Рішення

від 24.10.2022 по справі 640/15708/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/15708/21

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Московська, 39-а» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Московська, 39 А» (03169, м. Київ, вул. Московська, 39-А, і.к. 4066804) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 32, Поштовий індекс 01044 і.к. 40224921), в якому просить суд:

- визнати неправомірною перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.12.2017 щодо об`єкта: «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 »;

- визнати неправомірним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.03.2018 № 66 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності» (щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 » від 20.03.2017 № КВ083170790026 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 » від 04.04.2017 № КВ143170940135).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, скасував реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації щодо об`єкта, який вже побудовано і на який зареєстровано право власності, таким чином порушено принцип правової визначеності.

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що замовником будівництва самовільно, без отримання відповідних документів, що дають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту, розробленого у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами, виконуються будівельні роботи із будівництва багатоповерхового будинку. В зв`язку із чим, відповідачем був винесений оскаржуваний наказ від 19.03.2018 року «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності».

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У березні 2021 року позивач, в особі голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Московська, 39 А» з інформації на порталі державної електронної системи у сфері будівництва (https://construction.gov.ua) стало відомо, що відповідачем скасована декларація про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована відповідачем 20.03.2017 № КВ083170790026 щодо об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цією інформацією, позивач звернувся до відповідача із запитом стосовно надання інформації на підставі того, що останнім скасовано право на виконання будівельних робіт.

Так, адвокатом 29.03.2021 за № 1гМ/03/21 було скеровано на адресу відповідача запит стосовно надання документів, які слугували підставою для скасування права на виконання будівельних робіт та підтверджуючий документ про направлення відповідного рішення про скасування декларації до замовника будівництва.

На вказаний запит надійшла відповідь відповідача від 22.04.21 № 073-3434, згідно якої інспекція здійснила перевірку та скасувала оскаржуваним наказом декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована відповідачем 20.03.2017 № КВ083170790026 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 » від 04.04.2017 № КВ143170940135.

Відповідач зазначив, що на підставі звернення Київської місцевої прокуратури № 1 від 20.11.2017 був здійснений виїзд для проведення перевірки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 ».

Під час виїзду посадовою особою Департаменту надано одному із замовників будівництва - ОСОБА_4 , направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 28.11.2017 № б/н, що підтверджується його особистим підписом на зворотному аркуші вказаного направлення.

Під час перевірки з виїздом на місце, та враховуючи надані документи уповноваженої особи замовників будівництва ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , а саме: інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.09.2016 № 67114438; договору купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу за № 212 від 02.03.2016 встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:79:364:0085), яка розташована на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (загальна площа земельної ділянки - 0,1 га) належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

За результатами перевірки встановлено, що замовниками будівництва ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , самовільно без документів, що дають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту, розробленого у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами міста Києва, виконуються будівельні роботи із будівництва житлового будинку понад чотири поверхи (наразі збудовано сім поверхів) на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:79:364:0085), чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами проведеної перевірки був складений акт і винесено приписи про зупинення будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.12.2017.

Крім того, з метою застосування штрафних санкцій, згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, Департамент надіслав лист до замовників будівництва ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо прибуття та надання документів необхідних для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Під час повторного виїзду посадової особи Департаменту з метою виконання перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.12.2017, виданого за результатом проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 , доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи відсутності, що унеможливило проведення перевірки.

Враховуючи зазначене, Департамент замовникам будівництва ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надіслав лист щодо прибуття та надання відповідної документації, підтверджуючої виконання вимог вищевказаного припису.

Таким чином, відповідачем було встановлено, що в деклараціях від 20.03.2017 № КВ 083170790026 та від 04.04.2017 № КВ 143170940135, були внесені недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації на об`єкт «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2 », що є порушення ч. 10 ст. 39 Закону.

В зв`язку із чим, був винесений наказ від 19.03.2018 № 66 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-Ш категорії складності».

Незгода позивача із винесеним наказом, зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до підпунктів 4.3, 4.6; 4.7, 4.8 пункту 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (зі змінами), Департамент, зокрема: надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків); у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва, з 12.10.2016.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 26 цього Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, - фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат (стаття 7 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

Згідно з пункту 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 3.17 ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

З пунктів 3.2, 4.8 ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» вбачається, що будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 5 Порядку підготовчих і будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747) (далі по тексту - Порядок №466) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

У відповідності до положень частин 1-2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що у разі якщо право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, а також у разі коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, згідно з положеннями пункту 13 Порядку № 466 встановлено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 року № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідач зазначає, що в деклараціях від 20.03.2017 № КВ 083170790026 та від 04.04.2017 № КВ 143170940135, були внесені недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації на об`єкт «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2 », що є порушення ч. 10 ст. 39 Закону.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що факт виявлення недостовірних даних встановлюється у порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю. Зазначене випливає із Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, згідно якого однією із підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання підготовчих робіт, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів (пункт 7).

Таким чином, достовірність даних у декларації можливо перевірити протягом трьох місяців з дня подання документів на реєстрацію, виходячи з того, що декларація про готовність зареєстровано 04.04.17, а перевірку проведено 11.12.2017, вбачається, що відповідачем перевищено строк на проведення перевірки достовірності даних у 8 місяців.

В зв`язку із зазначеним, суд встановив, що відповідачем була проведена перевірка без дотримання строків, встановлених законодавством для її проведення. Відтак, така перевірка є неправомірною.

Крім того, аналіз змісту оспорюваного наказу свідчить про те, що в його преамбулі (описовій частині) не міститься опису правопорушення, обставин його вчинення, конкретних мотивів та підстав видання наказу, а як підставу його винесення лише зазначено посилання на ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на підпункт 5 пункту 3 розділу 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» та листа- Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 16.03.2018 № 055-3691 (вх. № 073/2014 від 19.03.2018).

При цьому з преамбули наказу не вбачається, що останній винесено за результатами перевірки, не встановлено, що інформація, зазначена у листі Департаменту була перевірена.

Відповідно до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978, одним із основних завдань Департаменту є - здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із пунктами 6, 7 Порядку №553 плановою перевіркою вважається перевірка, передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 зазначеного Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку» №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про Зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Виходячи з системного аналізу наведених правових положень, суд приходить до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол , разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Проте, як вбачається із оскаржуваного наказу, він виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Суд наголошує, що інформація, отримана від інших органів влади за своєю суттю не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.

Крім зазначеного, суд звертає також увагу, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків - вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації за позивачем права власності на об`єкт, вичерпала свою дію декларація про введення об`єкта в експлуатацію.

Таким чином, декларація про початок виконання будівельних від 20.03.2017 № КВ 083170790026 діяла до завершення будівництва та відповідно втратила свою чинність після його завершення та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

У свою чергу, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 04.04.2017 № КВ 143170940135 вичерпала свою дію після реєстрації за позивачем права власності на відповідний об`єкт.

Суд зазначає, шо після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), має право та може звернутися з позовом про знесення самочинно самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16.

Більш того, згідно з положеннями частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина 5 цієї ж статті).

Згідно частини 9 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. (частина 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

За правилами статті 26 цього Закону завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Наведене в сукупності свідчить про те, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Суд також виходить із того, що суб`єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між суб`єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене ухваленням більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Ненормативні правові акти суб`єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб`єктом після їх виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30 березня 2021 року по справі № 826/5513/17.

В даному випадку, суд вважає, що з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію. При цьому реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації також вичерпала свою дію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 826/2827/17, від 27 квітня 2021 року у справі № 640/5473/20, від 04 березня 2021 року у справі № 826/13826/18, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18 та від 20 січня 2021 року у справі № 420/1674/19.

Відповідно до приписів частині 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч.1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Таким чином, за результатами розгляду справи судом встановлено протиправність винесеного наказу від 19.03.2018 № 66 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності», в зв`язку із чим він підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем, під час розгляду справи було доведено правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо скасування наказу .

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Московська, 39 А» (03169, м. Київ, вул. Московська, 39-А, і.к. 4066804) задовольнити повністю;

Визнати протиправною перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.12.2017 щодо об`єкта: «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 »;

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.03.2018 № 66 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності» (щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку по вулиці Московська, ділянка № 39а у Голосіївському районі міста Києва» від 20.03.2017 № КВ083170790026 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 » від 04.04.2017 № КВ143170940135).

Стягнути на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Московська, 39 А» (03169, м. Київ, вул. Московська, 39-А, і.к. 4066804) сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, вул. Хрещатик, 32, поштовий індекс 01044 і.к. 40224921).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.Г. Вєкуа