Постанова

від 22.02.2023 по справі 640/33228/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/33228/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «СВС-Дніпро» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «СВС-Дніпро» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2021 року № 15197/1811;

- зобов`язання відповідача прийняте нове податкове повідомлення-рішення зі штрафом у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу у розмірі 120000,15 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з тим, що ПрАТ «СВС-ДНІПРО» сплатило податок на додану вартість в повному розмірі, але з частковою затримкою на 9 календарних днів, яка пов`язана з відсутністю достатніх коштів на поточному рахунку та скрутним фінансовим становищем підприємства, до якого призвели як карантинні обмеження так і економічно нестабільна ситуація на ринку, в тому числі й розрахунки замовників державного сектору. При цьому, в акті перевірки відповідач не довів умисел ПрАТ «СВС-ДНІПРО» щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість, як того вимагає стаття 112 Податкового кодексу України, зокрема, не надав доказів щодо того, що протягом 9 календарних днів (період затримки зі сплати податку) на рахунку платника податків були кошти, однак, він умисно не сплачував податок на додану вартість, що прямо впливає на розмір штрафної санкції - 25% (умисна несплата) чи 5% (затримка до 30 днів).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19 липня 2021 року № 15197/1811.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні на 22.02.2023.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У апеляційній скарзі заявлено клопотання про заміну відповідача на його правонаступника, з ГУ ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797). Розглянувши дане клопотання, дослідивши його обґрунтування, з урахуванням норм ст. 52 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення, та заміни відповідача на його правонаступника, з ГУ ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 43141377) на ГУ ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 44096797)

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 19 липня 2021 року № 15197/1811, за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання/порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні» з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з податку на додану вартість, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, на підставі статті 124 Податкового кодексу України, за затримку на 8 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 2400003,00 грн. ПрАТ «СВС-ДНІПРО» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25% у сумі 600000,75 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від 22 червня 2021 року № 9777/10-36-18-11/132807 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності ПрАТ «СВС-ДНІПРО» з податку на додану вартість за лютий 2021 року. В акті перевірки зафіксовано порушення 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 2400003,00 грн., з граничним строком сплати 30 березня 2021 року, фактично сплачено 08 квітня 2021 року, з порушенням строку на 9 календарних днів. Крім того, в акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що позивач умисно не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання, що є підставою для застосування штрафу у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Вважаючи вказане повідомлення в частині накладення штрафу в розмірі 25% (умисна несплата грошового зобов`язання), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що несвоєчасна сплата суми грошового зобов`язання, є підставою для накладення штрафу, розмір якого залежить від кількості днів затримки та критеріїв вини і наміру платника. Відповідач не довів суду, що позивач мав можливість сплатити своєчасно до 30 березня 2021 року, але умисно не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2021 року, зокрема, не надав відповідні відомості банку про наявність коштів на рахунках.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, позивач не здійснив усіх залежних від нього дій на доведення своєї позиції підтвердженої документами та поясненнями, а обставина несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання є доведеною та не заперечується сторонами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно приписів пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При цьому, пункт 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, визначає, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Натомість, норми податкового законодавства також передбачають і іншу відповідальність платника податків за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, зокрема, за пунктом 124.2 статті 124 Податкового кодексу України, діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.11 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Тож, з наведеного слідує, що несвоєчасна сплата суми грошового зобов`язання, за ПК України, є підставою для накладення штрафу, розмір якого залежить від кількості днів затримки та критеріїв вини і наміру платника, проте, у даному випадку, податковим органом було застосовано до позивача штраф не у розмірі 5%, а 25% суми грошового зобов`язання, що невчасно сплачене, тому, як правильно акцентував суд першої інстанції, ключовим питанням у межах спірних правовідносин є наявність або відсутність вини при несвоєчасній сплаті ПрАТ «СВС-ДНІПРО» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2400003,00 грн.

ПрАТ «СВС-ДНІПРО» подало до відповідача декларацію з податку на додану вартість за лютий 2021 року (від 22 березня 2021 року реєстраційний №9057761545), в якій задекларувало податкове зобов`язання у розмірі 2 541 147,00 грн.; граничний строк сплати грошового зобов`язання 30 березня 2021 року; 30 березня 2021 року, частина грошового зобов`язання у розмірі 141144,00 грн. сплачена 30 березня 2021 року, та решту грошового зобов`язання у розмірі 2400003,00 грн. позивач сплатив 08 квітня 2021 року згідно з платіжним дорученням від 08 квітня 2021 року № 363, тобто із порушенням строку на 9 календарних днів, при цьому, сам позивач не заперечує наявності самого порушення, спростовує лише наявність вини та умислу в несвоєчасній сплаті податку на додану вартість.

За пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пункт 109.3 статті 109 Податкового кодексу України, встановлює, що у випадках, визначених, зокрема пунктом 124.2 статті 124 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

На переконання колегії суддів, є цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що саме контролюючий орган має довести обставини, що платник податків вчинив податкове правопорушення умисно та цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог Податкового кодексу України в частині своєчасної сплати грошових зобов`язань, водночас, за даних обставин, відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження обставин щодо умисної несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання, не перевіривши та не довівши, що позивач мав можливість сплатити своєчасно, але умисно не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, за даних обставин, відповідач безпідставно наклав на ПрАТ «СВС-ДНІПРО» штраф на підставі пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України саме у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого грошового зобов`язання, тому, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 19 липня 2021 року № 15197/1811, є протиправним і підлягає скасуванню, а визнання позивачем штрафу у розмірі 5%, не створює наслідків правомірності оскаржуваного рішення в цій частині, позаяк, прийняття податкового повідомлення-рішення, є виключними повноваженнями контролюючого органу за результатами проведеної перевірки та лежить у площині дискреційних повноважень саме податкового органу, а не суду.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Позовні вимоги правомірно були задоволені судом першої інстанції з підстав, досліджених та проаналізованих вище, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко