Ухвала

від 26.10.2022 по справі 624/519/22

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/519/22

Провадження № 2/629/708/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2022 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Каращук Т.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Красноградський відділ державної реєстрації актів цивільного тану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просить виключити з актового запису №107 від 12 травня 2022 року про народження її сина ОСОБА_3 , вчиненого відділом реєстрації актів цивільного тану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) даних про те, що батьком її сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України з графи батько- ОСОБА_2 , громадянин України. В обґрунтування позову вказала, що 19 червня 2015 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем по справі. Спільне життя з відповідачем не склалося і вони розійшлися, але шлюб відповідно до закону не розірвали. З березня 2020 року вона почала проживати спільно з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила дитину ОСОБА_3 , батьком якого є ОСОБА_5 . В зв`язку з тим, що шлюб між нею та відповідачем не розірвано при реєстрації народження дитини батьком дитини було записано ОСОБА_2 , хоча він не є батьком дитини. Відповідач відмовляється звертатися із спільною заявою до органу ДРАЦС відповідно до ч. 3 ст. 122 СК України про невизнання його батьком ОСОБА_3 .

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Основне завдання законодавця в цих правовідносинах - забезпечити дитині наявність батька. Тобто, вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Така заява подається до суду особою, яка вважає себе батьком дитини, і суд зобов`язаний перевірити дійсні мотиви подачі такої заяви та встановити батьківство такої особи на підставі належних і допустимих доказів.

При поданні даної позовної заяви позивачем надано заяву особи, яка визнає своє батьківство щодо дитини позивача, але водночас позивач не вказала в позовній заяві дану особу, яка визнає себе батьком дитини стороною по справі.

Крім того, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України за №96/5 від 12.01.2011, регламентовано порядок внесення змін до актових записів цивільного стану (розділ ІІ Правил, далі за текстом - Правила №96/5 від 12 січня 2011 року).

Відповідно до пп.2.13.1 п.2.13 Правил №96/5 від 12 січня 2011, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану.

Згідно з п.2.16.4 Правил №96/5 від 12 січня 2011 року, на підставі відповідного рішення суду в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Як слідує з п.2.2.2 Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актові записи цивільного стану складаються реєстратором у Реєстрі. Запис у Реєстрі про народження фізичної особи та її походження містить, зокрема, г) відомості про батьків: прізвище, власне ім`я, по батькові; дата народження; громадянство (зазначається словами, що є громадянином(кою) відповідної держави або особою без громадянства); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); місце проживання (держава, область, район, місто/селище(село), вулиця, будинок, квартира); ґ) підстава запису відомостей про батька (зазначається одна з наведених підстав): державна реєстрація шлюбу (місце та дата державної реєстрації, номер актового запису про шлюб у книзі державної реєстрації актів цивільного стану); спільна заява батьків чи заява батька про визнання батьківства (дата подання заяви); рішення суду про визнання батьківства чи про встановлення факту батьківства (материнства) (найменування суду, дата винесення та номер рішення суду); при відсутності вищезазначених документів, а також у разі встановлення режиму окремого проживання за рішенням суду - заява матері дитини (дата подання заяви).

Так, позивачем не деталізовано зміст прохальної частини позову, а саме вона просить виключити відомості про батька дитини з актового запису, при цьому не зазначає жодних відомостей про батька дитини, які мають бути внесені (дату, місце народження, громадянство/підданство, РНОКПП, останнє відоме зареєстроване місце проживання/перебування). Суд зауважує, що відсутність таких даних унеможливить виконання судового рішення у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 992,40 грн.

Тобто за подання даної категорії справ позивачем має бути сплачено 992,40 грн судового збору, але з матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено лише 496,20 грн. судового збору. Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в дохід держави розмірі 496,20 грн., перерахувавши на розрахунковий рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів: Лозівське УК/ОТГ Лозова/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38053090, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),номер рахунку: UA138999980313161206000020573, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Згідно з частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 статті 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст.185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Красноградський відділ державної реєстрації актів цивільного тану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитинизалишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тимур КАРАЩУК