Рішення

від 19.10.2022 по справі 726/75/22

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/75/22

Провадження №2/726/252/22

Категорія 42

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2022 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г. Й., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення витрат, понесених на ремонт та утримання спільного майна,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення витрат, понесених на ремонт та утримання спільного майна.

В позові посилається на те, що відповідно до договору купівлі продажу від 03 листопада 2009 року, укладеному в м.Чернівці та посвідченому приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З., зареєстрованого в Чернівецькому комунальному обласному бюро технічної інвентаризації за порядковим номером 1561539, він став власником 63/100 часток будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

У його власність перейшло: частина житлового будинку літ. «Д», а саме: на першому поверсі: 2-1 передпокій площею (пл.) 32,2 кв.м., 2-2 комора пл.7,20 кв.м., 2-3 кухня пл. 25.80 кв.м., 2-4 санвузол пл.9.80 кв.м.; на третьому поверсі: 2-11 кімната пл.28,80 кв.м., 2-12 комора пл.7,30 кв.м., 2-13 кухня пл. 28,70 кв.м., 2-14 санвузол пл. 9,80 кв.м., 2-15 кімната пл. 25,80 кв.м., балкон пл.5,50 кв.м., загальною площею 206,6 кв.м. та житловою площею 80,30 кв.м., колодязь 1, огорожа 1-3 та вигрібна яма №4 загального користування.

Фактично він придбав дві квартири, на першому та на третьому поверсі багатоквартирного житлового будинку. В кожну квартиру є окремий вхід зі сходів, кожна квартира займає цілий поверх будинку, кожна квартира має окремі підводки комунікацій, лічильники та інше.

З моменту державної реєстрації, а саме з 16 грудня 2013 року йому належить 2/3 частки земельної ділянки, на якій розташований даний будинок. Цю частку ним також було придбано у відповідачки за договором купівлі продажу земельної ділянки від 03.11.2009 року.

При купівлі нерухомості, яка до цього в цілому належала відповідачці, житловий будинок ще був не придатний для проживання, необхідно було проводити ремонтні та будівельні роботи в квартирах, встановлювати водовідведення, каналізацію, електрику, сантехніку. Крім того, будинок був неналежного замощення, були тільки старі прогнивші ворота та металева сітка біля воріт. Вся інша територія будинковолодіння не мала огорожі взагалі. Не була облаштована прибудинкова територія. Зазначає, що він з відповідачкою домовився, що вона буде продовжувати доводити до кінця всі необхідні роботи, а він в свою чергу відшкодує їй свою частку витрат. Про це було зазначено у договорі купівлі продажу від 03.11.2009 року. Однак, вона після отримання коштів за даним договором, ніяких робіт по облаштуванню будинку не продовжила, а виїхала за кордон.

Зазначає, що поки придбані ним квартири не були готові для проживання він всі свої кошти звернув на доведення своєї нерухомості квартир на 1 та 3 поверсі до стану придатного для проживання.

Оскільки відповідачка з 2009 року в Україну поверталася лише у відпустку, на його претензії щодо строку закінчення нею облаштування загальних місць користування будинку та прибудинкової території вона запропонувала робити все йому, а вона відшкодує свою частку витрат. Коли відповідачка у 2015 році проживала у своїй квартирі АДРЕСА_2 даного будинку, то вона бачила, що він почав робити нову огорожу, вона бачила працівників, які були ним найняті. Вони копали траншею під фундамент для воріт. Пізніше він разом із матір`ю відповідачки ОСОБА_5 обговорили, яку саме огорожу ставити на території, зійшлися на тому, що буде металева сітка з бетонними панелями.

Звертає увагу суду, що з 2015 року в житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 ним були проведенні наступні роботи:

- демонтаж огорожі з воротами з профільних листів оцинкованої сталі (14,8 кв.м.), сітки (40 кв.м.), плит (22 мм, 2,5 кв.м.), металевих стовбів та арматурних стержнів (18 мм- 60 м);

- вирівнювання всієї території (390 кв.м.) земельної ділянки, в тому числі вивіз грунту (156 кв.м.) корчування пнів;

- демонтаж старого та влаштування нового тротуару перед заїздом на території домоволодіння;

- влаштування вигрібної ями;

- влаштування огорожі по периметру прибудинкової території;

- влаштування електроопори з підключенням електроприладів;

- заземлення території та будинку;

- влаштування септика з двох бетонних кілець;

- влаштування покрівлі над зовнішньою сходовою клітиною та освітлення сходів;

- влаштування гідроізоляції фундаменту будинку з рубероїду на бітумі та шиповидної мембрани шляхом викопування траншеї для влаштування гідроізоляції з подальшим частковим бетонуванням викопаної траншеї, закладенням шлакоблоком та засипанням керамзитом;

- влаштування вимощення по бетонній основі з армуванням.

Згідно висновку №05 від 11 січня 2021 року будівельно технічної експертизи, проведеної по його заяві судовим експертом Ощипко О.О. СП «Західно Український Експертно - Консультативний Центр», вартість вище перелічених ремонтно будівельних робіт в житловому будинку АДРЕСА_1 становить 1 509 478,96 гривень.

Отже, вартість житлового будинку збільшилися на суму, визначеному судовим експертом. Оскільки він володіє 63/100 будинку, а відповідачка 37/100 будинку, їхні частки в будинку пропорційно збільшилися, відповідно на 950 971, 75 гривень та 558 507,25 гривень.

В травні 2019 року коли в черговий раз приїхала мати відповідачки ОСОБА_5 в Україну, вона йому повідомила, що відповідачка вийшла заміж в Італії та все, що відбувається тут, її вже не цікавить, тому їх подальше спілкування відбувалося виключно по телефону.

20 травня 2019 року він звернувся до поліції з приводу того, що відповідачка його ошукала та не виконує умови договору. Поліцією була проведена перевірка, в ході якої була опитана мати відповідачки ОСОБА_5 , яка підтвердила, що дійсно є домовленість про проведення ним робіт та про зобов`язання ОСОБА_4 відшкодувати свою частку у витратах.

Зазначає, що у лютому 2021 року він звернувся до ОСОБА_4 з письмовою претензією про відшкодування йому вартості проведених ремонтно будівельних робіт в пропорції, яка відповідає належній відповідачці частці в спільному майна.

Просить суд стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на його користь 558 507,25 гривень, що становить 37/100 фактично понесених ним витрат на ремонтно будівельні роботи багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності. Стягнути з відповідачки судові витрати згідно квитанцій.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, однак її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги не визнають та просила відмовити в позові з наступних підстав.

Вказує, що житловий будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним будинком та особливості здійснення права у ньому регулюються ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ЦК України, відповідно до якого ОСОБА_1 мав обов`язок отримати згоду іншого співвласника ОСОБА_4 , перед початком здійснення ремонтних робіт багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Проте, в порушення вказаних вимог закону позивач ні в усному ні в письмовому порядку, не звернувся до відповідачки з метою отримання її згоди на проведення ремонту спільного будинку, а відповідно Хома її не надавала.

Звертає увагу суду на те, що відповідно до п.6 Договору купівлі продажу від 03.11.2009 року покупець здійснює за свій рахунок експлуатацію і ремонт часток будинковолодіння з обов`язковим дотриманням існуючих єдиних правил і норм, на умовах, визначених для будинків державного громадського та індивідуального (приватного) жилих фондів, а також бере участь відповідно до займаної площі у відшкодування витрат, пов`язаних з технічним обслуговуванням та ремонтом, в тому числі, капітальним всього будинку, утримання прибудинкової території.

Тобто, у договорі відсутня вказівка про наявність домовленості між сторонами, щодо здійснення відповідачкою ремонту, а відтак, доводи відповідача щодо наявності домовленості, за якою ОСОБА_4 зобов`язувалася здійснити ремонт будівлі, є безпідставними.

У серпні 2015 року під час перебування ОСОБА_4 у відпустці остання помітила, що працівники копають на території будинку, однак не придала цьому значення, зважаючи, що це сезонні роботи, оскільки позивач про намір здійснювати ремонтних робіт не повідомляв, її згоди на проведення будь яких робіт не отримував, а також не отримував згоди на провадження господарської діяльності у спільному домоволодінню. За час її відсутності в Україні позивач здійснював без її згоди господарську діяльність на території спільного будинку, продаючи вживаний одяг з Італії.

Позивач посилається на нібито спілкування з матір`ю відповідачки та узгодження з нею усіх деталей проведення ремонтних робіт. Крім того, зазначає, що мати відповідачки ОСОБА_5 вирішувала питання щодо нібито суми виплати, ремонтних робіт, вибору декору.

Зазначає, що співвласниками житлового будинку є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . При цьому мати відповідачки зареєстрована та проживає за іншою адресою, а саме в с.Борівці, Кіцманського району Чернівецької області.

Вона не надавала матері довіреності на здійснення представництва її інтересів, пов`язаних із здійсненням ремонту у житловому будинку, який є об`єктом спільної часткової власності.

Таким чином, ОСОБА_5 не уповноважена на здійснення представництва інтересів ОСОБА_4 , у тому числі пов`язаних із вирішенням питань щодо здійснення ремонту житлового будинку АДРЕСА_1 , спільного майна та прибудинкової території, розподілу витрат на його виконання, а відтак посилання позивача про нібито наявність згоди матері відповідачки на проведення ремонтних робіт, не підлягають увазі.

Крім того, відповідачка заперечує факт безпосереднього здійснення ремонтних робіт позивачем. Адже, зазначений позивачем обсяг ремонтних робіт, який нібито був виконаний ним жодним чином не змінив площу приміщення, його конструкцію та функціональне призначення самого приміщення. Зазначені роботи є дрібними, направленими лише на підтримання експлуатаційних якостей приміщення, без мети зміни конструктивних елементів споруди, та можуть бути кваліфіковані як поточний ремонт.

Звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні будь які фото та відео матеріали чи документальне підтвердження стану будинку до того, як позивач здійснив ремонтні роботи з метою візуального порівняння покращень. Тобто не можливо встановити стан будинку до та після «нібито» проведення ОСОБА_1 ремонтних робіт. В матеріалах справи також не має ні договорів підряду, ні договорів будівельного підряду, ні договорів надання послуг та виконання робіт, а також відсутні кошторисні розрахунки, акти приймання робіт та розрахункові документи на придбання будівельних матеріалів.

Таким чином, позивачем надано докази понесення ним витрат на суму 57 655 гривень, що суттєво відрізняється від суми, встановленої будівельно - технічною експертизою ( замість зазначеної у експертизі суми 1509478,96 гривень). Матеріали справи не містять доказів придбання будівельних матеріалів, наявності договірних відносин між позивачем та підрядниками, а тому ним не доведено взагалі ні факту проведення, зазначених у висновку видів ремонтних робіт, ні їх вартості у разі їх дійсного проведення.

Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати на правничу допомогу у сумі 22 000 гривень.

Свідок ОСОБА_5 під час судового засідання пояснила, що вона співмешкала ОСОБА_1 з 2014 року. Зазначила, що її донька є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 та ні вона ні її донька не знали про ремонтні роботи ОСОБА_1 по їхньому спільному житловому будинку, їх ніхто не попереджав та жодних усних домовленостей у них не було. Звертає увагу суду на те, що у 2016 році вона бачила, що змінили огорожу та більше не заходила в будинок. Салваті Уголіно знав де вона проживає і на території Італії і на території України та жодним чином не звертався до них з вимогою про повернення коштів за вчинення ним ремонтних робіт. З 2015 року її донька не була в Україні. Зазначає, що дочці було відомо про судовий розгляд за позовом ОСОБА_1 , та вона була присутня в суді.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.

Із Договору купівлі продажу від 03.11.2009 року встановлено, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 63/100 часток будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с.7).

Із Договору купівлі продажу від 03.11.2009 року встановлено, що ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 2/3 часток земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136900:49:003:0109 (а.с.8).

Із технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 вбачається, що в кожну квартиру даного житлового будинку є окремий вхід зі сходів, кожна квартира займає цілий поверх будинку, кожна квартира має окремі підводки комунікацій, лічильники та інше (а.с.9-18).

Із висновку експерта ОСОБА_6 №5 будівельно - технічної експертизи від 11.01.2021 року встановлено, що вартість ремонтно будівельних робіт проведених на території домоволодіння АДРЕСА_1 становить 1 509 478,96 гривень, в тому числі ПДВ 251 579,83 гривень (а.с.35-75).

Як вбачається із висновку Садгірського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області від 29.05.2019 року за зверненням ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 , яка не виконує умови усної домовленості та не повертає кошти, встановлено, що в даному випадку відсутні ознаки кримінального правопорушення та мають місце цивільно правові відносини (а.с.83).

Ч.1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власник розсуд.

Згідно ст. 316, 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, є спільною частковою власністю.

За змістом ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язання, пов`язаним із спільним майном.

У разі ухилення співвласника від участі у витратах на утримання спільної власності, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутися до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку приміщення загального користування ( у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Положенням ч.ч.1,2 ст. 369 Закону України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх власників, якщо інше не встановлено законом.

Про необхідність згоди інших співвласників за наявності наміру здійснити ремонтні роботи/ покращення спільного майна дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові №757/48652/15-ц від 11 лютого 2019 року.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач перед початком здійснення ремонтних робіт багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 повинен був отримати згоду іншого співвласника будинку, тобто ОСОБА_4 , однак не надав суду доказів наявності вказаного дозволу, а тому суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Позивач заявив позовну вимогу, щодо стягнення з відповідачки понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 5 585,07 гривень, витрати за проведення будівельно- технічної експертизи в розмірі 8 190 гривень та витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 12 000 грн.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Тому у задоволені позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді судового збору, витрат на проведення будівельно технічної експертизи та витрати на правову (правничу) допомогу слід відмовити.

Представник відповідача спрямувала до суду клопотання про стягнення з позивача на користь відповідачки витрати н правничу допомогу в розмірі 22 000 гривень.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Дослідивши договір №83/22 про надання юридичної (правничої) допомоги від 20.06.2022 року, звіт (акт) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи №726/75/22 від 11.10.2022 року, квитанцію прибуткового касового ордера №11/10/2 від 11.10.2022 року підтверджується оплата за правничу допомогу ОСОБА_4 згідно договору №83/22 в розмірі 22 000 гривень судом встановлено, що вказані докази підтверджують оплату ОСОБА_4 гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги на суму 22 000 гривень адвокату, тому суд приходить до висновку щодо стягнення з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 22 000 гривень.

Керуючись ст. ст. 316, 319, 328, 358, 359, 360, 369 ЦК України, ст. ст. 4, 7, 8,81, 137, 139, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення витрат, понесених на ремонт та утримання спільного майна відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати на правничу допомогу у сумі 22 000 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення

Головуючий суддя І. Г. Проскурняк