Рішення

від 25.10.2022 по справі 640/33228/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

25 жовтня 2022 року справа №640/33228/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «СВС-ДНІПРО» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «СВС-ДНІПРО»)доГоловного управління ДПС у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області)про1) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2021 року №15197/1811; 2) зобов`язання відповідача прийняте нове податкове повідомлення-рішення зі штрафом у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу у розмірі 120 000,15 грн.В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з тим, що ПрАТ «СВС-ДНІПРО» сплатило податок на додану вартість в повному розмірі, але з частковою затримкою на 9 календарних днів, яка пов`язана з відсутністю достатніх коштів на поточному рахунку та скрутним фінансовим становищем підприємства, до якого призвели як карантинні обмеження так і економічно нестабільна ситуація на ринку, в тому числі й розрахунки замовників державного сектору.

Як зазначає позивач, в акті перевірки відповідач жодним чином не довів умисел ПрАТ «СВС-ДНІПРО» щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість, як того вимагає стаття 112 Податкового кодексу України, зокрема не надав доказів щодо того, що протягом 9 календарних днів (період затримки зі сплати податку) на рахунку платника податків були кошти, однак він умисно не хотів сплачувати податок на додану вартість.

На думку позивача, відповідач не довів будь-якими доказами, наявність обставин, які б свідчили про цілеспрямовані чи удавано створені позивачем умови або умисно вчиненні ним діяння, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.

За таких обставин позивач вважає, що він не може бути притягнутим до відповідальності за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання у вигляді призначення штрафу та наголошує, що вимушена затримка на 9 календарних днів сплати податку на додану вартість, пов`язана лише з відсутністю достатніх коштів на поточному рахунку підприємства, і як тільки кошти поступили на поточний рахунок, ПрАТ «СВС-ДНІПРО» відразу перерахувало до державного бюджету всю суму недоплати 2 400 003,00 грн.

Ухвалою від 23 листопада 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/33228/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив по незгоду з позовними вимогами з підстав, викладених в акті перевірки.

У відзиві відповідач вказав, що ПрАТ «СВС-ДНІПРО» подало декларацію з податку на додану вартість за лютий 2021 року (від 22 березня 2021 року реєстраційний №9057761545), в якій задеклароване узгоджене податкове зобов`язання у сумі 2 541 147,00 грн., граничний строк сплати 30 березня 2021 року, погашено за рахунок переплати 141 144,05 грн. та фактично сплачено 08 квітня 2021 року з порушенням строку на 9 календарних днів.

Як зазначає відповідач, ПрАТ «СВС-ДНІПРО» не скористалось своїм правом визначеним пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України на заперечення висновків контролюючого органу та доведення своєї позиції про відсутність умислу при несвоєчасній сплаті узгодженого зобов`язання, та не здійснив усіх залежних від нього дій на доведення своєї позиції підтвердженої документами та поясненнями.

У відповіді на відзив позивач знову акцентував увагу на мотивах позовної заяви та звертав увагу, що відповідно до норм податкового законодавства (статті 17 та 86 Податкового кодексу України) платник податків має право, а не зобов`язаний, надавати заперечення на акт перевірки та письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому правопорушенні. В той час, коли обов`язок доказування в діяннях платника податку умислу - покладено на контролюючий орган.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 19 липня 2021 року №15197/1811 за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання / порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні» з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з податку на додану вартість, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, на підставі статті 124 Податкового кодексу України, за затримку на 8 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 2 400 003,00 грн. ПрАТ «СВС-ДНІПРО» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25% у сумі 600 000,75 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від 22 червня 2021 року №9777/10-36-18-11/132807 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності ПрАТ «СВС-ДНІПРО» з податку на додану вартість за лютий 2021 року (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зафіксовано порушення 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 2 400 003,00 грн., з граничним строком сплати 30 березня 2021 року, фактично сплачено 08 квітня 2021 року, з порушенням строку на 9 календарних днів.

Крім того, в акті перевірки зроблено висновок про те, що позивач умисно не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання, що є підставою для застосування штрафу у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується такими мотивами.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлює, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як визначає пункт 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України передбачено, що діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.11 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на додану вартість зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

У свою чергу несвоєчасна сплата суми грошового зобов`язання є підставою для накладення штрафу, розмір якого залежить від кількості днів затримки та критеріїв вини і наміру платника.

Суд встановив, що ПрАТ «СВС-ДНІПРО» подало до відповідача декларацію з податку на додану вартість за лютий 2021 року (від 22 березня 2021 року реєстраційний №9057761545), в якій задекларувало податкове зобов`язання у розмірі 2 541 147,00 грн.; граничний строк сплати грошового зобов`язання 30 березня 2021 року; 30 березня 2021 року, частина грошового зобов`язання у розмірі 141 144,00 грн. сплачена 30 березня 2021 року.

Решту грошового зобов`язання у розмірі 2 400 003,00 грн. позивач сплатив 08 квітня 2021 року згідно з платіжним дорученням від 08 квітня 2021 року №363, тобто з порушенням строку на 9 календарних днів.

Вказане порушення позивач не заперечує, але спростовує наявність вини та умислу в несвоєчасній сплаті податку на додану вартість, і готовий сплатити штраф у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, ключовим питанням у межах спірних правовідносин є наявність або відсутність вини при несвоєчасній сплаті ПрАТ «СВС-ДНІПРО» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2 400 003,00 грн.

Так, згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пункт 109.3 статті 109 Податкового кодексу України встановлює, що у випадках, визначених, зокрема пунктом 124.2 статті 124 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Як встановлює пункт 112.7 статті 112 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Отже, саме контролюючий орган має довести обставини, що платник податків вчинив податкове правопорушення умисно, а саме, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог Податкового кодексу України, зокрема в частині своєчасної сплати грошових зобов`язань.

На думку відповідача, ПрАТ «СВС-ДНІПРО» умисно не сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2021 року, зазначаючи, що воно мало можливість виконати обов`язок зі своєчасної сплати податкових зобов`язань, зокрема у зв`язку із наявністю у Податковому кодексі України інформації про граничні строки подання податкової звітності; обізнаністю із обов`язком щодо сплати податкового зобов`язання; самостійним визначенням суми податкового зобов`язання та усвідомленням тобто про обов`язок їх сплати.

Відповідач уважає, що позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, діяв недобросовісно, затримуючи сплату узгоджених податкових зобов`язань на 9 днів при обізнаності платника податків із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, суд звертає увагу, що відповідач, на якого покладено тягар доказування, не надав будь-яких доказів на підтвердження обставин щодо умисної несвоєчасної сплати ПрАТ «СВС-ДНІПРО» узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2021 року у розмірі 2 400 003,00 грн.

Наприклад, відповідач не довів суду, що позивач мав можливість сплатити своєчасно до 30 березня 2021 року, але умисно не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2021 року у розмірі 2 400 003,00 грн., зокрема не надав відповідні відомості банку про наявність коштів на рахунках.

У свою чергу позивач зазначає, що в період з 21 березня 2021 року по 30 березня 2021 року ПрАТ «СВС-ДНІПРО», у міру своїх фінансових можливостей та з наявних грошових коштів на банківських рахунках сплатило до державного бюджету податки за лютий 2021 року, а саме: частину податку на додану вартість, прибутковий податок від заробітної плати робітників та службовців, військовий збір від заробітної плати робітників та службовців, плату за оренду землі, земельний податок, транспортний податок, податок на нерухоме майно.

Станом на 30 березня 2021 року недосплаченим лишилась сума податку на додану вартість у розмірі 2 400 003,00 грн. з тієї причини, що всі наявні на той час кошти позивач витратив на сплату вищезазначених податків. Як тільки кошти з`явились на рахунку позивача, а саме 08 квітня 2021 року, ПрАТ «СВС-ДНІПРО» відразу доплатило до державного бюджету податок на додану вартість у сумі 2 400 003,00 грн.

Як свідчать наявні у справі копії платіжних доручень із відмітками банку, 30 березня 2021 року ПрАТ «СВС-ДНІПРО» дійсно сплатило до бюджету податки та збори за лютий 2021 року, а саме: частину податку на додану вартість у розмірі 141 144,00 грн.; прибутковий податок від заробітної плати робітників та службовців у розмірі 192 498,33 грн.; військовий збір від заробітної плати робітників та службовців у розмірі 16 037,42 грн.; плату за оренду землі 22 675,29 грн.; земельний податок у розмірі 12 075,65 грн.; транспортний податок у розмірі 2 083,33 грн.; податок на нерухоме майно у розмірі 3 534,75 грн.

На думку суду, позивач вчиняв дії, спрямовані на виконання податкового обов`язку та сплачував до бюджету відповідні податки і збори, а відповідач не довів належними та допустимими доказами умисну несвоєчасну сплату податку на додану вартість в повному розмірі.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ПрАТ «СВС-ДНІПРО» мало можливість виконати обов`язок зі своєчасної сплати податкових зобов`язань, зокрема у зв`язку із обізнаністю про обов`язок своєчасної сплати самостійно визначеної суми податкового зобов`язання, оскільки невиконання податкового обов`язку саме по собі не є свідченням умисності та не підтверджує, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови з метою невиконання або неналежного виконання вимог Податкового кодексу України.

Безпідставними є також посилання відповідача на не вжиття позивачем достатніх заходів щодо своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань, зокрема щодо розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань, оскільки за правилами статті 100 Податкового кодексу України звернення до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань є правом, а не обов`язком платника податків.

Крім того, підставою для розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є конкретно визначені обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно наклав на ПрАТ «СВС-ДНІПРО» штраф на підставі пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого грошового зобов`язання.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 19 липня 2021 року №15197/1811 є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Проте, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняте нове податкове повідомлення-рішення зі штрафом у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу у розмірі 120 000,15 грн., оскільки накладення штрафу та прийняття податкового повідомлення-рішення є виключними повноваженнями контролюючого органу за результатами проведеної перевірки.

Тому прийняття нового податкового повідомлення-рішення за результатами тієї ж самої перевірки, яка вже реалізована, не відповідатиме вимогам Податкового кодексу України.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ «СВС-ДНІПРО» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача належить присудити сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «СВС-ДНІПРО» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19 липня 2021 року №15197/1811.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «СВС-ДНІПРО» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 000,01 грн. (дев`ять тисяч гривень одна копійка) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Приватне акціонерне товариство «СВС-ДНІПРО» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Шкільна, 4; ідентифікаційний код 00132807);

Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А; ідентифікаційний код 43141377).

Суддя В.А. Кузьменко