Рішення

від 24.10.2022 по справі 926/1779/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

24 жовтня 2022 року Справа № 926/1779/22

За позовом Приватного підприємства Пантеон-А

до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства

про стягнення 381143,10 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Меленко О.С.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Пантеон-А звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до відповідача Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства про стягнення 216563,21 грн, з яких: інфляційні нарахування у сумі 91697,73 грн, три проценти річних у сумі 17229,68 грн та пеня у сумі 107635,80 грн.

20 липня 2022 року Приватне підприємство Пантеон-А звернулось до суду із заявою (вх. №2718), в якій просило суд збільшити розмір позовних вимог та стягнути відповідача борг в розмірі 359678,18 грн, з яких: інфляційні нарахування у сумі 157598,82 грн, три проценти річних у сумі 22899,60 грн та пеня у сумі 179179,76 грн за період з 20 липня 2021 року по 19 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 20 липня 2022 року задоволено заяву про збільшення позовних вимог Приватного підприємства Пантеон-А (вх. №2718 від 20 липня 2022 року); постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Також, 08 серпня 2022 року Приватне підприємство Пантеон-А звернулось до суду із заявою (вх. №2919) про збільшення позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 381143,10 грн, з яких: інфляційні нарахування у сумі 157598,82 грн, три проценти річних у сумі 24113,65 грн та пеня у сумі 199430,63 грн за період з 20 липня 2021 року по 08 серпня 2022 року.

Ухвалою суду від 08 серпня 2022 року задоволено заяву Приватного підприємства Пантеон-А про збільшення позовних вимог (вх. №2919 від 08 серпня 2022 року); постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05 жовтня 2022 року ухвалено: позовні вимоги Приватного підприємства Пантеон-А (58001, м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, 30, код 33336783) до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58029, м. Чернівці, вул. Кошового Олега, 41 А, код 03357562) про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 157598,82 грн, трьох процентів річних у сумі 24113,65 грн та пені у сумі 199430,63 грн - задовольнити частково; стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58029, м. Чернівці, вул. Кошового Олега, 41 А, код 03357562) на користь Приватного підприємства Пантеон-А (58001, м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, 30, код 33336783) інфляційні нарахування в сумі 157598,82 грн, три проценти річних у сумі 24113,65 грн та судовий збір в сумі 2725,69 грн; відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Пантеон-А (58001, м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, 30, код 33336783) до Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58029, м. Чернівці, вул. Кошового Олега, 41 А, код 03357562) про стягнення пені у сумі 199430,63 грн.

10 жовтня 2022 року представник Приватного підприємства Пантеон-А подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 24120,00 грн.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2022 року постановлено призначити розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу (правову) допомогу у судовому засіданні на 20 жовтня 2022 року.

19 жовтня 2022 року представник позивача подав до суду заяву (вх. №3882) про розгляд справи за відсутності сторони. Крім цього, останній повідомляє суд про те, що заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат підтримує в повному обсязі.

20 жовтня 2022 року представник відповідача подала до суду заперечення (вх. №3903) щодо задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат. З яких вбачається, що відповідач не погоджується із пред`явленою позивачем сумою судових витрат до стягнення і вважає, що подана заява не підлягає до задоволенню.

На думку відповідача, послуга «вивчення документів та консультації клієнта з предмету договору» не може бути окремою послугою, оскільки остання охоплюється діями адвоката, що вчинялись при «підготовці позовної заяви».

Далі відповідач стверджує, що у зв`язку із частковим задоволення позовних вимог і відмовою у частині, яка складає більшу частину в грошовому виразі, ніж задоволено позов, то підстав для відшкодування судових витрат між сторонами немає.

З огляду на викладене у запереченнях відповідач просить суд відмовити у задоволені заяви про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

В судовому засіданні 20 жовтня 2022 року оголошено перерву до 24 жовтня 2022 року про що зазначено у протоколі судового засідання.

24 жовтня 2022 року представник позивача подав до суду заяву (вх. №3934) про розгляд справи за відсутності такого учасника у справі.

Сторони явку своїх представників в судове засідання 24 жовтня 2022 року не забезпечили, однак заявник подав клопотання про розгляд заяви без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про розгляд заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу (правову) допомогу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Статтею 16 Господарського кодексу України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, яка здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, що застосовується як джерело права (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України) у питанні щодо того, чи вимагає стаття 6 Конвенції забезпечення юридичного представництва особи, що є стороною по справі, орієнтує національні суди на необхідності врахування специфічних обставин кожної конкретної справи та з`ясування того, чи відсутність правової допомоги позбавить заявника права на справедливий суд (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26; McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), § 48; Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61). McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), § 51).

У розвиток наведеного розуміння статті 6 Конвенції суд виходить з того, що надання правової допомоги залежить також і від інших факторів, серед яких: важливість того, що є предметом спору для заявника; складність відповідного закону чи процесу; можливість заявника ефективно представляти себе у суді без адвоката; існування обов`язкової вимоги мати представника у суді (Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61); (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26); (McVicar v. the United Kingdom (Мак-Вікар проти Сполученого Королівства), §§ 48-62; Steel and Morris v. the United Kingdom (Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства), § 61; P., C. and S. v. the United Kingdom (P., C. та S. проти Сполученого Королівства), § 100); (Airey v. Ireland (Ейрі проти Ірландії), § 26); Gnahorй v. France (Ньяоре проти Франції), § 41).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до практики суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 40 рішення суду ЄСПЛ від 01 лютого 2018 року у справі "Радченко проти України").

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 244 Господарського кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до статті 123 Господарського кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті16 Господарського процесуального кодексу України).

Відносини адвоката та клієнта врегульовує договір про надання правової допомоги - домовленість, умови якого визначають зміст очікуваних від адвоката послуг, їх вартість, порядок оплати тощо (пункт 4 частина 1 стаття 1 Закону України від 05 липня 2012 року Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон).

Згідно з частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 означеного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статті 30 означеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим, процесуальні норми кожного із кодексів (ГПК, ЦПК, КАС) України визначають критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру відшкодування стороні понесених нею витрат на правничу допомогу за наслідками судового вирішення спору.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Правило частини 1 статті 124 та частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасника справи у першій заяві по суті спору (позовна заява та відзив на позов) подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас згідно частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, попередній розрахунок розміру судових витрат, в тому числі, на професійну правничу допомогу, не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем було зазначено, що судові витрати на правничу допомогу будуть становити 8000,00 грн.

В подальшому, 10 жовтня 2022 року представник позивача звернувся до суду з відповідною заявою щодо вирішення питання розподілу витрат, понесених позивачем, пов`язаних з розглядом справи, до якого останній долучив акт виконаних робіт на суму 24120,00 грн.

Конструкція та послідовність викладення процесуальних норм статті 126 Господарського процесуального кодексу України зокрема, частини 4, орієнтує учасника справи на те, що у першій заяві по суті спору при визначенні попереднього (орієнтовного) розміру витрат на оплату послуг адвоката, які сторона спору понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, слід враховувати його співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає можливий процесуальний наслідок для учасника справи, який недотримався вимог частини 4 цієї статті Кодексу: суд вправі зменшити розмір його витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Так, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19.

Ці правові висновки також було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19.

Так, у разі відсутності клопотання про зменшення витрат, поданого відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд не позбавлений можливості у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України відмовити у розподілі певних витрат, вказавши які саме не підлягають відшкодуванню повністю або частково, із наведенням мотивації такого рішення та правових підстав.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації та дотримання критерії, передбачених частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Означене узгоджується із правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі № 925/1316/18.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що заява представника Приватного підприємства Пантеон-А (вх. №3743 від 10 жовтня 2022 року) про стягнення витрат на правничу допомогу подана з дотриманням вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статі 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом насамперед згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.

13 січня 2021 року між Приватним підприємством Пантеон-А (далі клієнт) в особі директора Палійчука О.І., що діє на підставі статуту з однієї сторони та адвокатом Івановим Сергієм Вікторовичем (далі адвокат), який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 30 жовтня 2020 року серія ЧЦ №254 укладено (далі договір), відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок надати клієнту консультаційні послуги у сфері правознавства та представляти інтереси клієнта. Послуги адвоката надаються клієнту за винагороду визначену у відповідності до актів виконаних робіт.

Як свідчать матеріали заяви, в подальшому сторони уклали додаткову угоду № 1 від 31 грудня 2021 року до договору про надання правової допомоги №13/01/21 від 13 січня 2021 року, в якій дійшли згоди викласти пункт 2 Договору у наступній редакції: Розрахунок вартості за послуги з надання юридичної допомоги, які надаються адвокатом становлять 40 (сорок) відсотків розміру місячної мінімальної заробітної плати на дату надання послуг за 1 (одну) годину роботи адвоката. Послуги адвоката надаються клієнту за винагороду у відповідності до актів виконаних робіт».

Крім цього, сторони дійшли згоди викласти пункт 7 Договору в наступній редакції: «Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2022 року».

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

На підтвердження факту понесення вказаних витрат позивачем до матеріалів справи додані такі документи:

- договір про надання правової допомоги №13/01/21 від 13 січня 2021 року, укладеного адвокатом Івановим Сергієм Вікторовичем та Приватним підприємством Пантеон-А;

- додаткова угода № 1 від 31 грудня 2021 року до договору про надання правової допомоги №13/01/21 від 13 січня 2021 року;

- акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №13/01/21 від 13 січня 2021 року (справа №926/1779/22 Господарський суд Чернівецької області) від 05 жовтня 2022 року на суму 24120,00 грн;

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 30 жовтня 2020 року серія ЧЦ №254;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 10 листопада 2022 року №1033222 серія СЕ.

Як вбачається із акту виконаних робіт, представник виконав роботи на загальну суму 24120,00 грн, яка складається із:

- вивчення документів та консультація клієнта з предмету позову 09.05.2022 року 4020,00 грн (1 год. 30 хв. витраченого часу);

- підготовка позовної заяви 10.05.2022 року 2680,00 грн (1 год. витраченого часу);

- участь в судовому засіданні 06.06.2022 року 1340,00 грн (30 хв. витраченого часу);

- підготовка та долучення документів до матеріалів справи 20.06.2022 року 1340,00 грн (30 хв. витраченого часу);

- участь в судовому засіданні 20.06.2022 року 1340,00 грн (30 хв. витраченого часу);

- участь в судовому засіданні 06.07.2022 року 1340,00 грн (30 хв. витраченого часу);

- підготовка заяви про збільшення позовних вимог 19.07.2022 року - 2680,00 грн (1 год. витраченого часу);

- участь в судовому засіданні 20.07.2022 року 1340,00 грн (30 хв. витраченого часу);

- підготовка заяви про збільшення позовних вимог 08.08.2022 року - 2680,00 грн (1 год. витраченого часу);

- участь в судовому засіданні 08.08.2022 року 1340,00 грн (30 хв. витраченого часу);

- участь в судовому засіданні 07.08.2022 року 1340,00 грн (30 хв. витраченого часу);

- участь в судовому засіданні 07.09.2022 року 1340,00 грн (30 хв. витраченого часу);

- участь в судовому засіданні 05.10.2022 року 1340,00 грн (30 хв. витраченого часу);

Загалом адвокатом було витрачено 9 год., розмір наданих послуг становить 24120,00 грн.

Дослідивши надані докази, судом встановлено, що позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога, що підтверджується здійсненням представництва позивача у судових засіданнях у справі, а також наявними в матеріалах позовної заяви, поданих заяв про збільшення позовних вимог та іншими процесуальними документами поданими в інтересах позивача.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Щодо заперечення відповідача, що витрати, заявлені позивачем в пункті 1 таблиці акту виконаних робіт «вивчення документів та консультації клієнта з предмету договору» не може бути окремою послугою, оскільки остання охоплюється діями адвоката, що вчинялись при «підготовці позовної заяви».

Суд, враховуючи правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 922/2321/20 дійшов висновку, що зазначення окремо у акті виконаних робіт від 05 жовтня 2022 року таких послуг як: «вивчення документів та консультації клієнта з предмету договору» та «підготовка позовної заяви» охоплюються послугою зі здійснення підготовки позовної заяви.

Підготовка написання позовної заяви обсягом 4 сторінки, на який адвокатом було потрачено 2 год. 30 хв., що пропорційна сумі у 6700,00 грн, не є співмірним зі складністю справи, з огляду на те, що доводи позову містять здебільшого цитування норм законодавства, що регулює питання нарахування штрафних санкцій. В той же час, адвокатом було здійснено розрахунок штрафних санкцій за кожною видатковою накладною, що приймається судом до уваги при розгляді заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

З огляду на наявну практику вищих інстанцій, предмету позову, складністю справи та наявністю рішення Господарського суду Чернівецької області від 29 березня 2022 року у справі №926/4567/21, яким задоволено позовні вимоги Приватного підприємства Пантеон-А до Чернівецького міського підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства про стягнення основного боргу 994078,72 грн за поставлений на підставі договору купівлі-продажу №104/21 від 22 березня 2021 року товар в період з 23 березня 2021 року по 24 квітня 2021 року, усі вказані складові вказують на завищену ціну наданих послуг і часу витраченого адвокатом на такий вид виконаної роботи як підготовка позовної заяви по справі №926/1779/22, а саме тривалістю в 2,5 години за встановленою вартістю 6700,00 грн.

З урахуванням поданого заперечення, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та доводів сторін суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір витрат за «вивчення документів та консультації клієнта з предмету договору» та «підготовка позовної заяви» та стягнути з відповідача на користь позивача 1 год. 30 хв. витраченого часу адвоката за встановленою додатковою угодою №1 від 31 грудня 2021 року вартістю (ставка/ година 2680,00 грн) в розмірі 4020,00 грн.

Щодо нарахованої вартості наданих послуг професійної правничої допомоги за підготовку заяви про збільшення позовних вимог від 19 липня 2022 року та підготовку заяви про збільшення позовних вимог від 08 серпня 2022 року.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду викладені у додатковій постанові від 10 серпня 2022 року у справі № 904/7485/21 суд зазначає, що позиція позивача не змінювалась, а заяви аргументовані подібними, а навіть і ідентичними доводами, що були викладені позивачем, а також з огляду на те, що представник позивача здійснював лише перерозрахунок штрафних санкцій, то час заявлений позивачем і вказаний у акті виконаних робіт від 05 жовтня 2022 року, а саме у розмірі 5360,00 грн за 2 год. не відповідає критерію розумної необхідності. Суд вважає, що на підготовку заяв про збільшення позовних вимог виправданим є час надання послуги у 1 год. за встановленою додатковою угодою №1 від 31 грудня 2021 року вартістю (ставка/ година 2680,00 грн) в розмірі 2680,00 грн.

Щодо нарахованої вартості наданих послуг професійної правничої допомоги за участь в судових засіданнях 06.06.2022 року, 20.06.2022 року, 06.07.2022 року, 20.07.2022 року, 08.08.2022 року, 17.08.2022, 07.09.2022 року та 05.10.2022 року.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Таким чином, прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

Означене узгоджується із правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7589/19.

Як вбачається з протоколів судових засідання, а саме:

- від 06 червня 2022 року, судове засідання тривало близько 00 год 07 хв., а саме: з 12 год 36 хв. по 12 год. 42 хв. При цьому, судове засідання було призначено ухвалою суду від 18 травня 2022 року на 12:30.

- від 20 червня 2022 року, судове засідання тривало близько 00 год 05 хв., а саме: з 10 год 09 хв. по 10 год. 14 хв. При цьому, судове засідання було призначено ухвалою суду від 06 червня 2022 року на 10:00.

- від 06 липня 2022 року, судове засідання тривало близько 00 год 07 хв., а саме: з 10 год 12 хв. по 10 год. 19 хв. При цьому, судове засідання було призначено ухвалою суду від 20 червня 2022 року на 10:00.

- від 20 липня 2022 року, судове засідання тривало близько 00 год 09 хв., а саме: з 10 год 34 хв. по 10 год. 43 хв. При цьому, судове засідання було призначено ухвалою суду від 06 липня 2022 року на 10:30.

- від 08 серпня 2022 року, судове засідання тривало близько 00 год 08 хв., а саме: з 10 год 40 хв. по 10 год. 48 хв. При цьому, судове засідання було призначено ухвалою суду від 20 липня 2022 року на 10:30.

- від 17 серпня 2022 року, судове засідання тривало близько 00 год 13 хв., а саме: з 10 год 37 хв. по 10 год. 50 хв. При цьому, судове засідання було призначено ухвалою суду від 08 серпня 2022 року на 10:30.

- від 07 вересня 2022 року, судове засідання тривало близько 00 год 40 хв., а саме: з 12 год 09 хв. по 12 год. 49 хв. При цьому, в судовому засіданні 17 серпня 2022 року було оголошено перерву до 07 вересня 2022 року о 10:30.

- від 05 жовтня 2022 року, судове засідання в загальному тривало близько 00 год 08 хв., а саме: з 10 год 04 хв. по 10 год. 11 хв. і після виходу судді з народчої з 10 год. 46 по 10 год. 47 хв. При цьому, судове засідання було призначено ухвалою суду від 27 вересня 2022 року на 10:00.

Заявлений позивачем час та сума витрат адвоката на участь в судових засіданнях становить 4 год. у розмірі 10720,00 грн.

Проте, суд з огляду на вищевикладене, враховуючи: потрачений адвокатом час на участь у судовому засіданні в Господарському суді Чернівецької області; час витрачений адвокатом на прибуття на судове засідання; час очікування судових засідань, встановлену судом тривалість судових засідань у справі № 926/1779/22, що підтверджується протоколами судових засідань, у зв`язку із тим, що означені часові проміжки є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката, заявлені вимоги про відшкодування, зокрема, 10720,00 грн за 04 год. 00 хв. (240 хв.) за участь у судових засіданнях не є підтвердженими. Суд вважає, що належним є зарахування фактичного витраченого часу адвоката на участь в судових засіданнях з врахуванням часу очікування у 2 год. 40 хв. (160 хв.) за встановленою додатковою угодою №1 від 31 грудня 2021 року вартістю (ставка/ година 2680,00 грн) в розмірі 7147,00 грн.

Щодо нарахованої вартості наданих послуг професійної правничої допомоги за підготовку та долучення документів до матеріалів справи у розмірі 1340,00 за витрачені 00 год. 30 хв., то суд дослідивши матеріали справи дійшов висновок про те, що вони підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають до задоволення.

З огляду на ступінь складності справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, суд вважає, що розмір заявлених Приватним підприємством Пантеон-А витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 24120,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 904/7334/21, від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, беручи до уваги ступінь складності справи, характер та обсяг наданих адвокатом позивача послуг, написання та подання письмових заяв про збільшення позовних вимог; участь у судових засіданнях, враховуючи подане відповідачем заперечення відносно поданої заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 15187,00 грн (4020,00 + 2680,00 +1340,00 +7147,00).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що за результатами розгляду справи рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05 жовтня 2022 року ухвалено позовні вимоги задовольнити частково, то судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог за позовом на підставі пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України за формулою: 184438,16 грн х 15187,00 грн : 381143,10 грн = 7349,11 грн.

Враховуючи викладене, дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатами правової позиції правовим висновкам судів, відображеним у рішеннях в даній справі, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, а також фінансового стану обох сторін, господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 7349,11 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статями 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Приватного підприємства Пантеон-А (вх. №3743 від 10 жовтня 2022 року) про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58029, м. Чернівці, вул. Кошового Олега, 41 А, код 03357562) на користь Приватного підприємства Пантеон-А (58001, м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, 30, код 33336783) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7349,11 грн.

3. В іншій частині заяви представника Колективного проектно-кошторисного бюро побуту (вх. №3743 від 10 жовтня 2022 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Повне судове додаткове рішення складено згідно з вимогами статті 238, 240 Господарського процесуального кодексу України та підписано 25 жовтня 2022 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок