Ухвала

від 26.10.2022 по справі 910/11090/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.10.2022Справа № 910/11090/22Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна експедиційна компанія «ГАРАНТІЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІННОТЕХ» про стягнення 1 763 602,80 російських рублів, що еквівалентно 1 042 712, 52 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна експедиційна компанія «ГАРАНТІЯ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІННОТЕХ» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 763 602,80 російських рублів, що еквівалентно 1 042 712, 52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №01/5-2 від 08.09.2021, в частині повної та своєчасної поставки оплаченого товару.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Одночасно суд зауважує, що за приписами ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

До судових витрат відповідно до ст. 123 ГПК України належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи, як то витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України в разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Позивачу слід усунути зазначені недоліки, шляхом надання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Також згідно із ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється державною мовою.

Окрім того, відповідно до частини 4 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

За приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Суд наголошує, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Зважаючи на наведене вище, позивач повинен надати суду належним чином засвідчені переклади на українську мову усіх додатків до позову.

Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна експедиційна компанія «ГАРАНТІЯ» підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна експедиційна компанія «ГАРАНТІЯ» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна експедиційна компанія «ГАРАНТІЯ» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Я.А.Карабань