинна не пізніше 7 (семи) календарних днів повідомити іншу сторону про початок та припинення дії таких обставин на виконання обов`язків за цим договором (п. 7.2. договору).

У відповідності до п. 7.3. договору сторона, яка посилається на обставини форс-мажору, повинна довести наявність таких обставин. Належним доказом наявності таких обставин і їх тривалості є документи, видані Торгово-промисловою палатою України (регіональною палатою), іншими відповідними органами чи організаціями в Україні, уповноваженими посвідчувати відповідні факти.

Згідно п. 7.4. договору, якщо форс-мажорні обставини тривають більше 1 (одного) місяця, будь-яка зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання цього договору (відповідного додатку) за умови попереднього письмового повідомлення іншої Сторони не пізніше ніж за 10 (десять) днів до дати припинення договору (скасування додатку). У такому випадку сторони повинні здійснити відповідний взаєморозрахунок згідно з умовами цього договору за фактично переданий товар.

Відповідно до п. 7.5. договору грошові кошти, перераховані згідно з цим договором за виконання зобов`язань, невиконаних у зв`язку з наявністю обставин форс-мажору, мають бути повернуті покупцю протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати дострокового розірвання договору.

Судом враховано, що запровадження в Україні воєнного стану з 24.02.2022 є загальновідомою обставиною, проте сторонами у договорі чітко визначено обов`язок сторони, яка не може виконати зобов`язання за договором повідомити про це іншу сторону не пізніше 7 (семи) календарних днів про настання обставини форс-мажору.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про настання обставин форс-мажору у визначені договором строки.

Судом в обґрунтування порушень відповідачем умов договору №09/03/2253-МТР правильно застосовано положення ст. 612 ЦК України, яка встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При винесенні оскаржуваного рішення судом надано оцінку обставинам справи, які свідчать про порушення строків виконання відповідачем зобов`язань по поставці товару за договором і, як наслідок, вірно застосовано ст. ст. 530,663 ЦК України, що передбачають виконання зобов`язання у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідач у свїх заявах по суті справи фактично визнає факт прострочення поставки товару за договором №09/03/2253-МТР та не повернення суми попередньої оплати після закінчення строків поставки, обґрунтовуючи це порушенням виконання своїх зобов`язань контрагентом відповідача за військовою агресією рф.

Відповідачем не доведено у встановленому законом порядку, яким чином обставини форс-мажору впливають на його неможливість виконати свої зобов`язання за договором, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні листи з пропозицією відповідача поставити товар іншого виробника.

Відповідно до ст.617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язком контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом вірно зазначено, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, укладаючи спірний договір із строком поставки до 28.04.2022 (включно), відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з поставки товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний договором строк.

Місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач вимагав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України. Вказане зобов`язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у договорі строку поставки, який, виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №918/631/19.

З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 3 239 284,50 грн. попередньої оплати.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №910/6524/22.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №910/6524/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі №910/6524/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Генрих».

4. Матеріали справи №910/6524/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 10.05.2023.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко