Рішення

від 25.10.2022 по справі 910/6874/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2022Справа № 910/6874/22

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.А.Р.Т.А." (49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 8-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА САНРАЙЗ" (01054, місто Київ, пров. Георгіївський, будинок 2, кімната 12) про стягнення 73 554,28 грн

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "С.П.А.Р.Т.А." (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА САНРАЙЗ" (далі-відповідач) про стягнення 73 554,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №7 від 01.03.2017 року не розрахувався за надані послуги за вересень 2020 року, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 73 554,28 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 53 010,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 677,43 грн та 3% річних у розмірі 2 865,90 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.08.2022 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, відповідно до останньої представник зазначає, що жодних заяв, чи будь яких поштових відправлень, від позивача останній не отримував, а відтак виникла необхідність ознайомитись з матеріалами справи.

26.08.2022 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

13.09.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Так, ухвалою суду від 08.08.2022 відкрито провадження у справі, вказаною ухвалою відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/6874/22 від 08.08.2022 була надіслана на адреси учасників справи рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі 15.08.2022, про що свідчать відомості з реєстру поштового відправлення № трекінгу 0105492591986 (https://ukrposhta.ua/), отже кінцевий строк для подання відзиву закінчився 30.08.2022.

13.09.2022 від відповідача, направленого засобами поштового зв`язку (09.09.2022) надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 08.08.2022 запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження у справі 15.08.2022, про що свідчать відомості з реєстру поштового відправлення № трекінгу 0105492591986 (https://ukrposhta.ua/).

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що позовна заява з додатками була наслідна позивачем - Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА САНРАЙЗ" за адресою місцезнаходження відповідача, зазначену у сервісі моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру Опендатабот (01054, місто Київ, пров. Георгіївський, будинок 2, кімната 12), що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною № 4910111560448 та фіскальним чеком.

Однак як вбачається з відомостей з реєстру поштового відправлення № трекінгу 4910111560448 (https://ukrposhta.ua/) позовна заява з додатками була повернена відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що позовна заява не вручена з причин, які не залежать від позивача, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії передбачені 164 ГПК України.

Суд звертає увагу представника відповідача, що останній не був позбавлений можливості подати відзив в електронному вигляді з використанням власного електронного цифрового підпису.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Тобто кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що відповідач отримав ухвалу суду 15.08.2022, а відзив було подано до суду засобами поштового зв`язку 09.09.2022 (надійшов до суду 13.09.2022), клопотання про поновлення строку від відповідача не надходило, відтак суд доходить до висновку про не прийняття судом поданого відповідачем відзиву, з огляду на пропуск встановленого строку для подання останнього.

26.09.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, заперечуючи стосовно обставин викладених у відзиві,позивач зазначає наступне.

Відповідач заперечуючи надання позивачем послуг з охорони за 10 днів вересня 2020 р. за Договором №7 від 01.03.2017 р. (далі за текстом - Договір) аргументуючи це тим, що між сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору від 10.09.2020 року. Але, як правильно зазначив відповідач, в п. 1 Додаткової угоди до Договору від 10.09.2020 року зазначено: «Сторони прийшли до згоди розірвати Договір з 10.09.2020 р., при цьому, останнім днем дії Договору вважається 10.09.2020 р.».

Відповідно до п. 2.2. Договору охорона об`єкту здійснюється в години і дні, зазначені в дислокації постів (додаток №1 до Договору). Згідно з Дислокацією постів охорона здійснюється протягом 24 годин кожного дня без виключень. Таким чином, протягом 10 днів вересня 2020 року позивач надавав послуги охорони за Договором за наданий об`єм послуг ним було складено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000175 від 10 вересня 2020 року на суму 53 010,95 грн. у т.ч. ПДВ (що визначалась наступним чином -159 032,86 грн. у т.ч. ПДВ (ціна послуг з охорони Об`єктів згідно з п.3.1. Договору в редакції Додаткової угоди до Договору від 27.12.2019 року) : 30 (календарних днів у вересні) * 10 (календарних днів протягом яких надавались послуги з охорони) та надано його відповідачу для погодження разом з рахунком на оплату №СФ-0000173 від 10.09.20 р. на суму 53 010,95 грн.

Відповідачем, в особі його генерального директора, було підтверджено надання позивачем послуг з охорони за вересень 2020 р. на суму 53 010,95 грн. у т.ч. ПДВ шляхом підписання вищевказаного акту та завірення свого підпису печаткою підприємства.

Також позивач зазначив, що відповідач в своєму відзиві пише про те, що Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000175 від 10 вересня 2020 року на суму 53 010,95 грн. у т.ч. ПДВ «не прийнятий, та не схвалений виконавчим органом відповідача, з огляду на його не підписання Дирекцією відповідача», при цьому він посилається на статут свого підприємства (внутрішній документ підприємства, доказів щодо ознайомлення з ним позивача до Суду відповідачем не надано).

Окрім того, позивач звернув увагу суду, що протягом всього періоду взаємодії з відповідачем за Договором акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від відповідача підписував тільки генеральний директор Сумченко Олег Станіславович (копії актів здачі-прийняття з 01.01.2020 до 10.09.2020 рр. додані до позовної заяви) й відповідач на підставі таких актів здійснював оплату послуг позивача, що спростовує твердження відповідача викладене у відзиві про те, що «без наявності підпису директора фінансового не може бути здійснено ніякого платежу від імені Товариства».

Також, відповідач не надав жодного доказу в доведення, що позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження. Фактично, відповідач стверджує у своєму відзиві (підписаному директором Сумченко О.С.), що генеральний директор Сумченко О.С. підписуючи Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000175 від 10 вересня 2020 року на суму 53 010,95 грн. у т.ч. ПДВ (насправді всіх актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаних протягом дії Договору) перевищив свої повноваження, при цьому, жодного документу, який би підтверджував проведене службове розслідування такого факту відповідачем чи відкриття кримінального провадження щодо вказаних фактів до Суду та позивачу не надав.

Також, звертаючи увагу суду, позивач вказав, що відповідач, як суб`єкт підприємницької діяльності, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, в тому числі за засвідчення актів.

При цьому відповідач не надав документів, які б свідчили про втрату печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Таким чином, відтиск печаток підприємства, наявний, зокрема, на Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000175, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку уповноваження на підтвердження надання виконавцем послуг з охорони).

Щодо зазначення Відповідачем у своєму відзиві «позивач на адресу відповідача рахунок-фактури не виставляв та не направляв» позивач зазначає, що рахунок №СФ-0000173 від 10.09.20 р. на суму 53 010,95 грн. позивач надавав відповідачу одночасно з Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000175, також, як вже було зазначено вище відповідно до п. 3.2. Договору Акт виконаних робіт за надані послуги підписується щомісяця в строк до п`ятого числа місяця наступного за звітним і є підставою для здійснення оплати.

12.10.2022 від відповідача надійшли заперечення, відповідно до останніх відповідач просить відмовити в позовних вимогах з огляду на наступне.

Стосовно того, що Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000175 від 10 вересня 2020 року на суму 53 010,95 грн. у т.ч. ПДВ не прийнятий, та не схвалений виконавчим органом відповідача, останній вказує, що у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі за текстом - ЄДР) від 02.06.2020 року (який надано відповідачем) в графі « Прізвище, ім`я по батькові, дата обрання (призначення) осіб які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» зазначено «Сумченко Олег Станіславович 16.12.2016 (генеральний директор) - керівник, Дробітько Ірина Павлівна 16.12.2016 (фінансовий директор) - підписант, тобто на підставі вказаної інформації позивач може взнати, що у відповідача є генеральний директор та фінансовий директор, та те що вони мають право вчиняти від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори і ні одного слова про те, що вони всі документи підписують одночасно й без підпису одного з них документ буде не дійсний.»

На думку відповідача, оскільки Договір №7 від 01.03.2017 року, Дислокацією постів, Додаток №1 до Договору №7 від 01.03.2017 року, Додаткова угода до Договору №7 від 01.03.2017 року від 27 грудня 2019 року підписані від імені відповідача як замовника Дирекцією у складі двох осіб: Генерального директора - Сумченко Олега Станіславовича, та Фінансового директора -Дробітько Ірини Павлівни, відтак позивачу з моменту укладання договору, а саме з 01 березня 2017 року, було відомо про існування виконавчого органу товариства відповідача у складі Дирекції.

Так, відповідач зазначає, що пунктом 3.2. Договору №7 від 01.03.2017 року, за надані послуги Сторонами підписується Акт виконаних робіт, а не Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг), що свідчить про не надання позивачем послуг охорони майна відповідачу за вересень 2020 року, та відсутності Акту виконаних робіт за вказаний період у узгодженій договірній Сторонами формі Акту виконаних робіт, що свідчить про не надання позивачем послуг охорони майна.

Крім того, відповідач вважає, що Додаткова угода від 10 вересня 2020року, до Договору №7 від 01.03.2017 року, не є договором про розірвання, позивач не вірно вважає, що за вказаною угодою лише закінчився строк договору.

Відповідач вважає, що за укладеною Додатковою угодою Сторони припинили та змінили договірні відносини за Договором №7 від 01.03.2017 року.

Так, за пунктом 1 Додаткової угоди від 10 вересня 2020року, до Договору №7 від 01.03.2017 року, Сторони прийшли до згоди розірвати Договір з 10.09.2020 року, при цьому останнім днем дії Договору вважається 10.09.2020 р.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди від 10 вересня 2020року, до Договору №7 від 01.03.2017 року, Сторони зазначили що жодних претензій щодо виконання умов Договору Сторони не мають.

Таким чином, на думку відповідача будь які зобов`язання за Договором №7 від 01.03.2017 року, припинені за домовленістю сторін з 10.09.2020 року, з зазначенням у Додатковій угоді від 10 вересня 2020року до Договору №7 від 01.03.2017 року, про відсутність у Сторін жодних претензій щодо виконання умов договору станом на 10 вересня 2020 року.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «С.П.А.Р.Т.А.» (далі - Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА САНРАЙЗ» (далі - Відповідач, Замовник) укладено Договір №7 (далі - Договір), за яким Замовник доручає, а Виконавець за плату приймає на себе зобов`язання з охорони майна, що належить Замовнику (далі по тексту «Об`єкт»). Замовник зобов`язується виконувати передбачені Договором правила майнової безпеки і сплатити Виконавцю встановлену плату (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1, 2.2 Договору, сторони передбачили, що Охорона Об`єктів, переданих під охорону здійснюється за адресами: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Багата Чернещина, Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Тавежня, Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Судиха.

Охорона Об`єкту здійснюється в години і дні, зазначені в дислокації постів (Додаток №1 до цього договору).

Ціна послуг з охорони Об`єкту Виконавцем, обумовленого в цьому Договорі визначається в Актах виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками сторін і є невід`ємними додатками до цього договору (п. 3.1 Договору).

У відповідності до п. 3.2 Договору, Акт виконаних робіт за надані послуги підписується щомісяця в строк до п`ятого числа місяця наступного за звітним і є підставою для здійснення оплати. Якщо протягом 5-ти днів з моменту отримання акту виконаних робіт Замовник не надав письмової відмови від його підписання із зауваженнями, такий акт вважається прийнятим Замовником без зауважень.

Положеннями п. 3.3 Договору передбачає, що Зміна ціни послуг оформляється додатковою угодою до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін і є невід`ємним додатком до цього договору.

Оплата за надані Виконавцем послуги в розмірі, обумовленому п.п. 3.1, 3.2 цього договору, проводиться щомісяця до 5 (п`ятого) числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця, на підставі виставленого Виконавцем рахунки - фактури на оплату (п. 3.4 Договору).

У відповідності до п. 7.1 Договору, Договір укладається терміном на один рік і набирає чинності з дня підписання Сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення або переукладання, то він продовжується на колишніх умовах на той же термін без обмеження кількості пролонгацій.

Розірвання договору раніше терміну може статися за ініціативою однієї зі Сторін з письмовим повідомленням іншої Сторони не менше, ніж за один місяць або за згодою Сторін. При невиконанні цієї умови Сторона - ініціатор розірвання договору виплачує іншій стороні в день фактичного розірвання договору штраф в розмірі суми, обчисленою до закінчення цього договору. У разі невиплати зазначеної суми в день фактичного розірвання договору. Сторона - ініціатор розірвання договору сплачує зазначений штраф у подвійному розмірі.

Додатком 1 Дислокація постів до Договору, сторони визначили наступні об`єкти:

Механічний ток, що розташований за адресою: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Багата Чернещина - 1 пост, під охорону береться - механічний ток, час охорони - 24 години;

контора, що розташована за адресою: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Багата Чернещина - 1 пост, під охорону береться - контора, час охорони - 24 години;

тракторна бригада та гараж, що розташовані за адресою: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Багата Чернещина - 1 пост, під охорону береться - тракторна бригада, гараж, час охорони - 24 години;

склади, що розташовані за адресою: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Багата Чернещина - 1 пост, під охорону береться - склади, час охорони - 24 години;

олійниця, що розташована за адресою: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Багата Чернещина - 1 пост, під охорону береться - олійниця, час охорони - 24 години;

гараж, що розташований за адресою: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Тавежня - 1 пост, під охорону береться - гараж, час охорони - 24 години;

комора, що розташована за адресою: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Тавежня - 1 пост, під охорону береться - комора, час охорони - 24 години;

столова, що розташована за адресою: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Тавежня - 1 пост, під охорону береться - столова, час охорони - 24 години;

тракторна бригада. що розташована за адресом: Харківська область, Сахновщинський р-н, с. Садиха - 1 пост, під охорону береться - тракторна бригада, час охорони - 24 години.

Додатковою угодою від 27.19.2019 до договору №7 від 01.03.2017, сторони прийшли до згоди п. 3.1. у розділі 3 Договору викласти у наступній редакції:

«Ціна послуг з охорони об`єкта Виконавцем, визначених цим Договором, становить 159 032 грн. 86 коп. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч тридцять дві грн. 86 коп.) в місяць, у тому числі ПДВ».

Дана додаткова угода вступає в силу з 01.01.2020 р.

Додатковою угодою від 10.09.2020 до договору №7 від 01.03.2017, Сторони прийшли до згоди розірвати Договір з 10.09.2020 р., при цьому, останнім днем дії Договору вважається 10.09.2020 р.

Жодних претензій щодо виконання умов Договору Сторони не мають.

Дана додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її уповноваженими представниками Сторін та скріплення її печатками Сторін, а саме з 10.09.2020 р.

У підтвердження надання послуг з охорони за спірний період, а саме за вересень 2020 року, позивачем долучено акт №ОУ-0000175 здачі - прийняття робіт (наданих послуг) у розмірі 53010,95 грн, а також рахунок фактури №СФ-0000173 від 10.09.2020 у розмірі 53010,95 грн.

Окрім того позивачем було долучено акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) за період з січня 2020 по серпень 2020, а також рахунки до вищевказаних актів.

13.07.2022 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №13/07-3 про перерахування заборгованості за послуги охорони за вересень 2020, що становить 53 010,95 грн. У підтвердження надіслання останньої, позивачем долучено опис вкладення, список цінних листів згрупованих відправлень та фіскальний чек.

Вищевказана претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість не оплачено у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 73 554,28 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 53 010,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 17 677,43 грн та 3% річних у розмірі 2 865,90 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу охоронні послуги за вересень 2020, а саме з 1 по 10 число (включно), що підтверджується актом №ОУ - 0000175 здачі прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2020 р на суму 53010,95 грн з ПДВ.

Вищевказаний акт скріплений печатками сторін та містять їх підписи.

Заперечуючи стосовно належного підписання вищевказаного акту відповідач вказує, що всі документи з його сторони у тому числі акти здачі - прийняття повинні підписувати дирекція у складі генерального директора та фінансового директора, оскільки останній не був схвалений виконавчим органом відповідача - Дирекцією, а відтак не підтверджує надання послуг.

Згідно із положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час оформлення відповідної накладної) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами абзацу першого пункту 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Так, судом встановлено, що спірний акт №ОУ - 0000175 здачі прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2020 р на суму 53010,95 грн з ПДВ. містить підписи сторін та скріплений їх печатками.

Як вбачається з вищевказаного акту, останній затверджений з боку директора Товариства з обмеженою відповідальністю «С.П.А.Р.Т.А.» Житник І.М. та Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА САНРАЙЗ» Сумченко О.С., останній скріплений їх підписами та містить печатки сторін, а відтак останні погодили його зміст та форму.

Відповідач вказуючи, що акт №ОУ - 0000175 здачі прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2020 не містить підпису виконавчого органу відповідача - Дирекції, а відтак не підтверджує надання послуг.

Однак як вбачається з долучених позивачем актів здачі прийняття робіт (надання послуг) за попередні місяці, а саме за січень 2020 по серпень 2020, останні містять лише підписи Генерального директора/директора, другий підпис особи з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА САНРАЙЗ» в актах відсутній.

Окрім того на підставі вищевказаних актів на підставі яких виставлялись рахунки були оплачені в повному обсязі, що підтверджується зокрема Довідкою № DNI-07.8/751 від 12.07.2022 та додатком до неї, виданої АТ «Перший Український міжнародний банк» на замовлення ТОВ «С.П.А.Р.Т.А.».

При цьому з умов спірного договору не вбачається, що з боку відповідача акти виконаних робіт повинні бути підписані особами Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА САНРАЙЗ».

Пунктом 1 Додаткової угоди від 10.09.2020 до договору №7 від 01.03.2017, Сторони прийшли до згоди розірвати Договір з 10.09.2020 р., при цьому, останнім днем дії Договору вважається 10.09.2020 р.

Пунктом 2 останньої сторони вказали, що жодних претензій щодо виконання умов Договору Сторони не мають.

Отже зі змісту вказаної додаткової угоди сторони погодили, що послуги з охорони надавались належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3.2 Договору, Акт виконаних робіт за надані послуги підписується щомісяця в строк до п`ятого числа місяця наступного за звітним і є підставою для здійснення оплати. Якщо протягом 5-ти днів з моменту отримання акту виконаних робіт Замовник не надав письмової відмови від його підписання із зауваженнями, такий акт вважається прийнятим Замовником без зауважень.

Оплата за надані Виконавцем послуги в розмірі, обумовленому п.п. 3.1, 3.2 цього договору, проводиться щомісяця до 5 (п`ятого) числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця, на підставі виставленого Виконавцем рахунки - фактури на оплату (п. 3.4 Договору).

Як вбачається зі змісту п. 3.4 Договору, останнім не встановлено обов`язку позивача направляти на адресу відповідача рахунки, а оплата за надані Виконавцем послуги в розмірі, обумовленому п.п. 3.1, 3.2 цього договору, проводиться щомісяця до 5 (п`ятого) числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів Замовником.

Враховуючи, що відповідачем були прийняті послуги, шляхом підписання акту №ОУ - 0000175 здачі прийняття робіт (надання послуг) за вересень 2020 у останнього виник обов`язок здійснити їх оплату.

Додатковою угодою від 27.19.2019 до договору №7 від 01.03.2017, сторони прийшли до згоди п. 3.1. у розділі 3 Договору викласти у наступній редакції:

«Ціна послуг з охорони об`єкта Виконавцем, визначених цим Договором, становить 159 032 грн. 86 коп. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч тридцять дві грн. 86 коп.) в місяць, у тому числі ПДВ».

Позивачем при здійсненні розрахунку основної заборгованості було взято період з 01.09.2020 по 10.09.2020 (включно) що становить 159032,86 грн (сума послуг за місяць) ч 30 (кількість днів у вересні 2020) х 10 (кількість днів за які надавалась послуга з охорони) = 53 010,95 грн.

Відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 53 010,95 грн.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором про охорону об`єкту за вересень 2020 р (з 01.09.2020 по 10.09.2020 включно) у розмірі 53 010,95 грн, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Оплата за надані Виконавцем послуги в розмірі, обумовленому п.п. 3.1, 3.2 цього договору, проводиться щомісяця до 5 (п`ятого) числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця, на підставі виставленого Виконавцем рахунки - фактури на оплату (п. 3.4 Договору).

Згідно розрахунку позивача інфляційне збільшення суми боргу становить 17677,43 грн. за період з 06.10.2020 по 30.06.2022 та 3% річних за період з 06.10.2020 по 25.07.2022 становить 2865,90 грн.

Суд перевіривши розрахунок інфляційних втрат вважає його таким, що підлягає задоволенню та становить 17677,43 грн.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних вважає його таким, що підлягає задоволенню та становить 2865,90 грн.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 129, 236 - 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА САНРАЙЗ" (01054, місто Київ, пров. Георгіївський, будинок 2, кімната 12, код ЄДРПОУ 34989711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.П.А.Р.Т.А." (49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 40900348) 73 554 (сімдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 28 коп. з яких: 53 010 (п`ятдесят три тисячі десять) грн. 95 коп. - основного боргу; 17 677 (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 43 коп. - інфляційні втрати, 2 865 (дві тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн. 90 коп - 3% річних та судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ