Рішення

від 24.10.2022 по справі 580/3661/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року справа № 580/3661/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бумкорн до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бумкорн (далі товариство, позивач) подало позов до Черкаської митниці (далі митниця, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці про визначення митної вартості товарів від 23.03.2022 № UA902000/2022/000009/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2022/000064 від 23.03.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товару на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів та для витребування додаткових документів, перелік яких наведений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки наданими для митного оформлення документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.09.2022 позивач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення товару встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності, а саме: відповідно до митного коносаменту зазначено судно Msc Reef FT150W, однак до митного оформлення заявлено транспортний засіб Васн; у доданих документах відсутня інформації про включення вартості страхування у ціну товару; у наданому інвойсі наявні невідповідності щодо певних кількісних та якісних характеристик товару, що є підставою для оформлення уточнюючого інвойсу, який не надано; заявлена митна вартість товару № 7 1,01 долар США не відповідає економічній меті продажу зважаючи на вартість виробництва та транспортування.

Оскільки визначити митну вартість за заявленим позивачем принципом да поданими документами неможливі відповідач правомірно застосував метод визначення митної вартості на підставі документально підтвердженої інформації про вартість товару з подібними характеристиками.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 01 лютого 2020 року між ТОВ БУМКОРН, Україна та LUCKY WE INTERNATIONAL CO. LIMITED, Китай, укладено контракт № 1/20.

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 зазначеного контракту продавець передає, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, зазначених у контракті. Згідно п. 1.2. товаром за контрактом є іграшки й інші товари, зазначені у інвойсах на кожну партію товару. Відповідно до п. 3.1 контракту умовами оплати поставленого товару є: на протязі 364 днів с дня митної очистки товару, якщо інше не обумовлено в інвойсі на поставку конкретної партії товару.

У зв`язку із поставкою товару за вказаною декларацією 22.03.2022 представником позивача Охота Н.Г. було подано митну декларацію № UA902020/2022/201969 та документи, що підтверджують митну вартість товарів та метод її визначення за ціною договору.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України декларант з метою митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару подав (графа 44 митної декларації) такі документи:

- сертифікат відповідності UA0.YT.022218-22 від 22.02.2022;

- пакувальний лист № б/н від 11.02.2022 до інвойсу № 2022BL02 (кількість ящиків 341. вага нетто 8 678,50 кг, вага брутто 9 190,00 кг);

- коносамент (bill of lading) № SHA22010026 від 05.01.2022, ref no ZIMUNGB9848053, контейнер № ZCSU6108950, порт загрузки Ningbo (Китай), порт відвантаження - Одеса (Україна);

- CMR № 8950 (місце загрузки ОМТП (Одеський морський торговий порт), місце розвантаження смт. Вільшана, Городищенського району Черкаської області), перевізник ТОВ ТЕК РАС ЛОГІСТІК ПІВДЕНЬ;

- комерційний інвойс № 2022BL02 від 10.01.2022;

- прейскурант (прайс-лист) № б/н від 05.01.2022;

- додаткова угода до контракту № 1 від 04.01.2021;

- контракт №1/20 від 01.02.2020;

- договір про надання послуг митного брокера № 7/86 від 13.07.2018;

- вагова описова (довідка № 1) від 23.02.2022;

- лист продавця б/н від 22.03.2022;

- наряд № 3138 (на перевезення товару за маршрутом (Одеса-Вільшана) (відправник LUCKY WE INTERNATIONAL CO. LIMITED, отримувач TOB БУМКОРН).

Відповідно до п. 22 митної декларації № UA902020/2022/201969 заявлена митна вартість склала 23601,82 доларів США.

23.03.2022 декларантом було отримано картку № UА902020/2022/000064 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення з таких причин: Під час декларування митної вартості декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару № 1,2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 13 чим порушено вимоги ч.2 статті 52 та ч. 21 статті 58 та ч.1 ст. 53, ст. 368 МКУ. В наданих декларантом документах відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Обраний декларантом метод не відповідає умовам зазначеним в ст. 58 глави 9 Митного кодексу України. Застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди неможливо. На підставі п.3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України митниця відмовляє у митному оформленні товару.

23.03.2022 митний орган прийняв рішення № 902000/2022/000009/2 про визначення митної вартості товарів, яким визначив таку вартість товарів: 1/1 19100,42 дол. США/кг, 2/2 4151,79 дол. США/кг, 3/3 1851,52 дол. США/кг, 4/4 1443,62 дол. США/кг, 6/5 8604,65 дол. США/кг, 7/6 961,35 дол. США/кг, 8/7 837,52 дол. США/кг, 9/8 1639,23 дол. США/кг, 10/9 6627,00 дол. США/кг, 13/10 760,38 дол. США/кг.

У цьому рішенні зазначено, що відповідно до наданого до митного оформлення коносаменту від 05.01.2022 № SHA22Q10026, зазначено судно MSC REEF FT150W однак до митного оформлення заявлено транспортний засіб на кордоні ВАСН, що свідчить про перевантаження партії оцінюваного товару та більш складніш маршрут її транспортування, про вказує на можливі додаткові витрати, пов`язані із транспортуванням (зберігання, обробка, страхування), які є обов`язковою складовою митної вартості та відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціпи товару, якщо не були до неї включені.

Відповідно відомостей наданих товаросупровідних документів (коносамент від 05.01.2022 №SHA22010026), транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось морським транспортом, а відповідно до Закону України Про транспортно-експедиційну діяльність № 1955-ІV морський перевізник (експедитор) зобов`язаний страхувати свою відповідальність незалежно від того, чи міститься ця вимога в договорі транспортного експедирування, транспортування партії оцінюваних товарів підлягає страхуванню. В наданих декларантом документах відсутні відомості про включення до ціни товару або додавання до неї вартості страхування, яка є обов`язковою складовою митної вартості відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України. Зважаючи на вищевикладене, у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості щодо включення до митної вартості оцінюваного товару всіх обов`язкових складових митної вартості, а саме: витрат, пов`язаних з його транспортуванням та страхуванням.

Відповідно до п. 3.2. контракту від 01.02.2020 № 1/20 зазначено, якщо в країні вантажоотримувача виявлено факт невідповідності кількості або асортименту товару даним заявленим в інвойсі, продавець зобов`язаний надати уточнюючий інвойс на фактично поставлений товар. В наданому інвойсі від 10.01.2022 № 2022BL02 наявні невідповідності щодо якісних і кількісних характеристик товару, а саме щодо арт. А-47 та орт. А-89, однак до митного оформлення не надано уточнюючого інвойсу на фактично поставлений товар. З урахуванням норм статті 49 Митного кодексу України митна вартість товару (базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті) на даний момент декларантом документально не підтверджено митну вартість товару.

Відповідно до ст. 7 ГААТ 1947 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості товару. Враховуючи рівень заявленої митної вартості деяких товарів (наприклад №7 рівень, митної вартості - 1,01 дол. США/кг ) здійснення такої зовнішньоекономічної операції (враховуючи вартість сировини, витрат на виробництво та вртість транспортування до місця призначення є недоцільним.

Отже, обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.

Відповідно ч. 3 статті 5 7 Митного кодексу України, у разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод. Відповідно до вимог 4.4 статті 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

На виконання вимог ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України, між: декларантом та митним органом проведено консультацію з додержанням вимог щодо її конфіденційності. В ході проведення консультації встановлено, що у митниці та декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів щодо оцінюваного товару які б продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59 Митного кодексу України. У декларанта також відсутня інформація щодо митних вартостей подібних товарів щодо оцінюваного товару, які б поставлялись на експорт в Україну у максимально наближений період до часу до введення партії оцінюваних товарів.

У митниці наявна інформація про вартість подібних товарів щодо оцінюваних товарів №№ 1,2,3,4,6,7,8,9,10,13, які продавалися на експорт в Україну у максимально наближений період до часу до ввезення партії оцінюваних товарів. Декларанту запропонована визначити митну вартість товару за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів, використовуючи наявну у митниці інформацію.

При коригуванні за основу взято наступні митні вартості, оформлені у митному відношенні за наступними митними деклараціями: товар № 1 - 5,51 дол. США/кг (МД від 18.03.2022 № UA500490/2022/001937); товар № 2 - 5,5 дол. США/кг (МД від 04.03.2022 № UA 5000020/2022/005524); товар № 3 - 3,52 дол. США/кг (МД від 21.03.2022 № UA500490/2022/001949); товар № 4 - 5,51 дол. США/кг (МД від 19.03.2022 № UA500490/2022/001946); товар № 6 11,27 дол. США/кг (МД від 11.02.2022 № UA500150/2022/001798); товар № 7 2,21 дол. США/кг (МД від 11.02.2022 № UA500150/2022/001619); товар № 8 5,51 дол. США/кг (МД від 04.03.2022 № UA500020/2022/005524); товар № 9 5,51 дол. США/кг (МД від 04.01.2022 № UA500490/2022/000041); товар № 10 5,64 дол. США/кг (МД від 18.03.2022 № UA500490/2022/001491); товар № 13 5,51 дол. США/кг (МД від 04.01.2022 № UA500490/2022/000057).

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд з аналізу викладених норм зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Стосовно доводів спірного рішення про коригування митної вартості, що відповідно до наданого до митного оформлення коносаменту від 05.01.2022 № SHA22Q10026, зазначено судно MSC REEF FT150W однак до митного оформлення заявлено транспортний засіб на кордоні ВАСН, суд зазначає, що при митному оформленні були надані коносамент № SHA22010026 від 05.01.2022 і CMR № 8950, у яких зазначено один контейнер ZCSU6108950. Отже, маршрут транспортування вказаного контейнеру підтверджено.

При цьому, перевантаження контейнеру з одного судна на інше, на переконання суду, не свідчить про збільшення ціни доставки.

Щодо страхування товару, суд зазначає, що відповідно до п. 4.1. контракту поставка здійснюється на умовах СРТ в смт. Вільшана Городищенського району Черкаської області, Україна (ІНКОТЕРМС 2010), якщо інше не зазначено в інвойсі на поставку конкретної партії товару. У інвойсі № 2022В102 від 10.01.2022 зазначено, що страхування вантажу не проводилось. Тобто, по даному контракту страхування товарів не було, а отже вимоги митниці про включення до митної вартості витрат на страхування є безпідставними.

Щодо підстав спірного рішення про необхідність надання уточнюючого інвойсу, суд зазначає, що відповідно до листа продавця від 22.03.2022 під час оформленні інвойсу від 10.01.2022 на товар, була допущена неточність. Просить вважати вірним наступні дані: для арт. А-47 іграшка конструктор Збірний м`яч - набір; матеріал арт. А-89 кулька повітряна поліетилен, про що було повідомлено митний орган 22.03.2022.

Таким чином, доводи спірного рішення про необхідність надання уточнюючого інвойсу є необґрунтованими.

Суд для вирішення спору враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Відповідач не надав належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.

Проаналізувавши наведені вище норми права у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято вартість максимально наближеного до митного оформлення за часом та об`ємом товару, а саме: товар № 1 - 5,51 дол. США/кг (МД від 18.03.2022 № UA500490/2022/001937); товар № 2 - 5,5 дол. США/кг (МД від 04.03.2022 № UA 5000020/2022/005524); товар № 3 - 3,52 дол. США/кг (МД від 21.03.2022 № UA500490/2022/001949); товар № 4 - 5,51 дол. США/кг (МД від 19.03.2022 № UA500490/2022/001946); товар № 6 11,27 дол. США/кг (МД від 11.02.2022 № UA500150/2022/001798); товар № 7 2,21 дол. США/кг (МД від 11.02.2022 № UA500150/2022/001619); товар № 8 5,51 дол. США/кг (МД від 04.03.2022 № UA500020/2022/005524); товар № 9 5,51 дол. США/кг (МД від 04.01.2022 № UA500490/2022/000041); товар № 10 5,64 дол. США/кг (МД від 18.03.2022 № UA500490/2022/001491); товар № 13 5,51 дол. США/кг (МД від 04.01.2022 № UA500490/2022/000057).

Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).

Тому суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності спірних рішень.

Суд врахував, що під час митного оформлення позивач надав визначені ч. 2 ст. 53 МК України документи.

Подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати товар та містять достатні відомості про складові митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Відповідач не довів, що поданий позивачем пакет документів був не повний.

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару позивача, суд дійшов висновку, що спірні рішення є необґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці Держмитслужби від 23.03.2022 № UA902000/2022/000009/2 про визначення митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2022 № UA902020/2022/000064.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці Держмитслужби на користь товариства з обмеженою відповідальністю Бумкорн судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4969 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 93 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач товариство з обмеженою відповідальністю Бумкорн (19523, Черкаська область, Черкаський район, смт Вільшана, вул. Шевченка, 180, код ЄДРПОУ 39720210);

2) відповідач Черкаська митниця Держмитслужби (18007, м. Черкаси, вул. Дашковича, 76, код ЄДРПОУ 44005652).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 24.10.2022.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК