ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
16.12.2022 Справа№914/1966/22
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон» про забезпечення позову
у справі № 914/1966/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон», м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд», м. Львів,
предмет позову: стягнення 2 433 257,25 грн,
підстава позову: порушення зобов`язання по договору поставки від 03.05.2019,
встановив:
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» про стягнення 2 433 257,25 грн.
14.12.2022 представником позивача подано заяву про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, в межах ціни позову 2 433 257,25 грн.
Відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА
Позивач стверджує, що на виконання ухвали суду від 26.10.2022 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович виявив належні відповідачеві грошові кошти лише в сумі 25 280,01 грн на одному банківському рахунку, будь-яких інших активних поточних банківських рахунків в інших фінансових установах і грошових коштів на них у відповідача ТОВ «Бетонбуд» немає.
Виявлених приватним виконавцем грошових коштів однозначно недостатньо для забезпечення позову ТОВ «Вишнянський Бетон» до ТОВ «Бетонбуд» про стягнення 2 433 257,25 грн в господарській справі № 914/1966/22. При цьому, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.10.2022року заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачеві кошти, з огляду на їх недостатність, неефективно захищають майнові права позивача ТОВ «Вишнянський Бетон» та не гарантують виконання відповідачем ТОВ «Бетонбуд» судового рішення, у випадку задоволення позову у господарській справі.
Оскільки в ході примусового виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 26.10.2022 у виконавчому провадженні ВП №70194331 було встановлено недостатність коштів відповідача для гарантування виконання судового рішення в господарській справі № 914/1966/22 в разі задоволення позову ТОВ «Вишнянський Бетон», з огляду на розмір заборгованості, яка в сто разів перевищує суму наявних у відповідача ТОВ «Бетонбуд» грошових коштів, існує реальна загроза можливості подальшого виконання рішення суду в даній справі. Тому позивач зазначає, що ефективним та адекватним заходом забезпечення позову в господарській справі є накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно, належне ТОВ «Бетонбуд», в межах ціни позову за вирахуванням сум арештованих грошових коштів.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до усталеної судової практики обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також наведено висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 2 433 257,25 грн заборгованості через порушення зобов`язання по договору поставки від 03.05.2019. Тобто, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову можливість для виконання рішення суду.
Відповідно до обставин справи ухвалою суду від 26.10.2022 судом вжито заходи забезпечення позову у цій справі у спосіб накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» в межах ціни позову 2 433 257,25 гривень, які знаходяться на банківських рахунках: НОМЕР_1 в АТ «Укрбудінвестбанк» МФО 380377, НОМЕР_2 в АТ «Кредобанк» МФО 325365, а також на будь-яких інших рахунках в фінансових (банківських) установах, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд», що будуть виявлені під час виконання забезпечення позову.
Вказана ухвала суду передана на примусове виконання і 30.10.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем відкрито виконавче провадження № 70194334, накладено арешт на грошові кошти в сумі 2 433 257,25 грн.
АТ «Укрбудінвестбанк» листом від 14.11.2022 повідомив приватного виконавця, що на виконання постанови про арешт коштів боржника ВП №70194334 від 01.11.2022, накладено арешт на кошти в межах суми 2 433 257,25 грн на рахунки ТОВ «БЕТОНБУД»: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 /EUR. Станом на 08.11.2022 залишок коштів на рахунках ТОВ «БЕТОНБУД» становлять:
НОМЕР_1 / UAH 25 280,01 грн,
НОМЕР_4 /EUR 0,00 євро,
видаткові операції по клієнту ТОВ «БЕТОНБУД» зупинено.
Щодо арештованих грошових коштів ТОВ «БЕТОНБУД», які можуть знаходитись на його банківських рахунках в АТ «Кредобанк», то суду такої інформації не надано.
Вказане підтверджує позицію позивача про те, що вжиті ухвалою суду від 26.10.2022 заходи забезпечення позову не спроможні гарантувати позивачу можливість реального виконання рішення у справі, що розглядається, у випадку задоволення позовних вимог.
Суд зауважує, що існування на даний час арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача у кримінальних провадженнях № 62022140010000119 від 25.03.2022 та № 22016130000000212 від 19.09.2016 не є перешкодою для визнання можливості скасування таких у подальшому та не може спростовувати необхідності і підставності вжиття заходів забезпечення позову у справі, що розглядається господарським судом. До того ж, суд враховує, що позивач добросовісно розпоряджається своїми процесуальними правами та обирає спосіб забезпечення позову відповідно до ціни позову та з урахуванням розміру уже виявлених в процесі виконавчого провадження грошових коштів, а саме 2 407 977,24 грн.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 зробив висновки щодо накладення арешту на нерухоме майно як належного заходу забезпечення позову про стягнення коштів.
Суд зазначає, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
Так, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у згаданій постанові вказано, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з обставинами наявності в боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Накладення арешту на рухоме, нерухоме майно в межах суми позовних вимог не матиме своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності ТОВ «Бетонбуд», спрямоване на запобігання ймовірним порушенням прав ТОВ «Вишнянський Бетон», а невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів позивача. Суд погоджується з доводами позивача, що ефективним та адекватним заходом забезпечення позову в цій господарській справі є накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно, належне ТОВ «Бетонбуд», в межах ціни позову за вирахуванням сум арештованих грошових коштів.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Крім цього, згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Тобто, допускається накладення арешту як на майно, так і на грошові кошти відповідача.
Суд також враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 911/1695/18, про те, що обов`язкового з`ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, процесуальним законом не передбачено.
Враховуючи зазначене та значний розмір заявленої до стягнення суми у справі, що розглядається, суд вважає, що доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми предмету позову є обґрунтованими.
Обраний вид забезпечення позову, за обставин відсутності достатнього розміру грошових коштів на рахунках відповідача, спроможний забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову, є адекватним, так як цілком відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається. Крім цього, вказаний захід забезпечення позову, в разі його вжиття судом, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, що є недопустимим. Відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Маючи на меті виконання судового рішення та отримання грошових коштів, присуджених до стягнення, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є законним, обґрунтованим та гарантуватиме стороні ефективний спосіб поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантує особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Суд враховує, що обраний додатковий захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, враховує наявність зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, співмірність способу забезпечення позову із позовними вимогами, доведеності обставин щодо ймовірного утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів та у випадку постановлення рішення на користь позивача. Обраний позивачем захід є ефективним, оскільки спрямований на запобігання відчуження відповідачем ТОВ «Бетонбуд» наявного у нього майна з метою ухилення від виконання взятих на себе по договору грошових зобов`язань за результатами розгляду судової справи та в межах суми позовних вимог у цій справі.
Водночас для висновків при розгляді заяви про забезпечення позову суд не бере до уваги твердження позивача про безспірність заборгованості, заявленої до стягнення, про визнання вказаної заборгованості відповідачем ТОВ «Бетонбуд», адже такі обставинами будуть предметом дослідження та встановлення при розгляді справи по суті, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про доцільність задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, в межах ціни позову та за вирахуванням сум арештованих грошових коштів - 2 407 977,24 грн.
Керуючись ст. ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
ухвалив:
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон» про забезпечення позову у справі № 914/1966/22 задовольнити.
2.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» (79040, Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 367/2, ідентифікаційний код юридичної особи 32181428), в межах ціни позову та за вирахуванням сум арештованих грошових коштів, а саме на суму 2 407 977,24 грн.
3.Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишнянський Бетон» (81340, Львівська обл., Мостиський р-н, місто Судова Вишня, вулиця Лісозаводська, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 42253006)
4.Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетонбуд» (79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 367/2, ідентифікаційний код юридичної особи 32181428).
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
6.Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання становить три роки, починаючи з 17.12.2022.
7.Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
8.Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Суддя Матвіїв Р.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2022 |
Оприлюднено | 19.12.2022 |
Номер документу | 107903840 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Матвіїв Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні