Рішення

від 25.10.2022 по справі 906/300/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/300/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Руденко Н.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ляхов О.В., ордер серії АМ №1018498 від 01.12.2021;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ)

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Лідія" (с.Мамрин Коростишівського району Житомирської області)

про зобов`язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного

ліквідаційного балансу

з перервою в судовому засіданні з 03.10.2022 до 25.10.2022 згідно із ст.216 ГПК України.

АТ КБ "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ПСП "Лідія" про зобов`язання визнання та включення до проміжного ліквідаційного балансу ПСП "Лідія" кредиторських вимог АТ КБ "Приватбанк" а договором банківського обслуговування від 14.03.2013, що виникли станом на 26.07.2021 у загальному розмірі 382911,53грн, які складаються з заборгованості за кредитом - 31000,00грн, заборгованості за відсотками - 98317,95грн, заборгованості з комісії - 14708грн та пені - 238885,58грн.

Позов мотивовано наявністю заборгованості відповідача перед позивачем, яка утворилась в результаті невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування від 14.03.2013 та необхідністю її визнання та включення до проміжного ліквідаційного балансу ПСП "Лідія", яке перебуває в стані припинення з 02.03.2021.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11.07.2022.

Ухвалою суду від 11.07.2022 відкладено підготовче засідання на 09.08.2022.

Ухвалою суду від 09.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/300/22 до судового розгляду по суті на 03.10.2022.

Представник позивача у судовому засіданні 25.10.2022 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Суд відзначає, що судова кореспонденція у справі №906/300/22 направлялась відповідачу на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві, та станом на 25.10.2022 повернулася до суду з відмітками відділення поштового зв`язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 7 ст.120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 27.11.2019 у справі №913/879/17).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення (постанова Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Водночас суд зазначає, що за змістом ст.ст.2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у справі № 906/300/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Окрім того, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному веб-сайті Господарського суду Житомирської області в мережі Інтернет, що також не позбавляє відповідача об`єктивної можливості дізнатися про слухання справи за його участю.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Таким чином, суд вжив усі залежні від нього заходи для належного та своєчасного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи. При цьому явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи за наявними матеріалами, внаслідок чого суд розглядає справу за відсутності відповідача за наявними у ній документами, згідно з приписами ч.2 ст.178 та ст.202 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2013 Приватним сільськогосподарським підприємством "Лідія" (відповідач) підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно з якою відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі-Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 14.03.2013 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору (т.1, а.с.55-57).

Відповідно до договору, відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

Згідно з п. 3.2.1.1.16 Умов - при укладанні договорів і угод і вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг", банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Свої зобов`язання за договором позивач належним чином виконав, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 31000,00грн, що підтверджується виписками по рахунках наявними в матеріалах справи.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, станом на 26.07.2021 у відповідача існує заборгованість перед АТ КБ "Приватбанк", яка становить 382911,53грн з яких:

- 31000грн заборгованість за кредитом;

- 98317,95грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 238885,58грн пені;

-14708,00грн заборгованості з комісії.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПСП "Лідія" перебуває в стані припинення з 02.03.2021. Строк пред`явлення кредиторських вимог 02.05.2021 (т.2, а.с.160-161).

Позивач направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами, разом з розрахунком заборгованості станом на 24.01.2022 та за даними сайту ДППЗ "Укрпошта", відповідно до трек-номеру 4909401344040, заява з кредиторськими вимогами не отримана відповідачем та повернута за зворотною адресою (т.2, а.с.162-166, 213).

Таким чином, кредиторські вимоги відповідачем не розглянуто.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права шляхом зобов`язання вчинити дії, а саме визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ПСП "Лідія" кредиторські вимоги АТ КБ Приватбанк за кредитним договором, що виникли станом на 26.07.2021 у загальному розмірі 382911,53грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до абз.1 та 4 ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, а також договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 634 Цивільного кодексу України встановлює, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Суд установив, що позивач виконав зобов`язання за договором, надав відповідачу кредитний ліміт.

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, продовжує ухилятись від виконання своїх грошових зобов`язань по погашенню заборгованості, у зв`язку з чим має заборгованість перед банком станом на 26.07.2021 в сумі 382911,53грн, у тому числі: 31000,00грн заборгованість за кредитом; 98317,95грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 238885,58грн пеня; 14708,00грн заборгованість з комісії.

Вказана заборгованість належним чином підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Судом установлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПСП "Лідія" (код ЄДРПОУ 32935051) перебуває у стані припинення в результаті ліквідації, строк для заявлення вимог кредиторів встановлено до 02.05.2021.

Так, згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами 1-4 статті 105 цього Кодексу передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з частиною 1 статті 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2022 позивач звернувся до ліквідаційної комісії ПСП "Лідія", з заявою з кредиторськими вимогами до ПСП "Лідія", в якій просив розглянути вимогу кредитора з оплати заборгованості, визнати вказані вимоги та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу підприємства. Заява направлена 2102.2021, про що свідчить опис вкладення до цінного листа (а.с.213).

Відповідно до частини 6 статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Вищевказаний лист позивача з кредиторськими вимогами не було отримано ПСП "Лідія" в особі ліквідаційної комісії, про що свідчать відомості Укрпошти за результатами відстеження поштового відправлення, яке повернуто та отримано відправником 18.04.2022, а відтак позивач звернувся до суду в межах строку, визначеного частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України.

Зазначена обставина свідчить про ухилення комісії з припинення відповідача від виконання обов`язків, передбачених статтями 105, 107 Цивільного кодексу України, щодо визнання існуючої заборгованості перед позивачем та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

Частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Згідно з частинами 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Частина 4 ст.112 Цивільного кодексу України передбачає, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Законодавець пов`язує право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права зокрема з обставинами наявності відмови ліквідаційної комісії відповідача у внесенні вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу або ухилення від їх розгляду, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у даній справі.

З огляду на викладене, норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 910/9052/18.

Таким чином, ухилення ліквідаційної комісії ПСП "Лідія" від розгляду кредиторських вимог АТ КБ "ПриватБанк" та включення їх до ліквідаційного балансу призводить до того, що банк (кредитор) фактично перебуває у стані правової невизначеності щодо своїх прав та зумовлює їх порушення, тому позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

В матеріалах справи відсутні документи в підтвердження визнання ліквідаційною комісією відповідача кредиторської вимоги позивача. Тобто, ліквідаційна комісія відповідача не виконала передбачених законом обов`язкових дій. Матеріали справи також не містять доказів затвердження проміжного ліквідаційного балансу учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, як того вимагає ч.1 ст.111 Цивільного кодексу України.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" та зобов`язання ПСП "Лідія" в особі ліквідаційної комісії визнати та включити вимоги АТ КБ "Приватбанк" в сумі 382911,53грн, з яких: 31000,00грн заборгованість за кредитом; 98317,95грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 238885,58грн пеня; 14708,00грн заборгованість з комісії, до проміжного ліквідаційного балансу є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Приватне сільськогосподарське підприємство "Лідія" (об`єкт №4, с.Мамрин, Коростишівський район, Житомирська область, 12525, код ЄДРПОУ 32935051) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул.Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) з заборгованості за договором №б/н від 14.03.2013, яка утворилася станом на 26.07.2021 в сумі 382911,53грн, з яких: 31000,00грн заборгованість за кредитом; 98317,95грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 238885,58грн пеня; 14708,00грн заборгованість з комісії, та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Лідія" (об`єкт №4, с.Мамрин, Коростишівський район, Житомирська область, 12525, код ЄДРПОУ 32935051) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул.Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) - 2481,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 27.10.22

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: друк. 3 прим.

1- у справу;

2,3- сторонам