Постанова

від 17.05.2023 по справі 640/17129/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 640/17129/22

адміністративне провадження № К/990/8831/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екроу Рітей Україна» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року у складі судді Федорчука А.Б. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у складі колегії суддів Кобаля М.І., Костюк Л.О., Степанюка А.Г. у справі № 640/17129/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екроу Рітей Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

06 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКРОУ РІТЕЙ УКРАЇНА» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.01.2022 №3620992/43874185 щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 18.11.2021;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКРОУ РІТЕЙЛ УКРАЇНА» №1 від 18.11.2022 датою її фактичного надходження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКРОУ РІТЕЙ УКРАЇНА» залишено без руху, зокрема, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. При цьому судом зазначено, що наведені позивачем підстави пропуску такого строку судом не можуть бути визнані такими, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

Установлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

На адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, яка мотивована тим, що основною причиною пропуску позивачем строку звернення до суду стало повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року позовну заяву ТОВ «ЕКРОУ РІТЕЙ УКРАЇНА» повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду та, відповідно, підстав для його поновлення.

Не погоджуючись із указаною вище ухвалою ТОВ «ЕКРОУ РІТЕЙЛ УКРАЇНА» подало апеляційну скаргу.

Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з позицією суду першої інстанції та постановою від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКРОУ РІТЕЙ УКРАЇНА» залишив без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року про повернення позовної заяви - залишено без змін.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року про повернення позовної заяви та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, а справу направити до Окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права. Указує, що судом безпідставно не ураховано поважність обставин пропуску строку звернення до суду.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/17129/22 є оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій зазначеного у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідачем не було подано відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті вимог.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 06.10.2022 ТОВ «ЕКРОУ РІТЕЙ Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з зазначеним вище позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Ураховуючи, що процедура адміністративного оскарження позивачем не застосовувалась, а про оскаржувані рішення комісії органу ДПС товариству було відомо ще в січні 2022 року, тому строк звернення до суду спливає на початку липня 2022 року. Тобто позивач звернувся з пропуском передбаченого процесуальним законом шестимісячного строку.

Водночас, оскаржуючи рішення контролюючого органу від 05.01.2022 до суду, позивачем ставилося питання про поновлення строку звернення до суду, при цьому на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення, останній посилався на те, що підприємство не мало у своєму розпорядженні первинних документів, оскільки ці документи знаходились у надавачів послуг з бухгалтерського обслуговування та митного оформлення, а також на відсутність у штаті працівників, окрім директора, який, в свою чергу, є громадянином іншої держави

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, у зв`язку з тим, що наведені позивачем підстави пропуску такого строку не можуть бути визнані такими, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій позивач щодо поновлення процесуальних строків посилався на відсутність можливості подання вчасно адміністративного позову та основною причиною зазначав повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Позивач наголошував, що руйнування господарських зв`язків, координації, настання форс - мажорних обставин, як для ТОВ «ЕКРОУ РІТЕЙЛ УКРАЇНА» так і контрагентів, упровадження заходів збереження життя і здоров`я працівників прямо ускладнили для позивача можливість здійснення процесуальних дій, а особливо в період присутності і ведення бойових дій на території м. Києва та його околиць в період з 24.02.2022 по 02.04.2022.

Також зазначав, що руйнування господарських зв`язків, координації, настання форс - мажорних обставин як для ТОВ «ЕКРОУ РІТЕЙЛ УКРАЇНА» так і її контрагентів, впровадження заходів збереження життя і здоров`я працівників ТОВ «ЕКРОУ РІТЕЙЛ УКРАЇНА» прямо ускладнили для позивача можливість здійснення процесуальних дій, а особливо в період присутності і ведення бойових дій на території м. Києва та його околиць в період з 24.02.2022 по 02.04.2022.

Отже, у період дії шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду позивач зазнав дії обставин непереборної сили, яка виникла незалежно від його волі та ускладнили з 24.02.2022 по дату подання позовної заяви до суду.

Разом із цим, суд першої інстанції зазначив, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах установленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Указані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть уважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, суд звертає увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що наведені неї обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду.

Суд зауважував, що зазначення загальновідомих обставин щодо запровадження в Україні воєнного стану, не є самостійною підставою для продовження або поновлення строку звернення до суду.

При цьому, суд першої інстанції звертав увагу на правову позицію, викладену Верховним Судом у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 21.07.2022 у справі № 127/2897/13-ц, відповідно до якої сам по собі факт введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та його продовження, не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Таким чином, введення воєнного стану не продовжує процесуальні строки автоматично, не є безумовною підставою для їх поновлення або продовження, проте має безпосередній вплив на оцінку судом інших (індивідуальних) обставин, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання учасником процесу регламентованого терміну.

За таких обставин, ураховуючи, що позивачем не була виконана вимога ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху щодо подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 17 листопада 2022 року обґрунтовано повернув позовну заяву ТОВ «ЕКРОУ РІТЕЙ УКРАЇНА».

Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права і не спростований доводами касаційної скарги.

Водночас, відносно доводів касаційної скарги щодо незастосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень пункту 102.9 статті 102 ПК України, Верховний Суд оцінює їх критично.

Так відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПК України період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом».

Проте, колегія суддів ураховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справа №160/11673/20.

У цьому рішення зазначено, що Верховний Суд, ухвалюючи постанову у справі № 500/2486/19 дійшов висновку, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду.

Крім того, судова палата зазначає, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що у даному випадку суди попередніх інстанції обґрунтовано не застосували положення ст. 102 ПК України, яка не врегульовує питання щодо строку звернення до суду.

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екроу Рітей Україна» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 640/17129/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко