Рішення

від 25.10.2022 по справі 400/3700/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 р. № 400/3700/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:Керівника Вознесенської місцевої прокуратури, пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500,

до відповідача:Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, вул. Миру, 114, смт Братське,Вознесенського район, Миколаївська область,55401,

треті особи:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 ОСОБА_6 , АДРЕСА_6

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся Керівник Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області з позовом до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, за участю у справі третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, що полягає у не нарахуванні та не виплаті третім особам, як випускнику навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Ухвалою від 04.08.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач та треті особи правом надання відзиву та письмових пояснень не скористалися, що з урахуванням вимог ст.ст. 159, 162 КАС України є підставою для вирішення даної справи за наявними матеріалами справи та в межах заявлених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд

ВСТАНОВИВ:

Згiдно з iнформацiєю Братської селищної ради вiд 02.06.2022 №02-23/175/22, у 2021 роках закінчили загальноосвітні навчальні заклади Братської селищної ради з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: ОСОБА_1 закінчила у 2021 році ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1, ОСОБА_2 закінчив у 2021 році ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2, ОСОБА_3 закінчила у 2021 році ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2, ОСОБА_4 закінчив у 2021 році Новокостянтинівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів, ОСОБА_5 у 2021 році закінчила Миколаївській ЗЗСО І-ІІ ступенів, ОСОБА_6 закінчив у 2021 році Новоолександрівський ЗЗСО І-ІІ ступенів.

Крім того, на запит Вознесенської окружної прокуратури, службою у справах дітей Братської селищної ради листом від 14.06.2022 року №83 надано документи на підтвердження наявності статусу дитини-сироти у вищезазначених осіб.

Згідно листа від 02.06.2022 №02-23/175/22 року за 01-23/504, вищевказані діти-сироти та діти, позбавленні батьківського піклування, продовжили своє навчання шляхом вступу до професійно-технічних та вищих навчальних закладів.

Відповідно до листа Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 13.06.2022 року № 175/01-33 установлено, що у 2019-2021 роках одноразова грошова допомога відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" не виплачувалася, оскільки згідно Порядку надання одноразової грошової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування після досягнення 18-річного віку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2005 року № 823, у 2019 році було надано одноразову грошову допомогу на суму 22 600,00 грн. (12 чоловік), у 2020 році на суму 16 290,00 грн. (9 чоловік), у 2021 році на суму 9050,00 грн. (5 чоловік).

Відтак, предметом розгляду у даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати випускникам одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розмірі, встановленому Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у сумі не менше 14370 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації державних гарантій захисту прав і свобод дітей, у тому числі соціально вразливих категорій (дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування).

Зокрема, органом, який уповноважений здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не здійснюється належним чином захист вказаної категорії дітей.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа визначено Законом України від 13.01.2005 № 2342-IV Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - Закон № 2342), який є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону № 2342:

діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти;

статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування;

випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що статус дитини-сироти, надає таким особам право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Як встановлено ст. 3 Закону № 2342 одним із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2342 заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Стаття 8 Закону № 2342 передбачає, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Таким чином, вказаною нормою Закону № 2342 встановлено обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався і інші. Отже, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановленої законом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.09.2018 у справі № 493/407/16-а, висновки якого, в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У свою чергу, витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (ч. 2 ст. 9 Закону № 2342).

Відповідно до ст.. 25 Закону № 2342 порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 Закону № 2342 встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до ст. 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту ст. 25, 39-9 Закону № 2342 вбачається, що вони регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору у даній справі.

Отже, одноразова грошова допомога є соціальною гарантією державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Повноваження щодо виплати зазначеної допомоги державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування.

Враховуючи зазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд зазначає, що обов`язок із виплати, у тому числі дитям-сиротам, одноразової грошової допомоги покладено в даному випадку на Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, який є розпорядником бюджетних коштів на забезпечення діяльності тих навчальних закладів, де проходили навчання діти, що вищенаведенні.

У той же час, після закінчення навчального закладу дітям - сиротам та дітям позбавлених батьківського піклування не виплачено допомогу, передбачену вимогами ст. 8 Закону № 2342.

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у 2021 році мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідно віку, тобто сумі не менше 14 370 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати третім особам одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону №2342-IV та зобов`язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону №2342-IV, у розмірі, не меншому шести прожиткових мінімумів, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, за участю у справі третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (вул. Миру, 114, смт Братське, Вознесенського район, Миколаївська область, 55401, код ЄДРПОУ 44059425) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" у розмірі шести прожиткових мінімумів, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".

3. Зобов`язати Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту, Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області (вул. Миру, 114, смт Братське, Вознесенського район, Миколаївська область, 55401, код ЄДРПОУ 44059425) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 одноразову грошову допомогу, передбачену ст.8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" - у сумі не менше 14 370,00 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар