Рішення

від 26.10.2022 по справі 440/15177/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15177/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі від 23.09.2021 №3 про його звільнення з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/15177/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Ухвалою суду від 12 вересня 2022 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином. Відповідач надіслав клопотання про розгляд справи без участі Ліквідаційної комісії.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вказані норми, суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

З липня 1996 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме, в УМВС України в м. Севастополі, що учасниками справи не заперечується.

Згідно наказу МВС України від 31.03.2010 №553 о/с "По особовому складу" відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (С-649319) призначено начальником відділу Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в м. Севастополі.

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до начальника УМВС України в м. Севастополі з рапортом про надання йому відпустки по догляду за дитиною на підставі довідки ВКК №423, що сторонами не заперечується.

Наказом УМВС України в м. Севастополі від 10.01.2014 №3 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 3 статті 25 Закону України "Про відпустки" підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-649319) начальнику відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі надано додаткову відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною з 04.01.2014 по 30.06.2014. Вказана обставина сторонами не заперечується.

Позивач стверджує, що 18.03.2014 Російською Федерацією була здійснена анексія АР Крим, у зв`язку з чим він був змушений покинути територію АР Крим та переїхав зі своєю родиною до м. Херсон.

14.08.2020 позивачем голові ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі направлений рапорт про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України відповідно до пункту "а" статті 64 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.

У відповідь на вказаний рапорт голова ліквідаційної комісії МВС України в місті Севастополі листом від 31.08.2020 №25/100/01-2020 проінформував ОСОБА_1 про те, що з початку анексії Автономної Республіки Крим і до теперішнього часу архіви, документація або інші матеріали з тимчасово анексованої території до материкової частини України не передавалися. В зв`язку з тим, що ліквідаційна комісія УМВС України в м. Севастополі не має інформації щодо проходження ОСОБА_1 служби в ОВС України розглянути рапорт не видається можливим.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі №440/5411/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволений частково. Визнані протиправними дії Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України від 14.08.2020. Зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі розглянути рапорт ОСОБА_1 від 14.08.2020 про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України та прийняти рішення згідно "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Наказом Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі від 23.09.2021 №3 о/с "По особовому складу" підполковника міліції ОСОБА_1 , начальника відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас (з постановленням на військовий облік) за пунктом «є» статті 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Зі змісту зазначеного спірного наказу від 23.09.2021 № 3 о/с вбачається, що підставою для його прийняття стало надходження доповідної записки від 22.09.2021 №86 та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі №440/5411/20.

Вважаючи, що його неправомірно та безпідставно було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за порушення дисципліни, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про скасування вказаного наказу про звільнення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Згідно із ст. 1 Закону «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до вимог стаття 18 Закону «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами статті 25 Закону «Про міліцію» працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов`язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Згідно з преамбулою Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року, № 3460-IV (надалі Статут), в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст. 1 Статуту службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу.

Відповідно до ст. 2 Статуту дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 5 Статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 7 Статуту Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно ст. 12 Статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження;3) догана;4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Частиною 5 ст.18 Статуту передбачено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Позивач стверджує, що 18.03.2014 Російською Федерацією була здійснена анексія АР Крим, у зв`язку з чим він був змушений покинути територію АР Крим та переїхав зі своєю родиною до м. Херсон.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рапорту позивача від 10.07.2014, начальником УМВС України в Херсонській області направлено Міністру внутрішніх справ України Авакову А.Б. подання про перевід до УМВС України в Херсонській області начальника відділу ДАІ УМВС України в м. Севастополі підполковника міліції ОСОБА_1 .

За інформацією, що міститься у довідці начальника УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_1 продовжує перебувати у розпорядженні УМВС України в м. Севастополі, оскільки відрядження ОСОБА_1 для подальшого проходження служби до УМВС України в Херсонській області визнано недоцільним.

23.01.2020 позивачем на адресу Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. для вирішення питання щодо подальшого проходження ним служби в ОВС на раніше займані посаді або на посаді, яка є рівнозначною цій посаді, подано рапорт від 23.01.2020.

У відповідь на вказаний рапорт МВС України листом від 25.02.2020 №6368/22-2020 проінформувало ОСОБА_1 про те, що процедура звільнення з органів внутрішніх справ урегульована Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114. Відповідно до відомчих нормативних документів, які регламентують діяльність МВС України, у міністерстві не ведеться автоматизований облік персональних даних працівників органів внутрішніх справ, у тому числі особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ УМВС України в м. Севастополі, де заявник проходив службу. Наприкінці лютого 2014 року листування з підрозділами ГУМВС України в Автономній республіці Крим та УМВС України в м. Севастополі припинено. Вся документація, у тому числі й особові справи колишніх працівників цих підрозділів, залишилися на тимчасово окупованій території. На офіційні запити жодної відповіді не отримано, відомчий зв`язок відсутній, контактів через мережі мобільного зв`язку посадові особи уникають. Тому у МВС інформація щодо проходження заявником служби та звільнення з органів внутрішніх справ в УМВС України в м. Севастополі відсутня. У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про національну поліцію» Закон України «Про міліцію» втратив чинність з 07.11.2015. Тобто посад, які б комплектувалися особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та підрозділів органів внутрішніх справ не існує. З метою вирішення питання проходження служби в поліції заявнику запропоновано звернутися до територіального органу поліції за місцем проживання або до будь-якого органу поліції для участі в конкурсі на заміщення посад поліцейського, передбаченому Законом України «Про Національну поліцію».

Доказів звернення позивача до територіального органу поліції за місцем проживання або до будь-якого органу поліції для участі в конкурсі на заміщення посад поліцейського, з метою вирішення питання проходження служби в поліції, позивачем не надано, а судом не встановлено.

Суд зауважує, що питання проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ після 30.06.2014 вже було предметом судового розгляду у справі №440/1623/20. Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 по цій справі, що набрало законної сили, встановлено, що доказів звернення позивача з відповідними рапортами до ліквідаційної комісії УМВС України в м. Севастополі для вирішення питання про подальше проходження ним служби в ОВС станом на дату звернення до суду з цим позовом до МВС України матеріали справи не містять. З долученого ОСОБА_1 до справи рапорту від 30.05.2020 на ім`я голови ліквідаційної комісії УМВС України в м. Севастополі слідує, що лише у травні 2020 року позивач фактично звернувся до УМВС України в м. Севастополі з повідомленням про намір в подальшому проходити службу в ОВС.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 № 9, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 по справі №440/1623/20, що набрало законної сили, містить висновок про те, що з огляду на відсутність у наказі МВС України від 11.06.2014 №556 інформації про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі, а також враховуючи відомості довідки начальника УМВС України в м. Севастополі, за якими позивач продовжує перебувати у розпорядженні УМВС України в м. Севастополі, суд дійшов висновку, що останній не є звільненим зі служби в органах внутрішніх справ та із займаної ним посади - начальника відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі.

За інформацією МВС України ліквідаційна комісія УМВС України в м. Севастополі фактично знаходиться за адресою Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополя: проспект Адмірала Сенявина, 128, м. Херсон, Херсонська область, 73034.

Відповідно до акту №84 від 20.09.2021 про відсутність працівника на робочому місці, відповідачем зафіксований факт відсутності начальника ВДАІ УМВС України в м. Севастополі Білоуса Б.Б. на робочому місці, в службовому кабінеті Головного управління, розташованого за адресою: м. Херсон, пр-т Адмірала Сенявіна, 128 протягом 20.09.2021 з 09:00 год. до 14:00 год., без поважних причин, неповідомлення керівництва про причини відсутності.

В ході судового розгляду позивач не довів тих обставин, що в нього були наявні поважні причини невиходу на службу з липня 2014 року, з травня 2020 року по день його звільнення зі служби - 23.09.2021 до місця дислокації УМВС України в м. Севастополі, не надав суду відповідних доказів, отже не підтвердив обґрунтованості своїх позовних вимог.

Стаття 14 Статуту передбачає, що з метою з`ясування усіх обставин дисциплінарного проступку начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України регулювався Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ № 893 від 07.11.2018.

На даний час новий порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України міністром внутрішніх справ України не встановлений.

На засіданні ліквідаційної комісії УМВС України в м. Севастополі, розглянувши рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 у справі №440/5411/20, вирішено відповідно до Положення №114 підполковника міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" за порушення дисципліни, про що складено протокол засідання комісії УМВС України в м. Севастополі від 23.09.2021 №90/100/10-2021.

Порядок проходження служби працівниками органів внутрішніх справ України регулюється Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

Згідно з вимогами пункту 64 «є» Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Суд зауважує, що в розумінні норм пункту 70 Положення №114, звільнення осіб старшого начальницького складу в запас і відставку провадиться начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.

Наведені норми Положення визначають випадки звільнення працівників органів внутрішніх справ у запас і відставку, натомість підставою звільнення позивача з посади є вчинення дисциплінарного проступку.

У цьому контексті підлягають застосуванню норми Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

В силу положень ч. 7 ст. 13 наведеного Закону такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Враховуючи, що позивач згідно наказу МВС України від 31.03.2010 №553 о/с "По особовому складу" призначений на посаду начальника відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в місті Севастополі, а згідно наказу УМВС України в м. Севастополі від 10.01.2014 №3 о/с «По особовому складу» відповідно до пункту 3 статті 25 Закону України «Про відпустки» підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-649319) начальнику відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі надано додаткову відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною з 04.01.2014 по 30.06.2014, тому питання про звільнення позивача належить до повноважень особи, яка займає посаду керівника УМВС України в м. Севастополі.

Частиною 4 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

З наведеного вбачається, що голова ліквідаційної комісії наділений відповідними повноваженнями щодо звільнення працівників органів внутрішніх справ, в тому числі осіб у званні підполковника, внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з ОВС до позивача застосоване правомірно, повноважною особою, обґрунтовано, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Несвоєчасне вручення чи не вручення позивачу копії наказу про звільнення відповідачем не тягне за собою таких наслідків як скасування самого оскаржуваного наказу, а лише підтверджує час виникнення в позивача права на його оскарження.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі (просп. Сенявіна Адмірала, 128, м. Херсон, 73034) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва