Ухвала

від 25.10.2022 по справі 640/11644/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11644/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

25 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідач Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року у справі за позовом Адвокатського бюро «Ширинос та Фулбрайт» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві рішення про виключення із реєстру платників єдиного податку Адвокатського бюро «Ширинос та Фулбрайт» від 06 червня 2019 року №483/26-15-12-02-20.

- зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві відновити реєстрацію Адвокатського бюро «Ширинос та Фулбрайт» платником єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 вперше подану ГУ ДПС у м. Києві у серпні 2022 року апеляційну скаргу повернуто Апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про процесуальне правонаступництво ГУ ДФС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» випливає, що територіальні органи Державної податкової служби є правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Згідно додатку 2 до вказаної постанови Головне управління ДФС у м. Києві реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення Головного управління ДПС у м. Києві здійснено 30.07.2019.

У свою чергу, зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 випливає, що Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) прийнято рішення ліквідувати.

Згідно абзаців 3-4 пункту 2 указаної постанови встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Головне управління ДПС у м. Києві, яке згідно п. 1 затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 №643 положення є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).

При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України здійснено 30.09.2020.

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе задовольнити клопотання ГУ ДПС у м. Києві та допустити заміну ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Крім того, Апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду у цій справі прийнято 16.05.2022. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 15.06.2022. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 20.10.2022, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Апелянт зазначив, що причиною пропуску процесуального строку є неможливість сплати судового збору, наголошуючи на тому, що вперше апеляційну скаргу було подано вчасно, її повернення не є перешкодою для подання апеляційної скарги вдруге, а контролюючий орган має конституційне право на апеляційне оскарження судового рішення. Окремо звертає увагу, що в умовах воєнного стану рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з дотриманням процесуальних строків.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДПС у м. Києві апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2022 у зв`язку несплатою судового збору. Указаним судовим рішенням було надано десятиденний строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 26.09.2022 повернув ГУ ДПС у м. Києві вперше подану останнім апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні поданого клопотання про продовження строку для усунення недоліків. Тобто, Відповідач мав достатній визначений законодавством строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №820/4420/18.

У постанові від 21.11.2019 у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10.09.2020 у справі № 815/6482/15.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 10.06.2021 у справі №320/2061/20.

Відтак, на переконання суду, додане до апеляційної скарги платіжне доручення від 04.10.2022 №2661 про сплату судового збору не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 20.10.2022, тобто майже через місяць з моменту постановлення ухвали від 26.09.2022 про повернення вперше поданої апеляційної скарги та більш ніж через чотири місяці з моменту прийняття оскаржуваного судового рішення. При цьому будь-яких доказів, що підтверджує вчинення Апелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду до 04.10.2022, матеріали справи не містять, як і не надано останнім доказів неможливості невідкладного подання апеляційної скарги одразу після сплати судового збору 06.10.2022.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Посилання Апелянта на те, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків судом у розрізі спірних правовідносин оцінюється критично, оскільки, по-перше, активні бойові дії довкола міста Києва припилися на початку квітня 2022 року, а саме по собі введення в Україні воєнного стану з огляду на приписи ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути самостійною і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що Апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ДПС у м. Києві строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення із наданням документального підтвердження дати отримання копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 про повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також надання доказів на підтвердження вчинення дій, спрямованих на сплату судового збору у період до 04.10.2022, і наведення пояснень неможливості подання апеляційної скарги невідкладно після забезпечення сплати судового збору 06.10.2022.

Керуючись ст. ст. 52, 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про процесуальне правонаступництво - задовольнити.

Допустити заміну Головного управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року у справі за позовом Адвокатського бюро «Ширинос та Фулбрайт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення, які вважає поважними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає, крім ухвали в частині заміни сторони правонаступником.

Касаційна скарга на ухвалу в частині заміни сторони у справі подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль