Рішення

від 24.10.2022 по справі 320/1465/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року м. Київ справа №320/1465/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМІТ УКРАЇНА" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМІТ УКРАЇНА" (далі - відповідач), в якому просить суд:

стягнути податковий борг у розмірі 244 795 грн. 09 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати податкових повідомлень-рішень у розмірі 244 795 грн. 09 коп. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2022 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї.

Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об`єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований як юридична особа 18 грудня 2019 р. за адресою: 08304, Київська область, м. Бориспіль, вул. Михайла Калмикова, буд. 12, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ідентифікаційний код 43414696).

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати податкових повідомлень-рішень.

Так, судом встановлено, що контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2020 р. № 7366/0902 на суму 46 000 грн. 00 коп.;

2) податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2020 р. № 0039680706 на суму 34 000 грн. 00 коп.;

3) податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2020 р. № 0039630706 на суму 79 355 грн. 09 коп.;

4) податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2020 р. № 0039520706 на суму 80 000 грн. 00 коп.;

5) податкове повідомлення-рішення від 7 липня 2021 р. № 14114/0905 на суму 5100 грн. 00 коп.;

6) податкове повідомлення-рішення від 9 березня 2021 р. № 0035991808 на суму 340 грн. 00 коп.

Ці податкові повідомлення-рішення направлено позивачем та належним чином доставлено відповідачу і ним не оскаржено.

Наявність податкового боргу підтверджується також довідкою податкового органу про суму боргу, обліковими картками, розрахунком податкового зобов`язання та штрафних санкцій.

Позивачем було направлено податкову вимогу відповідачу від 24 грудня 2020 р. №60128-13 на загальну суму 193 355 грн. 09 коп. Цю вимогу направлено позивачем та належним чином доставлено відповідачу і ним не оскаржено.

У зв`язку несплатою відповідачем у добровільному порядку суми боргу у розмірі 244 795 грн. 09 коп. позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 р. регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до вимог пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з вимогами пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу.

Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Крім того, відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов`язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі матеріалів справи встановлено, що відповідачем порушено терміни сплати узгоджених зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями. Суд зазначає, що грошові зобов`язання відповідачем не були сплачені, що підтверджується обліковими картками по податку на прибуток.

Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 ПК України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем було направлено податкову вимогу відповідачу від 24 грудня 2020 р. №60128-13 на загальну суму 193 355грн. 09 коп.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Згідно з вимогами п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу з самостійно задекларованого податку у розмірі 244 795 грн. 09 коп. до суду не надано.

На підставі наведеного суд вбачає наявність, передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 244 795 грн. 09 коп.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалам справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд зазначає про таке. Пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зі змінами, внесеними Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану"), передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Виходячи з вимог пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, починаючи з 24.02.2022 і до припинення/скасування правового режиму воєнного стану підстави для виникнення у платника податків податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відсутні, а такі грошові зобов`язання вважаються не сплаченими.

Суд бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов`язані із уведенням воєнного стану.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМІТ УКРАЇНА"(код ЄДРПОУ - 43435479) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 244 795 (двісті сорок чотири тисячі сімсот дев`яносто п`ять) грн. 09 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 44096797.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМІТ УКРАЇНА», адреса: вул. Михайла Калмикова, буд. 12, м. Бориспіль, Київська область, 08304, код ЄДРПОУ 43414696.

Суддя Журавель В.О.