Ухвала

від 27.10.2022 по справі 128/2708/18

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/2708/18

УХВАЛА

27.10.2022 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Саєнко О.Б., при секретарі Фольварковій Н.О.

за участю: позивача- ОСОБА_1 , представника позивача- адвоката Путіліна Є.В., представника відповідача- адвоката Киришова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця заяву судді про самовідвід в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Батьківщина», ОСОБА_2 , Вінницької районної державної адміністрації, Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в особі Державного реєстратора Луценка Є.В. «про скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору оренди, додаткової угоди, скасування державної реєстрації права оренди» ,-

ВСТАНОВИВ:

04.10.2018 до провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява, справа №128/2708/18, в якій позивач з урахуванням заяви про зміну предмета позову просить суд: усунути їй перешкоди у користуванні і розпорядженні належною їй на праві власності земельною ділянкою площею 0,3000 га, розташованою в АДРЕСА_1 шляхом:

2.1. Визнання незаконним та скасування рішення 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008 №72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина» в частині затвердження технічної документації та передачі в оренду ПСП «Агрофірма Батьківщина» земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1,0271га по АДРЕСА_2 , рішення 51 сесії 5 скликання від 23.09.2010р. «Про внесення змін до рішення 22 сесії 5 скликання від 23.10.2008р. №72 «Про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ПСП «Агрофірми Батьківщина» в частині надання в оренду ПСП «Агрофірма Батьківщина», земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1,0271га по АДРЕСА_2 ; рішення 63 сесії 6 скликання №33 від 26.11.2014р. «Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки на три земельних ділянки ПСП «Агрофірма Батьківщина» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в частині затер дження технічної документації (ділянки № НОМЕР_2 площею 0,7271га кадастровий номер 0520655900:02:009:1241, рішення 28 сесії 7 скликання №47 від 03.10.2017р. «Про розгляд заяви ПП «Агрофірми Батьківщина» та ОСОБА_2 .

2.2.Визнання недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0520655900:02:009:1241 площею 0,07271 га по АДРЕСА_2 , від 23.10.2010 укладеного між Стрижавською селищною радою та ПСП «Агрофірма Батьківщина» зареєстрованого 21.10.2010 за №041003400013 зареєстрованого у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» та додаткових угод до нього від 17.12.2014р., від 18.10.20107;

2.3.Скасування рішення індексний номер 18091963 від 17.12.2014р. щодо реєстрації права власності територіальної громади на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:009:1241;

2.4.Скасування рішення індексний номер 18092143 від 17.12.2014р. щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:009:1241;

2.5.Скасування рішення індексний номер 37707144 від 23.10.2017р. щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0520655900:02:009:1241;

3. Стягнути з відповідачів документально судові витрати.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 19.10.2018 відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 21.01.2019 закрито підготовче засідання у даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Головуюча у справі суддя Саєнко О.Б. заявила самовідвід, вказуючи, що чоловік позивача ОСОБА_1 в присутності позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Путіліна Є.В., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Киришова О.В. та секретаря судового засідання Фольваркової Н.О. , - звинуватив її в упередженості при розгляді даної справи .

Частиною другою ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Статтями 36, 37 ЦПК передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з ч.1, 2, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Стаття 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що «питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. «Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи».

Такі самі вимоги до поведінки судді знайшли своє відображення в міжнародному документі, затвердженому РЕЗОЛЮЦІЄЮ 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року (Бангалорські принципи діяльності судді).

Вони викладені у формі Цінностей і мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони мають використовуватися суддями як керівництво, а судовою системою - як основа для регламентації поведінки суддів.

Вони також покликані сприяти кращому розумінню й підтримці судової гілки влади з боку представників виконавчої та законодавчої влади, а також адвокатів і суспільства в цілому. Ці принципи передбачають відповідальність суддів за свою поведінку перед певними інституціями, заснованими з метою забезпечення дотримання судових стандартів, які самі є незалежними й неупередженими і покликані посилювати, а не применшувати значимість існуючих правових норм і правил поведінки, що зобов`язують суддів.

Частина 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наявність безсторонності відповідно до n.l cт. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Зовнішні вияви можуть мати певне значення, або іншими словами, «правосуддя повинно не тільки здійснюватися, повинно бути також видно, що воно здійснюється». Важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду (Білуха проти України, 2006).

Так, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v. Malta (Мікалефф проти Мальти) /ВП), § 98).

Підставою заявлення суддею самовідводу, згідно із заявою судді є намір уникнення подальших сумнівів у сторін та їх представників у неупередженості судді Саєнко О.Б. та недопущення сумнівів у об`єктивності майбутнього рішення у даній справі.

Враховуючи викладене, обставини, зазначені в заяві про самовідвід судді Саєнко О.Б. свідчать про неможливість продовження розгляду справи в такому складі суду; мотиви заявлення самовідводу мають об`єктивне підґрунтя та відповідають положенням ст.36 ЦПК України, ст.15 Кодексу суддівської етики.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Таким чином, для забезпечення права позивача на доступ до правосуддя та розгляд справи поза будь - яким сумнівом для неї щодо необ`єктивності та неупередженості складу суду; з метою недопущення сумнівів у об`єктивності майбутнього рішення у даній справі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаної заяви про самовідвід.

Керуючись ст.ст.33, 36, 40-41 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б. про самовідвід в цивільній справі № 128/2708/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Батьківщина», ОСОБА_2 , Вінницької районної державної адміністрації, Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області в особі Державного реєстратора Луценка Є.В. «про скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним договору оренди, додаткової угоди, скасування державної реєстрації права оренди» ,- задовольнити.

Цивільну справу передати для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Олена САЄНКО