Рішення

від 20.10.2022 по справі 756/15185/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.10.2022 Справа № 756/15185/21

Унікальний № 756/15185/21

Провадження № 2/756/1536/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Мушкетик І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Колоннейд Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника 30.09.2021 шляхом поштового відправлення звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, та просив стягнути на свою користь з відповідача 336 230,00 грн та судові витрати.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12 березня 2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» та ТОВ «Інтехспайсез» було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу «BMW», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов даного Договору позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

01 серпня 2018 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Opel», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_1 (відповідач) та автомобіля «BMW», державний номерний знак « НОМЕР_1 », що належить ТОВ «Інтехспайсез».

Внаслідок ДТП застрахованому транспортному засобу «BMW», державний номерний знак « НОМЕР_1 », було завдано механічних ушкоджень.

Вказана ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України.

На підставі страхового акту та Договору страхування ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» 02.10.2018 виплатило ТОВ «Інтехспайсез» страхове відшкодування у розмірі 336 230,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «Opel», державний номерний знак « НОМЕР_2 », не була застрахована. У зв`язку з чим позивач вважає необхідним стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 336 230,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року за вищевказаним позовом відкрито позовне провадження.

27 липня 2022 року відповідачем подано відзив до позову, у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав пропуску строків позовної давності, оскільки ДТП відбулася 01.08.2018, а відтак строк позовної давності сплив ще 01.08.2021.

14 жовтня 2022 року позивач через свого представника подав письмові пояснення, у яких наполягав на задоволенні позову та стверджував, що строки позовної давності ним не пропущені. Представник позивача зазначає, що його довірителем здійснено страхову виплату на користь потерпілого ТОВ «Інтехспайсез» 02.10.2018, а відтак трирічний строк позовної давності не є пропущеним.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, доказів поважності неявки до суду не надав.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 01 вересня 2020 року № 758/15014/18, 01.08.2018 ОСОБА_1 (відповідач), керуючи автомобілем «Opel», державний номерний знак « НОМЕР_2 », внаслідок порушення Правил дорожнього руху України здійснив зіткнення з автомобілем марки «BMW», державний номерний знак « НОМЕР_1 », що призвело до пошкодження вказаних т/з.

12 березня 2018 року між ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» та ТОВ «Інтехспайсез» було укладено Договір добровільного страхування автотранспорту № CAS0040582, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу «BMW», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов даного Договору позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу «Opel», державний номерний знак « НОМЕР_2 », станом на момент ДТП не була застрахована.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» виплатило страхувальнику ТОВ «Інтехспайсез» страхове відшкодування у розмірі 336 230,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 500060295 від 02.10.2018.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 6 ст. 261 ЦК України встановлено, що за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Постановою від 04 липня 2018 року, справа №755/18006/15-ц, провадження №14-176 цс 18, Верховний Суд зазначив, що слід відрізняти поняття зобов`язання, як правовідношення (договірне або позадоговірне), від обов`язків, які мають сторони такого зобов`язання.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.

При цьому помилковим є ототожнення права вимоги, визначене статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України, із правом вимоги (регресу), визначеного статтею 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини суброгацію у страхових відносинах та регрес.

Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов`язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.

Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов`язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов`язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов`язання шляхом виконання обов`язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов`язанні третьою особою.

Виходячи з наведеного, помилковим є застосування до суброгації у страхових відносинах положень ч. 6 ст. 261 ЦК України, згідно якої за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Адже, наведена вище норма розрахована на відносини, коли одне зобов`язання (основне) припиняється виконанням обов`язку боржника третьою особою, і у такої особи виникає право регресу вже за новим регресним зобов`язанням. Відповідно за новим регресним зобов`язанням позовна давність починає спивати заново.

Проте, суд звертає увагу, що до спірних відносин, які склалися між сторонами по справі, під час обчислення позовної давності мають застосовуватись положення статті 262 ЦК України. Згідно цієї норми заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При суброгації деліктне зобов`язання не припиняється, змінюється лише одна і сторін такого зобов`язання кредитор.

У даній справі днем настання події (днем вчинення ДТП) є 01 серпня 2018 року. Отже, за змістом вищенаведених норм, загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг 02 серпня 2018 року і спливає у відповідні число та місяць останнього року, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання події. З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що у цій справі позовна давність спливає у число та місяць останнього третього року, тобто 01 серпня 2021 року.

Позивач ПрАТ «Страхова компанія «Колоннейд Україна» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 30 вересня 2021 року, тобто після спливу позовної давності.

Враховуючи, що позов подано із спливом позовної давності та те, що позивачем не наведено жодної причини поважності пропуску відповідного строку, суд доходить висновку про відмову у позові у зв`язку із спливом позовної давності.

На підставі вищевикладеного та ст. 257, 261, 262, 267, 993, 1166, 1191, 1194 ЦК України; ст. 27 Закону України «Про страхування»; керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.В. Белоконна