Рішення

від 12.10.2022 по справі 440/7187/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7187/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Накісько Т.А.,

представника позивача Чала О.Д.,

представника відповідача Біленко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.01.2022 року № 00004420702, № 00004430702.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що не згоден з висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки № 9894/16-31-07-02-08/41130604 від 23.11.2021 року про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 863 459 грн. та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в сумі 285 285 грн., оскільки спірні господарські операції з ПП "Промбуд", ПП "Поло-Інвестбуд", ТОВ "Вінтер Сітілайн", ТОВ "Центрекобуд" підтверджені первинними бухгалтерським документами, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують право позивача на формування податкового кредиту. Господарські операції позивача у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку та в повному обсязі відображені в податковому обліку. Крім того, звертав увагу, що відповідачем під час проведення перевірки були порушені норми п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з чим перевірка була проведена всупереч мораторію, установленого на період дії карантину, що в свою чергу свідчить про протиправність проведеної перевірки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/7187/22. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

14.09.2022 року від Головного управління ДПС у Полтавській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначав, що постановою Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» контролюючому органу надано право на проведення документальних перевірок під час дії мораторію за умови наявності підстав згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. На час винесення наказу Головного управління ДПС у Полтавській області № 2706-П від 04.11.2021 року норми постанови Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 року були чинними та підлягали обов`язковому виконанню. Також зазначав, що за результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку, що виписані на адресу позивача видаткові накладні, податкові накладні від ПП "Промбуд", ПП "Поло-Інвестбуд", ТОВ "Вінтер Сітілайн", ТОВ "Центрекобуд" не відповідають фактичному руху активів, а тому останні не можуть враховуватись в даних податкового обліку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

Заслухавши вступне слово представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" (код ЄДРПОУ 41130604) зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

04.11.2021 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнятий наказ № 2706-П "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прімум Актив" (код ЄДРПОУ 41130604), згідно якого керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Прімум Актив" (код ЄДРПОУ 41130604) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ПП "Промбуд" (код ЄДРПОУ 25586975) за березень 2020 року, ПП "Менакер (код ЄДРПОУ 35026677, попередня назва ПП "Поло-Інвестбуд") за квітень, травень, серпень 2020 року, ТОВ "Вінтер Сітілайн" (код ЄДРПОУ 43488611) за грудень 2020 року, ТОВ "Центрекобуд" (код ЄДРПОУ 38435959) за січень 2021 року.

З 08.11.2021 року по 12.11.2021 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складений акт від 23.11.2021 року № 9894/16-31-07-02-08/41130604.

Перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1 863 459 грн., в тому числі за березень 2020 року в сумі 38263 грн., за квітень 2020 року в сумі 94565 грн., за травень 2020 року в сумі 887645 грн., за червень 2020 року в сумі 65790 грн., за серпень 2020 року в сумі 238399 грн., за вересень 2020 року в сумі 23027 грн., за грудень 2020 року в сумі 12548 грн., за січень 2021 року в сумі 503222 грн.; та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за січень 2021 року на суму 285 285 грн.

На підставі акту перевірки від 23.11.2021 року № 9894/16-31-07-02-08/41130604 Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.01.2022 року:

- № 00004420702 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2329323,75 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 1863459 грн., за штрафними санкціями в сумі 465864,75 грн.;

- № 00004430702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2021 року на суму 285285 грн.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пунктів 78.5-78.8 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу Головного управління ДПС у Полтавській області № 2706-П від 04.11.2021 року не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України та вказана норма в частині обмежень на проведення документальних перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права суд дійшов висновку, що контролюючий орган протиправно призначив та провів документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки у відповідача не було права на її проведення в період дії мораторію на проведення перевірок, з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З приводу порушень податкового законодавства, які були встановлені за результатами проведеної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту акту перевірки слідує, що відповідачем встановлено заниження нарахування податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" за період з 01.03.2020 року по 31.01.2021 року на суму 1 863 459 грн., в тому числі за березень 2020 року в сумі 38263 грн., за квітень 2020 року в сумі 94565 грн., за травень 2020 року в сумі 887645 грн., за червень 2020 року в сумі 65790 грн., за серпень 2020 року в сумі 238399 грн., за вересень 2020 року в сумі 23027 грн., за грудень 2020 року в сумі 12548 грн., за січень 2021 року в сумі 503222 грн.; та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за січень 2021 року на суму 285 285 грн.

Вказані висновки ґрунтуються на доводах відповідача щодо безпідставного віднесення ТОВ "Прімум Актив" до складу податкового кредиту суми по взаємовідносинах з ПП "Промбуд" (код 25586975), ПП "Поло-Інвестбуд" (код 35026677), ТОВ "Вінтер Сітілайн" (код 43488611), ТОВ "Центрекобуд" (код 38435959) в частині податку на додану вартість з вартості придбання матеріалів, джерело походження яких не встановлено.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" (Покупець) та Приватним підприємством "Промбуд" (Продавець) укладений договір купівлі - продажу № 10/03 від 10.03.2020 року (з урахуванням додаткової угоди № 1), за умовами якого продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору, у кількості, в терміни та за цінами, встановленими письмовими, усними заявками та відповідними специфікаціями.

Сторонами договору складені до Договору № 10/03 від 10.03.2020 року специфікації № 1, № 2, № 3, якими погоджені асортимент та кількість товару, а саме: - арматура ф12мм в кількості 64 т на загальну суму з ПДВ 627 072,00 грн., - арматура ф12мм кількості 56т, дріт 5мм в кількості 8т на загальну суму з ПДВ 627 072,00 грн.; - дріт 5мм в кількості 32 т на загальну суму з ПДВ 313 536, грн.

На підтвердження виконання умов Договору № 10/03 від 10.03.2020 року позивач надав суду копії наступних документів: - видаткові накладні № 83 від 12.03.2020 року, № 84 від 10.03.2020 року, № 85 від 11.03.2020 року; - податкові накладні № 83 від 12.03.2020 року, № 84 від 10.03.2020 року, № 85 від 11.03.2020 року; - довіреності на отримання товару; - товарно - транспортні накладні; - акти здачі - прийняття наданих послуг з перевезення вантажу; - оборотно- сальдова відомість по рахунку 631.

Розрахунок між ТОВ "Прімум Актив" та ПП "Промбуд" проводився в безготівковій формі шляхом перерахування коштів, що підтверджується платіжними дорученнями № 1666 від 13.04.2020 року, № 192 від 28.07.2020 року та договором відступлення права вимоги № 28/07-2020.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" (Покупець) та Приватним підприємством "Поло - Інвестбуд" (Постачальник) укладений договір купівлі - продажу № 21-04/20 від 21.04.2020 року, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених договором.

Сторонами договору складені до Договору № 21-04/20 від 21.04.2020 року специфікації № 1, № 2, якими погоджені асортимент та кількість товару, а саме: - арматура 12мм в кількості 140 т, круг 10 мм в кількості 4т на загальну суму з ПДВ 2 324 112,00 грн.; - арматура 12мм в кількості 25т., арматура 8мм в кількості 20т, - дріт 5мм в кількості 6т, - дріт 6,5 мм в кількості 3т на загальну суму з ПДВ 669 600, 00 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" (Покупець) та Приватним підприємством "Поло - Інвестбуд" (Продавець) укладений договір купівлі - продажу № 18-05/20 від 18.05.2020 року, за умовам якого продавець продає, а покупець отримує товар згідно видаткової накладної, яка є невід`ємною частиною договору, та зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах договору.

На підтвердження виконання умов Договорів № 21-04/20 від 21.04.2020 року, № 18-05/20 від 18.05.2020 року позивач надав суду копії наступних документів: - видаткові накладні № АпД21053 від 21.04.2020 року, № МаД20090 від 20.05.2020 року, № МаД21058 від 21.05.2020 року, № МаД22060 від 22.05.2020 року, № МаД25085 від 25.05.2020 року, № МаД18141 від 18.05.2020 року, № МаД19079 від 19.05.2020 року, № МаД26078 від 26.05.2020 року, № МаД27072 від 27.05.2020 року, № МаД28081 від 28.05.2020 року, № МаД29167 від 29.05.2020 року, № АвД27076 від 27.08.2020 року; - податкові накладні № 55 від 21.04.2020 року, № 97 від 20.05.2020 року, № 63 від 21.05.2020 року, № 68 від 22.05.2020 року, № 86 від 25.05.2020 року, № 148 від 18.05.2020 року; № 81 від 19.05.2020 року; № 80 від 26.05.2020 року, № 71 від 27.05.2020 року, № 80 від 28.05.2020 року, № 183 від 29.05.2020 року; № 81 від 27.08.2020 року; - рахунки на оплату, - довіреності на отримання товару; - товарно - транспортні накладні; - акти здачі - прийняття наданих послуг з перевезення вантажу; - оборотно- сальдова відомість по рахунку 631.

Розрахунок між ТОВ "Прімум Актив" та ПП "Поло - Інвестбуд" проводився в безготівковій формі шляхом перерахування коштів, що підтверджується платіжними дорученнями № 1936 від 29.05.2020 року, № 346 від 29.05.2020 року, № 63 від 19.06.2020 року, № 165 від 17.07.2020 року, № 165 від 17.07.2020 року, № 191 від 28.07.2020 року, № 401 від 21.09.2020 року, № 2323 від 06.01.2021 року, № 853 від 12.01.2021 року та договором відступлення права вимоги № 28 від 30.11.2020 року.

16.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінтер Сітілайн" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" (Покупець) укладений договір поставки № 16/12/20-1 від 16.12.2020 року, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених договором.

Сторонами договору складені до договору № 16/12/20-1 від 16.12.2020 року специфікації № 1, № 2, якими погоджені асортимент та кількість товару, а саме: - пісок в кількості 500 куб.м., - щебінь фракції 10-20 мм в кількості 300 куб.м. на загальну суму з ПДВ 717240,00 грн.; - пісок в кількості 100 куб.м., - щебінь фракції 10-20 мм в кількості 300 куб.м., - щебінь фракції 20-40 мм в кількості 275 куб.м. на загальну суму з ПДВ 936 960,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору № 16/12/20-1 від 16.12.2020 року позивач надав суду копії наступних документів: - видаткові накладні № 15 від 16.12.2020 року, № 115 від 29.12.2020 року, - податкові накладні № 15 від 16.12.2020 року, № 115 від 29.12.2020 року; - - товарно - транспортні накладні; - акти здачі - прийняття наданих послуг з перевезення вантажу; - оборотно- сальдова відомість по рахунку 631.

18.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрекобуд" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімум Актив" (Покупець) укладений договір поставки № 18/01 від 18.01.2021 року, за умовами якого постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених договором.

Сторонами договору складені до договору № 18/01 від 18.01.2021 року специфікації № 1, 2, 3, 4, якими погоджений асортимент та кількість товару, а саме: - сталь арматурна А800 № 14мм, МІРА 6,7м в кількості 36,01т на загальну суму з ПДВ 965 067,85 грн.; - сталь арматурна А800 № 14мм, МІРА 6,7м в кількості 30,01т на загальну суму з ПДВ 804 267,88 грн.; - сталь арматурна А800 № 14мм, МІРА 6,7м в кількості 20,01т на загальну суму з ПДВ 536267,92 грн.; - сталь арматурна А800 № 14мм, МІРА 6,7м в кількості 20,01т на загальну суму з ПДВ 536 267,92 грн.

На підтвердження виконання умов договору № 18/01 від 18.01.2021 року позивач надав суду копії наступних документів: - видаткові накладні № 227 від 18.01.2020 року, № 228 від 20.01.2021 року, № 229 від 22.01.2021 року, № 230 від 25.01.2021 року; - податкові накладні № 43 від 18.01.2020 року, № 12 від 20.01.2021 року, № 20 від 22.01.2021 року, № 24 від 25.01.2021 року; - рахунки на оплату; - товарно - транспортні накладні; - акти здачі - прийняття наданих послуг з перевезення вантажу; - оборотно- сальдова відомість по рахунку 631.

Розрахунок між ТОВ "Прімум Актив" та ТОВ "Центрекобуд" проводився в безготівковій формі шляхом перерахування коштів, що підтверджується платіжними дорученнями № 1019 від 23.02.2021 року, № 1082 від 15.03.2021 року, № 1209 від 17.05.2021 року.

Суми ПДВ за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту звітних періодів.

Дослідивши копії податкових накладних, суд встановив, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву відсутні.

Також, контролюючим органом не спростовано того, що на момент складення згаданих вище податкових накладних контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість та були зареєстрованими як юридичні особи у встановленому законодавством порядку.

Надані суду первинні документи підтверджують факт придбання позивачем у ПП "Промбуд", ПП "Поло-Інвестбуд", ТОВ "Вінтер Сітілайн", ТОВ "Центрекобуд" товару та є підставою для віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Товар використано у господарській діяльності позивача для подальшої реалізації, виконання субпідрядних робіт, а також виготовлення панелей фундаментних збірних.

Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів встановлено, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Суд зазначає, що у наданих позивачем до матеріалів справи документах наявні необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З приводу доводів представника відповідача щодо ознак дефектності наданих товарно - транспортних накладних суд зазначає, що товарно - транспортна накладна призначена для обліку руху товарно - матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, та за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання товарно - транспортної накладної, або подання товарно - транспортної накладної, у якій містяться певні недоліки, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій.

Крім того, суд зазначає, що сертифікати якості не належать до первинних документів.

За своєю суттю сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а призначені лише для підтвердження якості товару, а тому наявність чи відсутність останніх може свідчити лише про дотримання чи порушення правил сертифікації товарів, що не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Таким чином, на підставі наведених доказів, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

Контрагенти позивача під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів були зареєстровані як юридичні особи, на момент проведення фінансово-господарських операцій були платниками податків, а тому мали право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.

Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Зважаючи на підтвердження позивачем фактів отримання товарів, їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, суд вважає доведеною реальність спірних господарських операцій.

Відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Суд зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни свого контрагента, тим більше по ланцюгу постачання, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому суд відмічає, що обов`язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальником товарів (послуг) по ланцюгу.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Аналізуючи доводи податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача, на думку податкового органу, необхідної кількості штатних та найманих працівників та власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого роду поставок та робіт, суд враховує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (замовником).

У зв`язку з цим, суд зазначає, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого законодавства України та фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування, не довів правомірності власних рішень, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Полтавській області від №00004420702 від 19.01.2022 року, № 00004430702 від 19.01.2022 року.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" (вул. Маршала Бірюзова, 53, м. Полтава, 36007; код ЄДРПОУ 41130604) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00004420702 від 19.01.2022 року, № 00004430702 від 19.01.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІМУМ АКТИВ" витрати зі сплати судового збору в розмірі 24 810,00 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 жовтня 2022 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко