Ухвала

від 24.10.2022 по справі 440/9076/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 жовтня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/9076/22Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23") до Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" , Філії Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" , Медичної частини №23 філії Державної установи "Цент охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області , Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" , Філії Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" , Медичної частини №23 філії Державної установи "Цент охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області , Державної казначейської служби України , у якій просить:

- визнати бездіяльність медичної частини №23 філії Державної установи Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" у ненаданні засудженому ОСОБА_1 медичного обстеження та лікування;

- зобов`язати медичну частину №23 філії Державної установи Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" надати засудженому медичне обстеження (з урахуванням його скарг на стан здоров`я) та лікування згідно медичного призначення за результатами обстеження;

- стягнути з філії Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України"; Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за позову вимогу про стягнення з філії Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України"; Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.

Крім цієї вимоги позовна заява містить вимогу немайнового характеру, а також похідну вимогу про зобов`язання вчинити певні дії, як обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Зважаючи на вищевикладене, позивач повинен сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 992,40 грн.

Позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавленндохід не отримував. На підтвердження чого надає довідку Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№23)" від 17.01.2022.

Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Наведені вище положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Правова позиція з цього питання викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №340/741/20.

Суд зазначає, що підставою для застосування положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути відомості (довідка) про розмір сукупного доходу (із всіх джерел) позивача за весь попередній рік, а також інші докази, якими об`єктивно підтверджується майновий стан позивача.

Позивачем надано до суду довідку Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 17.01.2022 про те, що протягом 2020-2021 засуджений ОСОБА_1 у 2021-2022 дохід не отримував, станом на 17.01.2022 на особовому рахунку залишок коштів 75,80грн.

Водночас, за приписами підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів.

Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 1 розділу V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, до Державного реєстру включаються, зокрема, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів.

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначений розділом Х цього Положення, відповідно до пунктів 1, 6 якого фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі. Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до цього Положення.

Зважаючи на вищевикладене, належними та допустимими доказами на підтвердження того, що розмір судового збору (992,40 грн) за подання цієї позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, тобто за 2021 рік, та того, що поточний майновий стан ОСОБА_1 перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом розмірі, можуть бути відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за 2021 рік, які містять дані про суму нарахованих та/або отриманих доходів фізичної особи.

Отже, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 160/12251/20.

Позивачем не надано до суду належних на допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору (992,40 грн) за подання цієї позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, тобто за 2021 рік, а надана позивачем довідка підтверджує лише факт неотримання ним заробітку у 2020-2022 роках в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)", тоді як поняття доходу є значно ширшим, ніж поняття заробітна плата.

Позивачем не надано до суду й доказів на підтвердження наявності будь-яких з інших умов, визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", за яких у суду виникає право звільнити особу від сплати судового збору, зокрема, не надано доказів того, що позивач є військовослужбовцем або батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда та інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, не надано доказів того, що позивач є одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, не надано доказів, що позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, не надано доказів того, що ОСОБА_2 діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 133, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" , Філії Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" , Медичної частини №23 філії Державної установи "Цент охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області , Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот вісім гривень) (номер рахунку - UA588999980313101206084016712, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача)) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, які подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.С. Канигіна