Рішення

від 18.10.2022 по справі 755/8761/20

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 755/8761/20

Провадження № 2/355/93/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Спінулової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Баришівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради третя особа без самостійних вимог на предмет спору Шістнадцята Київська державнанотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті її матері.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . При житті покійна ніякого заповідального розпорядження стосовно свого майна не склала. До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , увійшли:

- квартира АДРЕСА_1

- житловий будинок АДРЕСА_2

- земельна ділянка розміром 0,3745 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3220284401:12:006:0002

- земельна ділянка розміром 0,2500 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3220284401:12:006:0001.

До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері позивачка не зверталась, однак вважає себе такою, що прийняла спадщину, адже на момент смерті своєї матері вона проживала з нею за однією адресою. Даний факт встановлено судовим рішенням Оболонського районного суду м. Києва.

Однак, нотаріусом було відмовлено позивачу у прийнятті спадщини, оскільки позивач не була зареєстрована за місцем відкриття спадщини.

Позивач просила з наведених підстав позов задовільнити та визнати за нею право власності на спадкове майно.

Разом з позовною заявою подано клопотання про виклик та допит свідків.

25.06.2020 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва дану цивільну справу передано за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області.

13.11.2020 ухвалою Баришівського районного суду Київської області суду відкрито провадження у справі.

09.02.2021 від відповідача Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

11.02.2021 від відповідача Київської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

19.02.2021 від Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори надійшла заява пр розгляд справи без їх участі.

23.03.2021 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача. Також, позивач подав до суду клопотання про витребування матеріалів спадкової справи у Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори, а саме: копію спадкової справи за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

23.03.2021 ухвалою суду задоволено клопотання позивача та витребувано у Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори копію спадкової справи за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та викликано в підготовче засідання свідків.

07.04.2021 позивачем подано клопотання про долучення доказів, а саме копію рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2020.

У зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області № 681 від 08.07.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподілено судді Червонопиському В.С.

Ухвалою суду від 22.10.2021 справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С. та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09.12.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.03.2022.

15.06.2022 до суду надійшли копії спадкових справ №417/2008 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та №49/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

На судове сторони не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуальногокодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 08.07.1967.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 23.06.2017.

Померла ОСОБА_2 під час свого життя володіла та користувалася майном, яке вона успадкувала в 2008 році після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи №417/2008, наявної в матеріалах справи

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 26.09.2007.

Так, 25.03.2008 покійна ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Двоє дітей ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини на користь своєї матері - ОСОБА_2 .

З невідомих позивачу причин ОСОБА_2 не отримала в Шістнадцятій державній нотаріальній конторі м. Києва свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , про що свідчить інформаційна довідка із Спадкового реєстру № 59297350 від 05.02.2020, своє право власності не зареєструвала.

Так, ОСОБА_2 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , та право власності на яке станом на сьогоднішній день зареєстроване за померлим батьком позивача ОСОБА_3 на підставі наступних документів:

- 1/2 квартири АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 26 листопада 1999р. № НОМЕР_4 ( додається). Згідно інформаційної довідки КВ-2019 №48788 від 13.12.2019 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Харківської державної адміністрації від 26.11.1999 №25432 та зареєстрованого в Бюро 02.02.2000 за реєстровим №3617;

- житловий будинок АДРЕСА_2 на підставі Договору від 12.01.1988р., посвідченого секретарем Подільської сільської Ради народних депутатів Баришівського р-ну Київської області. Згідно відповіді Баришівського бюро технічної інвентаризації №815 від 13.12.2019 на запит №3765/02-14 від 15.11.2019р. станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 не зареєстровано);

- земельна ділянка розміром 0,3745 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3220284401:12:006:0002 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія АБ №2506621 від 10 січня 2006;

- земельна ділянка розміром 0,2500 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3220284401:12:006:0001 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія АБ №506620 від 10 січня 2006.

13 лютого 2020 позивач отримала письмову відповідь 278/02-16 від 05.02.2020 від державного нотаріуса Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Вірнік І.Є., в якій було зазначено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , не має можливості, так як нотаріусом встановлено, що померла ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а позивач, як спадкоємець, зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .

Позивач надала суду наступні докази, на підтвердження постійного того, що вона з 1991 року та по день смерті її обох батьків постійно проживала разом з ними за адресою АДРЕСА_1 : довідки №36 від 02.03.2020 та №37 від 02.03.2020 з середньої загальноосвітньої школи №І-Ш ступенів №195 ім. В.І. Кудряшова. Дані довідки є доказом того, що сини позивача ОСОБА_5 з 01.09.1994 по 01.06.2003 та ОСОБА_6 з 01.09.1994 по 01.06.2004 вчилися в цій школі. Середня загальноосвітня школа №І-Ш ступенів №195 ім. В.І. Кудряшова м. Києва знаходиться на відстані 500-600м. від будинку де позивач та її сини проживали разом з батьками за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленою статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Відповідно до ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до статей 1216,1217,1218 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки..

Відповідно ст. 1225 Цивільного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері шляхом спільного проживання за однією адресою разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Даний факт підтверджується судовим рішенням. Так, 19.10.2020 рішенням Оболонського районного суду м. Києва встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у квартирі АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

При цьому пунктом 23Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК).

Також статтями15,16 ЦК,статтею 4Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд звертає увагу, що в даних конкретних правовідносинах визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину в установленому законом порядку після смерті матері, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на вказане майно не може, право позивача підлягає захисту.

Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на спадкове майно, не порушує права та законні інтереси інших осіб.

Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради третя особа без самостійних вимог на предмет спору Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно після померлої ОСОБА_2 , а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку розміром 0,3745 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3220284401:12:006:0002;

- земельну ділянку розміром 0,2500 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3220284401:12:006:0001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.Червонописький