Постанова

від 18.10.2022 по справі 910/2411/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2022 р. Справа№ 910/2411/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Яковлєва М.Л.

секретар судового засідання: Колосовська А.Р.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 18.10.2022,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 (повний текст складено 11.07.2022)

у справі №910/2411/22 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест»

про розірвання договору, скасування державної реєстрації та витребування майна,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» (далі, відповідач) про розірвання Договору купівлі-продажу нежитлових будівель (з відкладальною умовою) від 04.03.2015, який укладено між ТОВ «Валентин-АС» та ТОВ «Компанія «Грант Інвест»; скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Компанія «Грант Інвест» на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 15, заг. площею 1 034 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 390592780000, що проведена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №19781718 від 04.03.2015; витребування у ТОВ «Компанія «Грант Інвест» на користь ТОВ «Валентин-АС» нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 15, заг. площею 1 034 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 390592780000.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу нежитлових будівель (з відкладальною умовою) від 04.03.2015, а саме відповідач у відповідності до пункту 9 Договору не сплатив позивачу 530 000,00 грн на його розрахунковий рахунок за отримане майно до 04.03.2016, а тому відповідно до частини 2 статті 695 Цивільного кодексу України покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/2411/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу нежитлових будівель (з відкладальною обставиною) від 04.03.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест», в частині купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 15, літ «А», заг. площею 134,5 кв.м.

Скасовано державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 15, літ «А», заг. площею 134,5 кв.м.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 15, літ «А», заг. площею 134,5 кв.м.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» 1 291 (одна тисяча двісті дев`яносто одна) грн 20 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд встановив, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу у позивача було відсутнє право власності на спірні нежитлові будівлі по вул. Святошинській, №15 у м. Києві (літ. Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, К), а тому спірний договір купівлі-продажу в частині продажу перелічених нежитлових будівель є недійсним та має ознаки фіктивного правочину, оскільки позивач станом на дату укладення договору був обізнаний про відсутність у нього права власності на відчужуване майно. Разом з тим, на моменту укладення спірного договору позивач мав право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 15, літ. А, заг. площею 134,5 кв.м.

За висновками суду матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачем грошових коштів за укладеним договором за придбане майно, а відтак суд, посилаючись на положення частини 2 статті 695 Цивільного кодексу України, вважав за можливе задовольнити вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу в частині нежитлової будівлі літ А, заг. площею 134,5 кв.м., скасування державної реєстрації права власності відповідач на указану будівлю та витребування її з володіння відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 26.08.2022 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/2411/22 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

До апеляційної скарги апелянтом додано також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано апелянтом 09.08.2022; клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів (платіжних доручень та банківських виписок); клопотання про поновлення строку для подання заяви про застосування позовної давності.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що відсутні правові підстави для розірвання спірного договору, оскільки ще у 2015 році на виконання його умов відповідачем було здійснено оплату в розмірі 634 800,00 грн, що підтверджується долученими скаржником до апеляційної скарги платіжними дорученнями та банківською випискою. Таким чином, договір від 04.03.2015 №1180 припинив свою дію 09.07.2015 (дата здійснення останнього платежу).

Також, враховуючи дату припинення дії договору, позивачем пропущено загальний трирічний строк позовної давності щодо заявлених ним вимог.

Крім того, зі змісту оскаржуваного судового рішення не вбачається, що суд досліджував питання «істотності порушення договору» як однієї із обов`язкових підстав для його розірвання в судовому порядку.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача

Представник відповідача 14.10.2022 подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві позивач наголосив на тому, що він є власником нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 15, літ. А, заг. площею 132,0 кв.м., а не 134,5 кв.м.

Вирішуючи справу судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що розмір нежитлової будівлі у місті Києві по вул. Святошинській, 15, літ. А, заг. площею 132,0 кв.м. збільшився до 134,5 кв.м. під час виконання Договору інвестування від 18.04.2012 укладеного між ТОВ «Смачного БОН Апетит», ТОВ «Валентин-АС» та громадянкою ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що між сторонами вказаного інвестиційного договору існують незавершені договірні відносини, а тому сторони за Договором інвестування від 18.04.2012 мусять виконати свої зобов`язання за ним і до цього моменту у будь-якої сторони договору не має права розпоряджатися будь-якою частиною нерухомого майна.

У свою чергу факт оплати відповідачем коштів позивачу не засвідчує права позивача на продаж нерухомих будівель. Судом було розірвано договір купівлі-продажу між позивачем та відповідачем, тому факт виконання кожною стороною своїх зобов`язань за цим договором є лише підставою для можливого повернення сторонами того, що вони отримали за цим договором.

До відзиву на апеляційну скаргу позивачем додані нові докази, які стосуються набуття позивачем у власність нежитлової будівлі у місті Києві по вул. Святошинській, 15, літ. А, заг. площею 132,0 кв.м., виконання Договору інвестування від 18.04.2012, а саме: Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.06.1992, реєстраційне посвідчення №5847-П від 23.09.2003, Договір інвестування від 18.04.2012, лист ТОВ «Валентин-АС» №27-д від 05.06.2013, лист ОСОБА_1 від 01.07.2013, вимога ОСОБА_1 від 17.02.2014.

Позивач зазначає, що отримав вказані документи після прийняття оскаржуваного рішення за результатами ознайомлення із матеріалами справи №759/6743/14, яка знаходиться в архіві Святошинського районного суду міста Києва.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» у справі №910/2411/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2411/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022у справі №910/2411/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

12.09.2022 матеріали справи №910/2411/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/2411/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/2411/22, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/2411/22 на час апеляційного провадження, встановлено сторонам строк для подання відзиву, заяв, клопотань; призначено до розгляду апеляційну скаргу на 18.10.2022.

У судовому засіданні 18.10.2022 суд ухвалив долучити до матеріалів справи документи, долучені скаржником до апеляційної скарги з підстав, що будуть викладені у мотивувальній частині постанови.

У судовому засіданні 18.10.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 18.10.2022 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача підтримував доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення суду скасувати, прийнявши нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

04.03.2015 між ТОВ «Валентин-АС» (продавець) та ТОВ «Компанія «Грант Інвест» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлових будівель (з відкладальною умовою) (далі, Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність нежитлові будівлі, заг. площею 1 034 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 15, а саме: нежитлову будівлю літ. А, заг. площею 134,5 кв.м.; нежитлову будівлю літ. Б, заг. площею 30,1 кв.м.; нежитлову будівлю літ. В, заг. площею 17,1 кв.м.; нежитлову будівлю літ. Г, заг. площею 70,6 кв.м.; нежитлову будівлю літ. Д, заг. площею 172,3 кв.м.; нежитлову будівлю літ. Е, заг. площею 201,6 кв.м.; нежитлову будівлю літ. Є, заг. площею 29,9 кв.м.; нежитлову будівлю літ. Ж, заг. площею 254,3 кв.м.; нежитлову будівлю літ. З, заг. площею 62,4 кв.м.; нежитлову будівлю літ. К, заг. площею 61,2 кв.м. Нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці площею 0,3880 га, кадастровий номер - 8000000000:75:222:0008, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування пилорами та будівництва мийки для автомашин.

Пунктом 2 Договору передбачено, що нежитлові будівлі, що відчужуються, належать продавцю на підставі рішення Святошинського районного суду міста Києва, справа №759/6743/14-ц від 19.05.2014, яке набрало законної сили 04.06.2014 та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.06.2014.

Так, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19.05.2014 первісний позов ТОВ «Валентин-АС» задоволено в повному обсязі, визнано за ТОВ «Валентин-АС» право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: на нежитлові будівлі по вул. Святошинській, №15: літера «А», площею 134,5 кв.м.; літера «Б», площею 30,1 кв.м.; літера «В», площею 17,1 кв.м.; літера «Г», площею 70,6 кв.м.; літера «Д», площею 172,3 кв.м.; літера «Е», площею 206,1 кв.м.; літера «Є», площею 29,9 кв.м.; літера «Ж», площею 254,3 кв.м.; літера «З», площею 62,4 кв.м.; літера «К», площею 61,2 кв.м. - у м. Києві.

Із долученого до позовної заяви витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.06.2014 вбачається, що реєстрація права власності на нерухоме майно дійсно була вчинена 13.06.2014 на підставі вказаного рішення суду від 19.05.2014.

Водночас, під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23.04.2015 скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19.05.2014 у частині визнання за ТОВ «Валентин-АС» право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: на нежитлові будівлі по вул. Святошинській, №15 у м. Києві: літера «Б», площею 30,1 кв.м.; літера «В», площею 17,1 кв.м.; літера «Г», площею 70,6 кв.м.; літера «Д», площею 172,3 кв.м.; літера «Е», площею 206,1 кв.м.; літера «Є», площею 29,9 кв.м.; літера «Ж», площею 254,3 кв.м.; літера «З», площею 62,4 кв.м.; літера «К», площею 61,2 кв.м. та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Цим же рішенням встановлено, що будівля під літерою «А» площею 134,5 кв.м. по вул. Святошинській, №15 у м. Києві належить на праві власності позивачу ТОВ «Валентин-АС» відповідно до договору купівлі-продажу від 03.06.1992, укладеного між продавцем Київським відділенням Південно-Західної залізниці та покупцем підприємством «Санація», правонаступником якого є ТОВ «Валентин-АС».

Згідно пункту 9 Договору за домовленістю сторін продаж нежитлових будівель здійснено за 530 000,00 грн, без ПДВ, які покупець зобов`язується перерахувати на розрахунковий рахунок покупця не пізніше 04.03.2016. Факт повного розрахунку буде підтверджуватися нотаріально засвідченою заявою продавця.

На підставі Договору 04.03.2015 за відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 15, заг. площею 1 034 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 390592780000, який складається з наступних складових частин: нежитлова будівля літ. А, заг. площею 134,5 кв.м.; нежитлова будівля літ. Б, заг. площею 30,1 кв.м.; нежитлова будівля літ. В, заг. площею 17,1 кв.м.; нежитлова будівля літ. Г, заг. площею 70,6 кв.м.; нежитлова будівля літ. Д, заг. площею 172,3 кв.м.; нежитлова будівля літ. Е, заг. площею 201,6 кв.м.; нежитлова будівля літ. Є, заг. площею 29,9 кв.м.; нежитлова будівля літ. Ж, заг. площею 254,3 кв.м.; нежитлова будівля літ. З, заг. площею 62,4 кв.м.; нежитлова будівля літ. К, заг. площею 61,2 кв.м.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач вказував на те, що відповідач не розрахувався із ним за Договором купівлі-продажу, що підтверджується довідкою Товариства про склад дебіторської заборгованості вих.№03/02 від 09.02.2022, а тому відповідно до частини 2 статті 695 Цивільного кодексу України він має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Відзив на позовну заяву відповідач до суду першої інстанції не подавав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що ненадання відповідачем долучених до апеляційної скарги доказів (платіжних доручень та банківських виписок про здійснення оплати за Договором), а також клопотання про застосування строку позовної давності до заявлених вимог зумовлено винятковістю такого випадку (ухвали суду першої інстанції в даній справі, які направлялися на адресу відповідача, були повернуті до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», у свою чергу директор позивача Ромашко А.В. повідомляє, що не зміг реалізувати права, надані йому Господарським процесуальним кодексом України, з поважних причин через активні дії агресора на території України та його безпосередньою участю у наданні волонтерської допомоги громадянам України у період з 10.05.2022 по 01.08.2022, що підтверджується довідкою Благодійної організації «Благодійний фонд «Бойовий волонтер» від 25.08.2022 №08/23), а тому, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статті 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв надані відповідачем до справи на стадії апеляційного розгляду документи, проте, їх оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

Судом при цьому також враховано, що позивач у судовому засіданні не заперечував проти долучення вказаних документів до матеріалів справи.

Водночас, суд відмовляє у долученні до матеріалів справи документів, доданих позивачем до відзиву на апеляційну скаргу, оскільки наведені позивачем підстави неможливості їх подання до суду першої інстанції (ознайомлення з матеріалами справи №759/6743/14-ц лише після прийняття рішення у даній справі) не є поважними.

Так, провадження у справі №759/6743/14-ц було відкрито саме за позовом ТОВ «Валентин-АС» про визнання за ним права власності на спірні нежитлові приміщення, ТОВ «Валентин-АС» є стороною договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 03.06.1992, Договору інвестування від 18.04.2012. Отже, позивач не міг не знати про існування поданих ним наразі документів та у відповідності до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України мав би подати їх разом із поданням позовної заяви. Поруч із цим колегія суддів наголошує, що правовідносини сторін за Договором інвестування від 18.04.2012 не є предметом спору в даній справі, враховуючи у тому числі те, що наразі матеріалами справи підтверджується право власності позивача саме на будівлю під літерою «А» площею 134,5 кв.м. по вул. Святошинській, №15 у м. Києві.

Враховуючи зазначене, суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з відстроченням платежу, оскільки згідно пункту 9 Договору від 04.03.2015 продаж нежитлових будівель здійснено за 530 000,00 грн, без ПДВ, які покупець зобов`язується перерахувати на розрахунковий рахунок покупця не пізніше 04.03.2016.

За змістом статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, відповідно до частини 2 статті 695 Цивільного кодексу України якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, встановив, що відповідач не перерахував позивачу грошові кошти за укладеним договором згідно пункту 9 останнього, а тому наявні підстави для його розірвання.

Однак, із доданих відповідачем до апеляційної скарги платіжних доручень із призначенням платежу «Оплата за нежитлові будівлі зг.договору купівлі-продажу від 04.03.2015р. в т.ч. ПДВ 20%...» №1 від 30.03.2015 на суму 45 500,00 грн, №2 від 01.04.2015 на суму 11 300,00 грн, №3 від 02.04.2015 на суму 9 700,00 грн, №4 від 03.04.2015 на суму 25 000,00 грн, №5 від 08.04.2015 на суму 10 000,00 грн, №6 від 16.04.2015 на суму 31 500,00 грн, №7 від 17.04.2015 на суму 23 000,00 грн, №8 від 20.04.2015 на суму 20 000,00 грн, №9 від 23.04.2015 на суму 17 000,00 грн, №10 від 28.04.2015 на суму 13 500,00 грн, №11 від 29.04.2015 на суму 42 000,00 грн, №12 від 30.04.2015 на суму 10 000,00 грн, №13 від 30.04.2015 на суму 67 000,00 грн, №14 від 14.05.2015 на суму 15 000,00 грн, №15 від 15.05.2015 на суму 13 500,00 грн, №16 від 19.05.2015 на суму 5 000,00 грн, №17 від 20.05.2015 на суму 6 000,00 грн, №18 від 28.08.2015 на суму 13 000,00 грн, №21 від 29.05.2015 на суму 30 000,00 грн, №22 від 09.06.2015 на суму 7 800,00 грн, №23 від 11.06.2015 на суму 18 500,00 грн, №28 від 26.06.2015 на суму 11 500,00 грн, №27 від 26.06.2015 на суму 6 000,00 грн, №29 від 30.06.2015 на суму 38 600,00 грн, №30 від 03.07.2015 на суму 12 400,00 грн, №34 від 09.07.2015 на суму 33 900,00 грн, №35 від 10.07.2015 на суму 5 000,00 грн, №36 від 14.07.2015 на суму 12 300,00 грн, №37 від 15.07.2015 на суму 12 100,00 грн, №38 від 16.07.2015 на суму 3 900,00 грн, №39 від 20.07.2015 на суму 5 000,00 грн, №40 від 22.07.2-15 на суму 16 200,00 грн, №41 від 23.07.2015 на суму 3 400,00 грн, №42 від 27.07.2015 на суму 5 200,00 грн, №43 від 29.07.2015 на суму 19 200,00 грн, №44 від 30.07.2015 на суму 9 800,00 грн, №45 від 31.07.2015 на суму 6 200,00 грн, №46 від 04.08.2015 на суму 2 800,00 грн, №47 від 05.08.2015 на суму 3 000,00 грн та банківських виписок по рахунку ТОВ «Компанія «Грант Інвест» в АТ «Раййфайзен Банк» за період з 31.03.2015 по 05.08.2015, які були долучені судом апеляційної інстанції до матеріалів справи, вбачається, що ТОВ «Компанія «Грант Інвест» виконало свої зобов`язання за Договором, сплативши на рахунок ТОВ «Валентин-АС» (продавця) в АТ «Укрсоцбанк» 634 800,00 грн (з ПДВ) у якості оплати за придбані будівлі.

Позивач, у свою чергу, на якого покладено обов`язок повідомити та надати суду всі необхідні докази, які стосуються предмета спору, про вказані обставини суд не повідомив.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції проти факту повної оплати відповідачем ціни договору не заперечував.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, оскільки ТОВ «Компанія «Грант Інвест» належним чином у встановлений Договором строк виконало свої зобов`язання з оплати придбаного товару, що підтверджується належними, допустимими та достовірними у розумінні статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України доказами, відсутні передбачені частиною 2 статті 695 Цивільного кодексу України підстави для розірвання Договору купівлі-продажу від 04.03.2015, та, як наслідок, підстави для скасування державної реєстрації права власності відповідача та повернення позивачу придбаного за договором майна.

Враховуючи вищевикладене, висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 15, літ «А», заг. площею 134,5 кв.м., колегія суддів вважає помилковими.

Також місцевий господарський суд, враховуючи, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19.05.2014 у справі №759/6743/14-ц, на підставі якого за ТОВ ТОВ «Валентин-АС» було зареєстровано право власності на спірні об`єкти, було скасоване рішенням Апеляційного суду міста Києва від 23.04.2015 у частині визнання за ТОВ «Валентин-АС» права власності на об`єкти нерухомого майна по вул. Святошинській, №15 у м. Києві (літ. Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, К) та у цій частині позовних вимог позивачу відмовлено, дійшов висновку, посилаючись на статті 316, 328, 656, 658, 203, 215 Цивільного кодексу України, що спірний договір купівлі-продажу в частині продажу нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 15, а саме: літ. Б, заг. площею 30,1 кв.м.; літ. В, заг. площею 17,1 кв.м.; літ. Г, заг. площею 70,6 кв.м.; літ. Д, заг. площею 172,3 кв.м.; літ. Е, заг. площею 201,6 кв.м.; літ. Є, заг. площею 29,9 кв.м.; літ. Ж, заг. площею 254,3 кв.м.; літ. З, заг. площею 62,4 кв.м.; літ. К, заг. площею 61,2 кв.м. є недійсним та має ознаки фіктивного правочину, оскільки позивач був обізнаний про відсутність у нього права власності на відчужуване майно.

Із приводу вказаних висновків суду, які були покладені в основу судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо об`єктів нерухомого майна по вул. Святошинській, №15 у м. Києві (літ. Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, К), колегія суддів зазначає наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є обставини, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом позову в даній справі є вимога позивача до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу та похідні від цього вимоги про скасування державної реєстрації права власності за відповідачем і витребування проданого майна в останнього.

Підстава позову - невиконання відповідачем умов Договору щодо здійснення оплати в установлений строк.

Питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Договору купівлі-продажу, у тому числі з підстав його фіктивності, не є предметом спору в даній справі. Відповідна вимога позивачем не заявлялась.

Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин (частина 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, чинний Господарський процесуальний кодекс України не надає суду права виходити за межі позовних вимог окрім як за заявою позивача, поданою у відповідності до частини 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, роблячи висновки про недійсність Договору як фіктивного, місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог.

Натомість, станом на дату вирішення даного спору судом першої та апеляційної інстанцій Договір купівлі-продажу нежитлових будівель (з відкладальною умовою) від 04.03.2015 недійсним не визнано, а відтак, враховуючи встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, є чинним та правомірним.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, у задоволенні позову про розірвання договору слід відмовити в повному обсязі з підстав належного виконання відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної оплати придбаного товару.

Судом у спірних правовідносинах не встановлено порушеного права позивача.

В апеляційній скарзі відповідачем було заявлено також про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду щодо розірвання Договору.

Однак, згідно норм Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених ТОВ «Валентин-АС» позовних вимог, наслідки спливу позовної давності не застосовуються.

Усі інші доводи та міркування сторін по суті спору, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/2411/22 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 у справі №910/2411/22 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентин-АС» (02000, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 28, код ЄДРПОУ 14283898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Грант Інвест» (03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 72, код ЄДРПОУ 39415011) 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн 50 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва згідно вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/2411/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.10.2022.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

М.Л. Яковлєв