Рішення

від 24.10.2022 по справі 127/14174/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/14174/22

Провадження № 2/127/1784/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24.10.2022 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Він Євро» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Він-Євро» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів. Позов мотивовано тим, що відповідно до платіжного доручення № 12 від 12 травня 2021 року, ТОВ «ВІН - ЄВРО», перерахувало грошові кошти у сумі 50000,00 гривень поворотної фінансової допомоги ОСОБА_1 . При перевірці фінансових рахунків та фінансової діяльності товариства у 2022 році, власником ТОВ «ВІН - ЄВРО» виявлено факт виведення грошових коштів з банківського рахунку товариства у сумі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень поворотної фінансової допомоги, ОСОБА_1 . Як вбачається із платіжного доручення № 12 від 12 травня 2021 року, зазначено призначення платежу: поворотна фінансова допомога згідно договору №4 від 11.05.2021року. Позивач, звертає увагусуду, що ніяких договорів поворотної фінансової допомоги 11.05.2021 року з Відповідачем, не укладало, будь-яких цивільно-правових та господарських відносин із Відповідачем Позивач - не мав. Позивач не одноразово при особистих зустрічах з Відповідачем, намагався вирішити даний спір мирним шляхом, однак прохання, щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн, були проігноровані. 09 травня 2022 року, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про повернення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 50 000 грн. Однак, вищезазначена вимога від 02.05.2022 року, повернулась без відповідного реагування - за закінченням терміну зберігання. Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ЄВРО», безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 59713,01грн, з них: 50000,00(сумаборгу), три проценти річних від простроченої суми в розмірі - 1500,00грн. та інфляційні збитки в розмірі 8 213,01 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2022року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просив задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників судового процесу, постановивши по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 12 від 12 травня 2021 року, ТОВ «ВІН - ЄВРО», перерахувало грошові кошти у сумі 50000,00 гривень поворотної фінансової допомоги ОСОБА_1 .

При перевірці фінансових рахунків та фінансової діяльності товариства у 2022 році, власником ТОВ «ВІН - ЄВРО» виявлено факт виведення грошових коштів з банківського рахунку товариства у сумі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень поворотної фінансової допомоги, ОСОБА_1 .

Як вбачається із платіжного доручення № 12 від 12 травня 2021 року, зазначено призначення платежу: поворотна фінансова допомога згідно договору №4 від 11.05.2021року.

Однак,жодних договорів поворотної фінансової допомоги 11.05.2021 року з Відповідачем, не укладало, будь-яких цивільно-правових та господарських відносин із Відповідачем Позивач - не мав.

Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна, набуття або збереження за рахунок іншої особи, відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/ 15556/ 15-ц (провадження№ 14-445цс18).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності правових відносин речово правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже, норми ст. 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі №205/3330/ 14-ц (провадження № 61-1133св18).

Згідно з ч. 1 ст.177ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі грошові кошти.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83ЦКУкраїни є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83ЦК України, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/ 11807/ 15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (провадження № 61-1133св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 759/1206/17 (провадження № 61-40св19).

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено висновок, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року у справі № 760/6938/16-ц (провадження № 61-22875св19) зазначено, що дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Внаслідок чого у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами з приводу стягнення безпідставно отриманих коштів, за своєю правовою природою є грошовим зобов`язанням, на яке поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності.

Згідно розрахунку наданого позивачем з яким погоджується суд 3% річних за період з 13.05.2021до 12.05.2022року становить 1500,00грн. та інфляційні втрати 8213,01грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до обгрунтованість позовних вимог та як наслідок про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2481,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 5000,00грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, згідно ст. 625, 121 ЦК України, керуючись ст. ст. 12,13,259,263-265, 280 ЦПК України, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Євро» безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 59713,01грн., з яких: 50000грн. сума боргу, 1 500,00грн. 3% річних, 8213,01грн. інфляційні збитки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Він-Євро» 2481,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 5000,00грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дняйого проголошення.В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 26.10.2022року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Він-Євро», вул. Замостянська, 51/37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43742337.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Суддя: