Рішення

від 26.10.2022 по справі 640/13319/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року м. Київ № 640/13319/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби м.Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2020, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної податкової служби м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2020 №0005604204, №0005594204, 0005584204, 0005564204, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005554204 від 24.01.2020 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-029 від 24.01.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що За результатами такої перевірки складено акт №795/26-15-42-04-30/2518311892 від 16.12.2019 на підставі якого, ГУ ДПС у м. Києві прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 24.01.2020 №0005604204, №0005594204, 005584204, 0005564204, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005554204 від 24.01.2020 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-029 від 24.01.2020. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, з огляду на те, що предмет формування доходу фізичної особи підприємця - ФОП ОСОБА_1 фактично ГУ ДПС у м. Києві не досліджений. В акті перевірки ревізор дійшов висновку про завищення позивачем витрат, однак джерела виникнення таких витрат, суть їх походження не роз`яснено, що свідчить про необґрунтованість висновків контролюючого органу. Також, відповідачем не було враховано, що позивач укладає строкові договори зі своїми контрагентами, а мета вказаних договорів відповідає господарській діяльності позивача.

У відзиві на позовну заяву , відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що перевіркою встановлено, що оподатковуваний дохід згідно декларації про майновий стан та доходи) становить за 2017 рік - 8 755 737,13 грн., за 2018 рік - 2 362 000, 83 грн. У результаті перевірки встановлено розбіжність оподаткованого доходу за 2017 рік у сумі 22 500 грн. Дана розбіжність виникла у зв`язку з тим, що позивач включив до суми загального доходу поворотну фінансову допомогу, що надійшла від ТОВ «Натуральні продукти». Крім того, позивачем було укладено договори із договори ТОВ «НОВУС УКРАЇНА», ТОВ «ФОЗЗІ - ФУД/СІЛЬПО», ТОВ «ФУДМЕРЕЖА», ТОВ «ЛЕГІОН 2015», ТОВ «СОЮЗ РИТЕЙЛ Д", ТОВ "АМІАТА", ТОВ "ДЖУНА", ТОВ "ЛАБР", ТОВ "ТВИЧ", ТОВ « 555ТМ». Згідно актів приймання - передачі товару, послуги, що надавались вказаними контрагентами не пов`язані із господарською діяльністю позивача, окрім того, останнім не було доведено необхідність передпродажної підготовки товару, маркетингових послуг, послуг із дослідження та аналізу споживчого попиту та кон`юнктури ринку. Крім того, в ході перевірки було встановлено, що позивач включив у витрати кошти на оренду приміщень, однак доказів цільового використання вказаних приміщень надано не було. Також, контролюючий орган дійшов висновку, що позивач безпідставно включив витрати на юридичні послуги, оскільки ревізор дійшов висновку, що такі послуги фактично не були надані позивачу. Також, позивачем було завищено дохід і протиправно включено витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, які не реалізовані та не пов`язані із отриманням доходу, що призвело до заниження сплати податку на доходи фізичних осіб. Також позивачем не було сплачено військовий збір.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі ст.20, ст.77,ст.82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, та п.2 частини 1 ст.13 розділу VI, ст. 25 розділу Закону України від 8 липня 2010 року №2464-lV «Про збір та облік єдиного внеску на. загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями, наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 25.10.2019 №2390 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого плану перевірки наведеного в додатку до акту.

16.12.2019 за результатами документальної планової виїзної перевірки, контролюючим органом складено акт 795/26-15-42-04-30/2518311892, яким встановлено порушення вимог:

п.177.10 ст.177 ПКУ №2755 з урахувнням Порядку №481, в Книзі обліку доходів та витрат відображені недостовірні дані щодо понесених витрат безпосередньо пов`язаних з отриманням доходу за 2017-2018 роки;

п.177.2 ст.177 ПКУ №2755, чим занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 622535,01грн, в т.ч. за 2017 на 311959,29 грн., за 2018 на 310575,72грн.

п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX ПКУ №2755, чим занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017-2018 роки в розмірі 51877,92грн„ в т.ч.: за 2017- 25996,61 грн., за 2018 -25881,31грн.

п.1, п.4 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, п.8 ст.9 ЗУ №2464-VI, чим занижено єдиний внесок із сум чистого доходу, що підлягає сплаті в сумі 205571,08грн., в т.ч. за 2017р.- 67969,00грн., за 2018р,- 137602,08грн.;

п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПКУ №2755, чим занижено податкові зобов`язання з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету на загальну суму - 177363грн., у тому числі за січень 2017 в сумі 6232 грн, за лютий 2017 в сумі 5267 грн, за березень 2017 сумі 26052 грн, за квітень 2017 в сумі 10758 грн, за травень 2017 в сумі 9247 грн, за червень 2017 в сумі 8046 грн, за липень 2017 в сумі 6172 грн, за серпень 2017 в сумі 7216 грн, за вересень 2017 в сумі 5369 грн, за жовтень 2017 в сумі 9195 грн, за листопад 2017 в 10408грн, за грудень 2017 в сумі 10490 грн, за січень 2018 в сумі 744 грн. за лютий 2018 в 637грн., за березень 2018 в сумі 22710 грн., за квітень 2018 в сумі 38375 грн, за травень 2018 сумі 388 грн, за липень 2018 в сумі 8 грн., за серпень 2018 в сумі 49 грн.

п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ №2755, не виписано та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 177362,67 грн., у тому числі за січень 2017 в сумі 6231,88 грн., за лютий 2017 в сумі 5266,70 грн, за березень 2017 в сумі 26051,79 грн, за квітень 2017 2017 в сумі 10758,07грн, за травень 2017 в сумі 9246,69грн, за червень 2017 в сумі 8046,28грн.. за липень 2017 в сумі 6172,34 грн, за серпень 2017 в сумі 7216,26 грн, за вересень 2017 в сумі 5369,23 грн, за жовтень 2017 в сумі 9194,54грн, за листопад 2017 в сумі 10408,31грн., за грудень 2017 в сумі 10490,22 грн, за січень 2018 в сумі 743,63 грн, за лютий 2018 в сумі 636,85грн., за березень 2018 в сумі 22709,52 грн., за квітень 2018 в сумі 38375,18 грн., за травень 2018 в сумі 387,82 грн, за липень 2018 в сумі 8,33грн., за серпень 2018 в сумі 49,03грн.

п.16.1.7 п.16.1 ст. 16 ПКУ 2755, не подано до податкового органу за місцем реєстрації, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП

24.01.2020 на підставі акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0005594204 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб на суму 927 727,52 грн (основний платіж - 618 485.01 грн, штрафна санкція - 309 242,51 грн.), № 0005604204 про збільшення грошового зобов`язання за платежем військовий збір у сумі 77 310,63 грн (основний платіж - 51 540, 42 грн. штрафна санкція - 25 770,21 грн), №0005564204 про збільшення грошового зобов`язання за платежем по податку на додану вартість на суму штрафної санкції у розмірі 88 681,34 грн. та №0005584204 на суму штрафної санкції у розмірі 170, 00 грн.

24.10.2020 Головним управлінням Державної податкової служби м. Києві винесено вимогу №Ф-029 про сплату боргу в сумі: 205571, 08грн.

18.02.2020 вважаючи вказані рішення протиправними, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

23.03.2020 рішенням Державної податкової служби України №10535/6/99-00-08-06-08-06 залишено скаргу ОСОБА_1 від 18.02.2020 № б/н в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 24.01.2020 № Ф-029, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 24.01.2020 № 0005554204 без розгляду.

17.04.2020 рішенням Державної податкової служби України №13783/6/99-00-08-05-04-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 24.01.2020 №0005604204, № 0005594204. № 0005584204. № 0005564204. а скаргу ФОП ОСОБА_1 від 18.02.2020 № б/н без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0005594204 від 24.01.2020 становлено порушення п. 177.2 ст.177 ПКУ №2755 та занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період в розмірі 618485,01грн, в т.ч. за 2017 на 307909,29грн., за 2018р. на 310575.72 грн., суд зазначає слідуюче.

Відповідно до наданих на перевірку документів, ФОП ОСОБА_2 до складу витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку до податкової декларації, віднесено витрати: на придбання товарно-матеріальних цінностей за 2017 рік в сумі 6389980, 92 грн.. за 2018 рік в сумі 1296825,40 грн., інші витрати: вартість маркетингових послуг, логістичних послуг, послуг з передпродажної підготовки товару, послуг з фасування товару, вартість транспортних послуг, юридичних послуг, вартість послуг технічного консультування вартість робіт по дослідженню кон`юнктури ринку, плати за обслуговування банківських рахунків, вартості послуг оренди приміщення, мобільного зв`язку, канцелярія та інше за 2017 рік в сумі 1771752,95 грн., за 2018 рік в сумі 1039963,86грн.

ФОП ОСОБА_1 було укладено договори на поставку продукції з вищезазначеними підприємствами, з яких вбачається, що право власності на поставлений товар у підприємств-покупнів настає з моменту фізичного одержання товару Покупцем (моменту передачі вивантаженого товару на рампі Місця поставки Покупця).

Разом з цим, ФОП ОСОБА_1 було укладено договори про надання послуг з вищезазначеними підприємствами; Предметом цих договорів є надання Виконавцем Замовнику маркетингових та інших додаткових послуг, послуги з викладення товару Замовника на стелажах, послуги з переміщення товарів Замовника по торгівельній точці Виконавця, послуги з забезпечення викладки товару на полицях магазину, передпродажні дослідження, просування товару Замовника на ринку шляхом їх оптимальної пропозиції споживачу, а також консультування споживачів продукції Замовника з питань її якісних характеристик та інших особливостей.

Відповідно Актів приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) опис послуги: «Передпродажна підготовка товару», «Маркетингові послуги», «Послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту»», «Послуги по стимулюванню збуту товарів».

Вартість зазначених послуг, що були включені ФОП ОСОБА_1 до складу витрат становить - 912414,68грн., в т.ч.: за 2017рік - 614069,74 грн., за 2018рІк - 298344.94грн.

Також до складу вартості витрат віднесено витрати за договорами укладеними з: ФОП ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) про надання послуг з досліджень кон`юнктури ринку від 17.01.2017 №17012017 та від 12.01.2018 №12012018.

За цим договором, об`єктом досліджень кон`юнктури ринку є: горіхи сушені, смажені, сухофрукти вагові та фасовані та їх суміші. Роботи з дослідження кон`юнктури ринку здійснюються Виконавцем (ФОП ОСОБА_3 ) за наступними напрямками: визначення діючих та потенційних конкурентів на відповідному сегменті ринку, загальна характеристика умов роботи конкурентів, відомості про роздрібні ціни та ціни постачання, розрахунки цін, відомості про їх динаміку.

На підтвердження фактично понесених витрат платником надано акти проведення досліджень з кон`юнктури ринку, які містять типовий зміст без конкретизації послуг, а саме загальну назву проведених напрямків досліджень без розкриття результатів досліджень з детальним та повним описом усіх питань в цілях господарської діяльності платника. Звітів про результати досліджень у письмовому вигляді до перевірки не надано.

Згідно актів проведення досліджень з кон`юнктури ринку загальна вартість послуг складає 529430,00 грн. в т.ч.: за 2017рік -215900,00 грн., за 2018рік - 313530,00 грн.

Витрати із ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_3 ) на послуги технічного консультування від 12.03.2017 №02/04-2017-ТК. Згідно актів з прийняття рішень щодо відповідності приміщень по АДРЕСА_1 , що плануються в оренду, конструктивним та технологічним вимогам загальна вартість послуг за 2017рік складає 46640,00грн.

Витрати на послуги ТОВ «ПРОМГРУП КОРП» (ЄДРПОУ 41430788) щодо надання юридичних послуг за договором від 06.04.2018 №5.

Предметом договору є надання Замовнику (ФОП ОСОБА_1 ) наступних, юридичних послуг: юридичні послуги щодо захисту інтересів Замовника в суді перше ї інстанції та/або Апеляційному суді, підготовка процесуальних документів для участі в судовому засіданні за позовом Замовника в суді першої інстанції та/або Апеляційному суді, участі в судовому розгляді справи як представника замовника на суму 65000,00грн.

Відповідно до пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За змістом підпункту 177.4.1. пункту 177.4 статті 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Підпунктом 177.4.4. пункту 177.4 статті 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1.-177.4.3. вказаного пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно із вимогами підпункту 177.4.5. пункту 177.4 статті 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Відповідно до п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які виключають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетингу), на передпродажну підготовку товарів.

Маркетинг - це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів; планування і ведення всебічної діяльності, пов`язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку.

З метою оподаткування під маркетинговими послугами (маркетингом) слід розуміти послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (п.п. 14.1.108 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство-виконавець повинно: проводити комплексні дослідження ринку; здійснювати аналіз ринку; сегментувати ринок; позиціонувати товар; розробляти маркетинг - мікс (маркетинговий комплекс) тощо. При цьому, виконавцями таких послуг можуть бути лише суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність, що відповідає нормам КВЕД ДК 009:2010. Тобто суб`єкти господарювання, які надають маркетингові послуги, повинні мати право здійснювати діяльність згідно КВЕД 73.20 "Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення суспільної думки".

Головною умовою для врахування у складі податкових витрат на проведення маркетингових послуг є їх документальне підтвердження та зв`язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку. Підтвердженням зв`язку витрат на маркетингові послуги з господарською діяльністю суб`єкта господарювання, окрім договору, акту виконаних робіт, виступають наступні документи: наказ по підприємству, в якому повинно бути обґрунтування необхідності проведення таких маркетингових досліджень із зазначенням періоду їх проведення, територію, назву виду продукції, категорію потенційних споживачів тощо; звіт про проведення маркетингових досліджень, у якому мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику. Крім того, підприємство також повинно надати докази щодо реального застосування вказаного дослідження у своїй господарській діяльності, тобто впровадження в останній конкретних висновків та рекомендацій дослідження.

Таким чином, суд вважає, що для включення витрат з маркетингового дослідження попиту і пропозиції на ринку до складу податкових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та інших нормативно-правових актів, які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингового дослідження від іншої особи, а також підтвердження зв`язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається із наявного у справі договору № 17012017 про надання послуг з дослідження кон`юктури рику та складених на його підставі актів надання послуг, ФОП ОСОБА_3 провела дослідження, згідно договору №17012017 від 17.01.2017 щодо визначення діючих та потенційних конкурентів на відповідному сегменті ринку; загальної характеристики умов роботи конкурентів; відомості про роздрібні ціни та ціни постачання; розрахунків цін, відомості про їх динаміку.

Оцінивши вказані акти наданих послуг, суд приходить до висновку, що вони мають знеособлений характер та не містять конкретної інформації про проведення виконавцем консультації, зокрема: потенційних споживачів, період проведення дослідження, територію, назву та виду продукції, окупність продукції тощо.

Крім того, в матеріалах справи відсутні звіти дослідження кон`юнктури ринку, та надані виконавцем рекомендації, а відтак, суд погоджується із доводами відповідача, що на підставі наявних доказів не можливо встановити логічний зв`язок та необхідність наданих послуг із господарською діяльністю позивача.

У свою чергу позивачем не було обґрунтовано суду економічну доцільність проведення таких досліджень (наприклад, у зв`язку з виходом на ринок нового виду продукції).

Щодо договору технічного консультування №02/04-2017-ТК від 12.03.2017, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язується виконувати роботи, пов`язані з наданням послуг технічного консультування з прийняття рішень щодо відповідності приміщень по АДРЕСА_1 , що плануються в оренду, конструктивним та технологічним вимогам, то суд зазначає наступне.

Оцінивши вказаний договір, суд приходить до висновку, що він за своїм змістом є консалтинговим договором, обов`язковим документом для фіксації результатів надання послуг є лише акти приймання-передачі послуг (приймання-передачі робіт), в той же час, для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій.

Так, у ході податкової перевірки, контролюючим органом було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 використовував орендоване складське приміщення, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_2 , загальною площею 61,6 кв.м., згідно договору оренди №16/2015 майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 19.02.2015, укладеного з Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України (ЄДРПОУ 05417176).

Отже, з вказаних обставин вбачається, що на момент перевірки за позивачем обліковувалось орендне приміщення (склад), в свою чергу, останнім не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження змісту отриманих послуг, їх матеріального вираження чи використання результатів цих послуг, а саме договору оренди приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу підтверджує відсутність економічної доцільності вказаних витрат та їх не пов`язаність із господарської діяльністю позивача.

Щодо договору про надання юридичних послуг №5 від 06.04.2018, згідно якого ТОВ "ПРОМГРУП КОРП» зобов`язується надати ФОП ОСОБА_1 наступні юридичні послуги: юридичні послуги щодо захисту інтересів Замовника в суді першої інстанції та/або Апеляційному суді; підготовка процесуальних документів для участі в судовому засіданні за позовом Замовника в суді першої інстанції та/або Апеляційному суді; - участь в судовому розгляді справи як представника Замовника, то суд зазначає слідуюче.

Згідно акту наданих послуг від 06.04.2018 виконавець надав замовнику юридичні послуги відповідно до договору №5 про надання юридичних послуг від 06.04.2018, а замовник прийняв надані послуги.

Вартість послуг за цим актом ( без урахування ПДВ) становить 65 000 (Шістдесят п`ять тисяч) гривень, крім того ПДВ 20% - 13000 гривень.

Всього вартість наданих юридичних послуг складає 78000,00 (Сімдесят вісім тисяч)

Оцінивши долучені позивачем до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, суд приходить до висновку, що такі не є достовірними доказами фактичного здійснення оспорюваних операцій, оскільки у наявному акті надання послуг міститься лише загальне найменування наданої послуги, яка не розкриває спектр наданих юридичних послуг, крім того, з наявного документу неможливо встановити обсяг проведених робіт та кількість витраченого часу.

При цьому, позивачем не вказано, яким чином отримані послуги стосуються його господарської діяльності та не надано доказів, які б підтверджували реальність надання правової допомоги в ході судових засідань, як стверджував останній.

Суд звертає увагу, що юридичні послуги належать до безтоварних, а тому на підтвердження надання таких послуг можуть бути надані акти приймання-передачі послуг або інші документи, що підтверджують фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов`язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що розкривають суть та зміст господарської операції, необхідність її отримання, результати наданих послуг, їх якісні, кількісні показники та деталізовано їх зміст.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення.

Щодо податкового повідомлення - рішення №00055604204 від 24.01.2020, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ, то суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статтей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

За приписами п. 120-1.1 ст. 120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статтей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Перевіркою встановлено, що позивачем у порушення п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ №2755, не виписано та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 177362,67грн., у тому числі за січень 2017 в сумі 6231,88 грн., за лютий 2017 в сумі 5266,70 грн, за березень 2017 в сумі 26051,79 грн, за квітень 2017 в сумі 10758,07 грн, за травень 2017 в сумі 9246,69 грн, за червень 2017 в сумі 8046,28 грн, за липень 2017 в сумі 6172,34 грн, за серпень 2017 в сумі 7216,26 грн, за вересень 2017 в сумі 5369,23 грн, за жовтень 2017 в сумі 91.94,54 грн, за листопад 2017 в сумі 10408,31 грн, за грудень 2017 в сумі 10490,22 грн, за січень 2018 в сумі 743,63 грн, за лютий 2018 в сумі 636, 85 грн., за березень 2018 в сумі 22709,52 грн., за квітень 2018 в сумі 38375,18 грн, за травень 2018 в сумі 387,82 грн. за липень 2018 в сумі 8,33 грн., за серпень 2018 в сумі 49,03грн.

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження висновків акта перевірки щодо фактичного отримання доходу позивачем за перевіряємий період, зокрема, у сумі 3458527,87 грн., в т.ч. за 2017 - 1733107,21 грн., за 2018 -1725420,66 грн.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю отриманих доходів позивачем за перевіряємий період, за наслідками якого винесено податкові повідомлення-рішення від 29.11.2019 та №91304204 та №0091314204, податкові зобов`язання щодо реєстрації податкових накаладних у позивача відсутні, а тому вказані податкове повідомлення-рішення є протиправними, та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0005604204 від 24.01.2020, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі абз. З, 4 п. 123.1 ст.123 розд.2 Кодекс №2755-VІ від 02.12.2010 Податкового кодекс}' України

Так, перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX ПКУ №2755-VI. занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017-2018 в розмірі 51540,42грн., вт.ч.: за 2017-25659,11грн., з а 2018 - 25881,31 грн.

к, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України, а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

При цьому, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходу, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Отже, військовий збір нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами пунктів 4 - 51 частини першої статті 4, пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали загальну систему оподаткування нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Виходячи з приписів наведених норм для обчислення розміру податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, а також визначення суми ЄСВ визначальним є розмір чистого доходу фізичної особи-підприємця, який розраховується виходячи з розміру доходів та витрат відповідного періоду.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку, що відповідачем помилково донараховано позивачем доходи за перевіряємий період, то відповідно і відсутні правові підстави для донарахування військового збору, у зв`язку з чим, позовні вимог в цій \ обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також підлягає скасуванню рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005554204 від 24.01.2020 та вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-029 від 24.01.2020.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0005584204 від 24.01.2020 про застосування штрафної санкції у розмірі 170, 00 грн., суд зазначає слідуюче.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктом оподаткування, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України, можуть бути майно, товари, доход (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, із наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 9 грудня 2011 року №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП, подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №560/3008/19.

Пунктом 117.1 статті 117 ПК України передбачено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність - 510 гривень.

Так, судом встановлено, що у періоді, що перевірявся позивач використовував орендована майно для здійснення підприємницької діяльності, що знаходиться за адресою; м. Київ, проси. Глушкова, 40, корпус 1-2, загальною площею 61,6 кв.м.

Доказів того, що позивач звертався до контролюючого органу із заявою форми №20-ОПП матеріали справи не містять, натомість вказані обставини спростовуються висновками податкової перевірки, що свідчить про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати, винесене Головним управлінням Державної податкової служби м. Києві податкове повідомлення-рішення №00055604204 від 24.01.2020.

Визнати протиправним та скасувати, винесене Головним управлінням Державної податкової служби м. Києві №0005554204 від 24.01.2020 рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Визнати протиправною та скасувати, винесену Головним управлінням Державної податкової служби м. Києві вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-029 від 24.01.2020.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Державної податкової служби м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.С. Мазур