Справа №:755/8761/20
Провадження №: 2/755/4153/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" червня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -
у с т а н о в и л а:
23.06.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно.
Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви та доданими до неї документами приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і має бути передана на розгляд Баришівського районного суду Київської області, з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_2 , а саме:
- квартиру АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку розміром 0,3745 га. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3220284401:12:006:0002;
- земельну ділянку розміром 0,2500 га. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3220284401:12:006:0001.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
На території Дніпровського району м. Києва знаходиться квартира АДРЕСА_1 .
При цьому, на території Баришівського району Київської області, відповідно до заявлених позовних вимог, знаходиться житловий будинок та дві земельні ділянки.
Обґрунтовуючи своє звернення з відповідним позовом до Дніпровського районного суду м. Києва позивачка посилається на те, що квартира розташована у Дніпровському районі м. Києва має вищу вартість ніж загальна вартість будинку та двох земельних ділянок, що розташовані у Баришівському районі Київської області.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ від 01.03.2013 №3 перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що більша частина нерухомого майна щодо якого виник спір знаходиться на території Баришівського району Київської області - житловий будинок та дві земельні ділянки, тож справа має бути передана на розгляд Баришівського районного суду м. Києва за місцем знаходження більшої частини спірного нерухомого майна.
Посилання позивача на те, що більша частина за вартістю нерухомого майна знаходиться на території Дніпровського району м. Києва, матеріалами позовної заяви не підтверджено, поскільки стороною позивача не надано суду будь-яких документальних підтверджень того, що станом на час звернення до суду з відповідним позовом, вартість спірної квартири у Дніпровському районі м. Києва є вищою порівняно із вартістю житловим будинком та двох земельних ділянок, які знаходяться на території Баришівського району Київської області.
Для належного підтвердження зазначених посилань позивачка мала б надати суду, наприклад, звіти оцінювача про оцінку вартості спірного майна, однак матеріали позовної заяви таких документів не містять, тому твердження позивача про більшу вартість квартири є лише припущенням, а об`єктивним є наявність більшої частини спірного нерухомого майна на території Баришівського району Київської області.
З урахуванням викладеного та положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і має бути передана на розгляд Баришівського районного суду Київської області, оскільки на території Баришівського району Київської області розташована більша частина спірного нерухомого майна, що складається з житлового будинку та двох земельних ділянок, і в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження того, що квартира, яка знаходиться на території Дніпровського району м. Києва коштує більше між житловий будинок та дві земельні ділянки, які знаходяться на території Баришівського району Київської області.
Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України, позовна заява ОСОБА_3 має бути передана на розгляд Баришівського районного суду Київської області за правилами виключної підсудності.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 353-355 ЦПК України, -
п о с т а н о в и л а :
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно передати на розгляд Баришівського районного суду Київської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 3 Розділу 12 Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки апеляційного оскарження рішення/ухвали суду першої інстанції продовжуються на строк дії такого карантину.
Текст ухвали складено 25.06.2020 року.
Суддя -
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2020 |
Оприлюднено | 26.06.2020 |
Номер документу | 90047723 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Марфіна Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні