Рішення

від 24.10.2022 по справі 183/268/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/268/22

№ 2/183/2232/22

24 жовтня 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (надалі за текстом відповідач 1) та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» (надалі за текстом відповідач 2), в якому просить розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 7,860 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0380 без номеру від 13 червня 2005 року, зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за №04:05:126:02269 від 13 червня 2005 року, з урахуванням змін, викладених в Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованої 09 липня 2009 року за №04:09:126:03743; Додатковій угоді від 25 квітня 2016 року та у Додатковій угоді №б/н від 17 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», яке в подальшому безоплатно відступило права та обов`язки Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське».

В обґрунтування позову позивач зазначила, що у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 квітня 2016 року, він є власником земельної ділянки площею 7,860 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0380, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13 червня 2005 року між спадкодавцем ОСОБА_2 та відповідачем 1 укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру, у відповідності до якого ОСОБА_2 надав відповідачеві 1 в строкове, платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,860 га.

Між сторонами з метою продовження строку дії договору оренди та зміни розміру та порядку нарахування орендної плати укладалися додаткові угоди, а також погоджено заміну первісного орендодавця на його правонаступника, яким є позивач. Так, 09 липня 2009 року між спадкодавцем позивача та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду, якою визначено строк дії договору - до 31 грудня 2021 року, а також встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 656 грн. за один рік; визначено, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га..

17 квітня 2018 року між позивачем та відповідачами укладено Додаткову угоду відповідно до якої відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди. Також сторонами погоджено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 16232,22 грн. за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви.

У зв`язку з наведеним, позивач зазначає, що в спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

На момент звернення позивача до суду відповідачі так і не провели в повній мірі розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки за період з 2017 по 2021 рік, у останніх існує заборгованість із виплати орендної плати, що свідчить про системність несплати в повному обсязі орендної плати за договором оренди. Відповідачами у період з 2017 по 2021 рік включно, взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставка 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби Орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 та (оранка та культивація).

Посилаючись на систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки в частині невиплати орендної плати в натуральній та відробітковій формах за 2017-2021 рр., а також несвоєчасної та неповної сплати орендної плати в грошовій, позивач просить задовольнити позов та розірвати договір оренди.

Ухвалою судді від 21 січня 2022 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10 серпня 2022 року, за клопотанням представника позивача, зобов`язано відповідача 2 надати суду інформаційну довідку про нарахування та виплату орендної плати; документи, що підтверджують факт виплати орендної плати; довідку про суми заборгованості з виплати орендної плати. Ухвала суду про витребування доказів відповідачем не виконана, проте до письмових пояснень відповідачем надано платіжні документи, які частково підтверджують факт виплати орендної плати у грошовій формі.

Не погоджуючись із позовними вимогами відповідач 2 подав «письмові пояснення», які за своїм змістом є відзивом на позовну заяву, в яких зазначив, що ТОВ «АП «Придніпровське», як новий орендар, набуло права оренди спірної земельної ділянки у 2018 році та сплачувало позивачеві орендну плату. Загальна сума виплат з 2019-2021 р.р. склала 73361,72 грн., тобто у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за період з 2018 по 2021 рік. Посилаючись на п.2.2. Додаткової угоди, яким не передбачено обов`язку орендаря проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної ділянки, зазначив, що позивач в період з 2018-2021 років не звертався до відповідача із письмовими заявами про надання таких послуг. До позову також позивачем не надано доказів подання таких заяв відповідачеві або відмови останнього надання послуг з оранку, культивації та безкоштовної поставки соломи до садиби позивача. Таким чином, відповідач не порушував умови Договору оренди земельної ділянки, а тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання представник позивач не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача 1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином. Причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник відповідача 1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином. Причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

З огляду на те, що відповідач 2 у письмовій формі висловив свою позицію щодо розв`язання спору та подав докази, які вважав за необхідне, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними письмовими доказами.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 квітня 2016 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Крутько Л.П., зареєстровано в реєстрі за № 430 належить земельна ділянка загальною площею 7,860 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0380, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с.17).

13 червня 2005 року спадкодавець позивача ОСОБА_2 передав вищевказану земельну ділянку у строкове платне користування відповідачу 1 на підставі Договору оренди земельної ділянки (а.с.21).

До зазначеного договору укладено додаткову угоду, яку зареєстровано 09 липня 2009 року за №04:09:126:03743 у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру. Додатковою угодою визначено строк дії договору - до 31 грудня 2021 року, а також встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 656 грн. за один рік; визначено, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га

25 квітня 2016 року між позивачем, як спадкоємцем ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма "Олімпекс-Агро" було укладено додаткову угоду про заміну сторони в зобов`язані до Договору оренди без номеру та дати щодо земельної ділянки, згідно з яким позивач виступив в якості нового орендодавця земельної ділянки за основним договором (а.с.23).

Відомості про зазначені угоди внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.24).

17 квітня 2018 року між позивачем, ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі. Відповідно п. 1 даної Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року - зі згоди позивача, (яка виражається шляхом підписання даної Угоди), відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди. Також було вирішено змінити п. 2.2 Договору оренди землі виклавши його в новій редакції:

За пунктом 4.1 Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року - Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 16232,22 грн., а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем (а.с.25).

Докази виплати орендної плати у грошовій формі у 2017-2018 р.р. матеріалах справи відсутні.

Також, в матеріалах справі відсутні докази виплати орендної плати у натуральній формі шляхом поставки 1 тони соломи до садиби позивача жодним з відповідачів взагалі за період з 2017 по 2020 рік.

Як вбачається з відомості на виплату готівки від 24 червня 2019 року, відповідачем 2 сплачено оренду за спірним договором у сумі 21172 грн. Іншу сумі, вказану у цій відомості 4961 грн. суд не вважає доказом сплати орендної плати, оскільки у графі «Договір» вказано договір від 17.12.2010, який не стосується предмета доказування у даній справі.

Також, на підставі платіжного доручення №1307 від 22.05.2020 позивачу сплачено 26136 грн. Зазначений платіж здійснено товариством з обмеженою відповідальністю «Будища», а на підтвердження повноважень останнього надано договір доручення №01/01-20 від 01.01.2020, за яким ТОВ «ПА «Придніпровське» уповноважило ТОВ «Будища» на вчинення платежів, визначених у договорі. Оскільки у зазначеному платіжному дорученні вказано призначення платежу виплата орендної плати за 2020 рік ОСОБА_1 (відділення Олімп-Агро), суд вважає їх належним доказом виплати орендної плати за спірним договором.

На підставі доручення від 22.10.2021 позивачу сплачено орендну плату у грошовій формі у сумі 26053,72 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним та встановленим факт несвоєчасної та не у повному обсязі виплати орендної плати у грошовій формі. Та обставина, що у 2020-2021 роках орендна сплачувалась у більшому розмірі, ніж передбачено договором, не спростовує факту порушення зобов`язань з виплати орендної плати у грошовій формі у 2017-2019 роках.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються наступними нормами права.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання додаткової угоди від 29 березня 2018 року, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21,22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент підписання додатку до договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №650/628/19-ц зроблено висновок, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме систематична невиплата у повному обсязі в обумовлені договором строки орендної плати у грошовій формі є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно доводів сторін про виконання зобов`язань за договором оренди у натуральній та відробітковій формі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідачем не здійснено поставку соломи до садиби орендодавця, а також не здійснено оранку та культивацію присадибної ділянки, що відповідачем не заперечується, зазначаючи, що це не є обов`язковим з огляду на відсутність письмової заяви орендодавця.

Проте, п.4.3 додаткової угоди від 17 квітня 2018 року, сторони домовились внести зміни в абзац 1 п.2.2 розділу «Орендна плата» та викласти його в наступній редакції: «2.2. За користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5% від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 16232,22 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря, на підставі поданої письмової заяви орендодавцем».

Зі змісту договору, укладеного сторонами, вбачається, що орендар не брав на себе обов`язок здійснювати безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця, безумовно та за відсутності заяви орендодавця. Виникнення такого обов`язку сторони обумовили наявністю поданої письмової заяви орендодавця.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані представником позивача заяви на здійснення поставки соломи, обробітку присадибної земельної ділянки (оранку та культивації) за 2018, 2019, 2020 роки (а.с.17-20) не є доказом подання їх відповідачеві, оскільки не містять жодних відміток чи інших доказів їх отримання відповідачем.

Суд вважає, що діючи розумно і добросовісно позивач не позбавлений був можливості подати такі заяви засобами поштового зв`язку вже після першого випадку невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі, яка з його слів мала місце починаючи з 2017 року.

Відтак, з огляду на відсутність доказів подання відповідних письмових заяв орендарю, суд вважає недоведеним факт невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формах. Проте, зазначене не спростовує вищенаведених висновків суду про систематичну невиплату орендної плати у грошовій формі, що є достатньою підставою для розірвання спірного договору оренди.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, стосовно наслідків невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі, оскільки правовідносини сторін у даній справі, відрізняються від правовідносин у наведеній представником позивача справі, у якій Верховний Суд встановив, що «такі звернення не передбачені умовами договору» , а відтак правовідносини у справах не є подібними.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд враховує, що позивач не перебуває у правовідносинах з відповідачем 1, оскільки після 29.03.2018 всі права і обов`язки орендаря перейшли до відповідача 2, а також ту обставину, що систематичність невиплати орендної плати допущена саме відповідачем 2, тому заме з цього відповідача підлягають стягненню судові витрати.

Оскільки судом задоволено позов про розірвання договору оренди, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача.

Також у позовній заяві зазначено, що витрати правову допомогу позивача складають 12500 грн. Проте ні договір про надання правової допомоги, ні документи, що підтверджують розмір витрат позивачем не надано.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До завершення розгляду позивачем не зроблено заяву про те, що докази витрат на правову допомогу будуть подані після ухвалення судового рішення, а тому у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 7,860 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0380, без номеру від 13 червня 2005 року, зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за №04:05:126:02269 від 13 червня 2005 року, з урахуванням змін, викладених в Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованої 09 липня 2009 року за №04:09:126:03743, Додатковій угоді від 25 квітня 2016 року та у Додатковій угоді без номеру від 17 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», яке в подальшому безоплатно відступило права та обов`язки Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», код ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул.Українська, 10;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське», код ЄДРПОУ 41102163, місцезнаходження: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Голубівка, вул.Українська, 10

Повне судове рішення складено і підписано 24 жовтня 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.