Постанова

від 07.03.2023 по справі 640/15708/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15708/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В., секретар Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Ліліцького Р.В., представника відповідача Приймак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

07.06.2021 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1» звернулось до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:

- визнання неправомірною перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.12.2017 щодо об`єкта: «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва»;

- визнання неправомірним та скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.03.2018 № 66 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності» (щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва» від 20.03.2017 № КВ083170790026 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва» від 04.04.2017 № КВ143170940135).

Разом з позовом позивач подав заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду від 01.06.2021 (т.1 а.с.60).

Позовні вимог обґрунтовано тим, що відповідач приймаючи спірний наказ про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації щодо об`єкта, який вже побудовано і на який вже зареєстровано право власності, порушується принцип правової визначеності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2021 позивачу поновлено строк для звернення до суду з цим позовом та відкрито провадження у справі (т.1 а.с.66).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправною перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.12.2017 щодо об`єкта: «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 »; визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.03.2018 № 66 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності» (щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 » від 20.03.2017 № КВ083170790026 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 » від 04.04.2017 № КВ143170940135).

Приймаючі таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що декларація про початок виконання будівельних від 20.03.2017 № КВ 083170790026 діяла до завершення будівництва та втратила свою чинність після його завершення та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 04.04.2017 № КВ 143170940135 вичерпала свою дію після реєстрації за позивачем права власності на відповідний об`єкт, тому після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомого майна Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має право звернутися до суду з позовом на підставі частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України про знесення самочинного будівництва. Такий висновок суд першої інстанції зробив врахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16.

Крім того, приймаючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що строк проведення перевірки був порушений, через що вона є неправомірною, тому й спірний наказ також є таким, що підлягає скасуванню.

Також суд першої інстанції задовольняючи позов вказав на те, що суб`єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між суб`єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене ухваленням більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що замовником будівництва самовільно, без отримання відповідних документів, що дають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту, розробленого у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами, виконувались будівельні роботи із будівництва багатоповерхового будинку, через що відповідачем був винесений спірний наказ від 19.03.2018 року «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності».

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій вказано про правильність висновків суду першої інстанції та зазначено судову практику.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про її обґрунтованість з огляду на таке.

Обставини справи.

28.11.2017 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на підставі звернення Київської місцевої прокуратури № 1 від 20.11.2017 за № 43-3269 та направлення від 28.11.2017 здійснив позапланову перевірку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:79:364:0085) щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (т.1 а.с.102, 105).

Копія направлення була вручена одному із замовників будівництва - ОСОБА_4 , що підтверджується його особистим підписом від 01.12.2017 на зворотному аркуші вказаного направлення (т.1 а.с.105).

За результатами проведеної виїзної перевірки відповідачем було складено акт, приписи про зупинення будівельних робіт та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 11.12.2017 (т.1 а.с.106, 107, 108).

Згідно Припису від 11.12.2017 зафіксовано, що замовниками будівництва ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які самовільно без документів, що дають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту, розробленого у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами міста Києва, виконуються будівельні роботи із будівництва житлового будинку понад чотири поверхи (наразі збудовано сім поверхів) на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:79:364:0085), чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (т.1 а.с. 106).

Копія вказаного припису була отримана ОСОБА_4 , про що є відповідний підпис особи.

Припис про зупинення будівельних робіт від 11.12.2017 також був отриманий ОСОБА_4 під підпис, яким замовника було зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень, які слід усунути до 12.02.2018 та про виконання припису повідомити Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва у строк до 14.02.2018.

Позивач вказані приписи у судовому порядку не оскаржував.

Згідно інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.03.2018 на запит відповідача від 15.03.2018 (т.1 а.с. 129), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 не надавались (т.1 а.с.131).

19.03.2018 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва прийняв наказ № 66 «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-Ш категорії складності» через те, що відповідачем було встановлено, що в деклараціях від 20.03.2017 № КВ 083170790026 та від 04.04.2017 № КВ 143170940135 замовником були внесені недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації на об`єкт «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 », що є порушення ч. 10 ст. 39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідач листом від 21.03.2018 повідомив позивача, що підтверджено листом, яке за закінчення строку зберігання «Укрпошти» повернулось без вручення (т.1 а.с.133, 134).

Крім того, відповідач листами від 11.04.2018 та 11.01.2019 проінформував органи поліції з приводу виявленого правопорушення, яке було підставою для реєстрації в ЄРДР від 23.06.2017 (т.1 а.с.135, 138)

29.03.2021 адвокат Ширяєв Д.О. звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо отримання копії спірного наказу та інших документів, які стали підставою для прийняття його (т.1 а.с. 58), на що отримав запитувані документи.

Вищевказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про архітектурну діяльність" (надалі - Закон № 687) визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Статтею 10 Закону № 687 передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон №3038 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 6 Закону № 3038 визначені органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (частина 1 статті 6 Закону № 3038).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону № 3038 виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад належать до органів державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно підпунктів 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (пункт 7 Порядку 553).

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки визначені частиною третьою статті 41 Закону №3038-VI, положення якої також кореспондуються з пунктом 11 Порядку №553, зокрема, передбачено право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Закон України "Про архітектурну діяльність" (надалі Закон № 687) визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Стаття 11 Закону № 687 та пункт 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.07.2007 №903 (Порядок №903), визначають механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств).

Згідно пункту 2 Порядку №903 авторський нагляд здійснюється архітектором -автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відповідно до пункту 5 Порядку №903 результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Представник групи авторського нагляду під час відвідування об`єкта архітектури вносить в обидва примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника.

Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (надалі - Закон № 208) встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 2 Закону № 208 встановлена відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Так, згідно ч.1 цієї статті суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до підпунктів 4.3, 4.6; 4.7, 4.8 пункту 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (зі змінами), Департамент, зокрема: надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків); у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності) на території міста Києва, з 12.10.2016.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (далі - Порядок №461, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 3 Порядку №461, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Пунктом 16 Порядку №461 визначено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до пункту 17 Порядку №461, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві два примірники декларації до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю: щодо об`єктів, які належать до I-III категорії складності (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Частина восьма статті 36 Закону № 3038-VI передбачає, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Частиною десятою статті 39 цього Закону визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що при здійсненні реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю спрямовані на перевірку повноти даних, зазначених у таких деклараціях. При цьому, відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у вказаних деклараціях несе саме замовник.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 20.03.2017 № КВ 083170790026 та в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 04.04.2017 № КВ 143170940135 вказав недостовірні дані в частині розроблення та затвердження проектної документації на об`єкт «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 », проте як позивач містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 не отримував.

Вказана обставина підтверджена належними та допустимими доказами, зокрема листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.03.2018 на запит відповідача від 15.03.2018 (т.1 а.с.131).

При цьому позивач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не подав докази того, що в декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.03.2017 № КВ 083170790026 та в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 04.04.2017 № КВ 143170940135 ним вказувалась достовірна інформація, а саме про наявність затвердженої проектної документації на об`єкт будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Отже, відповідачем під час перевірки було виявлено факт самочинного будівництва об`єкта.

Вказана обставина залишилась поза уваги суду першої інстанції.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт чи у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, здійснюється лише протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Проте, як було встановлено, підставою для проведення перевірки було звернення Київської місцевої прокуратури № 1 від 20.11.2017 за № 43-3269 про самочинне будівництво, а не подача позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт чи декларації про готовність до експлуатації, перевірка інформації в яких дійсно обмежена строком у три місяця як то зазначено у пункті 7 Порядку № 553.

Таким чином, у відповідача були у наявності законні підстави для проведення позапланової перевірки на факт самочинного будівництва і звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (пункт 7 Порядку 553).

Отже, всі доводи позивача ґрунтуються на тому, що перевірка проводилась з порушенням порядку її проведення, через що й суд першої інстанції з цим погодився, проте, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки позапланова перевірка проводилась з дотриманням чинного на той час законодавства, і колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.12.2017 щодо об`єкта: «Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 ».

Крім того, приймаючі рішення, суд першої інстанції виходив з того, що декларація про початок виконання будівельних робіт від 20.03.2017 № КВ 083170790026 діяла до завершення будівництва та втратила свою чинність після його завершення та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 04.04.2017 № КВ 143170940135 вичерпала свою дію після реєстрації за позивачем права власності на відповідний об`єкт, тому після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомого майна Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) має право звернутися до суду з позовом на підставі частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України про знесення самочинного будівництва.

Такий висновок суд першої інстанції зробив врахувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16.

З цього приводу колегія суддів наголошує, що приймає до увагу останню практику Верховного Суду (у часі більш пізнішу), яка наголошує, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю (№№ 826/6660/16, 640/18400/18) .

Таким чином, основною рисою цього спору є виявлення відповідачем самочинного будівництва - житлового будинку, тому й підлягає застосуванню правові позиції Верховного Суду висловлені у справі №№ 826/6660/16.

Враховуючи вищенаведені, колегія суддів дійшла висновки, що доводи апелянта заслуговують на увагу, а апеляційна скарга задоволенню, оскільки в ході слухання справи було встановлено з боку позивача (замовників) дії по внесенню у декларації недостовірної інформації, а саме взагалі відсутність будь якої документації по розробці проекту будівництва, про затвердження проектної документації на об`єкт будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 , що також може вважатися як дії спрямовані в тому числі на загрозу життю і здоров`ю людей, які мешкають у вказаному житловому будинку.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина 2 цієї ж статті встановлює, що у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті ці рішення чи вчинені такі дії з дотримання відповідних засад.

Тому, керуючись вищенаведеними нормами закону та ч.1 ст.6 КАС України, колегія суддів необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Статтею 317 КАС України визначені підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні рішення.

Повний текст постанови виготовлено 13.03.2023.

Керуючись статтями 242, 308, 309, 310, 313, 315, 317, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 р. - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель