Постанова

від 14.09.2022 по справі 754/112/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 року

справа № 754/112/22

провадження № 22-ц/824/6050/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,

при секретарі: Лободі Д.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ «ЛЮЛІ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Таран Н.Г., у справі за заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ЛЮЛІ», про встановлення факту трудових відносин,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року у відкритті провадження відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що до суду подано саме позовну заяву про встановлення факту трудових відносин ОСОБА_1 та ТОВ «Люлі», стягнення з останнього заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, а не заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, як зазначено судом першої інстанції.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкриті провадження суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, з якої вбачається спір про право.

Колегія суддів із таким висновком суду не погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ч. 4 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За змістом наведеної норми, якщо встановлення юридичного факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, цивільно-процесуальним законодавством передбачено розгляд вимоги про встановлення факту у порядку позовного, а не окремого провадження одночасно з вирішенням спору про право, оскільки не встановивши факт, особа позбавлена можливості довести наявність у неї права, за захистом якого вона звернулась до суду.

Таким чином, в порядку позовного провадження можуть встановлюватися юридичні факти лише за умови, що від встановлення їх наявності або відсутності у подальшому залежить можливість вирішення спору про суб`єктивне право. У випадку, якщо встановлення наявності чи відсутності юридичного факту ніяким чином не впливає на захист права, яке визначено як об`єкт захисту, суд не має права встановлювати юридичний факт у порядку позовного провадження (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року, у справі № 161/3933/18).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про встановлення факту трудових відносин, в якій просила встановити факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Люлі», а також стягнути з останнього на свою корить заборгованість по заробітній платі та моральну шкоду.

Разом із тим, суд помилково прийняв подану позову заяву як заяву про встановлення юридичного факту, що розглядається в порядку окремого провадження, та відмовив у відкритті провадження на підставі п. 4 ст. 315 ЦПК України.

Враховуючи, що позивач звернулась із вимогою щодо встановлення юридичного факту наявності трудових відносин позивача з ТОВ «Люлі», який пов`язаний з подальшим вирішенням спору про право, зокрема стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, відтак встановлення юридичного факту підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Таким чином, ухвала суду від 13 січня 2021 року вирішена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач

Судді