Постанова

від 13.06.2023 по справі 440/9076/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Т.С. Канигіна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 р. Справа № 440/9076/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/9076/22

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" , Філії Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України"в Полтавській області , Медичної частини №23 філії Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області , Державної казначейської служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" , Філії Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" , Медичної частини №23 філії Державної установи "Цент охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Полтавській області, Державної казначейської служби України , у якій просив суд:

- визнати бездіяльність медичної частини №23 філії Державної установи Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" у ненаданні засудженому ОСОБА_1 медичного обстеження та лікування;

- зобов`язати медичну частину №23 філії Державної установи Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" надати засудженому медичне обстеження (з урахуванням його скарг на стан здоров`я) та лікування згідно медичного призначення за результатами обстеження;

- стягнути з філії Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України"; Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує, що повертаючи позовну заяву, суд помилково виходив з того, що позивачем у визначений судом строк не виконано вимог ухвали суду від 24.10.2022 року про залишення позовної заяви без руху та не усунуто недоліки, а саме, не сплачено судовий збір. На думку скаржника, суд допустив надмірний формалізм, не врахувавши при цьому відсутність реальної можливості у позивача отримувати дохід з огляду на перебування останнього в установі виконання покарань, що, як наслідок, стало перешкодою для повноцінної реалізації позивачем права на звернення із позовом.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

На підставі положень ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз`яснено, що не усунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Відомості про наявність ухвали про залишення заяви без руху, представником заявника отримано 26.10.2022, що підтверджується телефонограмою.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений строк не було виконано вимог ухвали про залишення її без руху.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2022 року 2481,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір).

Як вбачається з ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року при поданні позовної заяви, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого ним зазначено, що тривалий час він перебуває в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань №23", не залучається до суспільно корисної праці, доходів не має.

До клопотання долучено довідку Державної установи "Полтавська установа виконання покарань (№ 23)" від 17.01.2022 про те, що засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 у 2021-2022 роках дохід не отримував. Станом на 17.01.2022 на особовому рахунку залишок коштів 75,80 грн.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи майновий стан позивача, що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви копією довідки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача, станом на час звернення до суду, коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви у визначеному законом розмірі.

Відповідно до Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. 3 п. 6 ст. 2 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Згідно п. 1 ч. 4. ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву (ч. 7 ст. 169 КАС України).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням положень ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України Про судовий збір, та враховуючи, що позивачем надавались докази на підтвердження його незадовільного матеріального стану, суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим позивачем документам та відповідно передчасно дійшов висновку як про залишення позовної заяви без руху так і про повернення позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 по справі № 440/9076/22 скасувати.

Справу № 440/9076/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий