Рішення

від 08.09.2022 по справі 910/12840/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2022 р. м. Житомир Справа № 910/12840/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Кришталевича Олександра Борисовича

до Повного товариства "Ломбард "Каса" за участю ТОВ "Параіба" і Компанія"

про стягнення 73192,25 грн

сторони своїх представників у судове засідання не направили,

20.10.2021 до господарського суду Житомирської області, згідно супровідного листа Господарського суду міста Києва №910/12840/217451/2021 від 13.09.2021, надійшла справа №910/12840/21 за позовом Фізичної особи підприємця Кришталевич Олександра Борисовича до Повного товариства "Ломбард "Каса" за участю ТОВ "Параіба" і Компанія" про стягнення 73192,25 грн заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2021, справу передано для розгляду судді господарського суду Житомирської області Вельмакіній Т.М.

Ухвалою від 23.10.2021 суд прийняв справу №910/12840/21 до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 22.11.2021.

Ухвалою від 22.11.2021 суд відклав розгляд справи на 08.12.201.

Ухвалою суду від 08.12.2021 позовну заяву Кришталевича Олександра Борисовича було залишено без руху та надано час для усунення виявлених у ній недоліків.

Ухвалою від 16.12.2021 суд продовжив розгляд справи №910/12840/21, призначив судове засідання на 10.01.2022.

Ухвалою від 10.01.2022 суд ухвалив розглядати справу №910/12840/21 за правилами загального позовного провадження, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначив підготовче засідання на 01.02.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №910/12840/21, призначена на 01.02.2022 о 14:30, в судове засідання не вносилась.

Ухвалою від 16.02.2022 суд призначив підготовче засідання на 03.03.2022.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З огляду на неприпиняючі повітряні удари ворога у місті Житомир та в Житомирській області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду та суддів, також враховуючи перебування судді Вельмакіної Т.М. у відпустці, справа в судове засідання 03.03.2022 не вносилася.

Ухвалою від 07.04.2022 суд призначив підготовче засідання на 17.05.2022.

Ухвалою від 17.05.2022 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відкладено підготовче засідання суду на 14.06.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №910/12840/21, призначена на 14.06.2022 об 11:00, в судове засідання не вносилась.

Ухвалою від 22.07.2022 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, призначено підготовче засідання на 10.08.2022.

Ухвалою від 10.08.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №910/12840/21 до судового розгляду по суті на 08.09.2022.

Позивач у судове засідання не прибув, але 05.09.2022 надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій також зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 10.01.2022 суд встановив, що 31.12.2021 відбулися зміни керівництва та юридичної адреси Повного товариства "Ломбард "Каса " за участю ТОВ "Параіба " і Компанія". Згідно електронного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вірною адресою відповідача з 30.12.2021 є: 87557, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, будинок 104 (а.с.157-166).

07.02.2022 на адресу суду, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" повернулась копія ухвали від 10.01.2022 (а.с.194-197), а 24.05.2022 з відміткою "відділення тимчасово не працює" - копія ухвали від 17.05.2022 (а.с.216-217), 27.05.2022 з відміткою "інші причини повернення" - копія ухвали від 16.02.2022 (а.с.218-220), які направлялися відповідачу за адресою: 87557, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, будинок 104. Також на адресу суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" повернулась копія ухвали суду від 16.02.2022 (а.с.200-202), яка направлялася відповідачу за адресою орендованого приміщення: 10014, м. Житомир, вул. Київська, 39, а 22.08.2022 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" - копія ухвали суду від 10.08.2022, яка направлялася відповідачу за попередньою юридичною адресою: 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 14, корп. 4, оф. 1.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його дійсною юридичною адресою, за попередньою юридичною адресою та за адресою орендованого приміщення, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист прав та інтересів відповідача.

Також суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Суд також враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ.

Крім того, на сайті Господарського суду Житомирської області за посиланням http:court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/sud5007/gromadyanam/ 11.08.2022 о 10:10 було розміщено повідомлення для відповідача, у якому вказано дату, час та місце наступного судового засідання по справі (а.с.234).

З огляду на те, що явка представників сторін у засідання суду обов`язковою не визнавалася, а їх неявка та неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач та підтверджено матеріалами справи, 02.12.2019 між Фізичною особою-підприємцем Кришталевичем Олександром Борисовичем (орендодавець/позивач) та Повним товариством "Ломбард "Каса" за участю ТОВ "Параіба" і Компанія" (орендар/відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №8/1, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 39, площею 49 кв.м, а орендар зобов`язався прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані (а.с.7-8).

Факт приймання-передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами 31.12.2019 актом приймання-передачі приміщення (а.с. 58).

Позивач вказує, що починаючи з березня 2020 року відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендну плату, в результаті чого утворилася заборгованість з орендної плати у березні 2020 року на суму 4674,19 грн, у червні 2020 року на суму 4200,00 грн та у грудні 2020 року на суму 14000,00 грн.

Листом від 02.03.2020 вих. №27/2020 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з технічними проблемами з банком, сплата орендної плати та відшкодування за комунальні послуги ймовірно будуть затримані до 15.03.2020 (а.с.53).

Згідно з наявним у матеріалах справи листом від 24.12.2020 вих. №284/2020, відповідач повідомляв позивача, що у зв`язку з погіршенням епідемічної ситуації і зростанням кількості хворих на коронавірусну інфекцію Повне товариство "Ломбард "Каса" за участю ТОВ "Параіба" і Компанія" в період з 25.12.2020 по 04.01.2021 працювати не буде, а всі зобов`язання будуть виконані в період з 05.01.2021 по 15.01.2021 (а.с.10).

Листом від 29.01.2021 вих. №24/2021 відповідач повідомив позивача про дострокове припинення договору оренди, зсилаючись на дію карантину на території України як на обставину, що виключає відповідальність за неналежне виконання договору. Вказав, що звільнення приміщення відбудеться не пізніше 28.02.2021, цього ж дня можливе повернення приміщення (а.с.56).

Позивач зазначає, що 19.02.2021 направив відповідачу акт звірки та претензію (а.с.54-55), які не були отримані останнім (а.с.60-61), тому 13.04.2021 знову направив відповідачу претензію вх. №1 від 13.04.2021 (а.с.57, 62-63), яка була отримана 12.05.2021 (а.с.59). Відповідач залишив вказану претензію без відповіді і без задоволення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що орендар не виконав зобов`язання по сплаті орендної плати на суму 50874,19 грн та комунальних платежів на суму 6623,99 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10500,00 грн відшкодування пошкодженого майна.

Крім суми основної заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача 2944,21 грн пені, 655,00 грн 3% річних, 1594,86 грн інфляційних втрат.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не подав, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин не повідомив, контррозрахунку не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За п.3.1 договору оренди, орендар за користування приміщенням сплачує орендну плату шляхом перерахування на банківський рахунок орендодавця грошових коштів у розмірі, визначеному у п.3.2 цього договору.

Розмір орендної плати становить 14000,00 грн щомісячно, незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно до 10 числа поточного місяця на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем, починаючи з січня 2020 року (п.3.2 договору оренди).

Не пізніше 5-го числа кожного місяця орендодавець надає орендарю акт наданих послуг за фактичну оренду приміщення за попередній місяць, що являється фактичним підтвердженням користування приміщенням (п.3.6 договору оренди).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 22874,19 грн, з яких:

- у березні 2020 року на суму 4674,19 грн згідно з рахунком-фактурою №ПП-0000005 від 06.03.2020 на суму 14000,00 грн (а.с.34) та актом здачі-прийняття робіт №ПП-000005 від 31.03.2020 на суму 11900,00 грн (а.с.22). Позивач у розрахунку заборгованості по орендній платі за період з 02.12.2019 по 28.02.2021 зазначив, що надав відповідачу знижку по орендній платі з 15.03.2020 у розмірі 30% та вказав про часткову сплату орендної плати з урахуванням наданої знижки у розмірі 7225,81 грн (а.с.12);

- у червні 2020 року на суму 4200,00 грн згідно з рахунком-фактурою №ПП-0000011 від 09.06.2020 на суму 14000,00 грн (а.с.35 на звороті) та актом здачі-прийняття робіт №ПП-000009 від 30.06.2020 на суму 14000,00 грн (а.с.23 на звороті). Позивач у розрахунку заборгованості по орендній платі за період з 02.12.2019 по 28.02.2021 зазначив, що надав відповідачу знижку по орендній платі у розмірі 30% та вказав про часткову сплату орендної плати з урахуванням наданої знижки у розмірі 9800,00 грн (а.с.12);

- у грудні 2020 року на суму 14000,00 грн згідно з рахунком-фактурою №ПП-0000023 від 08.12.2020 на суму 14000,00 грн (а.с.38) та актом здачі-прийняття робіт №ПП-000021 від 31.12.2020 на суму 14000,00 грн (а.с.26 на звороті).

За умовами п.3.2 договору оренди, орендна плата сплачується щомісячно до 10 числа поточного місяця на підставі рахунків-фактур, виставлених орендодавцем, починаючи з січня 2020 року.

Враховуючи викладене, строк виконання зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати у розмірі 4674,19 грн є таким, що настав 11.03.2020; у розмірі 4200,00 грн - 11.06.2020; у розмірі 14000,00 грн - 11.12.2020.

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості з орендної плати у розмірі 22874,19.

Згідно з п.6.1 договір оренди вступає в силу з дня підписання і діє протягом двох років одинадцяти місяців з моменту його укладення.

Відповідно до п.5.4 договору оренди, про розірвання договору інша сторона письмово попереджається за 2 (два) місяці.

Натомість, з наявного в матеріалах справи листа від 29.01.2021 вих. №24/2021 вбачається, що відповідач повідомив позивача про дострокове припинення договору оренди, зазначивши, що звільнення приміщення відбудеться не пізніше 28.02.2021, цього ж дня можливе повернення приміщення (а.с.56). Також суд враховує не спростовані відповідачем твердження позивача про те, що 27.02.2021 він отримав ключі від орендованого приміщення від колишнього працівника відповідача, який не був уповноважений на підписання акту приймання-передачі про повернення цього приміщення, у зв`язку з чим такий акт відсутній.

Вищенаведеним підтверджено порушення відповідачем умов п.5.4 договору оренди стосовно письмового повідомлення позивача про розірвання договору за два місяці. Водночас суд враховує, що згідно з п.5.5.1 договору оренди, про повернення приміщення складається акт приймання-передачі приміщення. Однак, такий акт приймання - передачі в матеріалах справи відсутній.

З огляду на те, що відповідач повідомив позивача про припинення договору оренди листом від 29.01.2021, звільнивши орендоване приміщення до 27.02.2021, тобто з порушенням встановленого п.5.4 договору оренди двохмісячного строку на повідомлення іншої сторони договору про його розірвання, враховуючи відсутність акта приймання-передачі про повернення орендованого приміщення, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог у розмірі 28000,00 грн орендної плати за два місяці оренди.

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем орендної плати у розмірі 28000,00.

Оскільки, станом на час розгляду справи в суді, відповідач не розрахувався за оренду приміщення за договором на суму 50874,19 грн (22874,19 грн + 14000,00 грн), позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача в частині стягнення 6623,99 грн заборгованості за комунальні платежі, суд враховує наступне.

Відповідно до п.3.5 договору оренди, послуги з оренди приміщення не включають в себе вартість комунальних послуг та використаної орендарем електричної енергії, води, тепла. Відшкодування зазначених витрат проводиться в межах фактичного споживання на підставі рахунків орендодавця, до яких надаються документи постачальників послуг (підтвердження правомірності розрахунків та обсягів споживання послуг).

Позивач зсилається на те, що відповідач не розрахувався за комунальні платежі за січень 2021 року, згідно з рахунком-фактурою №ПП-0000004 від 08.02.2021 на суму 3896,72 грн (а.с.20) та за лютий 2021 згідно з рахунком-фактурою №ПП-0000006 від 09.03.2021 на суму 2727,27 грн (а.с.20 на звороті).

Як свідчать матеріали справи, акт здачі-прийняття виконаних робіт за лютий 2021 №0000003 від 28.02.2021 на суму 2727,27 грн комунальних платежів (а.с.121) зі сторони відповідача не підписаний, а акт здачі-прийняття виконаних робіт за січень 2021 відсутній, що також підтвердив позивач.

Однак суд враховує, що матеріалами справи підтверджено направлення відповідачу 19.02.2021 акта звірки та претензії (а.с.54-55), які повернулися без вручення адресату (а.с.60-61), а також направлення 13.04.2021 відповідачу претензії вх. №1 від 13.04.2021 (а.с.57, 62-63), яка була отримана відповідачем 12.05.2021 (а.с.59). У вказаній претензії зазначено про наявність у відповідача заборгованості у розмірі 22874,19 грн з орендної плати, а також заборгованості на суму 3896,72 грн по комунальним платежам за січень 2021, 14000,00 грн оренди за лютий 2021, 2727,27 грн комунальних платежів за лютий 2021 та 28000,00 грн орендної плати за два місяці.

Тобто, з вищевказаних документів вбачається, що позивач вжив належних заходів для додаткового повідомлення відповідача про наявну у останнього заборгованість, яка є предметом розгляду у даній справі та свідчать про те, що строк виконання зобов`язань у розмірі 6623,99 грн заборгованості за комунальні платежі, на час звернення позивача до суду, є таким, що настав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги у розмірі 6623,99 грн комунальних платежів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача у розмірі 10500,00 грн відшкодування пошкодженого майна суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.1,2 ст.1166 майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). (ст.22 ЦК України).

Реальна шкода включає в себе витрати, які особа, права якої порушено, зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права у зв`язку з втратою або пошкодженням її майна: тобто як витрати, яких особа вже зазнала, так і витрати на полагодження пошкодженої речі, які особа тільки-но вимушена буде здійснити. Розмір відшкодування шкоди при пошкодженні майна складе різниця між вартістю майна до його пошкодження і після, а не вартість одного окремо взятого пошкодженого елемента речі.

З вищенаведеного вбачається, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з п.4.5 договору оренди, у випадку пошкодження орендованого приміщення та/чи майна орендарем, останній зобов`язується відшкодувати орендодавцеві збитки в повному обсязі в порядку, визначеному чинним законодавством України.

За п.2.1.2 та п.2.1.4 договору оренди, орендар зобов`язується утримувати орендоване майно в належному стані та після припинення договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.

Відповідно до п.2.2.7 договору оренди, орендодавець зобов`язується у разі припинення або дострокового розірвання даного договору, прийняти від орендаря приміщення в не гіршому технічному стані, ніж на момент укладення цього договору, по акту прийому-передачі.

До суду не надано доказів виконання п.2.2.7 договору оренди, а саме прийняття орендованого приміщення позивачем від відповідача по акту прийому-передачі.

У матеріалах справи міститься лише акт приймання-передачі приміщення згідно договору оренди нежитлового приміщення №8/1 від 02.12.2019 (а.с.58), у п.1 якого вказано, що приміщення передається у технічно-справному стані.

Суд враховує твердження позивача про те, що замок, який він встановив, був зламаний, а в приміщення позивач заходив разом з викликаною слідчою групою поліції. Після відкриття орендованого приміщення позивач виявив, що перегородка, яку встановив відповідач демонтована лише частково, пошкоджені стіни та підвісна стеля, приміщення не прибрано, на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідні фотознімки (а.с.40-51).

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що з наданих позивачем фотознімків неможливо встановити дату та час їх здійснення, а також дані стосовно місця знаходження приміщення, яке на них зображено, та достеменно встановити, що приміщення, зображене на них, є саме орендованим приміщенням площею 49 кв.м за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 39, тому вказані фотографії не можуть бути прийняті судом як безумовний доказ на підтвердження завданих збитків.

Також суд враховує, що у матеріалах справи міститься лист Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 09.07.2021 вих. №2349, у якому зазначено, що звернення позивача з приводу пошкодження замка за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 39, обліковано в Журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до Житомирського районного управління поліції за №10011 від 27.02.2021 (а.с.9); працівниками поліції вживаються заходи, направлені на встановлення особи, яка пошкодила замок за відповідною адресою.

Однак, зазначений лист свідчить лише про те, що 27.02.2021 позивач звернувся до поліції із заявою про пошкодження замка за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 39, та те, що поліцією вживаються заходи направлені на встановлення особи, яка пошкодила цей замок. У даному листі не міститься інформація про будь-які інші пошкодження, виявлені в орендованому приміщенні.

Докази на підтвердження встановлення поліцією особи, яка пошкодила замок, у матеріалах справи відсутні.

Отже, даний лист поліції не може слугувати доказом на підтвердження завданих відповідачем збитків, оскільки стосується лише пошкодженого невстановленою особою замка в орендованому приміщенні.

Надаючи оцінку орієнтовному розрахунку на відновлюваний ремонт приміщення, у якому позивач визначив загальну ціну у розмірі 16700,00 грн (а.с.64), суд зауважує, що у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 10500,00 грн відшкодування пошкодженого майна та зазначає, що ремонт приміщення взяв на себе новий орендар в рахунок оплати оренди за 21 день.

Однак, позивач не надав до суду розрахунку відшкодування пошкодженого майна на суму 10500,00 грн (з наданого до суду розрахунку на суму 16700,00 грн не вбачається можливим встановити, які саме витрати позивач включив у заявлену суму 10500,00 грн), а також доказів проведення ремонту та доказів на підтвердження понесених витрат.

Тобто, суд встановив, що позивач не надав належних та допустимих доказів фіксування стану орендованого приміщення (зокрема, акту прийому-передачі приміщення з оренди), доказів на підтвердження розміру заподіяної шкоди та витрат, які позивач поніс або мусить понести для відновлення свого порушеного права, за захистом, якого він звернувся в обраний ним спосіб. Також не підтверджено факт заподіяння збитків саме відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування пошкодженого майна у розмірі 10500,00 грн, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Стосовно вимог позивача у розмірі 2944,21 грн пені суд враховує наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України, визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з п.4.3 договору оренди у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобов`язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача 2944,21 грн пені, а саме:

1. за період з 10.03.2020 по 15.07.2021 на суму боргу 4674,00 грн у розмірі 867,96 грн (розрахунок - а.с.136);

2. за період з 10.06.2020 по 15.07.2021 на суму боргу 4200,00 грн у розмірі 589,13 грн (розрахунок - а.с.133);

3. за період з 10.12.2020 по 15.07.2021 на суму боргу 14000,00 грн у розмірі 1118,47 грн (розрахунок - а.с.125);

4. за період з 10.02.2021 по 15.07.2021 на суму боргу 3896,00 грн у розмірі 231,84 грн (розрахунок - а.с.123);

5. за період з 10.03.2021 по 15.07.2021 на суму боргу 2727,27 грн у розмірі 136,81 грн (розрахунок - а.с.127).

Перевіривши зазначені у пунктах 1-3 розрахунки (а.с.125, 133, 136), суд встановив, що позивач при їх здійсненні невірно визначив періоди таких нарахувань, оскільки не врахував вимоги ст. 253 ЦК України та ч.6 ст.232 ГК України.

Щодо зазначених у пунктах 4,5 розрахунків, суд дійшов висновку, що початок періодів таких нарахувань правомірно обраховувати, виходячи із направлених відповідачу претензій, оскільки договір оренди не містить приписів щодо строків сплати вартості комунальних платежів.

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що обґрунтовано заявлена її сума складає 1784,19 грн, а саме:

1. за період з 11.03.2020 по 11.09.2020 на суму боргу 4674,00 грн у розмірі 354,00 грн;

2. за період з 11.06.2020 по 11.12.2020 на суму боргу 4200,00 грн у розмірі 253,84 грн;

3. за період з 11.12.2020 по 11.06.2021 на суму боргу 14000,00 грн у розмірі 923,74 грн;

4. за період з 16.03.2021 по 15.07.2021 на суму боргу 3896,00 грн у розмірі 188,72 грн (враховуючи, що направлену відповідачу першу претензію повернуто за зворотною адресою 07.03.2021 (а.с.61) + 7 днів згідно зі ст. 530 ЦК України та з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України, оскільки 14.03.2021 неділя );

5. за період з 20.05.2021 по 15.07.2021 на суму боргу 2727,27 грн у розмірі 63,89 грн (враховуючи, що направлену відповідачу другу претензію вручено 12.05.2021 (а.с.59) + 7 днів згідно зі ст. 530 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1784,19 грн пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У стягненні 1160,02 грн пені слід відмовити, тому що у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача 655,00 грн 3% річних, а саме:

1. за період з 10.03.2020 по 15.07.2021 на суму боргу 4674,00 грн у розмірі 189,00 грн (розрахунок - а.с.136);

2. за період з 10.06.2020 по 15.07.2021 на суму боргу 4200,00 грн у розмірі 138,00 грн (розрахунок - а.с.133);

3. за період з 10.12.2020 по 15.07.2021 на суму боргу 14000,00 грн у розмірі 250,00 грн (розрахунок - а.с.125);

4. за період з 10.02.2021 по 15.07.2021 на суму боргу 3896,00 грн у розмірі 50,00 грн (розрахунок - а.с.123);

5. за період з 10.03.2021 по 15.07.2021 на суму боргу 2727,27 грн у розмірі 28,00 грн (розрахунок - а.с.127).

Перевіривши зазначені у пунктах 1-3 розрахунки (а.с.125, 133, 136), суд встановив, що позивач при їх здійсненні невірно визначив періоди таких нарахувань, оскільки не врахував вимоги ст. 253 ЦК України.

Щодо зазначених у пунктах 4,5 розрахунків, суд дійшов висновку, що початок періодів таких нарахувань правомірно обраховувати, виходячи із направлених відповідачу претензій, оскільки договір оренди не містить приписів щодо строків сплати вартості комунальних платежів.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд встановив, що обґрунтовано заявлена їх сума складає 628,07 грн, а саме:

1. за період з 11.03.2020 по 15.07.2021 на суму боргу 4674,00 грн у розмірі 188,70 грн.

2. за період з 11.06.2020 по 15.07.2021 на суму боргу 4200,00 грн у розмірі 137,89 грн;

3. за період з 11.12.2020 по 15.07.2021 на суму боргу 14000,00 грн у розмірі 249,63 грн.

4. за період з 16.03.2021 по 15.07.2021 на суму боргу 3896,00 грн у розмірі 39,07 грн (враховуючи, що направлену відповідачу першу претензію повернуто за зворотною адресою 07.03.2021 (а.с.61) + 7 днів згідно зі ст. 530 ЦК України та з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України, оскільки 14.03.2021 неділя );

5. за період з 20.05.2021 по 15.07.2021 на суму боргу 2727,27 грн у розмірі 12,78 грн (враховуючи, що направлену відповідачу другу претензію вручено 12.05.2021 (а.с.59) + 7 днів згідно зі ст. 530 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 628,07 грн 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У стягненні 26,93 грн 3% річних слід відмовити, тому що у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 1594,86 грн інфляційних.

Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунками позивача (а.с.124, 126, 127-128, 134-135, 137-138) загальний розмір інфляційних складає 1594,84 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки строк виконання зобов`язань у розмірі 6623,99 грн (3896,00 грн + 2727,27 грн) заборгованості за комунальні платежі, з вищенаведених підстав (направлення претензій), настав лише з 16.03.2021 та 20.05.2021, відповідно, а період нарахування інфляційних позивач визначив по березень 2021, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних на загальну суму 152,21 грн, що нараховані на ці суми боргу, є необґрунтованими.

Здійснивши перерахунок інфляційних, суд встановив, що обґрунтовано заявлена їх сума складає 1442,63 грн. У стягненні 152,23 грн інфляційних слід відмовити, оскільки у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Розрахунки здійснено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню у розмірі 61353,07 грн заборгованості з орендної плати, 6623,99 грн заборгованості за комунальні платежі, 628,07 грн 3% річних, 1442,63 грн інфляційних, 1784,19 грн пені. У стягненні 26,93 грн 3% річних, 1160,02 грн пені, 152,23 грн інфляційних та 10500,00 грн відшкодування пошкодженого майна суд відмовляє.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Повного товариства "Ломбард "Каса" за участю ТОВ "Параіба " і Компанія" (87557, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 104, ід. код 43241562) на користь Кришталевича Олександра Борисовича ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ):

- 50874,19 грн заборгованості з орендної плати;

- 6623,99 грн заборгованості за комунальні платежі;

- 628,07 грн 3% річних;

- 1442,63 грн інфляційних;

- 1784,19 грн пені;

- 1902,82 грн судового збору.

3. У стягненні 26,93 грн 3% річних, 152,23 грн інфляційних, 1160,02 грн пені та 10500,00 грн відшкодування пошкодженого майна відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.10.22

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.);

3,4 - відповідачу (за двома адресами: 03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, буд. 14, корпус 4, офіс 1; 87557, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд.104) - рек. з пов. + оголошення на сайті;

- ІНФОРМАЦІЯ_1

- kaca.ua@ukr.net