Ухвала

від 26.10.2022 по справі 127/23793/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/23793/22

Провадження № 2/127/3094/22

УХВАЛА

26 жовтня 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кашпрук О.В. звернувся до суду з позовною заявою до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту з нерухомого майна.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до п. 5. ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. За змістом ст. 83 ЦПК України, докази додаються разом з поданням до суду позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З наведених норм слідує, що звертаючись із позовною заявою до суду, позивач визначає в останній, зокрема і спосіб захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Отже, зверненню до суду із позовною заявою передує наявність обставин щодо порушення права позивача.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Під порушенням цивільного права слід розуміти наслідок протиправної поведінки контрагента (правопорушника), діями якого завдано шкоду суб`єктивним правам та інтересам правомочної сторони.

З поданої позовної заяви слідує, що позивач з посиланням на положення ст.391ЦК України просить зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 . Вказує на те, що на підставі ухвали Тульчинського районного народного суду номер 2-601, Тульчинською державною нотаріальною конторою внесено в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна архівний номер запису 1915461VINNITSA2, архівна дата: 25.01.2000, з датою виникнення 20.07.1999р., № реєстру: 116, внутр. № Е101663А22F1422D7348, зареєстрований 25.07.2007р. за № 5361567.

Разом з тим, обґрунтовуючи позовні вимоги, позовна заява не містить викладу обставин щодо того, яким чином саме з боку відповідача порушуються права позивача та з яких доказів вбачається реальна перешкода в користуванні/розпорядженні позивачем його власністю.

Не містить позовна заява зазначення обставин звернення до нотаріального органу (або до Державного архіву щодо ліквідованої юридичної особи) з метою уточнення відомостей про наявну заборону, за яких підстав та в інтересах якої особи вона була вчинена, а також доказів щодо цього.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

При цьому,слід звернутиувагу,що уп.2постанови пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 роз`яснено, що відповідачами в справі (за позовом про зняття арешту з майна) є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У випадках,коли арештмайна проводивсядля забезпеченняконфіскації чистягнення майнана користьдержави,як відповідачдо участіу справіу встановленомузаконом порядкутакож залучаєтьсявідповідний територіальнийорган Державноїфіскальної службиУкраїни. Увипадку безоплатноїпередачі майнаюридичній особіця особатакож євідповідачем усправі. У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Водночас, позивачем визначено відповідачем Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Відтак, зважаючи на вищевикладені роз`яснення, позивачу слід уточнити суб`єктний склад учасників відповідно до заявлених позовних вимог, з урахуванням підстав з яких було накладено арешт на майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Частиною п`ятою ст. 95 вказаного Закону передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість, копії документів, долучені позивачем до позовної заяви в примірнику для відповідача, не засвідчені належним чином.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна