Рішення

від 24.10.2022 по справі 910/20558/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2022Справа № 910/20558/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "КИЇВЩИНА"

2. Закритого акціонерного товариства "Назаровское"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак-Агро"

про солідарне стягнення 3622208,60 російських рублів

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "КИЇВЩИНА", Закритого акціонерного товариства "Назаровское" про стягнення 3622208,60 російських рублів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача на підставі договору уступки права вимоги (цесії) №12 від 12.11.2021 перейшло право майнової вимоги до відповідача-2 щодо оплати поставленого товару, належне виконання зобов`язань якого забезпечено договором поруки від 19.11.2021 з відповідачем-1, тому позивач просить солідарно стягнути вартість неоплаченого товару в розмірі 3622208,60 рублів.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 дану позовну заяву залишено без руху.

28.12.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про виконання ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/20558/21; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 09.06.2022; залучено до участі у справі третю особу , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак-Агро" (660131 РФ, м. Красноярськ, вул. Ястинська, буд.18, кв.150; ідентифікаційний код 1165476181298), зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ" у 10-ти денний строк з моменту отримання даної ухвали подати до суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову позовної заяви з додатками, клопотання про виконання ухвали суду від 25.12.2021 та ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 про відкриття провадження у справі №910/20558/21 у двох примірниках; постановлено звернутись до компетентного органу РФ з проханням про вручення Закритому акціонерному товариству "Назаровское" (місцезнаходження: 662217 РФ, Красноярський край, Назаровський район, п.Степовий, вул. Шкільна, буд.15, код 1022401588615) ухвали про відкриття провадження у справі №910/20558/21, матеріалів позовної заяви з додатками, клопотання про виконання ухвали суду від 25.12.2021 з перекладом на російську мову; провадження у справі №910/20558/21 зупинено до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу РФ на судове доручення Господарського суду міста Києва про виконання судового доручення.

03.02.2022 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду Господарського суду міста Києва від 18.01.2021.

21.02.2022 Господарським судом міста Києва направлено до Арбітражного суду Красноярського краю судове доручення від 09.02.2022 про вручення Закритому акціонерному товариству "Назаровское" ухвали про відкриття провадження у справі №910/20558/21, матеріалів позовної заяви з додатками та клопотання про виконання ухвали суду від 25.12.2021.

Втім, поштове направлення з відправлення судового доручення про вручення Закритому акціонерному товариству "Назаровское" ухвали про відкриття провадження у справі №910/20558/21, матеріалів позовної заяви з додатками та клопотання про виконання ухвали суду від 25.12.2021 було повернуто на адресу суду з відміткою про припинення пересилання до Російської Федерації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022, враховуючи, що ухвалою суду від 18.01.2021 підготовче засідання призначено на 09.06.2022, суд поновив провадження у справі №910/20558/21 для проведення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 09.06.2022 представники сторін не з`явилися.

Протокольною ухвалою від 09.06.2022 суд відклав розгляд справи на 08.09.2022.

05.09.2022 на електронну пошту суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі від 01.04.2022.

06.09.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У підготовчому засідання 08.09.2022 суд, на підставі ч.8 ст.42, ст.170, 233 ГПК України, постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залишення без розгляду письмових пояснень третьої особи та клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, оскільки останні не підписані електронним цифровим підписом.

Протокольною ухвалою від 08.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2022.

19.09.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Протокольною ухвалою від 22.09.2022 судове засідання по суті відкладено на 13.10.2022.

Представники позивача, відповідачів та третьої особи у судове засідання 13.10.2022 не прибули.

Згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Позивач був повідомлений про розгляд справи та від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Товариства.

Ухвала суду від 22.09.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача-1 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку 05.10.2022, а відтак згідно із п.5. ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Щодо повідомлення відповідача-2, то суд зазначає, що матеріали справи не містять сповіщення Арбітражного суду Красноярського краю про належне повідомлення відповідача про наявний спір на території України.

Водночас у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обумовлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" від 21.03.2022 року з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами росії на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

У зв`язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією.

За наведених обставин, є неможливим направлення судового доручення про вручення документів, а також направлення ухвал Господарського суду міста Києва по справі №910/20558/21 безпосередньо на адресу відповідача-2.

Проте, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, а також відповідача-2 про розгляд справи було повідомлено шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України.

За таких обставин, суд констатує, що відповідач-2 повідомлений про розгляд справи №910/20558/21.

Аналогічно було повідомлено і третю особу, у зв`язку із тим, що направлення ухвал суду по справі №910/20558/21 безпосередньо на адресу третьої особи є неможливим.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача-2.

Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що позивач на підставі договору №12 відступлення прав вимоги (цесії) від 12.11.2021 набув право вимоги до ЗАТ "Назаровское" з оплати заборгованості за поставлений останньому товар на суму 3 622 208,60 російських рублів.

Оскільки зобов`язання ЗАТ "Назаровское" з оплати за поставлений останньому товар на суму 3 622 208,60 російських рублів російських рублів забезпечено договором поруки 19.11.2021 позивач звернувся до відповідачів із позовом про солідарне стягнення вартості неоплаченого товару в розмірі 3622208,60 рублів.

Позиція відповідачі.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали, проти позову не заперечили.

Позиція третьої особи.

Третя особа направила на електронну пошту суду письмові пояснення по справі від 01.04.2022, які у судовому засіданні 08.09.2022 суд, на підставі ч.8 ст.42, ст.170, 233 ГПК України, залишив без розгляду, оскільки пояснення не підписані електронним цифровим підписом заявника.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трак-Агро" (далі - постачальник, третя особа) та Закритим акціонерним товариством "Назаровское" (далі - покупець, відповідач-2) протягом січня-лютого 2019 року була досягнута згода про поставку товару, у зв`язку з чим, постачальник здійснив поставку запасних частин на загальну суду 3 622 208,60 російських рублів, що підтверджується товарними накладними: №13 від 14.01.2019 на суму 125967,55 російських рублів; №14 від 14.01.2019 на суму 38805,97 російських рублів, №15 від 07.02.2019 на суму 1278629,92 російських рублів, №16 від 07.02.2019 на суму 434701,88 російських рублів, №17 від 07.02.2019 на суму 703429,57 російських рублів, №18 від 07.02.2019 на суму 101424,81 російських рублів, №23 від 15.02.2019 на суму 126978,40 російських рублів, №24 від 15.02.2019 на суму 82155,67 російських рублів, №25 від 15.02.2019 на суму 121140,88 російських рублів, №26 від 15.02.2019 на суму 85533,25 російських рублів, №27 від 15.02.2019 на суму 118732,14 російських рублів, №28 від 15.02.2019 на суму 93376,34 російських рублів, №29 від 15.02.2019 на суму 231117,82 російських рублів, №30 від 15.02.2019 на суму 80 214,40 російських рублів та товарно-транспортними накладними: від 14.01.2019 №ТТН-0013, №ТТН-0014; від 07.02.2019 №ТТН-0015, №ТТН-0016, № ТТН-0017, № ТТН-0018, від 15.02.2019 № ТТН-0023, № ТТН-0024, №ТТН-0025, № ТТН-0026, № ТТН-0027, № ТТН-0028, № ТТН-0029, № ТТН-0030.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Трак-Агро" листом вих.№18/150 від 02.11.2020 направило відповідачу-2 для підписання договір поставки від 05.01.2018. Однак, ЗАТ "Назаровское" підписаний примірник договору ТОВ "Трак-Агро" не повернув.

Водночас, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів направлення третьою особою відповідачу проєкту договору до здійснення поставки чи разом із товарними накладними, суд дійшов висновку, що сторони у порядку ст.181 Господарського кодексу України та ст.205, 207, 639 Цивільного кодексу України досягли згоди щодо укладення договору поставки у спрощений спосіб шляхом передачі третьою особою та прийняття відповідачем товару згідно із вище наведених товарних накладних.

Також як підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Трак-Агро" зверталося до відповідача-2 з листами, в яких просило здійснити оплату за отриманий товар або повернути товар згідно товарних накладних (листи вих. від 10.12.2020 №12/115, №12/116, №12/117, №12/118, №12/119, №12/120, №12/121, №12/122, №12/123, №12/124, №12/125, №12/126, №12/127, №12/128, № 12/129, 12/130, 12/131, 12/132, 12/133, 12/134, 12/135, 12/136, 12/137, 12/138, 12/139, 12/140, 12/141, 12/142), втім відповіді на зазначені звернення чи оплати поставленої продукції третя особа не отримала.

12.11.2021 між ТОВ "Трак-Агро" (далі - цедент) та ТОВ "УКРСТОР-ІНВЕСТ" (далі - цессіонарій, позивач) був укладений договір №12 відступлення прав вимоги (цесії) (далі - договір цесії), за умовами п. 1.1 якого цедент відступає, а цесіонарій приймає в повному обсязі право вимоги з оплати заборгованості за поставлений боржнику ЗАТ "Назаровское" (ідентифікаційний код 2427000415) товар, що є його покупцем, але не оплаченого ним.

Згідно пункту 1.2 договору цесії право вимоги цедента до боржника складає заборгованість в сумі 3 622 208,60 російських рублів російських рублів - вартість переданого та не оплаченого товару згідно товарним накладним.

Вказаний розмір заборгованості боржника перед цедентом підтверджується: товарними накладними: №13 від 14.01.2019 на суму 125967,55 російських рублів; №14 від 14.01.2019 на суму 38805,97 російських рублів, №15 від 07.02.2019 на суму 1278629,92 російських рублів, №16 від 07.02.2019 на суму 434701,88 російських рублів, №17 від 07.02.2019 на суму 703429,57 російських рублів, №18 від 07.02.2019 на суму 101424,81 російських рублів, №23 від 15.02.2019 на суму 126978,40 російських рублів, №24 від 15.02.2019 на суму 82155,67 російських рублів, №25 від 15.02.2019 на суму 121140,88 російських рублів, №26 від 15.02.2019 на суму 85533,25 російських рублів, №27 від 15.02.2019 на суму 118732,14 російських рублів, №28 від 15.02.2019 на суму 93376,34 російських рублів, №29 від 15.02.2019 на суму 231117,82 російських рублів, №30 від 15.02.2019 на суму 80 214,40 російських рублів, що додані до даного договору, підписані повноважними представниками цедента та боржника.

Право вимоги переходить від цедента до цесіонарія з моменту підписання акту приймання-передачі документів. З моменту підписання акта приймання-передачі документів цесіонарій набуває прав нового кредитора боржника в частині переданого та неоплаченого товару (п.3.5 договору цесії).

За умовами п. 5.11 договору цесії, в решті, що не передбачено умовами даного договору, сторони керуються чинним законодавством України.

На виконання умов договору цесії, 15.11.2021 цедент передав цесіонарію (позивачу) всі документи, що засвідчують право вимоги цедента до боржника за вказаними вище товарними накладними, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому - передачі документів (додаток №1 до договору відступлення прав вимоги (цесії)).

Отже, з моменту підписання акту приймання-передачі документів від 15.11.2021, до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до боржника (відповідача-2) в частині зобов`язання з оплати товару, який був поставлений відповідно до товарних накладних на загальну суму 3 622 208,60 російських рублів.

Листом № 154 від 16.11.2021 третя особа повідомила відповідача-2 як боржника про укладення договору відступлення права вимоги №12 від 12.11.2021, у зв`язку з чим просила протягом 7 календарних днів з моменту отримання даного повідомлення оплатити наявну заборгованість в сумі 3 622 208,60 російських рублів на розрахунковий рахунок нового кредитора ТОВ "УКРСТОР-ІНВЕСТ" або здійснити повернення переданого, але не оплаченого товару.

19.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ" як цедентом/кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Київщина" (відповідач-1) як поручителем укладений договір поруки до договору №12 відступлення прав вимоги (цесії) від 12.11.2021, відповідно до умов якого відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання боржником (ЗАТ "Назаровское") своїх зобов`язань по сплаті боргу за поставлений товар в сумі 3622208,60 російських рублів, що виникли в порядку і на умовах, визначених договором №12 відступлення прав вимоги (цесії) від 12.11.2021.

Згідно з п.1.3 договору поруки, в разі порушення боржником обов`язку по оплаті відповідно до договору цесії боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення поруки на підставах, передбачених у ст. 559 Цивільного кодексу України (п. 6.3 договору поруки).

Позивач направив відповідачу-2 як боржнику претензію (вимогу) №83-21 від 22.11.2021, у якій вимагав протягом семи днів з дня отримання даної претензії повернути неоплачений товар або сплатити суму заборгованості в розмірі 3 622 208,60 російських рублів.

Також, позивач пред`явив відповідачу-1, як поручителю, претензію (вимогу) №83-21 від 22.11.2021, в якій вимагав протягом п`яти днів з дня отримання даної претензії оплатити суму заборгованості в розмірі 3 622 208,60 російських рублів. Зазначена вимога отримана поручителем 29.11.2021, що підтверджується відповідною відміткою директора ТОВ "ТК "Київщина" на претензії №83-21 від 22.11.2021.

Оскільки, відповідачі не виконали своїх зобов`язань за договором поставки та поруки, оплату поставленого товару не здійснили, позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів в сумі 3 622 208,60 російських рублів російських рублів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Наданими позивачем у матеріали справи товарними накладними підтверджується факт поставки третьою особою протягом січня-лютого 2019 року відповідачу товару на загальну суму 3 622 208,60 російських рублів.

Товар був поставлений на склад покупця, прийнятий матеріально-відповідальною особою ЗАТ "Назаровское" - комірником ОСОБА_1 З наявної у матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що зазначена особа обіймає посаду комірника з 21.03.2006 та в силу своїх трудових обов`язків відповідає за товарно-матеріальні цінності при їх надходженні на склад і їх подальшого руху, отже, є уповноваженою особою на прийом товарно-матеріальних цінностей безпосередньо від постачальників.

Доказів того, що відповідач-2 скористався правом на відмову від прийняття продукції або її повернення постачальнику суду не надано.

Судом враховано, що у відповідності до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Одночасно, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У той же час, визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже окрім обставин оформлення первинних документів, значення має наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, тощо).

При цьому, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

Отже, підписання покупцем товарної накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З огляду на наведене, оскільки інший строк оплати товару у товарних накладних встановлений не був, то відповідно до приписів ст.692 ЦК України, відповідач зобов`язаний оплатити поставлений позивачем товар після його прийняття, а отже строк оплати поставленого відповідачу товару настав.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Невиконане відповідачем зобов`язання за у сумі 3 622 208,60 російських рублів підтверджується належними доказами. Відповідач-2 факт наявності заборгованості у сумі 3 622 208,60 російських рублів належними доказами не спростував.

Як встановлено судом вище, 12.11.2021 між ТОВ "Трак-Агро" та ТОВ "УКРСТОР-ІНВЕСТ" укладений договір №12 відступлення прав вимоги (цесії) у відповідності до умов якого третя особа відступила, а позивач прийняв право вимоги ЗАТ "Назаровское" з оплати заборгованості в сумі 3 622 208,60 російських рублів за отриманий відповідачем-2 та не оплачений товар згідно вище зазначеними товарним накладним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання (частина 2 статті 518 ЦК України).

Отже, у позивача, як нового кредитора, наявне право вимагати від відповідача-2 оплату поставленого за товарними накладними №13 від 14.01.2019, №14 від 14.01.2019, №15 від 07.02.2019, №16 від 07.02.2019, №17 від 07.02.2019, №18 від 07.02.2019, №23 від 15.02.2019, №24 від 15.02.2019, №25 від 15.02.2019, №26 від 15.02.2019, №27 від 15.02.2019, №28 від 15.02.2019, №29 від 15.02.2019, №30 від 15.02.2019 на загальну суму 3 622 208,60 російських рублів, що доведено належними та допустимими.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено судом вище, виконання зобов`язань боржником (ЗАТ "Назаровское") своїх зобов`язань по сплаті боргу за поставлений товар в сумі 3622208,60 російських рублів було забезпечене договором поруки від 19.11.2021 до договору №12 відступлення прав вимоги (цесії) від 12.11.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ" як Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Київщина" (відповідач-1).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи позивач пред`явив відповідачу-1, як поручителю, претензію (вимогу) №83-21 від 22.11.2021, в якій вимагав протягом п`яти днів з дня отримання даної претензії оплатити суму заборгованості в розмірі 3 622 208,60 російських рублів. Однак, доказів на підтвердження виконання вказаної претензії відповідач-1 суду не надав.

Враховуючи умови договору поруки, наведені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, у поручителя (відповідача-1) виник солідарний обов`язок сплатити заборгованість у сумі 3622208,60 російських рублів за отриманий відповідачем-2 товар.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача-1 перед позивачем у сумі 3622208,60 російських рублів належним чином доведена, відповідачами належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості 3622208,60 російських рублів.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що у п.58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, судом надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "КИЇВЩИНА", Закритого акціонерного товариства "Назаровское" заборгованості у сумі 3622208,60 російських рублів.

У відповідності до ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "КИЇВЩИНА" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 2-А; ідентифікаційний код 33641275) та Закритого акціонерного товариства "Назаровское" (662217, Російська Федерація, Красноярський край, Назаровський район, п.Степовий, вул. Шкільна, буд. 15; ідентифікаційний код 2427000415, КПП 245601001, ОДРН 1022401588615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ" (20708, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Мазура, буд. 5, кв. 89; ідентифікаційний код 43453016) заборгованість у розмірі 3622208,60 російських рублів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "КИЇВЩИНА" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 2-А; ідентифікаційний код 33641275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ" (20708, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Мазура, буд. 5, кв. 89; ідентифікаційний код 43453016) судовий збір у розмірі 9970,13 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Назаровское" (662217, Російська Федерація, Красноярський край, Назаровський район, п.Степовий, вул. Шкільна, буд. 15; ідентифікаційний код 2427000415, КПП 245601001, ОДРН 1022401588615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТОР-ІНВЕСТ" (20708, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Мазура, буд. 5, кв. 89; ідентифікаційний код 43453016) судовий збір у розмірі 9970,13 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано:24.10.2022.

Суддя С. О. Турчин