Ухвала

від 25.10.2022 по справі 440/9109/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 жовтня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/9109/22Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області , відповідно до якої просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2020 №1792150/31773312;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.07.2020 року №5. подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю ГОВ «ШЛЯХБУДМОНТАЖ» 29.07.2020.

Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, згідно якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Всупереч наведеним положенням позивачем до адміністративного позову на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, додано ксерокопії документів, які не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, на вказаних копіях документів не зазначено дату посвідчення документів та проставлено факсиміле підпису особи представника, що не може вважатися підписом цієї особи.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26 січня у справі № 903/546/17 та від 26 січня 2018 року у справі № 922/1743/17.

Крім того, ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У свою чергу нормами ч. 1, 2 і 4 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас нормами абз. 1 і 2 ч. 4 цієї ж статті Кодексу визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Аналізуючи зміст наведених вище норм Кодексу Верховний Суд під час перегляду в порядку касаційного провадження рішень судів в аналогічних спорах сформував у текстах своїх постанов у справах у справах №1.380.2019.006517, №520/3902/2020 та №640/20468/18 правовий висновок про те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними рішень ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних. А тому при визначенні строків звернення до суду застосовуються загальні строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства (тобто, строки 6 і 3 місяців).

Суд встановив, що дану позову заяву подано до суду без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

При цьому, позивачем оскаржується рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2020 №1792150/31773312.

Разом з тим, із цим позовом позивач звернувся до адміністративного суду лише 20 жовтня 2022 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду із таким позовом.

Приписами ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків десяти днів з дня вручення копії даної ухвали та роз`яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду:

засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством України, копій інших доказів, доданих до позовної заяви в обґрунтування позовних вимог разом з примірниками для направлення відповідачам;

заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.Г. Ясиновський