Рішення

від 03.10.2022 по справі 203/271/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/271/22

Провадження № 2/0203/692/2022

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Погрібному О.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Шевченко Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в загальному провадженні цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог - орган опіки та піклування в особі Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року позивач пред`явила через суд зазначений позов до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що від шлюбу з відповідачем сторони мають двох малолітніх синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які з моменту народження проживають і перебувають на утриманні матері - позивача у справі, проте не зважаючи на те, що з відповідачем вони припинили сімейні відносини, шлюб розірвали за рішенням суду від 27 травня 2020 року і проживають окремо, відповідач з березня 2021 року став переслідувати її та дітей, вчинив декілька нападів, завдав тілесних ушкоджень і здійснив спробу застрелити з вогнепальної зброї, а в січні 2022 року з поданням позову про встановлення місця проживання синів разом з ним, окремо від матері, став реалізовувати погрози відібрати дітей, натомість жодної уваги дітям відповідач не приділяє, матеріально дітей не утримує, власного житла не має, облаштованого місця для дітей не має, а також є раніше судимим, тому, зважаючи на те, що у неї є власна квартира з кімнатами для дітей, стабільний дохід від трудової діяльності, позивач, враховуючи змінені 25 березня 2022 року позовні вимоги, просила суд визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_6 разом з нею, матір`ю дітей, а також стягнути з відповідача на утримання дітей на свою користь аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 25 березня 2022 року і досягнення дітьми повноліття.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв і про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином згідно з ст. ст. 131, 187 ч. 6 ЦПК України за останнім відомим суду підтвердженим зареєстрованим місцем його постійного проживання (перебування).

З відкриттям загального позовного провадження за ухвалою суду від 07 лютого 2022 року та прийняття до провадження зустрічної позовної заяви і об`єднанням в одне провадження від 24 лютого 2022 року, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка з потребою у витребуванні від органу опіки та піклування їх висновку щодо доцільності визначення місця проживання з позивачем, що виконано третьою особою 15 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 02 серпня 2022 року підготовче провадження закрите з призначенням судового розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала повністю, наполягаючи на його задоволенні з наведених в уточненій позовній заяві підстав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого проведений заочний розгляд справи згідно з ст.ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди позивача.

Представник третьої особи - орану опіки та піклування в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_2 , посилаючись на висновок органу опіки та піклування, затверджений головою Центрально адміністрації Дніпровської міської ради 13 липня 2022 року під № 138-р про затвердження висновку щодо доцільності визначення місця проживання дітей, просила ухвалити рішення, яке відповідатиме інтересам дітей, тобто про задоволення позову матері дітей.

Суд, заслухавши усні пояснення учасників справи, дослідивши подані докази, дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог із задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 05 серпня 2015 року перебували у шлюбі, зареєстрованому Відділом реєстрації актів цивільної стану реєстраційної служби Васильківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 75.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року після набрання законної сили за постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року шлюб між сторонами розірваний (т. 1 а.с.58-61).

Сторони є батьками народжених у цьому шлюбі дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Васильківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області 18 травня 2016 року вчинено актовий запис № 101, а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Васильківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Дніпропетровській області 05 лютого 2019 року вчинено актовий запис № 12 (т.1 а.с.56, 57).

Відповідно до ч.1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частиною четвертою статті 29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження начального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Частиною 1 ст. 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно зі ст.8 закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Згідно зі ст. ст.18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР від 27.02.91, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява N 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Абзацом 2 ч.1 ст. 161 СК України передбачено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Судом встановлено, що місце проживання позивача ОСОБА_2 зареєстровано в квартирі АДРЕСА_1 (т.1 а. с. 74-75) та діти ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проживають разом з нею, хоч мають відмінне від місця проживання місце реєстрації в будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с.37, 38, 77-78), що встановлено на підставі відкритих даних постанови Верховного Суду у цивільній справі № 172/456/21 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - орган опіки та піклування Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, служба у справах дітей виконавчого комітету Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про встановлення графіку спілкування з онуками.

Вказана квартира АДРЕСА_1 загальною площею 172,8 кв.м. (житловою - 156,4 кв.м.) належить позивачці на праві власності на підставі договору дарування від 05 травня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Сеідовою В.О. за реєстровим № 1440 (т.1 а.с.72-73).

Належність створених для дітей умов у цій квартирі підтверджується комплексом фототаблиць, доданих до позовної заяви (т.1 а.с.105-119).

Позивачка має постійне місце роботи та з 02 червня 2021 року працює на посаді комерційного директора Фермерського господарства «Скорук М.А.» (ЄДРПОУ 33892894), що підтверджується наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу від 01 червня 2021 року № 21-0000000398 (а.с.80).

Згідно акту обстеження умов проживання від 17 січня 2022 року , 21 січня 2022 року, 10 червня 2021 року, 14 вересня 2021 року за висновками комісією у складі поліцейського офіцера громади сектору взаємодії х громадами відділу превенції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, начальника відділу соціального захисту населення виконкому Томаківської селищного ради, завідувача відділення соціальної роботи КЗ «Центр соціальних послуг» Крок назустріч» Томаківської селищної ради, спеціаліста служби у справах дітей виконкому Томаківської селищної ради позивачка разом з дітьми проживала у вказаний період складення актів по АДРЕСА_3 , де створені належні умови для проживання та розвитку малолітніх дітей, що повністю узгоджується з даними фофтотаблиці (т.1 а.с.94-103).

Станом на січень 2022 року діти відвідували Томаківський ліцей № 1 Томаківської селищної ради (заклад дошкільної освіти) з 11 листопада 2021 року (а.с.91).

За даними довідки про доходи від 01 лютого 2022 року № 00000000006, виданої ФГ «Скорук М.А.», дохід ОСОБА_2 від трудової діяльності у фермерському господарстві за період з 11 жовтня 2021 року по 01 січня 2022 року склав 329000,00 грн., що повністю узгоджується з даними виписки по рахунку позивачки в АТ КБ «Приватбанк» за період з січня 2021 року по лютий 2022 року (а.с.81, 83) та свідчить про стабільний дохід, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати на трьох осіб (неї та дітей) та відповідно є вищим за суму прожиткових мінімумів на працездатну особу та двох малолітніх дітей, що підтверджує обставини фактичної можливості утримувати дітей та себе.

Крім того, за даними довідок КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР» від 20 серпня 2021 року № 4808 та КП «Томаківська ЦРЛ» від 19 серпня 2021 року ОСОБА_2 не перебуває в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не значиться та не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра (а.с.84, 85, 86).

Також встановлено, що до кримінальної чи адміністративної відповідальності позивач не притягувалася.

Одночасно судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , починаючи з 30 червня 2017 року та станом на день видачі довідки - 30 вересня 2021 року за вих. № 28, працює в Селянському фермерському господарстві «Петровське» на посаді юриста.

Даних про розмір і стабільність доходів відповідач суду в порушення вимог ст. 81 ЦПК України не подавав, розпоряджаючись своїми процесуальними правами за ст.13 ЦПК України на власний розсуд.

Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року, що набрала законної сили з постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 травня 2022 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в 17000,00 грн. та позбавленням права керування транспортними засобами на строк в один рік (т.1 а.с.256).

При цьому доказів не перебування на обліку нарколога та психіатра відповідач суду не подавав.

Також за даними вимоги УІАП ГУНП в Дніпропетровській області від 30 березня 2021 року ОСОБА_3 раніше мав судимості (т.1 а.с.64-65), відомості про зняття яких чи погашення в розпорядження суду не надавалися.

Крім того, з відкритих джерел ЄДРСР судом встановлено, що на розгляді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням відповідача ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень відносно потепрілих ОСОБА_8 , ОСОБА_2 за ч.1 ст. 129, ч.2 ст. 125, , ч.1 ст. 125, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України в об`єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 24 березня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021046590000017 за рядом фактів, зокрема, за фактом вчинення ОСОБА_3 21 березня 2021 року о 17-00 год по АДРЕСА_4 погроз ОСОБА_8 (колишній тещі) вбивством, спричинення останній легких тілесних ушкоджень, що зумовили короткочасний розлад здоров`я, вчинення погроз вбивством колишній дружині ОСОБА_2 та спричинення їй тілесних ушкоджень; за фактом вчинення 30 березня 2021 року в період з 17-00 до 19-00 год. незаконного заволодіння автомобілем ОСОБА_9 «Порше каєн», 2015 року випуску з дн. НОМЕР_1 , що був припаркований по АДРЕСА_4 ; а також за фактом вчинення 07 квітня 2021 року в період часу з 12-30 до 13-50 год. по вул. Запорізьке шосе в м. Дніпрі з використанням вогнепальної зброї невстановленого зразка не менше 4 пострілів в напрямку автомобіля «Mersedes-Bevz S500 4 matic», д.н. НОМЕР_2 , з метою спроби вбивства особи, яка знаходилася в автомобілі. Вказані обставини узгоджуються з наявним в матеріалах справи витягом з ЄРДР № 12021046590000017 від 24 березня 2021 року (т.1 а.с.66-67).

У зв`язку з вказаними обставинами постановою старшого дізнавача сектору дізнання Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 07 вересня 2021 року вжито заходів забезпечення безпеки потерпілого, а саме доручено співробітникам полку поліції особливого призначення ГУНП в Дніпропетровській області забезпечити особисту охорону потерпілої ОСОБА_2 та близьких родичів, коло яких визначене законом, в тому числі матері та дітей, на час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021046590000017 (т.1 а.с.69-71).

При цьому, суд не може прийняти до уваги службові характеристики відповідача, ксерокопії яких долучені ним до матеріалів справи в т.1 на а.с.12, 14, оскільки такі документи не мітять дати їх складення, що унеможливлює встановлення періоду станом на який такі характеристики дані.

В свою чергу Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, як орган опіки та піклування у відповідності зі ст. 19 СК України, 13 липня 2022 року розпорядженням голови адміністрації Клюєва А. за № 138-р затвердив висновок, підписаний головою адміністрації та скріплений печаткою, про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з матір`ю ОСОБА_2 (т.1 а. с. 239-241).

Вказаний висновок складений належним суб`єктом, відповідає вимогам чинного законодавства до форми та змісту, а тому суд оцінює його відповідно ст.ст.77-78 ЦПК України як належний та допустимий доказ.

При цьому, належить відзначити, що наявність чи відсутність обставин вчинення перешкод батькові у спілкуванні з дітьми може бути предметом спору в іншій цивільній справі і не стосується предмету та заявлених підстав цього позову, де вирішується питання про відсутність згоди між батьками дітей про те з ким із батьків буде проживати сини та відповідність інтересам дітей такого мешкання.

Посилання відповідача на право батька на безперешкодне спілкування з дітьми, не спростовує висновків суду про наявність підстав для визначенням місця проживання дітей з матір`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

За розгляду справи судом не встановлена наявність обставин, передбачених ч.2 ст.161 СК України, позивач самостійний дохід має із законних джерел, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має власне облаштоване для дітей житло, натомість відповідач притягувався до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП (за фактом відмови його як водія від проходження обстеження на стан наркотичного сп`яніння), раніше мав судимості, наразі обвинувачується у насильницьких кримінальних посяганнях відносно матері дітей та баби, що свідчить про подання батьком дітей негативного прикладу синам диструктивної асоціальної поведінки, що суд вважає такими, що шкодить інтересам малолітніх дітей. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів участі в матеріальному утриманні дітей, обставини чого не залежать від частоти спілкування з дітьми та участі у їх вихованні чи соціальному житті.

При цьому, наявна в матеріалах справи довідка, складена практичним психологом ОСОБА_11 28 квітня 2021 року за результатами психологічної роботи з ОСОБА_3 , не спростовує обставин наявного між батьками дітей гострого конфлікту, який відповідач береться розв`язувати у присутності малолітніх дітей, що може свідчити лише про спричинення дітям стресу та почуття страху і не сприяє налагодженню стосунків з дітьми до того рівня, який би свідчив про найкраще проживання синів з батьком ніж з матір`ю.

Оцінивши зібрані у справі докази на належність, допустимість достовірність, кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв`язку у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що за встановленого наявного спору між батьками стосовно місця проживання дітей, з урахуванням віку синів, умов їх проживання, обставин належного піклування позивача за хлопчиками, інтересам дітей відповідатиме проживання разом з матір`ю, що не тягне за собою обмеження батька у праві спілкування і участі у вихованні дітей, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням місця проживання дітей сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з матір`ю - ОСОБА_2 , яка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 .

При цьому, суд відзначає, що згідно вимог ч.1 ст. 161 СК України спір вирішується не з приводу встановлення адреси місця знаходження дітей, а з приводу проживання дітей з одним із батьків, які є вільними у виборі місця проживання та пересуванні в силу ст. 33 Конституції України, ч.ч.1, 6 ст. 29 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та можуть мати одночасно кілька місць проживання (ч.6 ст. 29 ЦК України), і у такому разі особа здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором (ст. 6 Закону № 1382-IV), а наявність такої реєстрації не обмежує право особи на вибір іншого місця проживання.

Крім того, згідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.2 ст.3, ст.4, ст.5 Конвенції про права дитини 20.11.1989 року, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Розглядаючи питання про розмір аліментів, суд, враховуючи положення ст.ст.183,184 СК України, приймає до уваги, що відповідач мешкає окремо від дітей, участь в їх вихованні, утриманні та забезпеченні здорового розвитку не приймає та не забезпечує у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дітей на державному рівні, обставини чого відповідачем не спростовані, тому приходить до висновку про визначення розміру аліментів.

Відтак, при вирішенні питання щодо присудження до сплати аліментів та їх розміру, суд враховує згідно ст. 182 СК України матеріальне становище двох малолітніх дітей, які потребують піклування, утримання, мешкають разом з матір`ю, яка самотужки їх утримує та виховує, а також стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, працює на посаді юриста в СФГ «Петровське», хоч і без даних про розмір щомісячного доходу (заробітку), як і не має інших осіб на утриманні, окрім двох малолітніх синів, а також інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відсутність даних про зареєстроване на праві власності майно у відповідача, яке б підлягало врахуванню при визначенні розміру аліментів, суд приходить до висновку, що справедливим та співмірним буде визначити аліменти на утримання двох малолітніх синів в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж сума, що складається з сум по 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 березня 2022 року та до досягнення кожним з дітей повноліття.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат та вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.п.1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розподіл судових витрат між сторонами здійснюється за правилами, визначеними ст. 141 ЦПК України.

Так, за вимогами ч .1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Так, за подання до суду позовної заяви про визначення місця проживання дітей позивач сплатила судовий збір у 992,00 грн. (т.1 а.с. 46), який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України слід покласти на відповідача в повному обсязі з огляду на результати розгляд справи, а від сплати судового збору за вимоги про стягнення аліментів позивач звільнена, тому останній належить стягнути на користь держави.

Крім того, відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В підтвердження визначення розміру судових витрат та суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката Резніченко Л.І. суду наданий договір про надання правничої допомоги від 15 червня 2021 року; акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 31 серпня 2022 року; звіт про надану правничу допомогу від 31 серпня 2022 року, рахунок № 3 від 31 серпня 2022 року на суму 4000,00 грн.; квитанція АТ КБ «Приватбанк» від 14 вересня 2022 року № 0.0.2673430497.1 нас суму 4000,00 грн. з призначенням платежу «договір №10 від 15.06.2021» від платника ОСОБА_2 (а.с.43-48), а тому вказані витрати як фактично понесені та розмір яких суд вважає співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг, а також із ринковою вартістю аналогічних послуг на ринку юридичних послуг, підлягають покладенню на відповідача згідно п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України в повному обсязі.

За підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 281, 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог - орган опіки та піклування в особі Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів- задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в особі матері ОСОБА_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж сума, що складається з сум по 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 березня 2022 року та до досягнення кожним з дітей повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 992,00 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).

Відповідач вправі подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення підписане 13 жовтня 2022 року і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко