Ухвала

від 13.10.2022 по справі 640/17129/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17129/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКРОУ РІТЕЙ УКРАЇНА» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30, корпус Д, офіс 706)

до Головного управління Державної податкової служби в м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКРОУ РІТЕЙ УКРАЇНА» з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в м.Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.01.2022 №3620992/43874185 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 18.11.2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкову накладну Товариства 3 обмеженою відповідальністю «ЕКРОУ РІТЕЙЛ УКРАЇНА» №1 від 18.11.2022 року датою її фактичного надходження.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

В свою чергу, суд звертає увагу, що згідно пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Проаналізувавши подану позивачем позовну заяву, судом встановлено, що позивачем, зокрема, заявлено вимогу щодо скасування рішення та вимогу щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, однак, суд звертає увагу, що у статусі відповідача, позивачем було зазначено лише Головне управління ДПС у місті Києві.

З урахування вказаних обставин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 20.2 статті 20 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В свою чергу, суд звертає увагу, що 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Пунктом 2 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.

Таким чином, головні управління ДПС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДПС - в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а в свою чергу, Державна податкова служба України є відповідачем в частині позовних вимог щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправними та скасування рішень головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Пунктом 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині зобов`язання зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКРОУ РІТЕЙ УКРАЇНА», заявлена позивачем не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Отже, з урахуванням викладених вище обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для надання позивачу строку для надання до суду уточненої позовної заяви з приведенням у відповідність заявлених вимог та зазначених в адміністративному позові відповідачів з урахуванням висновків суду та копії такої позовної заяви з додатками до екземпляра позовної заяви для відповідачів, відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно правого висновку Верховного Суду, сформованого під час перегляду в порядку касаційного провадження рішень судів в аналогічних спорах сформував у текстах своїх постанов у справах у справах №1.380.2019.006517, №520/3902/2020 та №640/20468/18 Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними рішень ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних. А тому при визначенні строків звернення до суду застосовуються загальні строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства, тобто, тримісячний строк для звернення до суду у разі використання досудового оскарження та загальний шестимісячний строк для звернення до суду.

З позовної заяви вбачається, що процедура адміністративного оскарження товариством не застосовувалась, а про оскаржувані рішення Комісії органу ДПС товариству було відомо ще в січні 2022 року, а відтак останній день звернення до суду спливає на початку липня 2022 року.

Оскарживши рішення контролюючого органу від 05.01.2022 до суду, на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення позивач посилається, що підприємство не мало у своєму розпорядженні первинних документів, оскільки ці документи знаходились у надавачів послуг з бухгалтерського обслуговування та митного оформлення, а також на відсутність у штаті працівників, окрім директора, який, в свою чергу, є громадянином іншої держави

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов було подано позивачем з пропуском строку звернення до суду, при цьому наведені позивачем підстави пропуску такого строку судом не можуть бути визнані такими, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача. Обрана форма організації господарської діяльності підприємства шляхом укладення договорів про надання тих чи інших послуг та відсутність штатних працівників жодним чином не нівелює обов`язку учаснику процесуальних відносин дотримуватись загальновизначених правил поведінки.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені позивачем шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви з приведенням у відповідність заявлених вимог та зазначених в адміністративному позові відповідачів з урахуванням висновків суду та копії такої позовної заяви з додатками до екземпляра позовної заяви для відповідачів, відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України;;

- заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску з врахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКРОУ РІТЕЙ УКРАЇНА» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Федорчук