Постанова

від 02.05.2023 по справі 183/268/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2362/23 Справа № 183/268/22 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О.С. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргупредставника товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» нарішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року (ухвалене під головуванням судді Оладенко О.С.) у справі №183/268/22 за позовом ОСОБА_1 дотовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Олімпекс-Агро», товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське»про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування посилався на те, що йому на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 7,860 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0380, яку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Земельна ділянка перебувала у користуванні Агрофірми «Олімпекс-Агро» на підставі договору оренди,укладеного 13 червня 2005 року між спадкодавцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Олімпекс-Агро» та Додаткової угоди до договору від 25 квітня 2016 року про заміну сорони орендодавця.

17 квітня 2018 року між ним, товариством з обмеженою відповідальності Агрофірмою «Олімпекс-Агро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» було укладено Додаткову угоду про заміну сторони орендаря та внесення змін до договору оренди,згідно якої зі згоди ОСОБА_1 , ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» передало ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» обов`язки орендаря.

Відповідачі взяті на себе зобов`язання не виконали, не провели в повній мірі розрахунок за оренду землі в грошовій формі за період з 2017 року по 2021 рік. Крім того,за вказаний період не виконуються зобов`язання щодо безкоштовної поставки соломи, а також щодо обробітку присадибної діляки (оранки та культивації присадибної ділянки).

Вважає, що систематичне невиконання відповідачем свого обов`язку за договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є грубим порушенням його прав.

Просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 7,860 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0380 від 13 червня 2005 року.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено. Договір оренди земельної ділянки площею 7,860 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0380 від 13 червня 2005 року розірвано. Вирішено питання щодо сплати судового збору.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що не відповідає встановленим обставинам.

Вважає, що судом безпідставно не прийнято до уваги, що правовідносини з позивачем у товариства виникли на підставі укладеної додаткової угоди лише з 17.04.2018 року. За цей період відповідачем надано докази виплати позивачеві орендної плати в грошовій формі.

Що стосується зобов`язання щодо безкоштовної поставка 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби орендодавця, а також надання послуг по обробітку присадибної земельної ділянки

орендодавця до 0,40 та (оранка та культивація), то вони виконуються за письмовою заявою орендодавця. З такими заявами позивач не звертався.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Всудове засіданняз`явився представник ТОВ«Аграрне підприємство «Придніпровське « Євдакова А.М.. Рева В.М. та представник ТОВ Агрофірми «Олімпекс-Агро» в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення повісток, та смс-повідомлення (а.с.108-112).

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

До апеляційної скарги додано відомості про виплату готівки ОСОБА_1 від 04 грудня 2018 року,від 17 липня 2018 року та інформаційну довідку про орендні виплати за період 2018-2021 років, які апелянт просить залучити до матеріалів справи в якості доказів.

У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд враховує як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №264/949/19, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

В обґрунтування поважності причин неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, представник апелянта послався на те, що виникли обставини, які об`єктивно не залежали від відповідача. Ухвалою суду першої інстанції від 10.08.2022 року було задоволено клопотання представника позивача та зобов`язано відповідача надати інформаційну довідку про нарахування та виплату позивачеві орендної плати та документи, що підтверджують факт її виплати. Зазначену ухвалу відповідач отримав лише 08.11.2022 року, що підтверджується копіями відповідних конвертів та трекінгом листів. Підготувавши зазначені документи до відправлення,товариство отримало повний текст рішення, у зв`язку із чим підготовлені документа додало до апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав, передбачених нормами ЦПК України, для прийняття до уваги та надання відповідної оцінки таким новим доказам у вигляді відомостей про виплату готівки від 04 грудня 2018 року, від 17 липня 2018 року та інформаційної довідки про орендні виплати позивачеві за період 2018-2021 років, оскільки в даному випадку виникли обставини,які об`єктивноне залежаливід відповідачата маютьвиключне значення дляправильного вирішеннясправи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди землі,суд першої інстанції виходив із того,що відповідачами було допущено несплату орендної плати за 2017 та 2018 роки, що є підставою для розірвання договору оренди.

Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимогстатті 124 ЗК Українипередача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно зістаттею 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Устатті 21 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 22 Закону України «Про оренду землі» встановлена форма орендної плати, де зазначено, що орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

За положеннямистатті 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першоюстатті 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями13,21 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другоїстатті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 7,860 га, кадастровий номер 1223281000:02:015:0380, яку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12 квітня 2016 року.

Земельна ділянка перебувала у користуванні Агрофірми «Олімпекс-Агро» на підставі договору оренди, укладеного 13 червня 2005 року між спадкодавцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Олімпекс-Агро» та Додаткової угоди до договору від 25 квітня 2016 року про заміну сторони орендодавця, відповідно до якої ОСОБА_1 став новим орендодавцем за договором оренди б/н від 13 червня 2005 року.

17 квітня 2018 року між ОСОБА_1 , товариством з обмеженою відповідальності Агрофірмою «Олімпекс-Агро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» було укладено Додаткову угоду про заміну сторони орендаря та внесення змін до договору оренди, згідно якої зі згоди ОСОБА_1 ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» передало ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» обов`язки орендаря, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Пунктом 4.1. Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року внесено зміни до п 2.2 Договору оренди та викладено в наступній редакції: «за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 5,5 відсотка від грошової оцінки землі, що становить 16232,22 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40га в територіальних межах орендаря на підставі поданої письмової заяви орендодавця.»

Відповідно до п. 4.2 Додаткової угоди договір діє до 31 грудня 2028 року.

Відповідно до відомості на виплату готівки №00000001335 від 24 червня 2019 року ТОВ АП «Придніпровське» виплачено ОСОБА_1 орендну пату за договором в сумі 21172 грн., про що свідчить підпис про одержання коштів.

Згідно платіжного доручення №1422520086 від 22 жовтня 2021 року ТОВ АП «Придніпровське» виплачено ОСОБА_1 орендну пату за договором в сумі 26053,72 грн..

Відповідно до платіжного доручення №1307 від 22 травня 2020 року ТОВ АП «Придніпровське» виплачено ОСОБА_1 орендну пату за договором в сумі 26136 грн..

Відповідно до відомості на виплату готівки №00000003817 від 04 грудня 2018 року ТОВ АП «Придніпровське» виплачено ОСОБА_1 орендну пату за договором в сумі 2177,82 грн, про що свідчить підпис про одержання коштів.

Відповідно до відомості на виплату готівки №00000001772 від 17 липня 2018 року ТОВ АП «Придніпровське» виплачено ОСОБА_1 орендну пату в сумі 13066 грн., про що свідчить підпис про одержання коштів.

За інформаційною довідкою ТОВ АП «Придніпровське» виплатило ОСОБА_1 орендну плату після утримання податків: 07.2018 року- 14566 грн; 12.2018 року-2177,82грн.; 06.2019 року-21172 грн.; 05.2020 року-17594 грн.;10.2021 року-17422,59 грн..

В обґрунтування позовних вимог як на підставу розірвання договору оренди земельної ділянки позивач посилається на те, що відповідач не провів в повній мірі розрахунок за оренду землі в грошовій формі за період з 2017 року по 2021 рік, крім того у період з 2017 року по 2021 рік не виконуються зобов`язання щодо безкоштовної поставки соломи, а також щодо оранки та культивації присадибної ділянки.

Заперечуючи проти позову, представником відповідача надано платіжні документи про виплату орендної плати з 2018 року по 2021 рік включно, в розмірах,передбачених договором оренди.

Виплата орендної плати ОСОБА_1 підтверджується відомостями на виплату готівки №00000001772 від 17 липня 2018 року в сумі 13066 грн та №00000003817 від 04 грудня 2018 в сумі 2177,82 грн.; від 24 червня 2019 року- в сумі 21172 грн;

платіжними дорученнями №1307 від 22 травня 2020 року в сумі 26136 грн. та №1422520086 від 22 жовтня 2021 року в сумі 26053,72 грн.. Платіжні документи містять підпис отримувача коштів. Надані відповідачем докази нічим не спростовуються.

Таким чином, взяті на себе зобов`язання за додатковою угодою від 17 квітня 2018 року по сплаті щорічної орендної плати ОСОБА_1 в сумі 16232,22 грн ТОВ АП «Придніпровське» з 2018 року по 2021 рік включно виконало в повному обсязі.

ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» не надано доказів сплати орендної плати за 2017 рік.

Згідно зі статтями13,21 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відсутність доказівпро сплатуорендної платиза 2017рік неє систематичною несплатоюорендної плати,атому неможе бутипідставою длярозірвання такогодоговору,на щоне звернувуваги судпершої інстанції.

Щодо того, що відповідачем не виконуються зобов`язання щодо безкоштовної поставки соломи, а також щодо оранки та культивації присадибної ділянки, судом першої інстанції встановлено,що пунктом 4.1. Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року внесено зміни до п 2.2 Договору оренди та викладено в наступній редакції: «за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 5,5 відсотка від грошової оцінки землі, що становить 16232,22 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40га в територіальних межах орендаря на підставі поданої письмової заяви орендодавця.»

За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 22Закону України«Про орендуземлі» встановленаформа орендноїплати угрошовій формі. Лише за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК Ураїни).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами відповідно до положень статті 629 ЦК України.

Сторонами договору визначено щорічну орендну плату в грошовій формі, а також орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки орендодавця до 0,40га в територіальних межах орендаря на підставі поданої письмової заяви орендодавцем.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як не знайшли свого підтвердження, оскільки відсутні належні докази того, що позивач звертався з письмовими заявами до відповідача про безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки орендодавця відповідно до умов додаткової угоди.

На підтвердження того, що в період з 2017 року по 2021 рік оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача відповідачем взагалі не проводилась, як і не поставлялася солома до садиби позивача, ОСОБА_1 надав копії надрукованих заяв на ім`я директора ТОВ «АП`Придніпровське» про здійснення поставки соломи та здійснення оранки та культивації його присадибної ділянки. Однак заяви не містять ні вхідної реєстрації, ні помітки, що вони передавалися орендареві, чи направлялися поштою.

Представник відповідача заперечував проти того, що ОСОБА_1 звертався до орендаря з такими заявами, пояснивши, що всі заяви реєструються у відповідному журналі.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що надані заяви не є належним доказом систематичного невиконання орендарем умов договору, які б були підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Інших доказів не надано.

Договором передбачено, що орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки орендодавця на підставі поданої письмової заяви орендодавцем. При відсутності погодженого сторонами порядку виконання встановленого договором обов`язку відповідача проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, здійснення ним оранки та культивації присадибної ділянки, виконання такий дій за звичаями ділового обороту має відбуватися у спосіб поданням відповідних заявок орендодавця, на підтвердження яких позивач не надав доказів, оскільки безкоштовна доставка придбаної ним соломи чи виконання інших робіт (оранка, культивація присадибної ділянки) неможлива без волевиявлення позивача та доведення його до відома ТОВ АП «Придніпровське».

За таких обставин позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що він відповідно до умов договору звертався до орендаря в установленому порядку з такими заявами і орендар безпідставно їх не виконав, а отже твердження позивача щодо невиконання відповідачем умов договору оренди в частині надання вказаних послуг в період з 2017 року по 2021 рік не доведені, а відтак відсутні ознаки систематичності несплати відповідачем орендної плати і відповідно відсутні підстави для розірвання договору оренди.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Оскільки узадоволенні позовнихвимог відмовлено,то сплаченийсудовий збір ТОВ «АП`Придніпровське» при зверненні з апеляційною скаргою в сумі 1488,60 грн. підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. ст.368, 376, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 дотовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Олімпекс-Агро», товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське»про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» судовий збір в сумі 2481 грн..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 травня 2023 року.

Судді: