Рішення

від 12.10.2022 по справі 520/18341/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

12 жовтня 2022 року № 520/18341/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

представника позивача - Черноморець С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДБУДТРАНСГАЗ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДБУДТРАНСГАЗ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області №00161120728 від 09.08.2021 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу, викладених у акті перевірки №12418/20-40-07-28-09/42172933 від 19.07.2021 року.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у вищевказаній адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що податкові повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом у зв`язку із встановленням перевіркою обставин порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІДБУДТРАНСГАЗ" норм діючого законодавства, які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 12.10.2022 року замінено відповідача Головне управління ДПС у Харківській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 12.10.2022 року, не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДБУДТРАНСГАЗ", код ЄДРПОУ 42172933, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Судовим розглядом справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства позивача, результати якої оформлено у вигляді акту перевірки від 19.07.2021 року №12418/20-40-07-28-09/42172933.

Відповідно до висновків акту від 19.07.2021 року №12418/20-40-07-28-09/42172933 перевіркою, зокрема, встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДБУДТРАНСГАЗ": пп. «а» п. 198.1, абз. 1 та 2 пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7252851 грн., у тому числі за травень 2019 року на суму 182854 грн., за липень 2019 року на суму 538663 грн., за серпень 2019 року на суму 51750 грн., за жовтень 2019 року на суму 634496 грн., за грудень 2019 року на суму 136690 грн., за січень 2020 року на суму 244944 грн., за липень 2020 року на суму 2500016,57 грн., за вересень 2020 року на суму 1727703 грн., за жовтень 2020 року на суму 185734 грн., за грудень 2020 року на суму 1050000 грн.

Так, судовим розглядом справи встановлено, що у зв`язку із встановленим порушенням пп. «а» п.198.1, абз. 1 та 2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 00161120728 від 09.08.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 9066063,75 коп., в тому числі за податковими та/або іншими зобов`язаннями у сумі 7252851 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1813212,75 грн.

При цьому, зі змісту вказаного податкового повідомлення-рішення вбачається, що в якості обґрунтування підстав для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків вказано на обставини вчинення порушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до пп.16.1.5 п. 16.1 ст. 16 та п.86.7 ст. 86 розділу І Податкового кодексу України або ст. 353 та ч. 8 ст. 354 Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини) встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та не підтвердження первинними бухгалтерськими документами факт постачання товарів ТОВ «Ідеаліс» (код за ЄДРПОУ 42653820), ТОВ «Пром Стаф» (код за ЄДРПОУ 42302262), ТОВ «Роял Елістар» (код за ЄДРПОУ 42290968), ТОВ «Матадор Ойл» (код за ЄДРПОУ 43492647), ТОВ «Пулстарт» (код за ЄДРПОУ 43117213), ТОВ «Днепрторгпрайм К» (код за ЄДРПОУ 42865028) в адресу ТОВ «Східбудтрансгаз» (код за ЄДРПОУ 42172933); період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення вересень грудень 2019 року, січень, квітень, липень, вересень, жовтень, грудень 2020 року; інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність вини , наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільнять від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України.

Позивач, не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов вбачається, що перевіркою встановлено наявність у підприємства позивача взаємовідносин із контрагентами-постачальниками ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР», ТОВ «МАТАДОР ОЙЛ», ТОВ «ПУЛСТАР». При цьому, за результатами аналізу наявної у податкового органу інформації стосовно контрагентів позивача на наданих підприємством позивача первинних документів. Так, представником відповідача зазначено, що згідно наданих первинних документів, неможливо встановити ким саме підписувались документи зі сторони постачальників ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР», ТОВ «МАТАДОР ОЙЛ». Крім того, придбані позивачем товарно-матеріальні цінності не було реалізовано. Водночас, вказано, що підприємством позивача не було надано до перевірки товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт транспортування товарів від контрагентів-постачальника ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР». Крім того, згідно проведеного аналізу показників контрагента ТОВ «Ідеаліс» у останнього відсутні основні фонди та згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання товарно-транспортних послуг, навантажувально-розвантажувальних робіт, тощо. Стосовно ТОВ «ПРОМ СТАФ» було встановлено відсутність основних фондів та згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо. Стосовно ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР» було встановлено відсутність основних фондів та згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо. Вказані обставини, на переконання контролюючого органу свідчать про нереальність здійснення транспортування товарів від ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР» на адресу підприємства позивача. Водночас, представником контролюючого органу було зазначено про те, що у діяльності контрагента позивача ТОВ «Ідеаліс» відбулись зміни щодо податкової адреси на адресу Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Першотравнева, буд. 14, кв.3, офіс 15, але жодних додаткових угод стосовно зміни адреси реєстрації контрагента підприємством позивача до перевірки надано не було. Також, стосовно ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР» було встановлено, що у перевіряємому періоді податковою адресою є: Львівська область, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, проте податкові накладні реєструються поза межами України, що свідчить про неузгодженість даних та формальність оформлення первинних документів. При цьому, представником відповідача було наголошено на обставинах отримання податкової інформації стосовно контрагентів позивача ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР». В той же час, встановлено, що, зокрема, ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ» є учасниками проваджень за фактом скоєння злочину, передбаченого ст.ст. 205, 212 Кримінального кодексу України.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Водночас, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Ідеаліс» (код ЄДРПОУ 42653820), ТОВ «Пром Стаф» (код ЄДРПОУ 42302262), ТОВ «Роял Елістар» (код ЄДРПОУ 42290968), ТОВ «Матадор Ойл» (код ЄДРПОУ 43492647), ТОВ «Пулстарт» (код ЄДРПОУ 43117213), ТОВ «ДНЕПРТОРГПРАЙМ К» (код ЄДРПОУ 42865028).

Судовим розглядом справи встановлено, що між ТОВ "СХІДБУДТРАНСГАЗ", в якості покупця, та ТОВ «Ідеаліс», в якості постачальника, було укладено договір поставки №5-2019 від 27.05.2019 року.

Так, відповідно до умов договору поставки №5-2019 від 27.05.2019 року постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором. Кількість товару та його ціна обумовлюється в заявках замовленнях покупця. У пункті 1.3 договору визначено, що загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних. Приписами п.4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником протягом строку дії договору відповідно до попереднього замовлення покупця, загальна сума партії товару та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті e-mail або надаватися через представника постачальника. Положеннями розділу 5 договору передбачено, що покупець оплачує поставлений товар за ціною, вказаною у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України; розрахунок за поставлений товар здійснюється авансовим платежем або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами.

Сторонами з метою виконання умов вищевказаного договору також було укладено додаткову угоду №1 від 05.09.2019 року до договору поставки №5-2019 від 27.05.2019 року згідно якої сторони погодились змінити та доповнити пункт договору стосовно даних постачальника, а саме адреси Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Першотравнева, буд. 14, кв. 3, офіс 15.

Матеріали справи свідчать, що представником позивача задля підтвердження реальності виконання умов договору подано до суду копії первинних документів, а саме: видаткових накладних №21 від 28.05.2019 на поставку автогуми, №17 від 12.07.2019 року на поставку автогуми, №15 від 12.07.2019 року на поставку запчастин, №16 від 12.07.2019 року на поставку запчастин, № 24 від 25.07.2019 року на поставку автогуми, № 23 від 25.07.2019 року на поставку автогуми, № 25 від 25.07.2019 року на поставку автогуми, № 401 від 20.08.2019 року на поставку автогуми, № 411 від 18.19.2019 року на поставку запчастин, №474 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 476 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 478 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 477 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 475 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 476 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 478 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 477 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 474 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 480 від 18.10.2019 року на поставку автогуми, № 479 від 18.10.2019 року на поставку автогуми, № 572 від 30.10.2019 року на поставку автогуми, № 174 від 02.12.2019 року на поставку автогуми, № 236 від 12.12.2019 року на поставку автогуми, № 254 від 17.12.2019 року па поставку автогуми, №10 від 13.01.2020 року на поставку автогуми між ТОВ «СХІДБУДТРАНСГАЗ» та ТОВ «ІДЕАЛІС»; товарно-транспортних накладних №1-28/05 від 28.05.2019 на поставку автогуми, №3-12/07 від 12.07.2019 року на поставку автогуми, №2-12/07 від 12.07.2019 року на поставку запчастин, №1-12/07 від 12.07.2019 року на поставку запчастин, №2-25/07 від 25.07.2019 року на поставку автогуми, № 2-25/07 від 25.07.2019 року на поставку автогуми, №1-29/08 від 29.07.2019 року на поставку автогуми, № 1-20/08 від 20.08.2019 року на поставку автогуми, № 1-18/10 від 18.10.2019 року на поставку запчастин, № 5-17/10 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 1-17/10 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 4-17/10 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 3-17/10 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 2-17/10 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, №4-17/10 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, №1-17/10 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 3-17/10 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 2-17/10 від 17.10.2019 року на поставку автогуми, № 2-18/10 від 18.10.2019 року на поставку автогуми, № 3-18/10 від 18.10.2019 року на поставку автогуми, № 1-30/10 від 30.10.2019 року на поставку автогуми, № 1-02/12 від 02.12.2019 року на поставку автогуми, № 1-12/12 від 12.12.2019 року на поставку автогуми, № 1-17/12 від 17.12.2019 року на поставку автогуми, № 1-13/01 від 13.01.2020 року на поставку автогуми між ТОВ «СХІДБУДТРАНСГАЗ» та ТОВ «ІДЕАЛІС».

Також, під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ "СХІДБУДТРАНСГАЗ", в якості орендаря, та ТОВ «ПУЛСТАРТ», в якості орендодавця, було укладено договір оренди техніки №02/09-01 від 02.09.2020 року.

Так, відповідно до умов договору оренди техніки №02/09-01 від 02.09.2020 року орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне використання наступне майно, що належить орендодавцю на праві приватної власності (користування) або іншого майнового права. Пунктом 1.1.1 договору оренди техніки найменування: техніка (опис в Додатку №1 до договору). Також, згідно п. 1.1.2 договору оренди техніки вартість об`єкта оренди на момент передачі в оренду: без зовнішніх і внутрішніх дефектів, придатне до використання в господарській діяльності орендаря. Положеннями п.2.1 договору передбачено, що об`єкт оренди передається в оренду для використання в господарській діяльності орендаря; об`єкт оренди використовується орендарем згідно з нормами і технічними умовами експлуатації, що наведені в технічному паспорті об`єкта оренди. Положеннями розділу 4 договору оренди техніки передбачено, що розмір орендної плати за об`єкт оренди в цілому визначається у відповідних додаткових угодах та актах наданих послуг, які підписуються та скріплюються печатками сторін; орендна плата виплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа кожного місяця або готівково (за домовленістю сторін); сторони можуть погодити інший порядок та період внесення орендної плати.

Представником позивача у позовній заяві зазначено про те, що відповідно до документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин, ТОВ «ПУЛСТАРТ» надало на адресу позивача послуг на суму 8279390,00 грн. (у тому числі з урахуванням ПДВ 1379898,37 грн.).

Матеріали справи свідчать, що представником позивача задля підтвердження реальності виконання умов договору подано до суду копії первинних документів, а саме: актів прийому-передачі техніки №1 від 02.09.2020 року, №2 від 25.09.2020 року, між ТОВ «СХІДБУДТРАНСГАЗ» та ТОВ «ПУЛСТАРТ»; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1-24/09 від 24.09.2020 року, № 2-24/09 від 24.09.2020 року, №3-24/09 від 24.09.2020 року, № 4-24/09 від 24.09.2020 року, № 5-24/09 від 24.09.2020 року, № 6-24/09 від 24.09.2020 року, № 7-24/09 від 24.09.2020 року, № 8-24/09 від 24.09.2020 року, № 9-24/09 від 24.09.2020 року, № 10-24/09 від 24.09.2020 року, № 11-24/09 від 24.09.2020 року, № 12-24/09 від 24.09.2020 року, № 13-24/09 від 24.09.2020 року, № 14-24/09 від 24.09.2020 року, № 15-24/09 від 24.09.2020 року, № 16-24/09 від 24.09.2020 року, № 17-24/09 від 24.09.2020 року, № 18-24/09 від 24.09.2020 року, № 19-24/09 від 24.09.2020 року, № 20-24/09 від 24.09.2020 року, № 21-24/09 від 24.09.2020 року, № 22-24/09 від 24.09.2020 року, № 23-24/09 від 24.09.2020 року, № 24-24/09 від 24.09.2020 року, № 25-24/09 від 24.09.2020 року, № 26-24/09 від 24.09.2020 року, № 27-24/09 від 24.09.2020 року, № 28-24/09 від 24.09.2020 року, № 29-24/09 від 24.09.2020 року, № 30-24/09 від 24.09.2020 року, № 31-24/09 від 24.09.2020 року між ТОВ «СХІДБУДТРАНСГАЗ» та ТОВ «ПУЛСТАРТ».

Судовим розглядом справи встановлено, що між ТОВ "СХІДБУДТРАНСГАЗ", в якості покупця, та ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР», в якості продавця, було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №010720 від 01.07.2020 року.

Так, відповідно до умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів №010720 від 01.07.2020 року продавець зобов`язується продавати і відпускати нафтопродукти по паливним карткам, що надають право на одержання нафтопродуктів, а покупець зобов`язується оплачувати вартість відпущених у такий спосіб нафтопродуктів. Положеннями розділу 2 договору передбачено, що відпуск нафтопродуктів за картками здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно оформленого рахунку та/або видаткової накладної; термін оплати - протягом 60-ти календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткових накладних. Відповідно до п. 5.1 договору асортимент, ціна, кількість та загальна вартість нафтопродуктів визначається у рахунках та видаткових накладних.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що відповідно до документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР» було здійснено поставку на адресу позивача товару на суму 15000099,42 грн. (у тому числі з урахуванням ПДВ 2500016,57 грн.).

Матеріали справи свідчать, що представником позивача задля підтвердження реальності виконання умов договору подано до суду копії первинних документів, а саме: видаткових накладних №3 від 01.07.2020 року, №4 від 01.07.2020 року, №5 від 02.07.2020 року, №6 від 02.07.2020 року, №7 від 03.07.2020 року, №8 від 03.07.2020 року, №9 від 06.07.2020 року, №10 від 06.07.2020 року, №11 від 07.07.2020 року, №12 від 07.07.2020 року, №13 від 08.07.2020 року, №14 від 14.07.2020 року, №15 від 09.07.2020 року, №16 від 09.07.2020 року, №17 від 10.07.2020 року, №18 від 10.07.2020 року, №19 від 13.07.2020 року, №20 від 13.07.2020 року, №21 від 14.07.2020 року, №22 від 14.07.2020 року, №23 від 15.07.2020 року, №24 від 15.07.2020 року, №25 від 16.07.2020 року, №26 від 16.07.2020 року, №27 від 17.07.2020 року, №28 від 17.07.2020 року, №29 від 20.07.2020 року, №30 від 20.07.2020 року, №31 від 21.07.2020 року, №32 від 21.07.2020 року, №33 від 22.07.2020 року на отримання талонів на ДТ між ТОВ «СХІДБУДТРАНСГАЗ» та ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР».

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ "СХІДБУДТРАНСГАЗ", в якості орендаря, та ТОВ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР «ТРАНСПОРТ ПЛЮС», в якості орендодавця, було укладено договір оренди техніки №02/11-01 від 02.11.2020 року.

Так, відповідно до умов договору оренди техніки №02/11-01 від 02.11.2020 року орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне використання наступне майно, що належить орендодавцю на праві приватної власності (користування) або іншого майнового права. Пунктом 1.1.1 договору оренди техніки найменування: техніка (опис в Додатку №1 до договору). Також, згідно положень пункту 1 договору оренди техніки вартість об`єкта оренди виражається в національній валюті України та визначається в актах приймання-передавання техніки; стан об`єкта оренди на момент передачі в оренду: без зовнішніх і внутрішніх дефектів, придатне до використання в господарській діяльності орендаря. Положеннями п.2.1 договору передбачено, що об`єкт оренди передається в оренду для використання в господарській діяльності орендаря; об`єкт оренди використовується орендарем згідно з нормами і технічними умовами експлуатації, що наведені в технічному паспорті об`єкта оренди. Положеннями розділу 4 договору оренди техніки передбачено, що розмір орендної плати за об`єкт оренди в цілому визначається у відповідних додаткових угодах та актах наданих послуг, які підписуються та скріплюються печатками сторін; орендна плата виплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа кожного місяця або готівково (за домовленістю сторін); сторони можуть погодити інший порядок та період внесення орендної плати.

Представником позивача у позовній заяві зазначено про те, що ТОВ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР «ТРАНСПОРТ ПЛЮС» було перейменовано у ТОВ «МАТАДОР ОЙЛ». При цьому, представником позивача вказано, що відповідно до документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин, ТОВ «МАТАДОР ОЙЛ» надало на адресу позивача послуги на суму 11100000,00 грн. (у тому числі з урахуванням ПДВ 1850,00 грн.).

Матеріали справи свідчать, що представником позивача задля підтвердження реальності виконання умов договору подано до суду копії первинних документів, а саме: акту прийому-передачі техніки №1 від 02.11.2020 року між ТОВ «СХІДБУДТРАНСГАЗ» та ТОВ «Сервісний Центр «ТРАНСПОРТ ПЛЮС»; акту надання послуг № Но000124 від 01.12.2020 року, № Но000125 від 01.12.2020 року, № Но000126 від 02.12.2020 року, № Но000127 від 02.12.2020 року, № Но000128 від 03.12.2020 року, № Но000129 від 03.12.2020 року, № Но000133 від 04.12.2020 року, № Но000130 від 04.12.2020 року, № Но000131 від 04.12.2020 року, № Но000137 від 04.12.2020 року, № Но000134 від 07.12.2020 року, № Но000132 від 07.12.2020 року, № Но000135 від 08.12.2020 року, № Но000136 від 09.12.2020 року, № Но00076 від 16.11.2020 року, № Но000082 від 16.11.2020 року, № Ho000080 від 16.11.2020 року, № Но000091 від 17.11.2020 року, № Но000077 від 17.12.2020 року, № Но000095 від 17.12.2020 року, № Но000083 від 17.11.2020 року, № Но000081 від 17.11.2020 року, № Но000096 від 18.11.2020 року, № Но000092 від 18.11.2020 року, № Но000078 від 18.11.2020 року, № Но000088 від 18.11.2020 року, № Но000085 від 18.11.2020 року, № Но000084 від 18.11.2020 року, № Но000097 від 19.11.2020 року, №Но000093 від 19.11.2020 року, № Но000079 від 19.11.2020 року, № Но000089 від 19.11.2020 року, № Но000086 від 19.11.2020 року, № Но000098 від 20.11.2020 року, № Но000094 від 20.11.2020 року, № Но000090 від 20.11.2020 року, № Но0000987 від 20.11.2020 року.

Судовим розглядом справи встановлено, що між ТОВ "СХІДБУДТРАНСГАЗ", в якості замовника, та ТОВ «ПРОМ СТАФ», в якості постачальника, було укладено договір поставки запчастин №1506/20/С від 15.06.2020 року.

Так, відповідно до умов договору поставки запчастин №1506/20/С від 15.06.2020 року постачальник зобов`язується передати у власність замовника товар відповідно до видаткових накладних, а замовник зобов`язується оплатити і прийняти цей товар на умовах, визначених цим договором. Номенклатура, кількість і ціна товару, що поставляється замовнику вказується у видаткових накладних, а також в рахунках, що виставляються постачальником до замовника. У розділі 2 договору визначено, що ціна на товар, що поставляється за цим договором, встановлюється в національній валюті України; загальна вартість договору, в тому числі, з 20% ПДВ, визначається виходячи із загальної сумарної вартості всіх видаткових накладних. Відповідно до приписів розділу 3 договору оплата товару за цим договором здійснюється по факту поставки. Згідно п.4.1 договору постачальник зобов`язується поставити товар замовнику.

Представником позивача у позовній заяві зазначено про те, що ТОВ «ПРОМ СТАФ» відповідно до документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин поставило на адресу позивача товару на суму 3625719,37 грн. (у тому числі з урахуванням ПДВ 604286,56 грн.).

На виконання умов договору поставки запчастин сторонами було складено та підписано специфікацію до договору №1506/20/С від 15.06.2020 року.

Матеріали справи свідчать, що представником позивача задля підтвердження реальності виконання умов договору подано до суду копії первинних документів, а саме: видаткових накладних №18-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, № 4-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, №3-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, № 2-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, № 1-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, № 1-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 3-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 4-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 5-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 6-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 7-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 8-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 9-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 10-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, №11-16 від 16.09,2020 року на отримання запчастин, № 12-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 13-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 14-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, №15-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 16-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 17-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 2-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин; товарно-транспортних накладних №18-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, № 4-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, № 3-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, № 2-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, № 1-16 від 16.06.2020 року на отримання запчастин, № 1-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 3-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 4-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 5-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, №6-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 7-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 8-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 9-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, №10-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 11-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, №12-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, №13-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 14-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 15-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, №16-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 17-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, №2-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин.

Також, судовим розглядом справи встановлено, що між ТОВ "СХІДБУДТРАНСГАЗ", в якості замовника, та ТОВ «ДНЕПРТОРГПРАЙМ К», в якості постачальника, було укладено договір поставки запчастин №02/09-01 від 25.09.2020 року.

Так, відповідно до умов договору поставки запчастин №02/09-01 від 25.09.2020 року постачальник зобов`язується передати у власність замовника товар відповідно до видаткових накладних, а замовник зобов`язується оплатити і прийняти цей товар на умовах, визначених цим договором. Номенклатура, кількість і ціна товару, що поставляється замовнику вказується у видаткових накладних, а також в рахунках, що виставляються постачальником до замовника. У розділі 2 договору визначено, що ціна на товар, що поставляється за цим договором, встановлюється в національній валюті України; загальна вартість договору, в тому числі, з 20% ПДВ, визначається виходячи із загальної сумарної вартості всіх видаткових накладних. Відповідно до приписів розділу 3 договору оплата товару за цим договором здійснюється по факту поставки. Згідно п. 4.1 договору постачальник зобов`язується поставити товар замовнику.

Листом №17-1 від 7.03.2021 року ТОВ «ДНЕПРТОРГПРАЙМ К» повідомило позивача про те, що підприємство у своїй діяльності не використовує печатку, у зв`язку з чим документи, які містять лише підпис директора товариства, вважаються належним чином засвідченими.

Представником позивача у позовній заяві зазначено про те, що ТОВ «ДНЕПРТОРГПРАЙМ К» відповідно до документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин поставило на адресу позивача товару на суму 4179862,22 грн. (у тому мислі з урахуванням ПДВ 696643,70 грн.).

Матеріали справи свідчать, що представником позивача задля підтвердження реальності виконання умов договору подано до суду копії первинних документів, а саме: видаткових накладних № 4-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 1-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, №3-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 2-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, товарно-транспортних накладних №4-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 1-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 3-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин, № 2-16 від 16.09.2020 року на отримання запчастин,

Під час судового розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що товари і послуги були придбані у ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР»,ТОВ «Матадор Ойл», ТОВ «ПУЛСТАРТ», ТОВ «Днепрторгпрайм К» задля використання у власній господарській діяльності та були використані підприємством позивача в оподатковуваних операціях та в межах власної господарській діяльності.

Враховуючи вищенаведені обставини суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

При цьому, суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

З врахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що реалізація господарської операції здійснюється не в момент укладення договору, а під час виконання зобов`язань, що з нього випливають та підтверджується первинними документами, які складаються на підставі договору: акти прийому-передачі товару, виконання робіт або надання послуг та відповідними платіжними дорученнями тощо.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 22.09.2015 у справі №826/16369/13-а.

Суд зазначає, що надані представником позивача до суду первинні документи складені у встановленому порядку.

Також, представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що ТОВ «Східбудтрансгаз» за період з 01.06.2018 по 31.03.2021 року були укладені договори на виконання робіт з такими замовниками: ТОВ НВП БАРХАН договір №03/04 від 03.04.2019 р. про надання послуг; ТОВ «Будівельник» договір субпідряду № 3-Д/2020 СП від 02.04.2020 року; договір субпідряду № 9-ЗПБ/2020СП від 02.04.2020 року; договір №6-ЗПБ/2020СП від 02.04.220 року; договір субпідряду №10 ЗПБ/2020 СП від 02.04.2020 року.

Так, у наданих під час розгляду справи поясненнях вказано, що у вказаних договорах предметом є: роботи по облаштуванню майданчиків зовнішнього бурового підрядника по свердловинам замовника. Територія розташування майданчиків - Харківська область. Відповідно до вказаних договорів було виконано роботи по облаштуванню дванадцяти майданчиків.

За вказаний період одним з найбільших замовників на виконання робіт було ТОВ «Будівельник».

Виконання робіт почались з квітня 2020 року згідно актів виконаних робіт форма КБ-3 та відомості ресурсів розділ 11 «Будівельні машини і механізми» для виконання вищезазначених робіт була задіяна така техніка як: тягач сідельний, автомобілі бортові, крани на автомобільному ходу, автонавантажувачі, екскаватори, бульдозери, котки та інша техніка.

Розрахунки із зазначеними замовниками відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями».

Представником позивача, у наданих під час розгляду справи поясненнях вказано, що станом на 31.03.2021 року на балансі підприємства рахувались такі основні засоби: бульдозер - 1 одиниця; трал ВАРЗ - 1 одиниця; екскаватор навантажувач - 2 одиниці; КАМАЗ сідловий тягач - 1 одиниця; КРАН МАЗ - 1 одиниця; МАН сідловий тягач - 1 одиниця; НЕФАЗ напівпричеп; КРАЗ-65055 - 1 одиниця; МАЗ Автокран - 1 одиниця; ЗИЛ 133 ГЯ Автокран - 1 одиниця.

Розрахунки по придбанню основних засобів відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку № 10 «Основні засоби».

Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що виконання робіт від замовника ТОВ «Будівельник» такою кількістю техніки неможлива, у зв`язку з чим ТОВ «Східбудтрансгаз» для виконання робіт залучало додаткову техніку згідно з умовами договорів виконаних робіт та договорів оренди.

Так, підприємством позивача було укладено договори оренди із певними контрагентами, а саме: ТОВ «Буденергомонтаж-1» №03/10/20-2 від 03.10.2020 року, у відповідності до умов якого було орендовано бульдозер SEM 816D, ФОП ОСОБА_1 №01-10/18 від 08.10.2018 року, у відповідності до умов якого було орендовано автомобіль марки ДАВ та напівпричеп, ПАТ «УКРГАЗБУД» № 10/04 від 10.04.2020, у відповідності до умов якого було орендовано бульдозер ДЗ-110, бульдозер ДЗ-110, автомобіль КРАЗ-6510, екскаватор хитачи, екскаватор Теrех, бульдозер ДЗ-109.

Розрахунки із вказаними постачальниками було відображено по рахунку 631 розрахунки з постачальниками».

Під час розгляду справи представником позивача було надано пояснення та вказано, що з огляду на вид здійснюваної підприємством діяльності у випадку поломки техніки на заміну запчастин потрібен час, до якого входить час замовлення запчастин, їх доставку та ремонт. Такий процес займає від місяця до двох, що в свою чергу впливає на строк виконання підприємством позивача підрядних робіт. З огляду на вказані обставини, ТОВ «СХІДБУТРАНСГАЗ» за наявності вільних коштів періодично намагається здійснювати придбання товарно-матеріальних цінностей, які найбільш частіше схильні до поломок.

Зазначене, на думку представника позивача, не суперечить вимогам законодавства України, оскільки придбання наперед товарно-матеріальних цінностей задля забезпечення майбутньої оперативної діяльності підприємства.

Так, зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що за період з 2019 по 2020 pp. підприємством для оперативних нужд здійснено придбання наступних товарно-матеріальних цінностей: гідроциліндр підйому відвалу, гідророзподільник, ніж відвалу, фракціонбортовий, насос підйому кабіни, ресора передач, колодки гальмові для ЗІЛу, барабан гальмовий задній, камера гальмовна з пружинами, кран роз`єднувальний, гідроциліндр, супорт гальмівний, головна передача зад. моста, штанга реактивна, механізм блокування МОД в зборі, чашка диференціала КАМАЗ моста заднього, ресора передня для МАЗа, лист ресори, устрій натяжний компресора, радіопровод охолодження, шестерня відомо приводна, фільтр масляний грубої очистки ЯМЗ, маховик ЯМЗ, акумулятор, форсунки, скло для МАЗу, клапан підйому платформи, кран підйому платформи, сидіння для водія МАЗ, гідроциліндр КС, диференціал КРАЗ, коробки роздаточні, фланець укріплення валу, шестерня переднього ходу, вал вторинний, муфта зубчаста, картер заднього моста. ГУР МАЗ в зборі, механізм рульовий МАЗ з розподільником, насос колісний для МАЗу, диск колісний, барабан гальмовний для МАЗу, вал рульового управління для МАЗу, розподільник повітря, камера гальмовна, елемент КПР регулятора сил МАЗу, підшипник вижимний для КАМАЗу, наконечник лівий в зборі, шестерня заднього моста, колесо б/диск в зборі, автогума.

Також, суду було повідомлено про те, що зазначені запчастини були придбані в рамках здійснення господарських операцій із контрагентами ТОВ «ПРОМ СТАФ» та ТОВ «Днепрторгпрайм» та на цей час знаходяться на складі. Придбання зазначених запчастин відображено у відповідній оборотно-сальдовій відомості.

Матеріали справи свідчать на користь того, що підприємством позивача під склад були орендовані приміщення, а саме: складський майданчик загальною площею 2384 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дрогобич, вул. Фабрична, 38А, у ТОВ «УКРГАЗБУД», про що було укладено договір оренди №1-04/19 від 01.04.2019 року.

Плата за оренду була зафіксована на момент укладення договору оренди, територіальне розташування складу відповідає усім господарським вимогам, а саме склад розташований біля залізничного переїзду.

Товарно-матеріальні цінності та запчастини, придбанні підприємством позивача за період з 2019 по 01.07.2021 pp. Зберігаються саме в цих складських приміщеннях.

Також, зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено доводи останнього стосовно того, що заправка техніки здійснюється доставкою палива в цистернах та розливається в баки техніки, а частина зберігається в ємкості на майданчиках, задля чого підприємство позивача має відповідну ліцензію на зберігання палива. Водночас, такі транспортні засоби як самоскиди та тягачі з напівпричепами постійно знаходяться в дорозі задля здійснення господарської діяльності та для безперебійної роботи машин у випадку нехватки палива були закуплені картки на заправку Дизельного палива. Представником позивача повідомлено суду про те, що в середньому за один день роботи використовується 1732 літрів палива. При цьому, придбання палива для забезпечення оперативної діяльності підприємства відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 203 «Паливо». Використання палива фіксується у подорожніх листах та змінних рапортах.

Так, під час розгляду справи встановлено, що товари і послуги, поставлені на користь підприємства позивача від ТОВ «Ідаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР», ТОВ «Матадор Ойл», ТОВ «Пулстар», ТОВ «Днепрторгпрайм К» призначені для використання у власній господарській діяльність підприємства позивача і були використані в оподатковуваних операціях та в межах власної господарської діяльності.

Відтак, враховуючи вищевикладені доводи представника позивача, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність доводів представника відповідача стосовно не здійснення реалізації придбаних позивачем у вказаних контрагентів товарно-матеріальних цінностей.

Стосовно доводів представника контролюючого органу щодо не надання до перевірки товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт транспортування товарів від контрагентів-постачальника ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР» суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом підпунктів 11.4 та 11.6 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

З аналізу змісту пунктів 1 та 2 вказаного Переліку вбачається, що наявність товарно-транспортної накладної є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.

Таким чином, товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Відсутність товарно-транспортної накладної або наявність неточностей при її складенні, тим не менш, не може бути самостійною підставою вважати господарську операцією такою, що не відбулася.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 травня 2019 року по справі №813/552/15.

Стосовно посилань представника відповідача на висновки верховного Суду, викладені у постановах від 21.06.2022 року по справі №820/4033/16 та від 13.07.2022 року по справі №520/233/20 суд зазначає, що останні не можуть вважатися судом належними в рамках розгляду даної справи, оскільки тісно пов`язані із обставинами розглядуваних Судом справ.

Крім того, суд зазначає, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.06.2022 року по справі №820/4033/16 фактично стосуються не підтвердження в цілому реальності господарських операцій позивача у справі із контрагентами та наявності у таких контрагентів ознак фіктивності, що встановлені в ході проведеного досудового розслідування в кримінальних провадженнях. При цьому, Судом було встановлено наявність обставин, що викликали обґрунтовані сумніви у реальному характері досліджуваних господарських операцій.

Натомість, в рамках розгляду даної справи до суду не подано доказів існування обґрунтованих сумнівів щодо реального характеру досліджуваних під час розгляду справи господарських операцій.

Відтак, зазначені доводи представника відповідача є необґрунтованими та недоведеними.

Стосовно доводів представника контролюючого органу щодо неможливості встановлення того ким саме підписувались документи зі сторони постачальників ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР», ТОВ «МАТАДОР ОЙЛ» суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що надані до суду первинні документи частково містять зазначення про посаду осіб, якими підписувались, але наявність певних недоліків у складених за результатами проведених господарських операцій первинних документах не може бути самостійним свідченням про фіктивність господарських взаємовідносин.

Стосовно доводів представника відповідача щодо того, що згідно проведеного аналізу показників контрагента ТОВ «Ідеаліс» у останнього відсутні основні фонди та згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання товарно-транспортних послуг, навантажувально-розвантажувальних робіт, тощо, щодо ТОВ «ПРОМ СТАФ» було встановлено відсутність основних фондів та згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо, щодо ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР» було встановлено відсутність основних фондів та згідно аналізу даних ЄРПН встановлено відсутність отримання послуг з оренди складських приміщень, опалення, водопостачання, електроенергії, зв`язку, тощо, що на переконання контролюючого органу свідчить про нереальність здійснення транспортування товарів від ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР» на адресу підприємства позивача суд зазначає наступне.

Контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення та інше були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару обумовленого укладеними договорами з позивачем, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними. Суд зазначає, що висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріально-технічних ресурсів, як і не подання такими контрагентами звітності, контролюючим органом зроблено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а, отже, така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2022 року по справі № 640/8351/21.

Відтак, зазначені доводи представника відповідача є недоведеними та такими, що не підлягають врахуванню.

Стосовно доводів представника відповідача щодо не оформлення належним чином змін щодо податкової адреси контрагента ТОВ «Ідеаліс» суд зазначає наступне.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що сторонами з метою виконання умов договору було укладено додаткову угоду №1 від 05.09.2019 року до договору поставки №5-2019 від 27.05.2019 року згідно якої сторони погодились змінити та доповнити пункт договору стосовно даних постачальника, а саме адреси Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Першотравнева, буд. 14, кв. 3, офіс 15.

Відтак, вказані доводи представника такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що щодо ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР» було встановлено, що у перевіряємому періоді податковою адресою є: Львівська область, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, а податкові накладні реєструються поза межами України, що свідчить про неузгодженість даних та формальність оформлення первинних документів суд зазначає, що допущенні контрагентом позивача можливі порушення не можуть бути свідченням вчинення саме позивачем порушень податкового законодавства.

Стосовно доводів представника відповідача щодо отримання податкової інформації відносно контрагентів позивача ТОВ «Ідеаліс», ТОВ «ПРОМ СТАФ», ТОВ «РОЯЛ ЕЛІСТАР» та участь зазначених контрагентів у провадженнях за фактом скоєння злочину, передбаченого ст.ст. 205, 212 Кримінального кодексу України суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Також суд зазначає, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

В той же час, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.05.2019 року по справі №820/1009/17, від 03.04.2020 року по справі №160/4200/19, від 10.04.2020 року по справі №440/1082/19, від 16.04.2020 року по справі №805/5017/15-а.

Також, суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не надано до суду достатніх та належних доказів здійснення посадовими особами підприємства позивача фіктивних операцій, а отже у суду відсутні підстави для врахування зазначених доводів представника відповідача.

Таким чином, суд зазначає, що ні на момент проведення перевірки та фіксації її наслідків контролюючим органом, ні станом на час розгляду судом даної справи інформація стосовно винесення вироку щодо посадових осіб контрагентів позивача або ж підприємства позивача відсутня.

При цьому, обставини порушення кримінального провадження відносно контрагентів позивача та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючого суб`єкта, в рамках такого провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.03.2019 року по справі №826/3740/17.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність в даному випадку доводів контролюючого органу.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ «Ідеаліс» (код за ЄДРПОУ 42653820), ТОВ «Пром Стаф» (код за ЄДРПОУ 42302262), ТОВ «Роял Елістар» (код за ЄДРПОУ 42290968), ТОВ «Матадор Ойл» (код за ЄДРПОУ 43492647), ТОВ «Пулстарт» (код за ЄДРПОУ 43117213), ТОВ «Днепрторгпрайм К» (код за ЄДРПОУ 42865028) в адресу ТОВ «Східбудтрансгаз» (код за ЄДРПОУ 42172933) при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Отже, оскільки первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами ТОВ «Ідеаліс» (код за ЄДРПОУ 42653820), ТОВ «Пром Стаф» (код за ЄДРПОУ 42302262), ТОВ «Роял Елістар» (код за ЄДРПОУ 42290968), ТОВ «Матадор Ойл» (код за ЄДРПОУ 43492647), ТОВ «Пулстарт» (код за ЄДРПОУ 43117213), ТОВ «Днепрторгпрайм К» (код за ЄДРПОУ 42865028) в адресу ТОВ «Східбудтрансгаз» (код за ЄДРПОУ 42172933) оформлені у відповідності до вимог ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", чим спростовано висновки перевіряючих під час проведення перевірки стосовно порушення позивачем положень податкового законодавства, то на разі наявні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень №00161120728 від 09.08.2021 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДБУДТРАНСГАЗ".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДБУДТРАНСГАЗ" (просп. Московський, буд. 283, оф. 9, м. Харків, 61106) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області №00161120728 від 09.08.2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДБУДТРАНСГАЗ" (просп. Московський, буд. 283, оф. 9, м. Харків, 61106, код 42172933) сплачену суму судового збору у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2022 року.

Суддя Мельников Р.В.