Рішення

від 25.10.2022 по справі 904/2694/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2694/22за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 180 514,84 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром" на свою користь 117 811,34 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку, 27 620,03 грн. пені, 9 714,07 грн. 3% річних, 25 369,40 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим що відповідач був власником нежитлових приміщень 38, 118, 127, 136, 138, 154, 156, 171, 176, 184, 187, 190, 202, 211, 215, 224, 237 в будинку 2П по вул. Сімферопольська, м. Дніпро на підставі розпорядження, серія та номер: 1572-р, виданий 28.11.2017, видавник Дніпровський міський голова; сертифікат ДАБІ, серія та номер: ІУ163172301691, виданий 18.08.2017, видавник Державна архітектурно-будівельна інспекція України; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 07.05.2018, видавник ФОП Якубук Андрій Володимирович, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків №2К, 2Л, 2М, 2Н, 2П по вул. Сімферопольській у м. Дніпро створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра", яке здійснює забезпечення комунальними послугами з утримання будинку, прибудинкової території, виконує утримання комплексу та здійснює, в тому числі опалення під`їзду, освітлення, прибирання, обслуговування ліфтів, обслуговування воріт, шлагбаумів, обслуговування омофонів, полив воду для прибирання, озеленення, технічне обслуговування мереж, тощо.

Позивач зазначає, що відповідач обов`язок перед Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території належним чином не виконував, внаслідок чого в останнього утворилася 117 811,34 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку. У зв`язку із неналежним виконання зобов`язань щодо своєчасної сплати 27 620,03 грн. пені, 9 714,07 грн. 3% річних, 25 369,40 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2022 у справі №904/2694/22 яка була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром" повернулася до Господарського суду Дніпропетровської області 30.09.2022 з відміткою пошти "організація не зареєстрована".

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до преамбули Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язку щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно з частиною 1 статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використанню їхнього власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

16.09.2014 було проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра", про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис № 12241020000070155.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 9, 19, 21 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, обрання членів правління об`єднання. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об`єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора.

Відповідно до преамбули Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що співвласник багатоквартирного будинку (далі співвласник) - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Предметом регулювання цього Закону, відповідно до частини 1 статті 2, є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Пунктами 2, 5, 7 частини 1, частини 2 статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; інші права, визначені законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників.

Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Матеріалами справи підтверджується, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопром" 07.05.2018 зареєстровано право власності на квартири №№ 38, 118, 127, 136, 138, 154, 156, 171, 176, 184, 187, 190, 202, 211, 215, 224, АДРЕСА_1 , на підставі розпорядження, серія та номер: 1572-р, виданий 28.11.2017, видавник Дніпровський міський голова; сертифікат ДАБІ, серія та номер: ІУ163172301691, виданий 18.08.2017, видавник Державна архітектурно-будівельна інспекція України; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 07.05.2018, видавник ФОП Якубук Андрій Володимирович, що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 180 - 206, том 1, а.с. 36-26, том 2).

Згідно з частинами 1, 3, 7, 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною 6 цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Як передбачено статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішенням загальних зборів від 10.09.2016, оформленого протоколом № 21 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" було встановлено розмір членських внесків на утримання, обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 6 грн. за 1 кв.м.

Рішенням загальних зборів від 12.05.2019, оформленого протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" від 12.05.2019 встановлено розмір внесків та платежів на утримання комплексу у розмірі 9,7 грн. за кожен кв.м., 200 грн. за кожне паркомісце.

Рішенням загальних зборів від 04.10.2020, оформленого протоколом № 04/10/2020 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" від 04.10.2020 року встановлено розмір членських внесків на утримання, комплексу у розмірі: 9,70 грн. за 1 кв.м. - квартири та нежитлові (комерційні/офісні) приміщення розташовані у дворі комплексу; 8 грн. за 1 кв.м. - комори в будинках в середині комплексу та нежитлові приміщення без виходу у двір комплексу (червона лінія); 14,50 грн. за 1 кв.м. - паркувальні місця.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" посилається на несвоєчасну сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопром" як власником квартир квартири №№ 38 , 118 , 127 , 136 , 138 , 154 , 156 , 171 , 176 , 184 , 187 , 190 , 202 , 211 , 215 , 224 , АДРЕСА_1 внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 117 811,34 грн., що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 117 811,34 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку, 27 620,03 грн. пені, 9 714,07 грн. 3% річних, 25 369,40 грн. інфляційних втрат.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення заборгованості по внескам та платежам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Наявність заборгованості, наявність / відсутність підстав для стягнення пені, 3% річних. Інфляційних втрат.

За змістом статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Обов`язок співвласника багатоквартирного будинку виконувати рішення зборів співвласників встановлено також статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

У відповідності до частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Частиною 2 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" також унормовано, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. (стаття 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Крім того, частиною 2 розділу 4 статуту також передбачено, що сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Таким чином, прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об`єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов`язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов`язані його утримувати в силу прямої норми статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Так, рішеннями загальних зборів. Оформлених протоколами № 21 від 10.09.2016, від 12.05.2019 та №04/10/2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" затверджено, зокрема, тарифи на утримання будинку та прибудинкової території квартир та нежитлових приміщень.

Згідно з Положенням про порядок сплати внесків і платежів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра", затвердженого рішенням загальних зборів від 25.11.2017, щомісячні квитанції на оплату комунальних послуг, внесків та інших платежів доступні у бухгалтера Об`єднання з першого робочого дня місяця наступного за звітним місяцем. Власники квартир і приміщень зобов`язані оплачувати квитанції в строк до 10 числа місяця наступного за місяцем, за який проводиться розрахунок. Для зручності і оперативності, квитанції на оплату комунальних платежів можуть відправлятися власникам приміщень на вказані ними електронні адреси, а також можуть бути доступні в особистому Інтернет - кабінеті власника (за умови такої можливості у майбутньому).

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 117 811,34 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку як власника квартир №№ 38 , 118 , 127 , 136 , 138 , 154 , 156 , 171 , 176 , 184 , 187 , 190 , 202 , 211 , 215 , 224 , АДРЕСА_1 (по кожній квартирі міститься окремий детальний розрахунок (а.с. 15 - 169, том 1, а.с. 1 - 16, том 2)

Згідно з частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що встановлення розміру внеску за утримання будинку та прибудинкової території належить до виключної компетенції Загальних зборів ОСББ, відповідач, як співвласник, зобов`язаний виконувати рішення Загальних зборів та сплачувати внески за утримання будинку та прибудинкової території.

Кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц.

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

З моменту переходу права власності на квартиру попередній власник втрачає права і обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, а новий власник набуває прав і обов`язків співвласника такого будинку. Адже згідно з частиною першою статті 2 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна квартиру АДРЕСА_18 придбала на підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2018 ОСОБА_1 , 10.10.2018 за нею зареєстроване право власності на вказану квартиру номер запису 28316507.

Між тим з розрахунку позивача вбачається, що ним нарахована та заявлена до стягнення заборгованість зі сплати за липень 2020 року у сумі 97,90 грн. та за серпень 2020 року у сумі 688,70 грн., тобто позивачем заявлено до стягнення з відповідача внески за період, коли відповідач не був власником квартири №171 (з 10.10.2018 право власності на квартиру №171 набула ОСОБА_1 ).

Таким чином, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 117 024,74 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку як власника квартир №№ 38, 118 , 127 , 136 , 138 , 154 , 156 , 176 , 184 , 187 , 190 , 202 , 211 , 215 , 224 , АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок сплати внесків і платежів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра", затвердженого рішенням загальних зборів від 25.11.2017, власники квартир, нежитлового приміщення, паркувальних місць, які несвоєчасно або не повністю внесли оплату за комунальні послуги, внески, інші платежі за утримання будинку і прибудинкової території та/або паркувальних місць, інших платежів та внесків визначених належним чином, зобов`язані сплатити пеню в розмірі 0,1% в день, від невиплачених в строк сум за кожний день прострочення починаючи з наступного дня після настання терміну оплати (пункт 2) по день фактичної оплати включно.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 27 620,03 грн. пені за прострочення сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку як власника квартир №№ 38, 118 , 127 , 136 , 138 , 154 , 156 , 171 , 176 , 184 , 187 , 190 , 202 , 211 , 215 , 224 , АДРЕСА_1 (по кожній квартирі міститься окремий детальний розрахунок (а.с. 15 - 169, том 1, а.с. 1 - 16, том 2).

З приводу нарахування пені, суд зазначає наступне.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

Станом на 30.08.2022 (дата звернення з позовом) на усій території України продовжував діяти карантин, пов`язаний із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Стосовно обмеження шестимісячним строком нарахування пені, суд звертає увагу, що положення про порядок сплати внесків і платежів затверджено рішенням загальних зборів 25.11.2017, а Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" прийнято 30.03.2020, тобто до внесення змін до чинного законодавства.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним принципом, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи, що затвердження Положення відбулось до набрання чинності Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, дія даного Закону на спірні правовідносини не розповсюджується.

Прийняття вказаного Закону №540-ІХ від 30.03.2020 було спрямоване на недопущення порушення прав юридичних та фізичних осіб спричинених обмеженнями в зв`язку з карантином. Про вказане зокрема свідчить доповнення переліку форс-мажорних обставин в частині 2 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" словами "карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України".

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Суд, враховуючи викладені вище норми, а саме частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" здійснив перерахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за заборгованість за 6 місяців, заявлених до стягнення періодів та дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення пені у сумі 17 951,81 грн. (при цьому, якщо заявлений до стягнення позивачем розмір пені був меншим, ніж за перерахунком суду, пеня підлягає стягненню у розмірі, заявленому позивачем з урахуванням принципу диспозитивності, встановленого у статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що господарським судом встановлено безпідставність заявлення про стягнення з відповідача 688,70 грн. заборгованості за квартиру №171, відповідно позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 551,75 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 17 951,81 грн. пені за прострочення сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку як власника квартир №№ 38, 118 , 127 , 136 , 138 , 154 , 156, 176, 184, 187, 190, 202, 211, 215, 224, АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 9 714,07 грн. 3 % річних та 25 369,40 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку як власника квартир №№ 38, 118, 127, 136, 138, 154, 156, 171, 176, 184, 187, 190, 202, 211, 215, 224, АДРЕСА_1 (по кожній квартирі міститься окремий детальний розрахунок (а.с. 15 - 169, том 1, а.с. 1 - 16, том 2).

Враховуючи, що господарським судом встановлено безпідставність заявлення про стягнення з відповідача 688,70 грн. заборгованості за квартиру №171, відповідно позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 179,56 грн. та інфляційних втрат у сумі 458,49 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9 534,51 грн. 3 % річних та 24 910,91 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку як власника квартир №№ 38, 118, 127, 136, 138, 154, 156, 176, 184, 187, 190, 202, 211, 215, 224, АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 169 421,97 грн. (117 024,74 грн. основний борг + 9 534.51 грн. 3 % річних + 24 910,91 грн. інфляційні втрати + 17 951,81 пені).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром" про стягнення 180 514,84 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопром" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, буд. 48, ідентифікаційний код 31017242) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "Панорама Дніпра" (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, вул. Сімферопольська, буд. 2К, ідентифікаційний код 39395509) 117 024,74 грн. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та на утримання адміністратора будинку, 17 951,81 грн. пені, 9 534,51 грн. 3% річних, 24 910,91 грн. інфляційних втрат, 2 328,54 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.10.2022

Суддя Ю.А. Бажанова