СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/1480/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.;
за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" (вх.№672П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2022 у справі №917/1480/21 (повний текст рішення складено 23.05.2022 суддею Тимощенко О.М. у приміщенні господарського суду Полтавської області)
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь", с.Оболонь,
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід", м.Лохвиця, Полтавська область,
2.Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, с.Оболонь, Семенівський район, Полтавська область,
про визнання протиправним та скасування рішення та витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" майна,-
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід", м.Лохвиця, Полтавська область,
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь", с.Оболонь, Семенівський район, Полтавська область,
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом:
1.Агрофірма "Вересень", с.Погреби, Глобинський район, Полтавська область,
2.Виконавчий комітет Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області, с.Оболонь, Семенівський район, Полтавська область,
3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс", м.Київ,
про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід", Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області та Приватного підприємства Агрофірма Вересень; про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011, на підставі якого видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011, а також про витребування із незаконного володіння ТОВ "Райз-Схід" 14-ти (чотирнадцяти) металевих ємностей, що знаходяться на території автозаправної станції за адресою: с.Оболонь, Кременчуцький район, Полтавська область, вул. Позена (Карла Маркса), будинок 62. В обґрунтування позову Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" посилалось на те, що воно отримало право власності на майно, яке було виділено в натурі при розпаюванні майнового фонду КСП Оболонське, у тому числі на спірні 14 металевих ємностей, на підставі протоколу №2 від 17.05.2013 засідання майнової комісії з урегулювання майнових відносин та передано на підставі акту прийому-передачі майна від 21.05.2013. У серпні 2019 року ПСП "Оболонь" дізналося про те, що 06.09.2011 ТОВ "Агрофірма "Оболонь" Виконавчим комітетом Оболонської сільської ради на підставі рішення №32 від 06.08.2011 видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно: будівлі автозаправної станції по вул.Карла Маркса, 62 у с.Оболонь Семенівського району Полтавської області, до складу якого входили металеві ємності у кількості 11 штук. На даний час спірним майном володіє ТОВ "Райз-Схід" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.12.2018, який укладено між Агрофірмою "Вересень" та ТОВ "Райз-Схід".
ТОВ "Райз-Схід" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом, у якому просило зобов`язати ПСП «Оболонь» утриматися від вчинення дій, спрямованих на перешкоджання ТОВ «Райз-Схід» - власнику нежитлових будівель (будівлі автозаправної станції), що знаходиться за адресою: Полтавська область. Семенівський район, село Оболонь, вулиця Позена, будинок 62; і мають такі характеристики: склад (позначений на плані літера А-1), загальною площею 77,1 кв.м, склад (позначений на плані літера Б), загальною площею - 13,7 кв.м, колонка заправна (2 штуки) (на плані №1), металеві ємності (11 штук) (на плані №2), огорожа (на плані №3), замощення (на плані І) у правомочному володінні, користуванні та розпорядженні вищезазначеним нерухомим майном.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.11.2021 відкрито провадження за зустрічним позовом та прийнято його до розгляду з первісним позовом у даній справі.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.05.2022 у справі №917/1480/21 відмовлено у задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь". Відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід".
Приймаючи рішення в оскаржуваній частині, господарський суд, разом з іншим, виходив з того, що скасування рішень органу місцевого самоврядування, які містять конкретні приписи щодо окремих суб`єктів господарювання, є ненормативними актами органу місцевого самоврядування одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їх виконання. У зв`язку із цим, такі акти не можуть бути в подальшому змінені чи скасовані відповідним органом після їх виконання та реалізації відповідними суб`єктами своїх прав та інтересів, які виникли внаслідок прийняття таких рішень. Отже, при вирішенні питання про наявність у органу місцевого самоврядування права на зміну або скасування прийнятого ним раніше ненормативного акта необхідно враховувати стан виконання такого акта, тобто обставини фактичної реалізації правовідносин, які виникли внаслідок його прийняття. З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі №925/642/19, господарський суд зазначив, що задоволення позовних вимог ПСП Оболонь про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011, яке вже реалізоване і вичерпало свою дію тим, що 06.09.2011 на підставі цього рішення Виконавчим комітетом Оболонської сільської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ТОВ АФ Оболонь, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а, отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту. Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011 є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради протиправним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема, повернення у його володіння спірного майна. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом ПСП "Оболонь" у частині визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011. Разом з цим, господарський суд констатував, що інша позовна вимога ПСП Оболонь про витребування спірного майна із незаконного володіння ТОВ Райз-Схід є належним способом захисту. З урахованням приписів ст.328, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України господарський суд зазначив, що у матеріалах справи відсутні дані коли і яким уповноваженим органом були створені та якими повноваженнями наділені комісія з регулювання майнових відносин та комісія з передачі майна ПСП Оболонь, оскільки відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів право на розпорядження майном, у тому числі на виділення майна в натурі, мають лише загальні збори співвласників майнових паїв. Надані ПСП Оболонь протокол та акт приймання - передачі не містять даних щодо співвласників майнових паїв, які повинні були брати участь у голосуванні. Матеріали справи не містять затверджений зборами співвласників перелік майна, яке виділяється для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність. Судом встановлено, що надане ПСП Оболонь свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ПОА № 222051 від 21.05.2013 не містить такої відмітки про виділення майна в натурі. Разом з тим, акт прийому-передачі майна від 21.05.2013 містить інформацію лише про об`єми деяких резервуарів, ємностей і цистерн і їхню вартість, однак не містить відомостей щодо будь-яких індивідуальних ознак таких резервуарів, ємностей і цистерн, чи місця їх знаходження. З обґрунтування позову та доданих до нього документів убачається, що 14 металевих ємностей, які ПСП "Оболонь" просив господарський суд витребувати у ТОВ "Райз-Схід", не мають жодних ідентифікуючих ознак. Тож господарський суд дійшов висновку про неможливість встановити, чи саме ті металеві ємності, які, як стверджує позивач, були передані йому по акту прийому-передачі майна від 21.05.2013, наявні у володінні ТОВ "Райз-Схід" на території автозаправної станції по вул.Позена, 62, у с.Оболонь. Суд не узяв до уваги заяву свідка, зазначивши, що вказана заява не є допустимим доказом на підтвердження права власності ПСП "Оболонь" на спірне майно. Господарський суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження його права власності на 14 металевих ємностей, що знаходяться на території автозаправної станції за адресою: с.Оболонь, Кременчуцький район, Полтавська область, вул.Позена (Карла Маркса), будинок 62. Оскільки позивачем не доведено факт наявності у нього права власності на спірне майно, господарський суд зазначив про відсутність і підстав для витребування такого майна із володіння ТОВ "Райз-Схід" та відмовив у задоволенні позовних вимог ПСП "Оболонь" щодо витребування із незаконного володіння ТОВ "Райз-Схід" спірного майна, як таких, що є необґрунтованими та безпідставними.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2022 у справі №917/1480/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПСП Оболонь та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011, на підставі якого було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011; витребувати з незаконного володіння ТОВ Райз-Схід чотирнадцять металевих ємностей, що знаходяться на території автозаправочної станції за адресою: село Оболонь, Кременчуцький район, Полтавської області, вул.Позена, буд.62, на користь ПСП Оболонь. Судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи,- покласти на відповідача.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що за ТОВ «Агрофірма «Оболонь» у 2011 році безпідставно (без належної правової підстави та без будь-яких підтверджуючих документів) зареєстровано право власності на металеві ємності (11шт.), що розміщені на АЗС, які входили до пайового (майнового) фонду КСП «Оболонське» і були передані ПСП «Оболонь» майновою комісією. У свою чергу ТОВ «Агрофірма «Оболонь» із складу пайового (майнового) фонду майна КСП «Оболонське» не отримувала вказані металеві ємкості (11 шт.) відповідно до вимог чинного законодавства, будь-які комісії з вирішення майнових питань з цього питання відсутні. Як стверджує апелянт, Агрофірма «Вересень» не мала права продавати металеві ємності (11 шт.) ТОВ «Райз-Схід», отже, останній наразі незаконно володіє вказаним майном. На думку апелянта, суд першої інстанції мав встановити факт законності або протиправності прийняття рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011, на підставі якого видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011, чого зроблено не було. Суд мав перевірити доводи позивача за первісним позовом щодо існування вказаного рішення, адже усі наявні у матеріалах справи докази вказували на те, що цього рішення Виконавчого комітету взагалі не існувало, окрім як згадки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011. Апелянт зазначає, що ПСП «Оболонь» у встановленому законом порядку видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на право на пайовий фонд майна КСП «Оболонське», де зазначено, що загальна вартість майна пайового фонду підприємства належна ПСП «Оболонь» складає 40008,00 грн. Позивач отримав право власності на конкретно визначене майно, яке було виділено в натурі на підставі протоколу №2 від 17.05.2013 засідання майнової комісії з урегулювання майнових відносин та передано на підставі акту прийому-передачі майна від 21.05.2013, зокрема, на 14-ть металевих ємностей, що розміщені на АЗС. У той же час чинне законодавство не визначало порядку реєстрації права вланості на рухоме майно, що було виділено у натурі. ПСП «Оболонь» вжив усіх законних заходів щодо отримання у власніть 14-ти металевих ємностей. Апелянт вважає правомірним акт приймання-передачі майна від 21.05.2013 комісії з передачі майна в особі Сало Ольги Григоровни, а, отже, і законним набуття права власності на металеві ємності. Також апелянт не погоджується з висновком господарського суду про відсутність індивідувальних ознак металевих ємностей. Судом першої інстанції проігноровано клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування доказів при ухваленні судового рішення та не вжито рішучих дій щодо забезпечення права ПСП «Оболонь» на отримання та подання доказів. На думку заявника, судом першої інстанції не досліджені надані докази щодо правонаступництва ПСП «Оболонь», суд обмежився лише посиланням на судові рішення у справі №917/841/19, №917/1301/19 згідно з частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, що є незаконним.
Також заявник апеляційної скарги просить суд поновити строк та приєднати до матеріалів справи копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.05.2019. В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на частину 2 ст.74, частину 10 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, просить витребувати від Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області: - належним чином засвідчену копію рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 06.08.2011, на підставі якого ТОВ Агрофірма Оболонь видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011, а також копії усіх документів, що були підставою для його прийняття; - належним чином засвідчений перелік майна, що входило до пайового фонду колишнього КСП Оболонське.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1480/21, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено невідкладно надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи № 917/1480/21.
15.07.2022 матеріали справи №917/1480/21 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 поновлено Приватному сільськогосподарському підприємству "Оболонь" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2022 у справі №917/1480/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь". Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги 17.10.2022 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №132. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання строк відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань тощо. Учасникам справи невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема, шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.
20.09.2022 електронною поштою та 05.10.2022 поштою до суду від ТОВ «Райз-Схід» надійшов відзив (вх.№5288, 5738) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що обрання позивачем неналежного свособу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Скаржник не оспорює та не спростовує правомірних висновків суду про те, що надане ПСП «Оболонь» свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ПОА №222051 від 21.05.2013 не містить відповідної відмітки про виділення майна в натурі. Крім того, апелянт не оспорює та не спростовує правомірних висновків суду про те, що одноособове рішення засновника ПСП «Оболонь» від 26.01.2000 про створення Приватного сільськогосподарського підприємства в силу положень Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємтсво» не оформлене у встановленому порядку, волевиявленням саме КСП «Оболоньське» на реорганізацію та зміну організаційно-правової форми підприємства. Обгрунтування апеляційної скарги не містять жодного спростування правомірних висновків суду про те, що у суду відсутні можливості встановити, чи саме ті металеві ємності, які, як стверджує позивач, були передані йому по акту приймання-передачі майна від 21.05.2013, наявні у володінні ТОВ «Райз-Схід» на території автозаправної станції. Обгрунтування апеляційної скарги дублюють доводи позовної заяви та не містять жодної визначеної законом правової підстави для скасування оскаржуваного рішення суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 задоволено клопотання представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь", адвоката Мірошника М.О., про участь у судовому засіданні 17.10.2022 о 10:00 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №917/1480/21. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".
13.10.2022 від ТОВ «Райз-Схід» до суду едектронною поштою надійшло письмове повідомлення (вх.№5978ел.5333), в якому просить суд розгляд справи провести за наявними у справі матеріалами без участі представника товариства. У задоволенні апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" на рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2022 у справі №917/1480/21- відмовити.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2022 задоволено клопотання Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області про участь у судовому засіданні 17.10.2022 о 10:00 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №917/1480/21. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".
У судове засідання 17.10.2022, яке проходило у режимі відеоконференції, з`явився представник Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" та Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області.
Представник позивача за первісним позовом підтримав клопотання про витребування доказів.
Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів , колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Згідно з приписами ст.81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.11.2021, зокрема, задоволено клопотання позивача про витребування від Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області належним чином завірену копію рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 06.08.2011, на підставі якого ТОВ "Агрофірма "Оболонь" видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011, а також копії усіх документів, які слугували підставою для його прийняття. Витребувано від Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області належним чином завірену копію рішення виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 06.08.2011, на підставі якого ТОВ "Агрофірма "Оболонь" видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011, а також копії усіх документів, які слугували підставою для його прийняття. Витребувані докази Оболонській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області надати до суду протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина 8 ст.81 Господарського процессуального кодексу України). Клопотання позивача про витребування від Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області належним чином завіреного переліку майна, що входило до пайового фонду колишнього КСП "Оболонське", залишено без задоволення.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 призначено підготовче засідання у справі на 26.01.2022 на 10:00 год. Клопотання відповідача за зустрічним позовом про витребування від Оболонської сільської ради належним чином завіреного переліку майна, що входило до пайового фонду колишнього КСП "Оболонське" - задоволено. Витребувано від Оболонської сільської ради належним чином завірений перелік майна, що входило до пайового фонду колишнього КСП "Оболонське". Витребувано докази Оболонській сільській раді надати до суду протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина 8 ст.81 Господарського процесуального кодексу України). Зобов`язано Оболонську сільську раду Кременчуцького району Полтавської області у строк до 12.01.2022 надати суду письмові пояснення щодо причин невиконання вимог ухвали суду від 02.11.2021.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.01.2022 повторно витребувано від Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області: - належним чином завірену копію рішення виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 06.08.2011, на підставі якого ТОВ "Агрофірма "Оболонь" видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011, а також копії усіх документів, які слугували підставою для його прийняття; - належним чином завірений перелік майна, що входило до пайового фонду колишнього КСП "Оболонське". Витребувані докази Оболонській сільській ради Кременчуцького району Полтавської області надати до суду протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Зобов`язано Оболонську сільську раду Кременчуцького району Полтавської області у строк до 10.02.2022 надати суду письмові пояснення щодо причин невиконання вимог ухвали суду від 02.11.2021 та ухвали суду від 21.12.2021.
Отже, докази, які позивач за первісним позовом просить суд витребувати у відповідача за первісним позовом, господарський суд ухвалами від 02.11.2021 та від 26.01.2022 витребовував за клопотанням позивача за первісним позовом від Оболонської сільської ради копії оспорюваного рішення та усіх документів, які слугували підставою для його прийняття. Оболонська сільська рада у поясненнях щодо невиконання ухвал суду зазначила, що витребувані рішення виконавчого комітету Оболонської сільської ради передані до архівного відділу Семенівської районної державної адміністрації.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Зазначені норми свідчать, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень по суті спору. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Останній не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.
Витребування та прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст.269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, ст.7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.
З аналізу матеріалів справи та поданого заявником клопотання, убачається, що клопотання не відповідає приписам вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування доказів.
Щодо вимог апелянта про поновлення строку та приєднання до матеріалів справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.05.2019 колегія суддів зазначає, що вказаний доказ є новим, оскільки не був предметом розгляду та дослідження у суді першої інстанції, а заявник не обгрунтував неможливість подання цього доказу до суду першої інстанції, тому в силу приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не приймає до уваги вказаний витяг.
У судовому засіданні 17.10.2022 представник апелянта вимоги апеляційної скрги підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Представник Виконавчого комітету Оболонської сільської ради Семенівського району Полтавської області проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає її безпідставною та необгрунтованою, просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
ТОВ «Райз-Схід» просило суд розглядати справу за відсутності його представника за наявними матеріалами справи.
У судове засідання не з`явились представники Агрофірма "Вересень" та ТОВ "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс", належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги учасників справи, заслухавши представника заявника апеляційної скарги та виконавчого комітету Оболонської сільської ради, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого.
Розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації №49 від 08.02.2000 "Про перереєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб" відповідно до Положення про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №740, у зв`язку із зміною назви, організаційно-правової форми, форми власності суб`єктів підприємницької діяльності скасовано державну реєстрацію Колективного сільськогосподарського підприємства "Оболонське" шляхом перереєстрації його в Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" (а.с.8, том 1).
Відповідно до розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації від 11.04.2000 №125 "Про внесення доповнення до статутів ПСП "Оболонь" та ПОП імені Чапаєва", розділ 1 Загальні положення Статуту ПСП "Оболонь" доповнено текстом такого змісту: "Підприємство ПСП "Оболонь" є правонаступником КСП "Оболонське" (а.с.9, том 1).
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" (ідентифікаційний код" 03770129) не містить відомостей про те, що ПСП "Оболонь" є правонаступником КСП "Оболонське" (а.с.10, том 1).
Водночас ПСП Оболонь стверджує, що підприємство є утримувачем усього пайового (майнового) фонду КСП Оболонське.
Протоколом №2 від 17.05.2013 засідання майнової комісії з регулювання майнових відносин комісія ухвалила рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 - засновника ПСП "Оболонь", щодо виділення майна в натурі згідно з поданою заявою на суму 40008,00 грн (а.с.11, том 1).
21.05.2013 Оболонською сільською радою видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ПОА №222051 Приватному сільськогосподарському підприємству "Оболонь", у якому вказано, що ПСП "Оболонь" має право на майновий пай відповідно до списку осіб, що мають право на майновий пай, затверджений зборами співвласників 29.03.2001. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.04.2001 становить 4740108,00 грн, частка ПСП "Оболонь" визначена у розмірі 40008 грн (а.с.11, том 1).
Згідно з актом прийому-передачі майна від 21.05.2013 комісія з передачі майна в особі ОСОБА_2 , що створена відповідно до рішення загальних зборів ПСП "Оболонь" (протокол №1 від 29.03.2001) передала, а ПСП "Оболонь" в особі засновника ОСОБА_1 прийняло майно на загальну суму 39997,50 грн, у тому числі 8 резервуарів, 4 ємності та 2 цистерни (а.с.12, том 1).
Відповідно до довідки від 14.09.2021, створеної та виданої ПСП "Оболонь", з травня 2013 року на балансі ПСП "Оболонь" перебувають 14 металевих ємностей (резервуарів) на підставі протоколу №2 від 17.05.2013, акту прийому-передачі майна від 21.05.2013, свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП, виданого Оболонською сільською радою ПОА № 222051 від 21.05.2013. Станом на 14.09.2021 балансова вартість вказаного майна становить 206500 грн (а.с.13, том 1).
Позивач за первісним позовом зазначає, що у серпні 2019 дізнався про те, що виконавчим комітетом Оболонської сільської ради 06.09.2011 Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оболонь видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно будівлі автозаправної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011, виданого Виконавчим комітетом Оболонської сільської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Оболонь" є власником будівлі автозаправної станції, адреса об`єкта: Полтавська область, Семенівський район, с.Оболонь, вул. Карлі Маркса, 62; опис об`єкта: склад, А-1, загальна площа 77,1 кв.м; склад, Б, загальна площа 13,7 кв.м; колонка заправочна (2шт.), №1; огорожа, №3; металеві ємності (11 шт.), №2; замощення, І. Свідоцтво видано на підставі рішення №32 від 06.08.2011 (а.с.15, том 1).
Право власності ТОВ "АФ "Оболонь" на вказану будівлю зареєстровано реєстратором Комунального підприємства "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" рішенням від 08.09.2011, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №31239836 від 08.09.2011 (а.с.15, том 1).
Рішенням Оболонської сільської ради №26 від 23.05.2011 рекомендовано Лубенському МБТІ видати свідоцтво про право власності на об`єкти нерухомості, які розміщені на орендованій території у межах земель Оболонської сільської ради та належать ТОВ Агрофірма Облонь, у тому числі на металеві ємності у кількості 11 шт. за адресою: село Оболонь, вул.Карла Маркса, 62.
Згідно з рішенням Оболонської сільської ради №32 від 31.08.2011 Про оформлення права власності на об`єкти нерухомості розташовані на території сільської ради вирішено внести зміни до рішення виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 23.05.2011 та металеві ємності у кількості 11 шт. за адресою: село Оболонь, вул.Карла Маркса,62, виключені з переліку майна.
У свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011 підставою для видачі свідоцтва вказано рішення від 06.08.2011. При цьому позивач за первісним позовом стверджує, що комісією з вирішення майнових питань КСП Оболонське взагалі не приймалися рішення про виділення ТОВ Агрофірма Оболонь майна з пайового фонду КСП Оболонське у частині автозаправної станції та металевих ємностей.
Згідно інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Оболонь" (ідентифікаційний код 32843851) припинено 25.07.2021 на підставі рішення про реорганізацію, правонаступником ТОВ "АФ "Оболонь" є Агрофірма "Вересень" (ідентифікаційний код 23810167) (а.с.16, том 1).
Як убачається з матеріалів справи, представник позивача за первісним позовом, адвокат Мірошник М.О., звернувся до Оболонської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області з адвокатським запитом вих.№20 від 20.04.2021, у якому просив надати таку інформацію та копії документів: - належним чином завірену копію акту прийому-передачі майна від 21.03.2013 до ТОВ Агрофірма Вересень у кількості 15 найменувань за списком на загальну суму одинадцять тисяч шістсот шістдесят три гривні; - належним чином завірену копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011 на будівлі автозаправної станції за адресою: Полтавська обл., Семенівський район, с.Оболонь, вулиця Маркса Карла, 62, а також належним чином завірені копії усіх документів, які були підставою для видачі зазначеного свідоцтва; - копію рішення виконавчого комітету Оболонської сільської ради від 06.08.2011 №32; - копії усіх протоколів засідань майнової комісії ПСП Оболонь" та копії усіх актів прийому-передачі майна, які стосувалися виділення майна в натурі до ТОВ Агрофірма "Оболонь"; - копії майнових сертифікатів ТОВ Агрофірма "Оболонь", на підставі яких товариству здійснювався виділ майна в натурі. У якості доказу направлення вказаного адвокатського запиту позивачем за первісним позовом надано копію фіскального чеку від 20.04.2021 (а.с.20, том 1). ПСП Оболонь зазначає, що відповіді на запит адвокат не отримав. Звернувшись до архівного відділу Кременчуцької районної державної адміністрації, директор ПСП Оболонь Зоря П.І. отримав відповідь (лист № 01-42/11 від 13.09.2021) про те, що рішення №32 від 06.08.2011 та свідоцтво на право власності на нерухоме майно та книга реєстрації до них від Оболонської сільської ради на постійне зберігання до Національного архівного фонду смт.Семенівка не надходили (а.с.21, том 1).
У зв`язку з цим ПСП "Оболонь" вважає, що у 2011 році за ТОВ Агрофірма Оболонь без належної правової підстави зареєстровано право власності на 11 металевих ємностей, що розміщені на АЗС, оскільки вони входили до пайового (майнового) фонду КСП Оболонське і були передані ПСП Оболонь майновою комісією. ТОВ Агрофірма Оболонь із складу пайового (майнового) фонду майна КСП Оболонське не отримувала вказані металеві ємності відповідно до вимог чинного законодавства, будь-які рішення комісії з вирішення майнових питань щодо цього відсутні.
14.08.2019 ПСП Оболонь в особі директора Зорі П.І. звернулося до поліції із заявою про кримінальне правопорушення. У провадженні сектору дізнання ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області знаходяться матеріали кримінального провадження №120191703200000246 від 15.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 Кримінального кодексу України (самоправство).
У межах кримінального провадження в серпні 2021 року ПСП Оболонь дізналось, що 11.12.2018 між Агрофірма "Вересень" та ТОВ Райз-Схід укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, який посвідчено приватним нотаріусом Лохвицького районного нотаріального округу Полтавської області Домбровською Т.В. та зареєстровано у реєстрі за №792 (а.с.17-18, том 1).
Предметом вказаного договору є нежитлові будівлі, будівлі автозаправної станції, які розташовані за адресою: с.Оболонь Семенівського району Полтавської області, вул.Позена (колишня назва вул. Карла Маркса), будинок №62, і мають такі характеристики: склад (на плані А-1), загальною площею 77,1 кв.м; склад (на плані Б), загальною площею 13,7 кв.м; колонка заправна (2 шт.) (на плані №1); металеві ємності (11 шт.) (на плані №2); огорожа (на плані №3); замощення (на плані І) (пункт 1.1., 1.2. договору).
Згідно з пунктом 1.3 договору предмет договору належить продавцю (Агрофірма "Вересень") згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (САЕ №448204), виданого виконавчим комітетом Оболонської сільської ради 06.09.2011 Товариству з обмеженою відповідальністю "Оболонь", припиненому 25.07.2012, правонаступником якого є Агрофірма "Вересень".
ПСП "Оболонь" стверджує, що АФ "Вересень" не мала права продавати металеві ємності (11 шт.) ТОВ Райз-Схід, отже, останнє незаконно володіє спірним майном, у зв`язку з чим ПСП "Оболонь" звернулося до господарського суду з даним позовом.
Предметом спору у первісному позові є визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011, на підставі якого видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011, а також витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" 14-ти (чотирнадцяти) металевих ємностей, що знаходяться на території автозаправної станції за адресою: с.Оболонь, Кременчуцький район, Полтавська область, вул.Позена (Карла Маркса), будинок 62, на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь".
Як свідчать матеріали справи, копія рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011 у матеріалах справи відсутня. Ухвалами господарського суду Полтавської області від 02.11.2021 та від 26.01.2022 суд за клопотанням позивача за первісним позовом неодноразово витребовував від Оболонської сільської ради копії оспорюваного рішення та усіх документів, які слугували підставою для його прийняття. Натомість Оболонська сільська рада витребувані документи не надала, у поясненнях щодо невиконання ухвали зазначила, що витребувані рішення виконавчого комітету Оболонської сільської ради передані до архівного відділу Семенівської районної державної адміністрації.
Проте згідно з листом архівного відділу Кременчуцької районної державної адміністрації, рішення №32 від 06.08.2011, свідоцтво на право власності на нерухоме майно та книга реєстрації до них Оболонської сільської ради на постійне зберігання до Національного архівного фонду смт.Семенівка не надходили (а.с.21, том 1).
В обгрунутування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції мав встановити факт законності або протиправності прийняття рішення виконавчим комітетом Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011, на підставі якого видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011, чого зроблено не було. Суд мав перевірити доводи позивача за первісним позовом щодо існування вказаного рішення, адже усі наявні у матеріалах справи докази вказували на те, що цього рішення виконавчого комітету взагалі не існувало, окрім, як згадки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 06.09.2011.
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта помилковими, оскільки в цій частині вимог позивач за первісним позовом обрав неефективний спосіб захисту, що правильно встановлено господарським судом в оскаржуваному рішенні, оскільки у будь-якому випадку скасування рішень органу місцевого самоврядування, які містять конкретні приписи щодо окремих суб`єктів господарювання, є ненормативними актами органу місцевого самоврядування одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їх виконання. У зв`язку із цим, такі акти не можуть бути в подальшому змінені чи скасовані відповідним органом після їх виконання та реалізації відповідними суб`єктами своїх прав та інтересів, які виникли внаслідок прийняття таких рішень.
Отже, при вирішенні питання про наявність у органу місцевого самоврядування права на зміну або скасування прийнятого ним раніше ненормативного акта необхідно враховувати стан виконання такого акта, тобто обставини фактичної реалізації правовідносин, які виникли внаслідок його прийняття.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 вказує, що для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15.10.2019 у справах №911/2034/16 (пункт 46) та №911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19.11.2019 у справі №911/3680/17.
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18.
Отже, задоволення позовних вимог ПСП Оболонь про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011, яке вже реалізоване і вичерпало свою дію тим, що 06.09.2011 на підставі нього Виконавчим комітетом Оболонської сільської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ТОВ АФ Оболонь, без заявлення вимоги про визнання його недійсним не призведе до поновлення прав позивача за первісним позовом, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а, отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.
У зв`язку з цим господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011 є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради протиправним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), зокрема, повернення у його володіння спірного майна.
Твердження заявника про те, що судом першої інстанції проігноровано клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування доказів при ухваленні судового рішення та не вжито рішучих дій щодо забезпечення права ПСП «Оболонь» на отримання та подання доказів спростовуються матеріалами справи, оскільки господарський суд своїми ухвалами від 02.11.2021 та 26.01.2022 витребовував за клопотанням позивача за первісним позовом відповідні докази.
Колегія суддів зазначає, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Отже, господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом - ПСП "Оболонь", у частині визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Оболонської сільської ради №32 від 06.08.2011.
Щодо вимоги ПСП Оболонь про витребування спірного майна із незаконного володіння ТОВ Райз-Схід, яка є належним способом захисту, колегія суддів виходить з такого.
За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 цього Кодексу).
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 Цивільного кодексу України.
Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.
Правовий аналіз положень статті 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.
Правила частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У частині 3 цієї статті наведено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.
Володілець визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не повинен був знати про те, що відчужувач речі не має права на її відчуження. У випадку, якщо володілець речі знав чи повинен був знати, що здобуває річ в особи, яка не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним. Для визнання набувача недобросовісним необхідно встановити намір чи грубу необережність, що встановлюється, виходячи із презумпції добросовісності набувача.
Ураховуючи, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, з`ясуванню судом, зокрема, підлягає те, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
Як стверджує заявник апеляційної скарги, ПСП «Оболонь» отримало право власності на майно, яке виділено в натурі при розпаюванні майнового фонду КСП Оболонське, у тому числі на спірні 14 металевих ємностей, на підставі протоколу №2 від 17.05.2013 засідання майнової комісії з урегулювання майнових відносин та передано на підставі акту прийому-передачі майна від 21.05.2013.
Згідно із статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Питання про виділення в натурі частки майнового паю його власникам врегульоване Законом України Про колективне сільськогосподарське підприємство, Указом Президента України від 29.01.2001 №62 Про заходи забезпечення майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав в процесі реформування аграрного сектору, Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 №315.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - у частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
Указом Президента України від 29.01.2011 №62/2001 передбачено забезпечення усім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями, вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину, виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177 затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального підтвердження, згідно з пунктами 13-14 якого майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №62 затверджено Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, який втратив чинність 24.05.2013.
Згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.
Пунктом 16 Порядку встановлено, що визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються у судовому порядку.
Наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 №315 затверджено Рекомендації щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 4.4 яких управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється через загальні збори співвласників.
Рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень про відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно. Договір між співвласниками про виділення в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Порядок виділення частки майна передбачено пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Рекомендацій, відповідно до яких, зокрема, співвласник, який виявив бажання отримати в натурі належну йому частку майна подає Уповноваженій особі, а у разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву; частка з майна, що перебуває у спільній частковій власності, виділяється її співвласнику в натурі; для виділення спільної частки в натурі співвласник може об`єднати свою частку з частками інших співвласників, які виявили бажання отримати їх у натурі; якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання отримати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників матеріальної, у тому числі грошової компенсації вартості його частки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 №177 затверджено, зокрема, Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих (далі - Методика) і Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - Положення).
Положенням передбачено, що комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, основним завданням якої є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.
У пункті 3 Типового положення зазначено, що основним завданням комісії з вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі - комісія) є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства, зокрема реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.
Пунктами 4, 5 Типового положення визначені права комісії, які зводяться до проведення розрахунків щодо пайового майна, визначення структури пайового фонду тощо. Інші права та завдання комісії визначенні у пунктах 4, 5 Типового положення, серед яких відсутні повноваження щодо виділення в натурі певного майна членам підприємства та передання його згідно з актом прийому-передачі. Такі ж права відсутні у голови, членів та секретаря комісії.
Згідно з підпунктом 10 пункту 4 Типового положення комісія вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність.
Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками (пункт 15 Типового положення).
Тобто, до повноважень комісії належить внесення на розгляд зборів співвласників пропозицій щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованого підприємства.
Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України 14.03.2001 №62 (далі - Порядок № 62).
Так, у пункті 8, 9, 10 Порядку №62 передбачено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів, серед яких отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд.
Виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.
З метою реалізації права власності громадян на майнові паї комісія приймає від власників майна заяви на ім`я керівника підприємства-правонаступника (користувача майна) про способи використання належних їм майнових паїв у відповідності до пункту 8 цього Положення; готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність; визначає користувачів пайового фонду майна реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобов`язання з виділення майнових паїв співвласникам.
Підставою для визначення користувача є: акти приймання-передавання майна при реорганізації КСП, розподільні (передавальні) баланси, інвентаризаційні описи або встановлений факт використання майна пайового фонду.
Пунктом 12 Порядку 62 визначено, що збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність.
Виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.
Таким чином, підставою для виділення майнових паїв у натурі окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення майна, які розглядаються зборами співвласників майнових паїв. Такі збори приймають відповідне рішення, що оформляється протоколом зборів співвласників. Майно пайового фонду перебуває у спільній частковій власності пайовиків. За таких обставин, питання про виділення конкретного майна в натурі вирішується виключно рішеннями зборів співвласників.
ПСП Оболонь на підтвердження передачі йому майна як частки майнового паю КСП Оболонське надано суду: протокол №2 від 17.05.2013 засідання майнової комісії з регулювання майнових відносин, згідно з яким комісія ухвалила рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 - засновника ПСП "Оболонь", щодо виділення майна в натурі згідно з поданою заявою на суму 40008,00 грн; свідоцтво про право власності, видане 21.05.2013 Оболонською сільською радою, на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ПОА №222051 Приватному сільськогосподарському підприємству "Оболонь". У свідоцтві, зокрема, вказано, що ПСП "Оболонь" має право на майновий пай відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затверджений зборами співвласників 29.03.2001. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.04.2001 становить 4740108,00 грн, частка ПСП "Оболонь" визначена у розмірі 40008 грн; акт прийому-передачі майна від 21.05.2013, відповідно до якого комісія з передачі майна в особі ОСОБА_2 , що створена згідно з рішенням загальних зборів ПСП "Оболонь" (протокол №1 від 29.03.2001) передала, а ПСП "Оболонь" в особі засновника ОСОБА_1 прийняло майно на загальну суму 39997,50 грн за списком, у тому числі 8 резервуарів, 4 ємності та 2 цистерни (а.с.12, том 1).
При цьому матеріали справи не містять інформації та доказів на підтвердження тих обставин, коли і яким уповноваженим органом створені та якими повноваженнями наділені комісія з регулювання майнових відносин та комісія з передачі майна ПСП Оболонь, оскільки відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів право на розпорядження майном, у тому числі на виділення майна в натурі, мають лише загальні збори співвласників майнових паїв.
Протокол №2 від 17.05.2013 засідання майнової комісії з регулювання майнових відносин та акт приймання - передачі від 21.05.2013 не містять даних щодо співвласників майнових паїв, які повинні брати участь у голосуванні. У матеріалах справи відсутній затверджений зборами співвласників перелік майна для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність.
Жодних рішень загальних зборів ПСП "Оболонь", у тому числі протоколу №1 від 29.03.2001, на які є посилання в акті приймання-передачі від 21.05.2013, на підтвердження повноважень комісій, позиваем не надано.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у даній справі за клопотанням ПСП Оболонь витребувано від Оболонської сільської ради належним чином засвідчений перелік майна, що входило до пайового фонду колишнього КСП "Оболонь.
Оболонська сільська рада у поясненнях щодо невиконання ухвали зазначила, що відносини, які виникли між ПСП "Оболонь" та ТОВ "АФ Оболонь" з приводу набуття останнім права власності на комплекс колишньої АЗС на території с.Оболонь Семенівського району Полтавської області є приватними, внутрішньогосподарськими відносинами між підприємствами, які володіють інформацією з приводу набуття, відчуження майна, що перебувають у власності даних суб`єктів господарювання. На підставі зазначеного, витребувані ухвалою суду документи перебувають у володінні ТОВ "АФ Оболонь" та ПСП "Оболонь".
Згідно з пунктом 15 Порядку №62 при виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.
Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.
Господарським судом правильно встановлено, що свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ПОА №222051 від 21.05.2013 не містить такої відмітки про виділення майна в натурі.
Позивач стверджує, що ПСП "Оболонь" є правонаступником КСП "Оболоньське", разом з тим, до позовної заяви не додано установчих документів цих юридичних осіб, зокрема, статутів та установчого акту приватного підприємства. Відсутність цих документів виключає можливість здійснення господарським судом будь-якої оцінки факту правонаступництва, дослідження якого є обов`язковим у спірних правовідносинах з питань виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність.
Також колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази проведення державної реєстрації такого факту, оскільки Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" (ідентифікаційний код" 03770129) не містить відомостей про те, що ПСП "Оболонь" є правонаступником КСП "Оболонське".
Натомість, додані до позову в обгрунтування своїх прав на спірне майно як правонаступника колишнього КСП "Оболоньське" розпорядження голови районної державної адміністрації від 08.02.2000 №49 та розпорядження голови районної державної адміністрації від 11.04.2000 №125 разом з установчими документами (статутом та установчим актом) були предметом судового розгляду в інших судових справах, у тому числі на предмет наявності правовідносин між КСП та ПСП щодо правонаступництва.
Так, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.12.2020 у справі №917/1301/19 за позовом ПСП "Оболонь" до Оболонської сільської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ТОВ "Агріс", про визнання протиправним та скасування рішення, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ "Агріс", до ПСП "Оболонь" про визнання відсутності права колективної власності на землю, визнання недійсним державного акта на право колективної власності і скасування його державної реєстрації, встановлено, зокрема, що одноособове рішення засновника ПСП "Оболонь" від 26.01.2000 про створення приватного сільськогосподарського підприємства в силу положень Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" не є оформленим у встановленому порядку волевиявленням саме КСП "Оболонське" на реорганізацію або зміну організаційно-правової форми підприємства.
У справі №917/841/19 згідно із судовими рішеннями, що набрали законної сили, судами шляхом дослідження тих же документів, якими ПСП "Оболонь" у справі №917/1301/19, обґрунтовує свої вимоги (зокрема, рішення засновника ПСП "Оболонь" від 26.01.2000, розпорядження голови районної державної адміністрації від 08.02.2000 №49, статут ПСП "Оболонь", розпорядження голови районної державної адміністрації від 11.04.2000 № 125), встановлено обставини щодо відсутності правонаступництва між КСП "Оболонське" та ПСП "Оболонь".
Згідно з частиною 4 ст.75 Господарського процессуального кодексу України обставини встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок господарського суду, що у зазначених судових рішеннях у господарских справах встановлені обставини щодо відсутності правонаступництва між КСП "Оболонське"та ПСП «Оболонь», яке є позивачем за первісним позовом у даній справі, та порядку виділення майна в натурі ПСП «Оболонь», вказані обставини входять до предмету доказування у даній справі, що вказує на преюдиціальність обставин, установлених у вищезазначених судових рішеннях.
Також апелянт не погоджується з висновком господарського суду про відсутність індивідувальних ознак металевих ємностей.
Колегія суддів вважає ці доводи безпідставними та такими, що спростовуються таким.
Абзацем 1 частини 1 ст.184 Цивільного кодексу України встановлено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.10.2018 у справі № 612/553/15-ц, індивідуалізація речі - це надання певній речі (або ж наявність у неї) відмітних властивостей (рис чи характеристик), що дозволяють в необхідних випадках виділити її з числі подібних. Можливо виокремити три групи речей, визначених індивідуальними ознаками: унікальні речі, тобто єдині у своєму роді; речі, що відрізняються від подібних особливими позначеннями чи характеристиками; речі індивідуалізовані в процесі вибору або відбору.
Колегія суддів зазначає, що, як із змісту позовної заяви, так і з доданих до неї доказів, не убачається, що спірні металеві ємності у кількості 14 штук є складовою частиною автозаправної станції, яка знаходиться по вул.Позена, 62, у с.Оболонь, та що майно зазначеної АЗС належало саме КСП «Оболоньське».
Також жодним чином не обгрунтовані вимоги позивача про витребування усіх 14 (чотирнадцяти) металевих емностей, не визначено, які саме металеві ємності підлягають витребовуванню за цим позовом із визначенням конкретних ознак, тоді як відповідач набув права лише на 11 (одиннадцять), і це підтверджуеться матеріалами справи.
Акт прийому-передачі майна від 21.05.2013 комісії з передачі майна в особі Сало Ольги Григоровни, який апелянт помилково вважає належним і достатнім доказом набуття права власності на металеві ємності, зокрема, 8 резервуарів, 4 ємності та 2 цистерни, містить інформацію лише про об`єми деяких резервуарів, ємностей і цистерн і їхню вартість, проте не містить відомостей щодо будь-яких індивідуальних ознак таких резервуарів, ємностей і цистерн, чи місця їх знаходження.
Отже, ПСП "Оболонь" не вказало жодних ідентифікуючих ознак 14 металевих ємностей, що унеможливлює їх ідентифікацію як індивідуально визначеного майна. При цьому посилання на наявність лише відомостей про об`єми та вартість зазначених спірних 14 металевих ємностей колегія суддів не може узяти до уваги, оскільки відсутня можливість перевірити той факт, що у відповідача є саме ті ємності, за їх об`ємами та вартістю, що є предметом спору.
З урахуванням зазначеного, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про неможливість встановлення обставин: чи саме ті металеві ємності, які, як стверджує позивач, передані йому по акту прийому-передачі майна від 21.05.2013, наявні у володінні ТОВ "Райз-Схід" на території автозаправної станції по вул. Позена, 62, у с. Оболонь.
Вищезазначеним спростовуються доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не були досліджені надані докази щодо правонаступництва ПСП «Оболонь», а господарський суд обмежився лише посиланням на судові рішення у справі №917/841/19, №917/1301/19 згідно з частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Матеріали справи містять заяву свідка ОСОБА_3 (а.с.218, том 1), в якій останній повідомив, що він брав безпосередню участь у розпаюванні майна КСП Оболонське та входив до складу майнової комісії по розпаюванню. Головою комісії була Сало Ольга Григорівна. 17.02.2013 на засіданні комісії розглядалася заява засновника ПСП Оболонь ОСОБА_1 щодо виділення майна в натурі на суму 40000 грн. Зазначену заяву комісія вирішила задовольнити. Вказане рішення було оформлено відповідним протоколом. 21.05.2013 майновою комісією за актом приймання-передачі передано ПСП Оболонь майно, серед якого, зокрема, були металеві ємності, які розташовані на території колишньої АЗС за адресою: село Оболонь, Кременчуцький район, Полтавська область, вул. Позена (Карла Маркса), будинок 62. Жодні інші особи щодо отримання металевих ємностей, які розташовані на території колишньої АЗС за адресою: село Оболонь, Кременчуцький район, Полтавської області, вул.Позена (Карла Маркса), будинок 62, до майнової комісії не зверталися і жодних інших рішень щодо вказаних ємностей майновою комісією не приймалося. Інших ємностей, які б входили до пайового фонду колишнього КСП Оболонське, окрім ємкостей, які розташовані на території колишньої АЗС за адресою: село Оболонь, Кременчуцький район, Полтавської області, вул. Позена (Карла Маркса), будинок 62 - не було.
Згідно зі ст.77 Господарського процессуального коедксу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням зазначеного, господарський суд правильно зазначив, що заява свідка не є допустимим доказом на підтвердження права власності ПСП "Оболонь" на спірне майно, та не взяв до уваги вказаний доказ.
Разом з тим, згідно з чинним та дійсним на момент розгляду даного спору договором купівлі-продажу нежитлових будівель від 11.12.2018, ТОВ "Райз-Схід" придбало будівлі автозаправної станції, розташовані по вул.Позена, 62, у с.Оболонь Семенівського району Полтавської області, у тому числі одинадцять металевих ємностей, у АФ "Вересень". Предмет договору на той час належав продавцю (Агрофірма "Вересень") згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (САЕ № 448204), виданого виконавчим комітетом Оболонської сільської ради 06.09.2011, Товариству з обмеженою відповідальністю "Оболонь", припиненому 25.07.2012, правонаступником якого є Агрофірма "Вересень".
Вищезазначеним спростовуються помилкові твердження апелянта про те, що сам факт укладення договору купівлі-продажу від 11.12.2018 свідчить про індивідуалізацію металевих ємностей.
Таким чином, позивачем за первісним позовом не доведено факту наявності у нього права власності на спірне майно, не спростовано належними доказами вищезазначених обставини справи, натомість господарський суд, надавши оцінку усім доказам у справі, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для витребування такого майна із володіння ТОВ "Райз-Схід" та відмовив у задоволенні первісних позовних вимог.
Решта аргументів, викладених в апеляційній скарзі, у тому числі і відносно того, що рішення №32 від 06.08.2011 Виконавчого комітету Оболонської сільської ради взагалі не існувало, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, правильно встановлених судом першої інстанції.
Щодо зустрічного позову ТОВ "Райз-Схід" про зобов`язання ПСП Оболонь утриматися від вчинення дій, спрямованих на перешкоджання ТОВ Райз-Схід - власнику спірних нежитлових будівель, у правомочному володінні, користуванні та розпорядженні вищезазначеним нерухомим майном, колегія суддів зазначає, що ці вимоги не оскаржені сторонами, а тому не є предметом даного апеляційного провадження.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2022 у справі №917/1480/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27.10.2022.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2022 |
Оприлюднено | 28.10.2022 |
Номер документу | 106974690 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Пуль Олена Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні