Постанова

від 26.10.2022 по справі 580/2241/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2241/22 Суддя першої інстанції: Валентина ТИМОШЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Плюс» на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Плюс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арка-Плюс» (далі - Позивач, ТОВ «Арка-Плюс») звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2021 №5841/2300070809 на суму 93969,72 грн за платежем штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не надано Відповідачу та до суду будь-якого з передбаченого чинним законодавством України документу, що підтверджує неможливість нарахування пені з огляду на вплив обставин непереборної сили, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного індивідуального акту. Окремо суд зауважив, що копія наказу Губернатора штату Каліфорнія про введення обмежень, пов`язаних із загрозою поширення коронавірусної хвороби, не належить до виданих компетентним органом документів, які б підтверджували виникнення форс-мажорних обставин.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, у Сполучених Штатах Америки немає визначеного спеціального органу, який уповноважений засвідчувати форс-мажорні обставини, по-друге, прокламацією Президента США від 13.03.2020 оголошено надзвичайну ситуацію в країні через спалах нової коронавірусної хвороби, по-третє, судом першої інстанції не було враховано як доказ засвідчення адвоката штату Каліфорнія, яким засвідчені форс-мажорні обставини, з якими і пов`язане порушення граничних строків здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 було відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що Позивачем не надано довідку про підтвердження форс-мажорних обставин, що видана уповноваженим органом, у розумінні чинного законодавства.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що працівниками ГУ ДПС у Черкаській області у травні 2021 року на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (у зв`язку наданням на письмові запити ГУ ДПС Черкаській області від 26.05.2020 та від 14.09.2020 пояснень та їх документальних підтверджень, які не спростовують отриману від ПАТ КБ «ПриватБанк» податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства) на підставі наказу від 12.05.2021 №875-п та направлення на перевірку від 13.05.2021 №1047/23-00-07-0805 проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 16.11.2018 №1 за період з 16.11.2018 по 13.05.2021 (а.с. 86-87).

У ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Арка-Плюс» ч. ч. 1-2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом від 16.11.2018 №1п, укладеним з AG East-West Enterprise Inc (США), в розмірі 20 007,80 доларів США на 63 дні, 5107,80 доларів США на 1 день, 107,8 доларів США на 4 дні.

Висновки перевірки зафіксовані в акті від 26.05.2021 №3777/23-00-07-0806/34452627 (а.с. 22-35).

Листом ГУ ДПС у Черкаській області від 22.07.2021 №14979/6/23-00-07-08-150 повідомлено ТОВ «Арка-Плюс», що заперечення Позивача не враховані, а висновки акту перевірки залишено без змін (а.с. 36-44).

За результатами перевірки контролюючим органом 22.07.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №5841/2300070809, яким за порушення ч. ч. 1-2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, Позивачу нараховано пеню на загальну суму суму 93 969,72 грн за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом від 16.11.2018 №1п, укладеним з AG East-West Enterprise Inc (США), в розмірі 20 007,80 доларів США на 63 дні, 5107,80 доларів США на 1 день, 107,8 доларів США на 4 дні (а.с. 45-47).

06.08.2021 платник податків направив до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 22.07.2021 №5841/2300070809 (а.с. 48-54), однак рішенням ДПС України від 03.02.2022 №2087/6/99-00-06-01-02-06 оскаржуваний індивідуальний акт залишено без змін (а.с. 18-21).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що порушення строків розрахунку за отриманий товар, за твердженням Позивача, мало місце внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися у процесі погодження умов за контрактом №1п від 16.11.2018 і його укладання, та вплинули на можливість виконання обов`язків підприємством AG East-West Enterprise Inc (США) перед ТОВ «Арка-Плюс». Так, у зв`язку з форс-мажорними обставинами, що виникли на території штату Каліфорнія (США), розрахунок покупця з ТОВ «Арка-Плюс» за експортним контрактом проведено після пом`якшення карантинних заходів із затримкою.

Із змісту наказу губернатора штату Каліфорнія (США) від 19.03.2020 № 33-20 переклад, якого завірений нотаріально, вбачається, що були введенні обмеження пов`язані з загрозою СОVID-19 (а.с. 57-64).

Судом першої інстанції також встановлено, що із змісту засвідчення адвоката штату Каліфорнія Тетяни Абграрян випливає, що згідно розділу 1511 Цивільного кодексу Каліфорнії на підставі наказу губернатора штату Каліфорнія (США) від 19.03.2020 № 33-20 суд відповідної юрисдикції може розглядати цю дію губернатора як встановлення форс-мажорних обставин (а.с. 65-69).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення №5), прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки матеріали справи підтверджують правомірність застосування штрафних санкцій за відсутності нормативно встановлених підстав ненарахування пені, визначених ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку та збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції».

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Колегія суддів зауважує, що Національному банку України надані повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На виконання закріплених у законі повноважень Національний банк України пунктом 21 Положення №5 встановив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Матеріалами справи підтверджено, а також не оспорюється Позивачем, факт порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом від 16.11.2018 №1, укладеним з AG East-West Enterprise Inc (США), у розмірі 20 007,80 доларів США на 63 дні, 5107,80 доларів США на 1 день, 107,8 доларів США на 4 дні.

Поряд з цим, перевіряючи правильність висновків контролюючого органу про наявність підстав для нарахування пені за несвоєчасне проведення розрахунків за зовнішньоекономічним договором, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів, з урахуванням доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами 6, 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Нормативне визначення форс-мажору закріплено у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», за яким форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ХІІ від 17.03.2020 були внесені зміни у частину 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», якими доповнено перелік форс-мажорних обставин - карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Як вже було зазначено вище, положення ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачають підтвердження форс-мажорних обставин уповноваженою організацією країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту.

У свою чергу, наголошуючи на тому, що відсутність довідки про форс-мажорні обставини по контракту від 16.11.2018 №1п унеможливлює врахування наказу губернатора штату Каліфорнія (США) як доказу об`єктивної неможливості виконання зобов`язань за зовнішньоекономічним контрактом контрагентом Позивача, контролюючий орган, з яким погодився суд першої інстанції, не врахував, що, за твердженням ТОВ «Арка-Плюс», у Сполучених Штатах Америки відсутній орган, уповноважений видавати відповідні документи щодо конкретного випадку. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

У розрізі наведеного колегія суддів вважає, що адміністративний суд, виконуючі основні завдання адміністративного судочинства та здійснюючи перевірку акта суб`єкта владних повноважень на відповідній критеріїв, визначених у ч. 2 ст. 2 КАС України, вправі у рамках особливостей правового регулювання спірних правовідносин надати свою оцінку наявним у матеріалах справи документам через призму їх підтвердного значення для встановлення існування форс-мажорних обставин, які унеможливлювали своєчасне проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом.

Так, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Арка-Плюс» на підтвердження того факту, що порушення контрагентом-нерезидентом граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, за експортним контрактом від 16.11.2018 №1п, було спричинено форс-мажорними обставинами, надало:

- наказ губернатора штату Каліфорнія (США) від 19.03.2020 № 33-20, із змісту якого вбачається, що 04.03.2020 введено надзвичайний стан в Каліфорнії в результаті загрози COVID-19 (а.с. 57-66);

- засвідчення адвоката штату Каліфорнія Тетяни Абграрян, із змісту якого слідує, що суд відповідної юрисдикції може розглядати цю дію губернатора як встановлення форс-мажорних обставин (а.с. 65-69).

При цьому, судова колегія звертає увагу, що копія наказу губернатора штату Каліфорнія (США) платником податків надавалася контролюючому органу під час перевірки, що відображено на сторінках 8-9 акту перевірки.

Також до апеляційної скарги було надано прокламацію Президента Сполучених Штатів Америки від 13.03.2020 «Про оголошення надзвичайної ситуації в країні через спалах нової коронавірусної хвороби COVID-19», якою встановлено надзвичайну ситуацію в США з 01.03.2020.

Аналізуючи зміст цих документів у своїй сукупності у розрізі неспростованого Відповідачем твердження Позивача про відсутність у США органу, уповноваженого на засвідчення форс-мажорних обставин, свідчить, що обмеження, пов`язані з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19 впроваджені у Сполучених Штатах Америки з 01.03.2020. Надзвичайний стан у Каліфорнії через загрозу COVID-19 було оголошено 04.03.2020, а всім особам, які проживають у штаті та які не задіяні у роботі критичної інфраструктури, було приписано з 19.03.2020 залишатися вдома або за місцем проживання. Отже, починаючи з 01.03.2020 у США діяли обмеження, пов`язані з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19. При цьому доказів, що підприємство AG East-West Enterprise Inc, належить до визначених одного з 16 критично важливих секторів інфраструктури США, а відтак продовжувало працювати попри запроваджені обмеження, контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень у межах цієї справи не надано.

Із змісту доданого до спірного податкового повідомлення-рішення розрахунку (а.с. 33) вбачається, що граничним строком сплати коштів в сумі 20 007,80 доларів США було 05.03.2020, в сумі 5 107,80 доларів США - 07.05.2020, в сумі 107,80 доларів США - 08.05.2020. Відтак, усі вказані несвоєчасно проведені виплати охоплюються періодом запроваджених карантинних обмежень у Сполучених Штатах Америки, які, як вже було встановлено раніше, об`єктивно, на переконання судової колегії, перешкоджали AG East-West Enterprise Inc своєчасно виконати зобов`язання з оплати контракту.

З урахуванням наведеного, оскільки у межах цієї справи Відповідачем не доведено існування у країні резиденства контрагента Позивача уповноваженого на видачу довідок про форс-мажорні обставини щодо окремого договору, а встановлені у ході розгляду документально підтверджені обставини за своєю сукупністю дають підстави вважати об`єктивно неможливим виконання зобов`язань з оплати за зовнішньоекономічним договором, то колегія суддів приходить до висновку, що порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів мало місце з незалежних від сторін договору обставин, а тому спірне податкове повідомлення-рішення від 22.07.2021 №5841/2300070809 підлягає скасуванню як протиправне.

У свою чергу, посилання Апелянта на те, що за 4 дні пеня нарахована протиправно, оскільки ухвалою Господарського суду Черкаської області провадження у справі №925/921/20 було відкрито 22.07.2020, однак позовна заява направлена до суду 17.07.2020, судовою колегією оцінюється критично, оскільки як свідчать відомості акта перевірки, залишок валютної виручки у розмірі 43 161,53 доларів США, який надійшов з порушенням граничних строків розрахунків (06.08.2020 в сумі 31 000,00 доларів США та 17.08.2020 в сумі 12 520,00 доларів США), не був об`єктом нарахування пені, оскільки 17.07.2020 ТОВ «Арка Плюс» було подано позовну заяву до Господарського суду Черкаської області про стягнення заборгованості у згаданому розмірі. А тому, як зазначено в акті перевірки, остаточне рішення по нарахуванню пені за порушення строків надходження валютної виручки в розмірі 43 161,53 долар США відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» буде вирішуватися після закінчення розгляду справи Господарським судом Черкаської області. Відтак, порушення Відповідачем норм законодавства, на яке посилається Апелянт, у межах спірних правовідносин не мало місця, а відтак правильність нарахування пені за інший, ніж спірних у цій справі, період, не є предметом оцінки у площині цього спору.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд першої інстанції при прийнятті рішення помилково не встановив всі фактичні обставини, що мають значення для справи, залишивши поза увагою об`єктивну неможливість здійснити розрахунки за зовнішньоекономічним контрактом через обставини непереборної сили у США. Викладене має своїм наслідком скасування судового рішення із прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Черкаській області на користь ТОВ «Арка-Плюс» витрат, пов`язаних із сплатою судового збору за подання позовної заяви (2 481,00 грн) та апеляційної скарги (3 721,50 грн), в загальній сумі 6 202,50 грн. Сума судового збору, сплачена за подання апеляційної скарги у розмірі 178,50 грн (3 900 - 3 721,50), може бути повернута за правилами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арка-Плюс» - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235; код ЄДРПОУ ВП 44131663) податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2021 року №5841/2300070809.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235; код ЄДРПОУ ВП 44131663) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Арка-Плюс» (19604, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, 71; код ЄДРПОУ 44131663) судові витрати із сплати судового збору в сумі 6 202 (шість тисяч двісті дві) гривні 50 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

Повний текст постанови складено та підписано 26 жовтня 2022 року.