Рішення

від 18.10.2022 по справі 173/306/20

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/306/20

Провадження №2/173/8/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М

При секретареві - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки, та за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро Плюс» до ОСОБА_1 про примусове виконання обов`язку в натурі -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2020 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки до відповідача ТОВ «Унірем-Агро Плюс».

20.02.2020 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче судове засідання на 03.04.2020 року.

09.04.2020 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву з додатками.

03.04.2020 року відкладений розгляд справи в підготовчому судовому засіданні в зв`язку з неявкою позивача та представника позивача в судове засідання, до 04.06.2020 року.

04.06.2020 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 14.09.2020 року.

14.09.2020 року в судовому засіданні оголошена перерва до 26.10.2020 року.

26.10.2020 року розгляд справи відкладений за клопотанням представника позивача до 16.12.2020 року.

12.11.2020 року до суду звернувся позивач ТОВ «Унірем-Агро Плюс» з позовом про примусове виконання обов`язку в натурі до відповідача ОСОБА_1

30.11.2020 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

01.12.2020 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче судове засідання на 01.02.2021 року.

16.12.2020 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , до ТОВ «Унірем-Агро Плюс» про розірвання договору оренди відкладений до 18.02.2021 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

01.02.2021 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні за позовом ТОВ «Унірем-Агро Плюс» до ОСОБА_1 , про примусове виконання обов`язку в натурі відкладений до 22.03.2021 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

22.03.2021 року розгляд справи в підготовчому судовому засіданні за позовом ТОВ «Унірем-Агро Плюс» до ОСОБА_1 , про примусове виконання обов`язку в натурі відкладений до 02.08.2021 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

18.02.2021 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , до ТОВ «Унірем-Агро Плюс» про розірвання договору оренди відкладений до 06.04.2021 року в зв`язку з неявкою позивача в судове засідання.

06.04.2021 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , до ТОВ «Унірем-Агро Плюс» про розірвання договору оренди відкладений до 02.08.2021 року в зв`язку з неявкою позивача в судове засідання.

02.08.2021 року постановлена ухвала про об`єднання в одне провадження цивільної справи за позовом ТОВ «Унірем-Агро Плюс» до ОСОБА_1 , про примусове виконання обов`язку в натурі з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 , до ТОВ «Унірем-Агро Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Справа призначена до розгляду на 13.10.2021 року.

13.10.2021 року розгляд справи відкладений на 22.12.2021 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

22.12.2021 року представником позивача Сніжка О.В., подане клопотання про закриття провадження у справі за позовом ТОВ «Унірем-Агро Плюс» до ОСОБА_1 , про примусове виконання обов`язку в натурі та про зміну підстав і предмету позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , до ТОВ «Унірем-Агро Плюс» про розірвання договору оренди земельної ділянки, яка залучена до матеріалів справи. В судовому засіданні оголошена перерва до 01.03.2022 року.

01.03.2022 року розгляд справи відкладений на 31.05.2022 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

31.05.2022 року розгляд справи відкладений на 25.07.2022 року в зв`язку з неявкою представника позивача.

25.07.2022 року розгляд справи відкладений на 18.10.2022 року в зв`язку з неявкою учасників розгляду справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст.. 247 ЦПК України.

Згідно позовних вимог з урахуванням зміни підстав позову позивач просить: розірвати договір оренди землі, укладений 28 вересня 2016 року між ним та відповідачем, загальною площею 6.500 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області кадастровий номер 1221081800:01:007:0024, шляхом скасування та вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право ( в державному реєстрі) № 17801724 від 29 листопада 2016 року вчинений комунальним підприємством «Криничанське бюро технічної інвентаризації».

Стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 7 933 грн. 90 коп., та стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: в його власності перебуває земельна ділянка, яка належить йому на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДП № 033411, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 235 від 16.03.2016 року площею 6.500 га, що розташована на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області кадастровий номер 1221081800:01:007:0024.

Зазначена земельна ділянка передана ним в оренду відповідачеві на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н, зареєстрованого 28 вересня 2016 року, укладеного з відповідачем та з 29.11.2016 комунальним підприємством «Криничанське бюро технічної інвентаризації» проведено державну реєстрацію права (в держаному реєстрі прав) за № 17801724 строком на дев`ять років тобто до 26.11.2026 року.

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі орендна плата вноситься у грошовій формі та встановлюється у розмірі 5.3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на момент підписання договору 7200.29 грн. Кошти перераховуються орендарем на рахунок або сплачуються готівкою орендодавцю в строк до 30- грудня щорічно. Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 33 договору визначені обов`язки орендаря, серед яких є своєчасно сплачувати орендну плату. Визначену у договорі.

В 2019 році розмір орендної плати склав за умовами договору оренди землі склав 7933.90 грн.

Однак відповідач порушив свої зобов`язання та станом на 19 лютого 2020 року відповідачем не сплачено жодних грошових коштів. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за 2019 рік позивач від відповідача не отримував.

Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки складає 7 933 грн. 90 коп.

У зв`язку з порушенням строку сплати орендної плати позивач був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які він розраховував при укладанні договору оренди землі.

Крім того за останні два роки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виплачував позивачу орендну плату.

Згідно заяви про зміну підстав позову позивач посилається на те, що відповідач несвоєчасно сплатив орендну плату також за 2020 рік, що підтверджується квитанцією від 25.01.2021 року №ALURJDMASLED773. З якої вбачається, що відповідач 25.01.2021 року сплатив грошові кошти за оренду земельної ділянки за 2019, 2020 роки.

Зазначені обставини свідчать про систематичну несплату орендної плати, що може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, що і стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач і представник позивача неодноразово не з`являлись, позовну заяву не відкликали. Згідно заяви про зміну підстав позову позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ТОВ «Унірем - Агро Плюс» в судове засідання не з`явилась подавши заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечувала за обґрунтуваннями у відзиві на позовну заяву, а саме: з позивачем дійсно укладено договір від 28.09.2016 року. Укладенню вищевказаного договору оренди передувало розірвання позивачем договору оренди, укладеного між відповідачем та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступником якого є позивач, але позивачем було виявлено бажання та укладено новий договір оренди земельної ділянки. Згідно укладеного договору розмір орендної плати орендної плати встановлений 5.3 %, що на момент підписання договору склало 7200.00 грн. від нормативної грошової оцінки землі 135 854.58 грн. Протягом 2016-2018 років позивач отримував орендну плату у вищевказаному розмірі з відрахуванням необхідних податків і зборів, таким чином відповідачем не порушувались строки виплати орендної плати.

В 2019 році позивачем не було повідомлено відповідача про платіжні реквізити, на які можна було б йому перерахувати орендну плату в порушення п. 31 укладеного договору, а особисто позивач за отриманням орендної плати до відповідача не з`явився. Проте від імені позивача було подано заяву від 04.01.2020 року, яку вручено відповідачеві третьою особою, про вимогу сплатити орендну плату за 2019 рік, або надання доказів про її виплату. Позивачеві була надана відповідь вих. № 3/1002 від 10.02.2020 року. Оскільки позивач все рівно не повідомив платіжні реквізити, намагаючись все ж таки виконати свої зобов`язання відповідач на поштову адресу, яка була зазначена в заяві позивача 19.03.2020 року, поштовим переказом направив орендну плату в розмірі 6386.80 грн. Тому порушень з боку відповідача щодо виплати орендної плати позивачеві не вбачається.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавшизміст позовнихвимог,заслухавши поясння учасниківрозгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановленотакі фактита відповідніїм правовідносини.

Судом встановлено, що у власності позивача перебуває земельна ділянка яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 235 від 16.03.2016 року площею 6.500 га, що розташована на території Верхньодніпровської міської ради (раніше Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району) Дніпропетровської області кадастровий номер 1221081800:01:007:0024, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину.

Зазначена земельна ділянка передана позивачем в оренду відповідачеві на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н, зареєстрованого 28 вересня 2016 року, укладеного з відповідачем та 29.11.2016 року комунальним підприємством «Криничанське бюро технічної інвентаризації» проведено державну реєстрацію права (в держаному реєстрі прав) за № 17801724 строком на дев`ять років тобто до 26.11.2026 року, що підтверджується копією договору.

Відповідно до п. 9 Договору оренди землі орендна плата вносить у грошовій формі та встановлюється у розмірі 5.3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на момент підписання договору 7 200.29 грн. кошти перераховуються орендарем на рахунок або сплачуються готівкою орендодавцю в строк до 30 грудня щорічно. Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки з вини орендаря. Що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 33 договору визначені обов`язки орендаря, серед яких є своєчасно сплачувати орендну плату. Визначену у договорі.

Позивач посилається на те, що відповідач порушив свої зобов`язання та станом на 19 лютого 2020 року відповідачем не сплачено жодних грошових коштів. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за 2019 рік позивач від відповідача не отримував.

Позивач просить розірвати зазначений вище договір оренди земельної ділянки за підставами систематичної невиплати йому орендної плати.

Вирішуючи позовні вимоги в цій частині суд виходить з наступного.

За вимогами ч. 1 ст.13 ЦПК України - Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» - визначено поняття договору оренди землі: Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» - Орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати

Судом встановлено, що Відповідно до п. 9 Договору оренди землі орендна плата вносить у грошовій формі та встановлюється у розмірі 5.3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на момент підписання договору 7 200.29 грн.

Відповідно до п. 45 укладеного між сторонами договору передбачено, що власник земельної ділянки (паю) є платником земельного податку (пункт 269 Податкового Кодексу України). На час дії фіксованого сільськогосподарського податку власник земельної ділянки, земельної частки (паю) звільняється від сплати податку ( згідно п.282.1, 10-282.1.11 ст. 282 Податкового кодексу).

Таким чином між сторонами погоджено сплату земельного податку за рахунок орендодавця. Доказів того, що відповідач є платником фіксованого сільськогосподарського податку суду не надано. Відповідно відрахування з розміру нарахованої орендної плати земельного податку відповідачем є правомірним та погоджене сторонами в укладеному договорі і не може розцінюватись як сплата орендної плати в меншому розмірі ніж передбачено договором.

Відповідно до наданих відповідачем доказів судом встановлено, що в 2016-2018 роках позивачеві своєчасно сплачувалась орендна плата в сумі 5806.19 грн., 5796.24 грн., що підтверджується копією відомості на видачу орендної плати від 30.09.2016 року, копіями платіжного доручення № 2295 від 13.07.2017 року № 4282 від 27.08.2018 року.

Таким чином за 20016-2018 роки позивачеві своєчасно та в повному обсязі виплачувалась орендна плата.

Затримку у виплаті орендної плати за 2019 рік відповідач обґрунтовує тим, що відповідач не з`явився для отримання орендної плати та не повідомив реквізити, на які потрібно перераховувати орендну плату.

Позивачем не надані докази того, що він з`являвся для отримання орендної плати чи повідомляв відповідачеві реквізити для її перерахування.

З наданих відповідачем доказів вбачається 19.03.2020 року відповідачем направлено позивачеві грошовий переказ в сумі 6386.80 грн., що підтверджується списком згрупованих поштових переказів.

Таким чином судом встановлено, що в 2019 році позивачеві нарахована орендна плата за земельну ділянку направлена з запізненням на два місяці. Але позивач ОСОБА_1 , з невідомих причин її не отримав.

Відповідно до чинного законодавства систематичною є несплата орендної плати (більше одного разу). Згідно з п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та відповідно підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

При цьому систематично ( ч.5 ст. 17 ЗУ «Про плату за землю») є несплата орендної плати протягом пів року.

В 2019 році відповідачем була допущена прострочка виконання, але не в строк - пів року, оскільки 17.02.2020 року нарахована орендна плата направлена позивачеві за адресою його проживання.

Таким чином відсутня ознака систематичності несплати відповідачем орендної плати.

Крім того відповідно до ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України - Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як вбачається, умовами укладеного з позивачем договору оренди землі встановлено, що орендна плата перераховується на рахунок, який вказується додатково або сплачується готівкою орендодавцю.

Позивачем не надано доказів того, що ним повідомлявся відповідачеві рахунок, на який потрібно було перерахувати орендну плату.

Таким чином відповідачем було виконано покладений на нього обов`язок зі сплати позивачеві орендної плати за 2019 рік у єдино можливий його виконати - шляхом направлення грошового переказу на відому відповідачеві адресу позивача. Але позивач відмовився від отримання грошових коштів.

Відповідно сам позивач сприяв тому, що відповідач прострочив виконання покладеного на нього за договорами оренди земельної ділянки обов`язку щодо сплати орендної плати.

Щодо невиплати орендної плати за 2020 рік то судом встановлено, що дана обставина виникла після подання позивачем позову 19.02.2020 року. При цьому позивач та представник позивача з`явились лише в підготовче судове засідання 04.06.2020 року. В подальшому в судові засіданні не з`являлись, тим самим затягуючи розгляд справи та відтерміновуючи момент отримання орендної плати, намагаючись підвести дії відповідача під ознаки систематичності. Наслідком чого стала подача 12.11.2020 року ТОВ «Унірем- Агро Плюс» позовної заяви до ОСОБА_1 , про примусове виконання обов`язку в натурі, згідно якої ТОВ «Унірем- Агро Плюс» просив зобов`язати ОСОБА_1 , виконати обов`язок в натурі, а саме отримати належну йому орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 28 вересня 2016 року, право оренди за яким зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом № 17801724 від 29.11.2016 року в розмірі 6 386.80 грн., нараховану за 2019 рік та орендну плату в сумі 6 386.80 грн., нараховану за 2020 рік, а всього - в сумі 12 773.60 грн.

І лише після даної обставини позивач ОСОБА_1 , подав заяву, датовану 21.12.2020 року до ТОВ «Унірем- Агро Плюс» з проханням перерахувати належну йому орендну плату вказавши рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 25.01.2021 року ТОВ «Унірем- Агро Плюс» перераховано на вказаний позивачем рахунок грошові кошти в сумі 12773.73 грн. орендна плата за 2019-2020 роки, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно, як вже зазначалось вище позивач сам вчинив дії ( а саме бездіяльність) яка мала наслідком прострочення відповідачем виконання покладеного на нього за договорами оренди земельної ділянки обов`язку щодо сплати орендної плати, з метою створення ознак систематичності невиплати орендної плати, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за 2019 рік, оскільки самим позивачем надані суду докази про перерахування йому орендної плати за 2019 рік на вказаний ним рахунок.

Так як судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1681 грн., 60 коп. стягненню з відповідача не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259,263-265,268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , представник позивача, адвокат Самко Олег Іванович, пр. О.Поля, 115-а оф.2 м. Дніпро Дніпропетровська область, 49061, до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем - Агро Плюс» ( юридична адреса: 52334 Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Адамівка, вул. Колхозна (Лугова), 1-Б ЄДРПОУ 36442105) про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 28 вересня 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , і товариством з обмеженою відповідальністю Унірем - Агро Плюс» ( юридична адреса: 52334 Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Адамівка, вул. Колхозна (Лугова), 1-Б ЄДРПОУ 36442105) загальною площею 6.500 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Верхньодніпрвоської міської ради ( раніше Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району) Дніпропетровської області кадастровий номер 1221081800:01:007:0024, шляхом скасування та вилучення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право ( в державному реєстрі) № 17801724 від 29 листопада 2016 року вчинений комунальним підприємством «Криничанське бюро технічної інвентаризації» і стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем - Агро Плюс» ( юридична адреса: 52334 Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Адамівка, вул. Колхозна (Лугова), 1-Б ЄДРПОУ 36442105) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 заборгованості по орендній платі в розмірі 7933 грн. 90 коп. - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1681 грн., 60 коп.. покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 18.10.2022 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 26.10.2022 року

Дата набрання законної сили 18.11.2022 року.