Рішення

від 07.10.2022 по справі 160/9977/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2022 року Справа № 160/9977/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Благодійної організації «Благодійний фонд розвитку територіальної громади м. Кривий Ріг» до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2022 року Благодійна організація «Благодійний фонд розвитку територіальної громади м. Кривий Ріг» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Криворізької міської ради, в якій просить:

Визнати незаконним та скасувати рішення XXI сесії VIII скликання Криворізької міської ради від 26.01.2022 року №1126 «Про відмову в наданні адміністративних послуг суб`єктам звернення» в частині п.п.4 витягу з додатка до рішення міської ради №1126.

Обґрунтовуючи позовну заяву представник позивача зазначив, що 15 грудня 2021 року у зв`язку з чисельними зверненнями мешканців Центрально-Міського району м. Кривого Рогу, які мешкають в 500 (п`ятисот) метровій санітарній зоні колишніх промислових об`єктів, щодо сприяння вирішення питань рекультивації порушених та відпрацьованих земель, зменшення меж санітарної зони, благодійна організація звернулась до в.о. міського голови Вілкула Ю.Г. із заявою, в якій просила надати дозвіл на розроблення Робочого проекту землеустрою щодо рекультивації земель, які використовуються для розміщення зони обвалення і плавних зсувів від відробки залізних руд шахти РУ ім. Дзержинського та підлягають рекультивації (кадастрові номери 1211000000:08:109:0009, 1211000000:08:109:0008).

Рішенням XXI сесії VIII скликання від 26 січня 2022 року № 1126 «Про відмову в наданні адміністративних послуг суб`єктам звернення» Благодійній організації «Благодійний фонд розвитку територіальної громади м. Кривий Ріг» було відмовлено у видачі дозволу на розробку робочого проекту із землеустрою щодо рекультивації порушених земель за кадастровими номерами № 1211000000:08:109:0009 та № 1211000000:08:109:0008.

Представник позивача вважає таке рішення відповідача протиправним, у зв`язку з чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року позовну заяву Благодійної організації «Благодійний фонд розвитку територіальної громади м. Кривий Ріг» залишено без руху та надано час протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

23 серпня 2022 року на адресу суду від представника Криворізької міської ради надійшов відзив на позовну заяву вх.№61286/22, в якому відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про землеустрій» робочі проекти землеустрою розробляються на підставі рішення власника земельної ділянки (щодо земель державної та комунальної власності - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) або землекористувача.

Робочі проекти землеустрою щодо рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу, крім підстав, визначених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть розроблятися на підставі рішення замовника, якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу.

Як вбачається із наданих на розгляд до міської ради документів, Благодійна організація «Благодійний фонд розвитку територій громади міста м. Кривий Ріг» не є ні власником земельних ділянок 211000000:08:109:0008, 211000000:08:109:0009, ні їх землекористувачем (орендарем), а також не має у наявності спеціального дозволу на користування надрами з видобування корисних копалин.

Крім того, на момент звернення позивача, при розгляді документів міською радою було установлено, що земельні ділянки (кадастрові номери: 1211000000:08:109:0008, 1211000000:08:109:0009) перебувають в орендному користуванні приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

Ураховуючи зазначене, представник відповідача зазначив, що рішення Криворізької міської ради від 26.01.2022 № 1126 «Про відмову в наданні адміністративних послуг суб`єктам звернення» в частині пункту 4 Додатку до нього прийняте повністю у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах визначеної компетенції органу.

25 серпня 2022 року на електронну скриньку суду та засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшла відповідь на відзив вх.№10348/22ел та вх.№61807/22 (аналогічна за змістом відповідь на відзив надійшла на адресу суду 29.08.2022 вх.№62321/22), в якій останній зазначив, що відповідач у відзиві не спростував твердження та аргументи позивача по суті позивних вимог з огляду на наступне.

Звернення Благодійної організації до власника земельних ділянок про надання рішення (дозволу) на розробку робочого проекту передбачає визнання та закріплення в рішенні міської ради статусу замовника за Благодійною організацією, а не розробника, як це висвітлює відповідач.

Представник позивача наголосив, що питання реалізації робочого проекту - це окреме питання, яке не має жодного відношення до питання визначення замовника робочого проекту, з яким позивач звернувся до Криворізької міської ради.

Крім того, необов`язковість наявності спеціального дозволу на користування надрами та необхідних промислових потужностей при ухваленні відповідного рішення, спростовується наданою суду копією рішення Криворізької міської ради №127 від 23 грудня 2020 року, в якому вирішено: Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради здійснити заходи з організації проведення робіт з розробки робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель у спосіб, визначений чинним законодавством України. Дозвіл наданий організувати роботу з розробки робочого проекту, а не розробити його.

Відповідно до частини другою ст.20 Закону України «Про землеустрій» заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при здійсненні землеустрою зобов`язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.

Таким чином, на думку представника позивача, подальші заходи передбачені робочим проектом землеустрою щодо рекультивації порушених земель в обов`язковому порядку будуть виконуватись власником земельної ділянки, орендарем ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» (яке має спеціальний дозвіл на користування надрами та необхідні промислові потужності) спільно з Благодійною організацією та Криворізьким національним університетом.

06 вересня 2022 року на адресу суду від представника Криворізької міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив вх.№64659/22, в яких представник відповідача вважає, що доводи наведені позивачем є неаргументованими та такими, що не мають підкріплення нормами чинного законодавства з огляду на наступне.

Постановою Кабінет Міністрів України від 2 лютого 2022 року № 86 затверджені Правила розроблення робочих проектів землеустрою.

Зазначеними правилами встановлено, що рекультивація порушених земель здійснюється за технічним і біологічним етапами.

Рекультивація за технічним етапом проводиться гірничими підприємствами, організаціями, які здійснюють видобуток корисних копалин, будівництво та експлуатацію об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахтами, рудниками, копальнями, кар`єрами, розрізами, збагачувальними фабриками тощо), виконують комплекс підготовчих та будівельних робіт з реалізації проектів будівництва, а за біологічним етапом - особами, діяльність яких призвела до порушення земель, або землевласниками чи землекористувачами, яким за згодою сторін такі особи передають (повертають) землю з проведеною рекультивацією за технічним етапом.

Враховуючи, що Благодійна організація «Благодійний фонд розвитку територій громади міста м. Кривий Ріг» не є ні підприємством чи організацією, яка здійснює видобуток корисних копалин, ні власником вищезазначених земельних ділянок, ні їх землекористувачем, а також не має у наявності спеціального дозволу на користування надрами з видобування корисних копалин, зазначена організація, відповідно до вимог чинного законодавства України, не може отримати дозвіл на розроблення робочого проекту землеустрою з метою здійснення заходів з рекультивації порушених земельних ділянок 211000000:08:109:0008 та 211000000:08:109:0009.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Благодійна організація «Благодійний фонд розвитку територіальної громади м. Кривий Ріг» - позивач, код ЄДРПОУ 39190125, є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі 22 квітня 2014 року.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи серії АД №656614, основним видом економічної діяльності Благодійної організації «Благодійний фонд розвитку територіальної громади м. Кривий Ріг» є надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у. (код КВЕД 88.99).

Рішенням Криворізької міської ради L сесії V скликання від 24.03.2010 №3788 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх в оренду для розміщення комплексів будівель та споруд на території шахти «Гігант-Глибока».

16 липня 2010 року на підставі вищевказаного рішення, Криворізька міська рада в особі секретаря міської ради Маляренка Сергія Васильовича, який діяв на підставі рішення міської ради VII сесії V скликання №607 від 21.11.2006, уклала з відкритим акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» два договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 211000000:08:109:0008 та 211000000:08:109:0009.

Відповідно до пункту 15 договору оренди земельної ділянки від 16.07.2010, зареєстрованому у Криворізькому міському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 17.08.2010 №041010800598, земельна ділянка промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 211000000:08:109:0009 площею 107,8344 га. передана орендарю для розміщення зони обвалення і плавних зсувів від підземної відробки багатих залізних руд шахтами РУ ім. Дзержинського, яка частково підлягає рекультивації, в Центрально-Міському районі.

Відповідно до пункту 15 другого договору оренди земельної ділянки від 16.07.2010, зареєстрованому у Криворізькому міському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 18.08.2010 №041010800599, земельна ділянка з кадастровим номером 211000000:08:109:0008 площею 47,1233 га. була передана орендарю для розміщення проммайданчиків шахт «Победа», «Гігант» та «В-1» у Центрально-міському районі.

17 та 18 серпня 2010 року відкрите акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в особі в.о. генерального директора ОСОБА_1 прийняло в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 211000000:08:109:0008 та 211000000:08:109:0009, що підтверджується актами приймання-передачі земельних ділянок, які містяться в матеріалах справи.

18 червня 2012 року у зв`язку зі зміною найменування відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», з Криворізькою міською радою були укладені додаткові угоди про внесення змін до вищевказаних договорів оренди земельних ділянок.

Через чисельні звернення мешканців Центрально-Міського району м. Кривого Рогу до Благодійної організації «Благодійний фонд розвитку територіальної громади м. Кривий Ріг», щодо сприяння вирішення питань рекультивації порушених та відпрацьованих земель, зменшення меж санітарної зони, представник позивача звернувся до Криворізького національного університету з клопотанням розглянути можливість участі у вирішенні порушених питань.

Листом Криворізького національного університету від 09 грудня 2021 року № 24-309/3 позивача повідомлено про надання допомоги у розробці робочого проекту землеустрою щодо рекультивації земель, які використовуються для розміщення зони обвалення і плавних зсувів від відробки залізних руд шахти РУ ім. Дзержинського та підлягають рекультивації (кадастрові номери 1211000000:08:109:0009. 1211000000:08:109:0008).

15 грудня 2021 року Благодійна організація звернулась до в.о. міського голови Вілкула Ю.Г. із заявою, в якій просила надати дозвіл на розроблення Робочого проекту землеустрою щодо рекультивації земель, які використовуються для розміщення зони обвалення і плавних зсувів від відробки залізних руд шахти РУ ім. Дзержинського та підлягають рекультивації (кадастрові номери 1211000000:08:109:0009, 1211000000:08:109:0008).

26 січня 2022 року, розглянувши заяву позивача та наданий пакет документів, на XXI сесії VIII скликання Криворізькою міською радою було прийнято рішення № 1126 «Про відмову в наданні адміністративних послуг суб`єктам звернення», в якому було зазначено, що розглянувши заяви суб`єктів звернення та надані документи; ураховуючи рішення виконкому міської ради від 13.11.2019 №518 «Про оптимізацію надання адміністративних, інших публічних послуг у органах місцевого самоврядування м. Кривого Рогу», 17.11.2021 №608 «Про затвердження інформаційних і технологічних карток адміністративних та інших публічних послуг, що надаються департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради через Центр адміністративних послуг «Віза» («Центр Дії») виконкому Криворізької міської ради», зі змінами, факт, що статтею 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначені підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру; беручи до уваги, що відмова у видачі документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, не допускається; відповідно до Земельного кодексу України, Законів України «Про землеустрій», «Про адміністративні послуги», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про оренду землі», Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року №523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг»; керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада вирішила: відмовити суб`єктам звернення у наданні адміністративних послуг.

Представник позивача вважає таке рішення відповідача протиправним, у зв`язку з чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм отримання дозволу на розробку робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель, врегульований нормами Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законами України «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про охорону земель», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Так, згідно зі статтею 166 Земельного кодексу України, рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.

Для рекультивації порушених земель, відновлення деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або на ділянки без ґрунтового покриву.

Статтею 168 Земельного кодексу України встановлено, що при здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про охорону земель», рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт.

При проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою.

Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.

Суд звертає увагу, що роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про землеустрій» визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про землеустрій» робочі проекти землеустрою розробляються на підставі рішення власника земельної ділянки (щодо земель державної та комунальної власності - рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) або землекористувача.

Робочі проекти землеустрою щодо рекультивації земель, порушених внаслідок дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу, крім підстав, визначених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть розроблятися на підставі рішення замовника, якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, нафти і газу.

Кабінет Міністрів України 02 лютого 2022 року прийняв постанову № 86 «Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою».

Пунктом 23 зазначених Правил встановлено, що рекультивація порушених земель здійснюється за технічним і біологічним етапами.

Технічний етап рекультивації передбачає підготовку земель для їх подальшого використання і включає: зняття, складування і зберігання родючого шару ґрунту; селективне (пошарове) формування відвалів, гірничопланувальні роботи з вирівнювання поверхні порушених земель, виположування (вирівнювання) відкосів відвалів і виїмок; покриття поверхні рекультивації родючим шаром ґрунту або придатним для створення рекультивованого шару ґрунту; у разі потреби будівництво під`їзних шляхів; проведення у разі потреби протиерозійних, гідромеліоративних і культуртехнічних заходів.

Біологічний етап рекультивації включає заходи з відновлення продуктивності земель, які здійснюються після технічної рекультивації. Біологічна рекультивація включає комплекс агротехнічних та інших заходів з відновлення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності сільськогосподарських і лісових угідь, освоєння водойм, відтворення флори і фауни, а також усунення негативних дій порушених земель на навколишнє природне середовище.

Рекультивація за технічним етапом проводиться гірничими підприємствами, організаціями, які здійснюють видобуток корисних копалин, будівництво та експлуатацію об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахтами, рудниками, копальнями, кар`єрами, розрізами, збагачувальними фабриками тощо), виконують комплекс підготовчих та будівельних робіт з реалізації проектів будівництва, а за біологічним етапом - особами, діяльність яких призвела до порушення земель, або землевласниками чи землекористувачами, яким за згодою сторін такі особи передають (повертають) землю з проведеною рекультивацією за технічним етапом.

Як вбачається із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 288515644 та № 303097800, які надані відповідачем разом із відзивом, орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 211000000:08:109:0009 (площею 107,8344 га.) та 211000000:08:109:0008 (площею 47,1233 га.) станом на 15 червня 2022 року є публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутні відомості про наявність у позивача спеціального дозволу на користування надрами з видобування корисних копалин.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами представника Криворізької міської ради та приходить до висновку про відсутність правових підстав для отримання Благодійною організацією «Благодійний фонд розвитку територій громади міста м. Кривий Ріг» дозволу на розроблення робочого проекту землеустрою з метою здійснення заходів з рекультивації порушених земельних ділянок 211000000:08:109:0008 та 211000000:08:109:0009, оскільки остання не є підприємством чи організацією, яка здійснює видобуток корисних копалин, не є власником вищезазначених земельних ділянок, ні їх землекористувачем, а також немає в наявності спеціального дозволу на користування надрами з видобування корисних копалин.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправним та скасування рішення XXI сесії VIII скликання Криворізької міської ради від 26.01.2022 року №1126 «Про відмову в наданні адміністративних послуг суб`єктам звернення» в частині п.п.4 витягу з додатка до рішення міської ради №1126 задоволенню не підлягають, оскільки судом дійсно встановлено, що на момент звернення позивача із даним адміністративним позовом земельні ділянки з кадастровими номерами 1211000000:08:109:0008 та 1211000000:08:109:0009 перебували в орендному користуванні приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», а Благодійна організація «Благодійний фонд розвитку територій громади міста м. Кривий Ріг» не надала до суду спеціальний дозвіл на користування надрами з метою дослідно-промислової розробки корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Приймаючи рішення в справі, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Благодійної організації «Благодійний фонд розвитку територіальної громади м. Кривий Ріг» до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Благодійної організації «Благодійний фонд розвитку територіальної громади м. Кривий Ріг» до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник