Постанова

від 06.10.2022 по справі 442/3191/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/3191/22 Головуючий у 1 інстанції: Бодрова О.П.

Провадження № 22-ц/811/1750/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколота Т.І.,

секретаря: Салата Я.І.,

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскобанк» на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Таскобанк», третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою Дрогобицькогоміськрайонного судуЛьвівської областівід 15червня 2022року заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Таскобанк», третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни про скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, - задоволено

Накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке 29.12.2021 зареєстроване приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною за АТ «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443), а саме:

-на житловий будинок загальною площею 311,1 кв.м., житловою площею 117,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

-на житловий будинок загальною площею 222,6 кв.м., житловою площею 100,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер 4621286100:01:001:0028, площею 0,2234 га, розташовану в селі Раневичі Дрогобицького району Львівської області.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржило АТ «Таскомбанк».

В апеляційній скарзі посилається на те, що 29.04.2021 року між AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» та AT «ТАСКОМБАНК» було укладено Договір факторингу № НІ/11/2-Ф та Договір про відступлення прав за договорами забезпечення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1120, згідно яких права кредитора та іпотекодержателя перейшли до AT «ТАСКОМБАНК», у тому числі за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL 1935 від 13 березня 2008 року, Додатковою угодою № BL 1935/BL 1935-К від 14 березня 2008 року та іншими додатковими угодами з усіма змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір), укладеними з ОСОБА_3 (надалі - Позичальник) та за Договором іпотеки від 17 березня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І., зареєстрований в реєстрі за № 211 (надалі - Договір іпотеки), який укладений з ОСОБА_1 (надалі - Іпотекодавець), згідно якого в іпотеку передано наступне нерухоме майно:

- Житловий будинок, загальною площею 311,1 кв. м., житловою площею 117,5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Житловий будинок, загальною площею 222,6 кв. м., житловою площею 100,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Земельна ділянка, на якій знаходяться вищевказані житлові будинки, що є виділеною в натурі та межі якої визначено на місцевості, що знаходиться за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с. Раневичи, Раневицька сільська рада, площею 0,2234 га, кадастровий номер 4621286100:01:(?01:0028, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вказує, що зазначені обставини переходу прав вимоги за вищевказаними договорами до AT «Таскомбанк» добре відомий Позивачу і визнається ним, що додатково підтверджується змістом та адресністю позовних вимог та Заяви про забезпечення позову.

На думку скаржника, подана заява про забезпечення позову не містить доказів про існування обставин, які унеможливлять виконання рішення суду, у разі невжиття, вказаного в заяві виду забезпечення позову, зокрема, заява не містить достатнього обґрунтування ризиків здійснення Відповідачем будь-яких дій направлених на відчуження майна, а також не зазначені обставини та докази, які б стверджували про те, що застосування вказаного заходу забезпечення позову не призведе до дисбалансу прав сторін по справі.

Просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступних обставин

Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2022 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ «Таскобанк», третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, в якому просив:

-скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за АТ «Таскобанк», проведену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною 29.12.2021 року за №46037618;

-скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , за АТ «Таскобанк», проведену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною 29.12.2021 року за №46037395;

-скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4621286100:01:001:0028, площею 0,2234 га, розташовану в селі Раневичі Дрогобицького району Львівської області, за АТ «Таскобанк», проведену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною 29.12.2021 року за №46037121;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 311,1 кв.м., житловою площею 117,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; на житловий будинок загальною площею 222,6 кв.м., житловою площею 100,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, кадастровий номер 4621286100:01:001:0028, площею 0,2234 га, розташовану в селі Раневичі Дрогобицького району Львівської області.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на нерухоме майно, право власності на яке 29.12.2021 зареєстроване приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христиною Миколаївною за АТ «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443), а саме:

-на житловий будинок загальною площею 311,1 кв.м., житловою площею 117,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

-на житловий будинок загальною площею 222,6 кв.м., житловою площею 100,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер 4621286100:01:001:0028, площею 0,2234 га, розташовану в селі Раневичі Дрогобицького району Львівської області.

В обґрунтування вимог заяви представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 посилався на те, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №086045, виданим 31 липня 2003 року Раневицькою сільською радою Дрогобицького району, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4621286100:01:001:0028 площею 0,2234 га, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в с.Раневичі, Дрогобицького району Львівської області.

Відповідно до свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 14 вересня 2005 року та 01 серпня 2006 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2 . У березні 2022 року позивачу стало відомо, що в його житлових будинках проживають невідомі особи, а згодом стало відомо про внесення нотаріусом реєстрації за відповідачем права власності на спірну земельну ділянку та будинки, які на його думку є незаконними.

Вказував, що наразі на розгляді в Львівському апеляційному суді перебуває справа про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором. На його думку, з урахуванням наявності ухвали суду від 22 липня 2021 року, за якою залишено без задоволення заяву АТ «Таскобанк» про заміну стягувача, у відповідача відсутні права вимоги до позичальника та відповідач не є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Універсал Банк» по кредитній угоді та договору іпотеки. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав позивача.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до приписів частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючивищенаведене,суд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновку,що між ОСОБА_1 та АТ«Таскомбанк» виникспір зприводу нерухомогомайна та існують обґрунтовані ризики того, що невжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірне майно, може ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся до суду, в разі задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскобанк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційногосуду набираєзаконної силиз дняїї прийняття,але можебути оскарженоюу касаційномупорядку шляхомподачі касаційноїскарги безпосередньодо судукасаційної інстанціїпротягом тридцятиднів здня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2022 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.