Ухвала

від 26.10.2022 по справі 914/1966/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.10.2022 Справа №914/1966/22

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон» про забезпечення позову

у справі № 914/1966/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон», м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд», м. Львів,

предмет позову: стягнення 2 503 257,25 грн,

підстава позову: порушення зобов`язання по договору поставки від 03.05.2019,

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» про стягнення 2 503 257,25 грн. Ухвалою суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі, а в судовому засіданні 12.10.2022 відкладено підготовче засідання на 26.10.2022.

24.10.2022 Господарському суду Львівської області подано заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон» про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

Відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА

Позивач стверджує, що відповідач має невиконані грошові зобов`язання перед іншими кредиторами, що підтверджується відкритими провадженнями у господарських справах, що розглядаються Господарським судом Львівської області, внаслідок чого заборгованість ТОВ «Бетонбуд» перед контрагентами, що є предметом судового розгляду Господарським судом Львівської області на даний час становить близько восьми мільйонів гривень. Крім цього, в кримінальній справі № 463/2606/22 та в кримінальній справі № 463/1712/22 в травні та липні постановлені ухвали, залишені без змін апеляційною інстанцією, встановлені обставини існування реального ризику відчуження ТОВ «Бетонбуд» належного йому майна і накладено арешт на майно відповідача.

Зогляду на арешти майна ТОВ «Бетонбуд» в кримінальних провадженнях та наявну заборгованість відповідача перед кредиторами у значному розмірі існує достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду в даній господарській справі у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Тому позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» в межах ціни позову 2 433 257,25 гривень, які знаходяться на банківських рахунках:

- НОМЕР_1 в АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» МФО 380377;

- НОМЕР_2 в АТ «КРЕДОБАНК» МФО 325365; а також на будь-яких інших рахунках в фінансових (банківських) установах, належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд», що будуть виявлені під час виконання забезпечення позову.

Також в заяві позивач вказує, що ціна позову становить 2 433 257,25 грн у зв`язку зі зменшенням ціни позову на 70 000,00 грн.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є вимога позивача до відповідача про стягнення 2 503 257,25 грн заборгованості через порушення зобов`язання по договору поставки від 03.05.2019. Тобто, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду. Тому, застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов`язане з предметом позову.

Ціна позову, яка зазначена у заяві (2 433 257,25 грн), відповідно до змісту заяви (абзац 3 аркуша 6 заяви), за твердженням заявника (позивача), визначена ним з огляду на зменшення суми основного боргу на 70 000,00 грн. Позивач на даний час не надав суду заяви про зменшення позовних вимог на розмір цієї суми. Однак, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд враховує твердження позивача про часткове зменшення суми боргу, наведене у заяві, оскільки саме позивач надав суду інформацію про зменшення боргу і суд не має сумніву у цій обставині.

Позивач, спираючись на інформацію щодо справ № 914/1966/22 за позовом ТОВ «Вишнянський Бетон» до ТОВ «Бетонбуд» про стягнення заборгованості 2 433 257,25 грн, № 914/1895/22 за позовом ТОВ «Метгран» до ТОВ «Бетонбуд» про стягнення заборгованості 308 898,26 грн, № 914/1965/22 за позовом ТОВ «НМ Трейд» до ТОВ «Бетонбуд» про стягнення заборгованості 1 278 423,75 грн, № 914/1921/22 за позовом ТОВ «Будтрансграніт» до ТОВ «Бетонбуд» про стягнення заборгованості 312 286,66 грн, Господарська справа № 914/1506/22 за позовом ТОВ «АВМ Гідротехпром» до ТОВ «Бетонбуд» про стягнення заборгованості 1 001 024,00 грн, № 914/1775/22 за позовом ТОВ «Енкібуд» до ТОВ «Бетонбуд» про стягнення заборгованості 2 473 490,99 грн, № 914/2438/22 за позовом ТОВ «Індастріалбуд» до ТОВ «Бетонбуд» про стягнення суми невикористаної попередньої оплати, стверджує, що заборгованість ТОВ «Бетонбуд» перед контрагентами, що є предметом судового розгляду Господарським судом Львівської області на даний час, становить близько восьми мільйонів гривень. Тобто, у відповідача наявні грошові зобов`язання в значному розмірі не лише перед позивачем у цій справі, а й перед іншими кредиторами.

Позивач також підтверджує (подано Інформаційний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.10.2022 № 5003479402425), що на об`єкти нерухомого майна відповідача - нежитлову будівлю реєстраційний номер №1494674546101 та земельну ділянку реєстраційний номер №1118702146101, кадастровий номер № 4610137500:12:005:0003, ухвалою Личаківського районного суду від 05.05.2022 в кримінальній справі № 463/2606/22 накладено арешт в кримінальному провадженні в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) №6202214001 0000119 від 25.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 240 Кримінального кодексу України.

Відповідно до поданої позивачем ухвали Львівського апеляційного суду від 03 червня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Сівкова Ігоря Володимировича, який діє в інтересах ТзОВ «БЕТОНБУД», залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05 травня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №62022140010000119 від 25 березня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 209, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 240 КК України - залишено без змін.

Зі змісту ухвали також видно, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 05 травня 2022 накладено арешт також і на рухоме майно, зареєстроване за ТОВ «Бетонбуд» (ЄДРПОРУ 32181428), з забороною права на відчуження та розпорядження зазначеним майном, а саме 50 автомобілів марок КАМАЗ, PEUGEOT, MERCEDES-BENZ, КРАЗ, МАЗ, ПП GОFА, SCANIA, VOLVO, TOYOTA LAND CRUISER PRADO, SCHWINGENSCHLOEGEL. Своє рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя мотивував тим, що є підстави у накладені арешту на матеріальні об`єкти, які визнано речовими доказами, та могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою можливої конфіскації майна вказаного підприємства або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, збереження речових доказів.

Крім цього, позивачем подано також ухвалу Львівського апеляційного суду від 02.08.2022 у справі № 463/1712/22, постановленої за результатами перегляду ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2022 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22016130000000212 від 19 вересня 2016 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України. Зокрема, ухвалою від 11.07.2022 постановлено накласти арешт на частки в статутному капіталі та корпоративні права ТОВ «Бетонбуд» (ЄДРПОРУ 32181428), навантажувач фронтальний SD300N, 2018 року випуску, право власності на який зареєстровано за ТОВ «БЕТОНБУД» (ЄДРПОУ 32181428), навантажувач фронтальний VOLVO L120GZ, 2018 року випуску, право власності на який зареєстровано за ТОВ «БЕТОНБУД» (ЄДРПОУ 32181428). Апеляційний суд погодився з висновком слідчого судді про те, що, усвідомлюючи наслідки відповідальності за ч.1 ст.111 КК України, в тому числі конфіскації майна у випадку доведеності вини, підозрюваний має реальну можливість через рідних, знайомих, чи уповноважених осіб вільно розпорядитися вказаним майном, вивезти, заховати чи в інший спосіб перешкодити його вилученню і збереженню, що поставить під загрозу досягнення завдання кримінального провадження, та залишив без змін ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2022.

Зазначене свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо реальної можливості виконання судового рішення у разі задоволення позову про стягнення з відповідача грошової заборгованості внаслідок зменшення кількості грошових коштів, наявних у відповідача на момент ухвалення рішення у цій справі та його виконання. Застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Враховуючи зазначене, значний розмір заявленої до стягнення суми у справі, що розглядається, суд вважає, що доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача є обґрунтованими.

Такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову, є адекватним, так як цілком відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається. Крім цього, вказаний захід забезпечення позову, в разі його вжиття судом, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову, враховуючи обтяження іншого майна відповідача арештами в кримінальних провадженнях, може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, що є недопустимим. Відповідний спосіб забезпечення позову про стягнення грошових коштів не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Суд також звертає увагу, що у випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову.

Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 911/1111/20 та застосований у постанові від 21.01.2022 у справі № 910/5079/21.

Оцінюючи заяву, суд звертає увагу сторін на те, що зміна ціни позову в бік зменшення на суму 70 000 грн, про що заявник стверджує у заяві, не є підставою для відмови у задоволенні вимог заяви, адже не змінює суттєво обставини справи та не виключає можливості утруднення виконання чи невиконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Маючи на меті виконання судового рішення та отримання грошових коштів, присуджених до стягнення, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є законним, обґрунтованим та гарантуватиме стороні ефективний спосіб поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантує особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Суд враховує, що обрані заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, враховує наявність зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, співмірність способу забезпечення позову із позовними вимогами, доведеності обставин щодо ймовірного утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Обраний позивачем захід є ефективним, оскільки спрямований на запобігання виведенню грошових коштів з рахунків ТОВ «Бетонбуд» з метою ухилення від виконання взятих на себе по договору грошових зобов`язань за результатами розгляду судової справи.

Водночас для висновків при розгляді заяви про забезпечення позову суд не бере до уваги твердження позивача про безспірність заборгованості, заявленої до стягнення, про визнання вказаної заборгованості відповідачем ТОВ «Бетонбуд», адже такі обставинами будуть предметом дослідження та встановлення при розгляді справи по суті, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про доцільність задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві, в межах ціни позову та розміру, визначеного позивачем - 2 433 257,25 грн.

Керуючись ст. ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон» про забезпечення позову у справі № 914/1966/22 задовольнити.

2.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 32181428) в межах ціни позову 2 433 257,25 гривень, які знаходяться на банківських рахунках: НОМЕР_1 в АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК» МФО 380377, НОМЕР_2 в АТ «КРЕДОБАНК» МФО 325365, а також на будь-яких інших рахунках в фінансових (банківських) установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд», що будуть виявлені під час виконання забезпечення позову.

3.Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон» (81340, Львівська обл., Мостиський р-н, місто Судова Вишня, вулиця Лісозаводська, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 42253006)

4.Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» (79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 367/2, ідентифікаційний код юридичної особи 32181428).

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

6.Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки, починаючи з 27.10.2022.

7.Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

8.Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Матвіїв Р.І.